Справа № 757/19909/22
Провадження № 1-кп/361/695/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.09.2023 м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору та обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР №12022000000000564 від 24.06.2020 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 319, ч.2 ст. 28, ч. 2 ст. 319 КК України та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 319, ч.2 ст. 28, ч. 2 ст. 319 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває вищевказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні розглядалось клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору, яке обґрунтовано наступним.
В обвинувальному акті не зазначено у чому полягав корисливий мотив ОСОБА_4 , які саме матеріальні блага, у який спосіб та у якій кількості або у якому розмірі вона отримала. З урахуванням того, що корисливий мотив є обов'язковою ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого частинами 1 та 2 статті 319 КК України, формулювання обвинувачення в частині інкримінованого ОСОБА_4 корисливого мотиву, є неконкретизованим та незрозумілим.
Незрозумілим є обвинувачення ОСОБА_4 в тому, що вона не маючи висновку лікарсько консультативної комісії та даних про можливе проведення такого обстеження, тобто не маючи належних медичних показань, що пацієнтам дійсно за станом здоров'я дозволено вживані наркотичні засоби самостійно встановлювали пацієнтам діагноз за шифром МКХ-10F.11.30. Однак всі 115 пацієнтів, зазначені в обвинувальному акті, мали висновки ЛКК про встановлення у них діагнозу з шифром МКХ-10F.11.30 та мали показання до призначення замісної підтримувальної терапії.
Незрозумілим є обвинувачення ОСОБА_4 у тому, що вона, в порушення пункту 2.4 Інструкції про порядок виявлення га постановки на облік осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини, затвердженої спільним наказом МОЗ України, МВС України, Генеральної прокуратури України та Міністерства юстиції України віл 10 жовтня 1997 року № 306/680/21/66/5 та пунктів 6-8 Порядку проведення медичного огляду та медичного обстеження осіб, які зловживають наркотичними засобами або психотропними речовинами, затвердженому спільним наказом МОЗ України та МВС України віл 16 червня 1998 року № 158/417, не скеровувала пацієнтів на обстеження в змовах стаціонару до профільного медичного закладу з метою встановлення медичного діагнозу «наркоманія». Однак, до ТОВ «ФАРМ МАКС», де працювала обвинувачена, звертаються особи на добровільних засадах для подальшого амбулаторного лікування вже після проведеного обстеження в стаціонарних умовах та з відповідним висновком лікарсько-консультативної комісії наркологічного закладу.
Зазначені вище обставини свідчать про те, що обвинувальний акт містить незрозуміле та не конкретизоване обвинувачення. Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Тобто, вказані обставини повинні бути зазначені в обвинувальному акті, оскільки згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування таких обставин покладається на слідчого та прокурора. До того ж, під час судового розгляду справи суд згідно ст. 348 КПК України зобов'язаний роз'яснити обвинуваченому суть обвинувачення. Перелічені недоліки в обвинувальному акті позбавляють можливість обвинуваченій ОСОБА_4 знати у чому її звинувачують, а суд роз'яснити їй це та вирішити справу в межах обвинувачення.
Враховуючи викладене, захисник просив суд повернути обвинувальний акт прокурору для усунення недоліків.
Обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підтримали заявлене захисником клопотання.
Прокурор в судовому засіданні заперечив проти заявленого клопотання. Вважає, що обвинувальний акт складений відповідно до вимог норм КПК України, і наведені захисником аргументи не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 314 КПК України, суд має право зі стадії підготовчого судового розгляду повернути обвинувальний акт прокурору в тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, тобто за наявності таких порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.
Згідно із ч.4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.
Статтею 291 КПК України встановлено вимоги щодо змісту та форми обвинувального акта. Зокрема, обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого; анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складення та затвердження.
Суд не може погодитися з доводами захисника щодо повернення обвинувального акта через невідповідність його вимогам ст. 291 КПК України, оскільки повернення обвинувального акту прокурору може мати місце лише за умови виявлення судом прямої невідповідності положень обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, які перешкоджали суду призначенню обвинувального акта до судового розгляду. Проте порушень, які перешкоджають призначенню судового розгляду на підставі обвинувального акта щодо ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Як видно з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 відповідає вимогам ст.291 КПК України. Зокрема, в ньому зазначено найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер, анкетні відомості обвинуваченої, прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора. Обвинувальний акт, складений відносно ОСОБА_4 містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення частини статті кримінального закону, а також формулювання обвинувачення.
Поряд з цим, відповідно до ст. 314 КПК України під час підготовчого судового засідання суд не може надавати оцінку відповідності встановлення обставин вчинення злочину та правильності кваліфікації дій обвинуваченого, а лише перевіряти обвинувальний акт на його відповідність вимогам ст. 291 КПК України, які у даному випадку повністю дотримані.
Посилання захисника на не зазначення в обвинувальному акті у чому полягав корисливий мотив, які блага, у який спосіб та від кого обвинувачена їх отримувала, обвинуваченого не є підставою для повернення обвинувального акту, оскільки не перешкоджає призначенню справи до судового розгляду.
Суд звертає увагу на те, що невідповідність обвинувального акта вимогам, які передбачені для обвинувального акта відповідними положеннями КПК України є вичерпною підставою для повернення обвинувального акта. Тому інші недоліки досудового розслідування при їх встановленні, в тому числі і такі, які стосуються порушення прав учасників кримінального провадження, не можуть бути підставою для повернення обвинувального акта прокурору з підстав невідповідності його вимогам КПК.
Таким чином, під час судового розгляду судом не було встановлено порушень при складанні обвинувального акта щодо ОСОБА_4 , які б перешкоджали суду призначити кримінальне провадження до судового розгляду, у зв'язку з чим доводи захисника ОСОБА_5 є необґрунтованими.
Керуючись положеннями ст. 291,314 КПК України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР №12022000000000564 від 24.06.2020 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 19.09.2023 о 16:00 год.
Суддя ОСОБА_8