Справа № 353/777/23
Провадження № 2/353/281/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2023 рокум.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді Лущак Н. І.,
з участю секретаря судового засідання - Гаврилів Х.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумач в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 32838 грн. 30 коп. Свої вимоги обгрунтувала тим, що вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі з 21.09.2012 року, який рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 04.12.2019 року розірвано. У шлюбі у них народилася одна дитини: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого вищевказаним рішенням суду залишено проживати з нею та відновлено їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ». 15.08.2020 року вона уклала шлюб з ОСОБА_5 , після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище « ОСОБА_6 ». Рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 10.05.2022 року (залишеним в силі в цій частині постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 12.10.2022 року) стягнуто з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Присуджені аліменти відповідач сплачує не в повному обсязі, періодично на свій розсуд, а з травня 2023 року взагалі припинив їх сплачувати. Відповідач ОСОБА_2 після розірвання шлюбу зовсім не бере участі у вихованні їхнього сина, не піклується про його фізичний та духовний розвиток, нічим матеріально не допомагає, жодного разу не поцікавився станом здоров'я їхньої дитини, не привітав його з Днем народження. Їхній син навчається у Олешанському ліцеї Олешанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Є загальновідомим той факт, що у зв'язку із епідемією COVID-19, а в подальшому із введенням на території України воєнного стану, навчання в освітніх закладах проводилося в дистанційному режимі із застосуванням технічних засобів (мобільних телефонів, стаціонерних або планшетних комп'ютерів) та через мережу Інтернет. Навчання їхнього сина в Олешанському ліцеї Олешанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області проходило дистанційно майже у повному обсязі, при цьому вона використовувала наявні у них підручні технічні засоби, а саме власний мобільний телефон. На даний час здібності їхнього сина ОСОБА_7 у використанні комп'ютерної техніки та програмуванні значно розвинулися. Їхній син виявляє значну зацікавленість у поглибленому використанні комп'ютерних технічних звасобів, проте наявні засоби за своїми характеристиками та технічним станом не можуть забезпечити належний розвиток здібностей дитини, потребують значного покращення. Для вирішення цього питання вона звернулася до ТОВ «ФТД-ритейл», що здійснює даяльність під торговою маткою «Фокстрот», де фахівці здійснили підбір комп'ютерного технічного засобу - ноутбука із супутнім обладнанням, який за своїми характеристиками найкраще зможе забезпечити належний розвиток здібностей дитини, на підтвердження чого надали Рахунок-фактуру № МЗ-0712-7596545 від 27.06.2023 року на загальну суму 65676,60 грн. Розмір належної до стягнення з відповідача суми, виходячи з рівності прав та обов'язків батьків щодо утримання дитини, вона визначає як половину вартості, а саме 328238,30 грн., яку просила стягнути з відповідача на її користь, виходячи з інтересів їхнього сина та об'єктивної необхідності придбання комп'ютерного технічного засобу - ноутбука для забезпечення належного розвитку здібностей дитини.
Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет позову дана справа, відповідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК України, підпадає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.
Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 26.07.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Вирішено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матералами о 10 год. 00 хв. 22.08.2023 року. Також даною ухвалою було встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив та встановлено відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення. Роз'яснено відповідачу, що відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву він має право пред'явити зустрічний позов. Розгляд срави було відкладено на 10 год. 00 хв. 11.09.2023 року та викликано сторін в судове засідання з метою заслухання їх усних пояснень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Згідно ч.1 ст. 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
18.08.2023 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 39), разом із підтвердженням про направлення його копії позивачу (а.с. 38), в якому він просив в задоволенні позову відмовити за безпідставністю. Свої заперечення обгунтував тим, що він, крім аліментів, надає додатково матеріальну допомогу своєму сину. Також таку допомогу надає його матівр ОСОБА_8 , а також хресна мати дитини його сестра ОСОБА_9 . Вказав, що у 2022 році він за власні кошти купив сину ОСОБА_7 значно дешевший ноутбук і планшет, однак позивач категорично заборонила сину отримувати від нього комп'ютерну техніку та повідомила, що їй від нього нічого не потрібно. Про намір купити дев'ятирічному сину таку дорогу річ за 65676,60 грн. позивач його не повідомляла і таке питання з ним не узгоджувала та не обговорювала. Наданий позивачем Рахунок-фактура від 27.06.2023 року ще не означає, що позивач має намір купити комп'ютерний технічний засіб - ноутбук із супутнім обладнанням вартістю 65676,60 грн., і чи взагалі його купить. Зазначений Рахунок-фактура не є і не може бути належним допустимим достовірним та достатнім доказом на підтвердження здібностей дитини, що викликані особливими обставинами, які б вказували на необхідність придбання позивачем зазначеного майна.
11.09.2023 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с. 52), разом із підтвердженням про направлення її копії відповідачу (а.с. 51), в якій остання вказала, що в контексті відзиву на позовну заяву відповідач визнає ту обставину, що він зобов'язаний утримувати їхнього сина, шляхом сплати аліментів, а також його обов'язок брати участь у додаткоих витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Вказала, що відповідачем не заперечується та обставина, що на даний час здібності їхнього сина ОСОБА_7 у використанні комп'ютерної техніки та програмуванні значно розвинулися, він виявляє значну зацікавленість у поглибленому використанні комп'ютерних технічних засобів, проте наявні засоби за своїми характеристиками та технічним станом не можуть забезпечити належний розвиток здібностей дитини, потребують значного покращення. Тобто, ці факти вона розцінює як визнання відповідачем обставин щодо необхідності стягнення з нього додаткових витрат на утримання сина. Повідомлення відповідача про те, що він у 2022 році сам купив сину дешевший ноутбук і планшет є неправдивими, спрямованими на введення в оману суду щодо дійсних обставин справи. Відповідач не погоджується з сумою заявленою до стягнення з нього, вважає її завищеною, однак на обґрунтування своєї позиції не повідомляє, яку саме суму він готовий сплатити в добровільному порядку. Звернула увагу на те, що станом на 23.08.2023 року у відповідача наявна заборгованість по аліментах у сумі 14900 грн.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала з підстаів зазначених позові та відповіді на відзив, просила його задовольнити.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Станом на 11.09.2023 року, заперечення на відповідь на відзив відповідач суду не надав.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, з таких підстав:
Судом встановлено, що ОСОБА_10 (позивачка) з 21.09.2012 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 (відповідач), що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 6) і ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 7), де у графі батько вказано « ОСОБА_2 », а в графі мати - « ОСОБА_11 ».
Рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 04.12.2019 року шлюб між ОСОБА_10 (позивач) та ОСОБА_2 (відповідач) розірвано. Місцем проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначено місце проживання його матері ОСОБА_10 . Після розірвання шлюбу ОСОБА_10 відновлено дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 » (а.с. 8-9).
15.08.2020 року ОСОБА_10 уклала шлюб з ОСОБА_5 та після державної реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище « ОСОБА_6 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 10).
Рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 10.05.2022 року (а.с. 11-14), залишеним без змін в цій частині постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 12.10.2002 року (а.с. 15-19) стягнуто з ОСОБА_2 (відповідач) на користь ОСОБА_1 (позивач) аліменти на утримання малолітньої дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 2500 (Дві тисячі п'ятсот) грн. 00 копійок на дитину щомісячно.
Згідно розрахунку із сплати аліментів, згідно виконавчого листа № 353/230/22 від 10.05.2022року, виданого Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області про стягнення з ОСОБА_2 (відповідач) на користь ОСОБА_1 (позивач) аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в твердій грошовій сумі 2500 грн. на дитину і до досягнення дитиною повноліття, складеного державним виконавцем Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Станіславом КОРОЛИКОМ, сума заборгованості по сплаті аліментів станом на 23.08.2023 року становить 14900,00 грн. (а.с. 53).
Відповідно до довідок Олешанського ліцею Олешанської сільської ради Івано-Франківсьткого району Івано-Франківської області № 122 від 09.11.2022 року (а.с. 20) та № 128 від 06.12.2022 року (а.с. 21) за період навчання в школі ОСОБА_3 його батько ОСОБА_2 (відповідач) жодного разу свого сина не відвідував. ОСОБА_3 навчається в 3 класі Олешанського ліцею Олешанської сільської ради Івано-Франківсьткого району Івано-Франківської області. З січня 2022 року по грудень 2022 року 3 клас знаходився на дистанційному навчанні в такі терміни: 25.02.2022 року; з 14.03.2022 року про 31.03.2022 року; з 01.04.2022 року по 30.04.2022 року; з 02.05.2022 року по 10.06.2022 року; з 10.10.2022 року по 14.10.2022 року; 16.11.2022 року.
Згідно рахунку-фактури МЗ-0712-7596545 від 27.06.2023 року вартість комп'ютерного технічного засобу - ноутбука із супутнім обладнанням становить 65676,60 грн. (а.с. 22).
Статтями 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Стаття 3 Конвенції ООН про права дитини зазначає, що в усіх діях щодо дітей, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до ч.ч. 8, 9 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. А ч.ч. 2, 3 ст. 150 Сімейного Кодексу України прямо передбачено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
При цьому за змістом ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до ст. ст. 180-181 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Згідно із частиною першою статті 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Отже, виходячи з аналізу статті 185 СК України, додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Аналіз відповідних норм Закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких визначений зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.
Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку, які підлягають доведенню особою, яка пред'явила такий позов.
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, необхідно враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як встановлено в судовому засіданні позивач вказує, що додаткові витрати на дитину полягають у необхідності придбання комп'ютерного технічного засобу - ноутбука для забезпечення належного розвитку здібностей дитини, оскільки їхній з відповідачем син виявляє значну зацікавленостіь у поглибленому використанні комп'ютерних технічних засобів та програмуванні, однак позивачем не надано доказів того, що такі додаткові витрати були викликані особливими обставинами, особливою схильністю дитини до навчання.
Позивачем не доведено, що такі витрати не покриваються за рахунок аліментів, які сплачував відповідач на утримання дитини. Доводи позивача про те, що схильність дитини до поглибленого вивченні комп'ютерної техніки та програмування є позитивним фактом, який має враховуватися, як особлива обставина, що потребує додаткових матеріальних витрат, є необґрунтованими, оскільки дистанційне навчання дитини та використання при цьому комп'ютерних технічних засобів не може вважатися розвитком особливих здібностей дитини та відповідно бути особливими обставинами в розумінні статті 185 СК України. Понесення таких витрат є добровільним волевиявленням одного із батьків, позивачем не доведено погодження з відповідачем необхідності придбання саме такого технічного засобу - ноутбука із супутнім обладнанням.
З огляду на викладене, оцінивши належність та допустимість доказів, а також достатність взаємозв'язку в їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову про стягнення додаткових витрат на дитину, оскільки стороною позивача не надано достатніх та належних доказів щодо понесення саме додаткових витрат зумовлених особливими обставинами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При такому вирішенні позову, понесені позивачем судові витрати по справі слід віднести на її рахунок.
На підставі наведеного, ст.ст. 110, 112, 113 СК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину - відмовити.
Судові витрати понесені по справі покласти на рахунок позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ГоловуючийН. І. Лущак
Повний текст судового рішення складено «18» вересня 2023 року.