Справа № 353/979/23
Провадження № 1-кп/353/103/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2023 рокум.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора Тлумацького відділу Івано-Франківської окружної прокуратури - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тлумачі кримінальне провадження № 12023091240000136 від 02.08.2023 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Лисець Тисменицького району Івано-Франківської області, жительки та зареєстрованої по АДРЕСА_1 громадянки України, непрацюючої, з середньою освітою, одруженої, не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку) в умовах воєнного стану.
Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин:
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, який неодноразово продовжувався та діє по цей час на всій території України.
31.07.2023 року близько 11 год. 00 хв. ОСОБА_4 прийшла у гості до ОСОБА_6 , яка проживає по АДРЕСА_2 , після чого вони почали спільно розпивати алкогольні напої.
Цього ж дня близько 23 год. 20 хв. внаслідок розпиття алкоголю ОСОБА_6 заснула, а свій гаманець із грошовими коштами залишила на поличці меблевої стінки у спальній кімнаті. В цей час у ОСОБА_4 виник умисел на таємне викрадення грошових коштів із гаманця, які належать ОСОБА_6 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення грошових коштів, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих спонукань та з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, користуючись тим, що ОСОБА_6 спить та за її діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 із гаманця таємно викрала грошові кошти у сумі 100 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 31.07.2023 року становить 3656,86 грн.
В подальшому ОСОБА_4 з викраденими грошовими коштами місце вчинення злочину покинула та розпорядилася ними на власний розсуд, чим спричинила потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 3656,86 гривень.
Справа надійшла до суду з угодою, укладеною під час досудового розслідування між прокурором Тлумацького відділу Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12023091240000136 від 02.08.2023 року, та підозрюваною ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_5 , за письмовою згодою потерпілої ОСОБА_6 , про визнання винуватості від 24 серпня 2023 року, згідно з умовами якої прокурор та підозрювана дійшли згоди, що злочин підозрюваною було вчинено саме при викладених вище обставинах, підозрювана повністю визнала свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а також зобов'язалася беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні, сприяти розслідуванню і встановленню обставин вказаного кримінального провадження, у межах строків давності притягнення до кримінальної відповідальності співпрацювати з Тлумацьким відділом Івано-Франківської окружної прокуратури та іншими правоохоронними органами у викритті та виявленні відомих їй правопорушень.
Згідно вказаної угоди прокурор Тлумацького відділу Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрювана ОСОБА_4 дійшли згоди, що дії обвинуваченої слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану. Враховуючи, що ОСОБА_7 за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в лікаря психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягалася, щиро розкаялася у вчиненому, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, добровільно відшкодувала завдані збитки, відсутність обставин, які обтяжують покарання, то прокурор Тлумацького відділу Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрювана ОСОБА_4 узгодили покарання, яке повинна понести ОСОБА_4 у виді 5 (П'яти) років позбавлення волі, зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування такого покарання з випробуванням. Крім того, сторони погоджуються, що на підставі ч. 4 ст. 75 КК України іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Обвинувачена ОСОБА_4 , якій роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, дала згоду на призначення узгодженого покарання.
Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вказаному злочину визнала повністю та беззастережно, згоду на застосування узгодженого виду покарання підтримала, а угоду про визнання винуватості від 24 серпня 2023 року просила затвердити.
Захисник ОСОБА_5 просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Потерпіла ОСОБА_6 просила суд затвердити угоду про визнання винуватості.
Прокурор вважає, що угода відповідає встановленим вимогам закону і може бути затверджена судом з призначенням узгодженого сторонами покарання.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
Суд, роз'яснивши обвинуваченій ОСОБА_4 в ході розгляду справи суть обвинувачення та вид узгодженого покарання, її права, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, та наслідки укладення і затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, з'ясувавши при цьому, що обвинувачена правильно розуміє зміст наданих їй прав та правові наслідки відмови від таких, що виходить також із вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, статей 468-475 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду, а також роз'яснивши сторонам, що у такому випадку вони будуть обмежені в підставах апеляційного та касаційного оскарження вироку, прийшов до висновку, що сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченої відносно визнання винуватості та укладення відповідної угоди немає і це не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз чи обіцянок.
Суд також враховує наступне.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, у вчиненні якого обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні визнала себе винною, відповідно до ст. 12 КК України, класифікується як тяжкий злочин.
Зміст угоди відповідає положенням обвинувального акта та вимогам ст. 472 КПК України, а обвинувачення, з яким погоджується обвинувачена ОСОБА_4 , є обґрунтованим і свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, що підтверджуються доказами та відповідає фактичним обставинам.
Правильною є і узгоджена сторонами кваліфікація діяння обвинуваченої за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Кваліфікація діяння ОСОБА_4 є правильною, оскільки вона ґрунтується на зазначених вище обставинах вчинення злочину і відповідно до ст. 349 КПК України при визнанні обвинуваченою своєї вини не потребує підтвердження іншими доказами.
При узгодженні покарання сторонами враховано як ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, так і особу обвинуваченої, фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення.
Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 одружена, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в лікаря психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягалася, добровільно відшкодувала завдані збитки.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченої згідно ст. 66 КК України, є щире каяття, беззастережне визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.
Визначаючись у призначенні покарання, із врахуванням особи обвинуваченої, обставин, що пом'якшують покарання, відсутності обставин, що обтяжують покарання, прокурор Тлумацького відділу Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрювана ОСОБА_4 обґрунтовано вважають за можливе призначити останній покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (П'яти) років позбавлення волі, зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування такого покарання з випробуванням, встановивши необхідний іспитовий строк та відповідні обов'язки з числа передбачених ст. 76 КК України.
Суд, визначаючись у питанні можливості затвердження угоди, виходить з того, що кваліфікація діяння ОСОБА_4 є правильною, а запропоноване угодою покарання також відповідає положенням ст. 65 КК України щодо тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням даних про особу обвинуваченої, конкретних обставин справи та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
З врахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи інших дій, ніж ті що передбачені в угоді, відповідає фактичним обставинам правопорушення, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, права, свободи та інтереси сторін або інших осіб, в тому числі потерпілої, не порушуються, відповідає встановленим національними та міжнародними законодавчими актами вимогам і підлягає затвердженню з призначенням узгодженої сторонами міри покарання.
Питання речових доказів суд вирішує керуючись правилами, викладеними в ст. 100 КПК України.
Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлявся.
У кримінальному провадженні процесуальних витрат немає.
Відносно обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 370, 373, 374, 394, 468, 469, 474, 475 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 24 серпня 2023 року у кримінальному провадженні № 12023091240000136, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.08.2023 року, укладену між прокурором Тлумацького відділу Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_5 , за письмовою згодою потерпілої ОСОБА_6 .
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання - 5 (П'ять) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного їй покарання у виді 5 (П'яти) років позбавлення волі з випробуванням на іспитовий строк 1 (Один) рік.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на обвинувачену ОСОБА_4 наступні обов'язки протягом іспитового строку:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Після набрання вироком законної сили речові докази по кримінальному провадженню:
- гаманець чорного кольору із матеріалу типу шкірзамінник із защіпкою золотистого кольору та кишенею на замку, який вилучено в ході проведення огляду місця події по АДРЕСА_2 , який упаковано в поліетиленовий пакет синього кольору, який зберігається у кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області,- повернути потерпілій ОСОБА_6 ;
- грошові кошти в загальній сумі 3550 (Три тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривен 50 копійок, які вилучено в ході проведення огляду місця події по вул. Винниченка в м. Тлумачі Івано-Франківського району Івано-Франківської області, які упаковано в паперовий конверт, які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області,- повернути обвинуваченій ОСОБА_4 .
Роз'яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений виключно з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Івано-Франківського апеляційного суду через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
ГоловуючийОСОБА_8