РІШЕННЯ
Іменем України
06 вересня 2023 року м. Чернігів справа № 927/746/23
Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, за участю секретаря судового засідання Репех О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали позовної заяви за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» 01010, м. Київ, вул. Острозьких Князів, 32/2 (contact@gaszbut.com.ua)
до фізичної особи - підприємця Гончар Юлії Григорівни
АДРЕСА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (ІНФОРМАЦІЯ_2 ) АДРЕСА_2 (адреса представника - адвоката Бакуліна Олега Юрійовича) (ІНФОРМАЦІЯ_3 )
про стягнення 2 089 881 грн 36 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: Антоненко Л.А. - адвокат, дов. від 04.09.2023 № 335/23
від відповідача: Бакулін О.Ю. - адвокат (ордер серії АА № 1319586 від 26.06.2023)
В судовому засіданні 06.09.2023р., на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
ВСТАНОВИВ:
29 травня 2023 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» до фізичної особи - підприємця Гончар Юлії Григорівни про стягнення штрафу в розмірі 2 089 881,36 грн, нарахованого згідно Договору № 41АР200-98465-22 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 22.07.2022 за невідповідність обсягів фактично спожитого природного газу в період з вересня по листопад 2022 року до його замовленої величини.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору щодо уникнення відхилення підтверджених обсягів природного газу відносно планових обсягів у вересні-листопаді 2022 року.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.06.2023: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження; призначено розгляд позовної заяви в підготовчому засіданні на 04 липня 2023 року; встановлено процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
19 червня 2023 року, у встановлений судом процесуальний строк, до Господарського суду Чернігівської області надійшов відзив на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що відповідач позовні вимоги не визнає, вважаючи їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач вказує, що у зв'язку з об'єктивною ситуацією невизначеності відповідач не мав можливості та намірів попередньо узгоджувати обсяги природного газу, як складову частину предмету укладеного між сторонами договору постачання природного газу, тому в договорі був застосований прийменник «до» (плановий річний обсяг постачання газу становить до 90 000 куб. м).
У вересні 2022 року, у зв'язку зі збором врожаю та необхідністю здійснення сушіння зерна, відповідач розпочав використовувати природний газ, хоча обсяг природного газу у вересні 2022 року не був визначений договором.
Оскільки, позивач заходів з припинення (обмеження) газопостачання не здійснював, чим погодив використання природного газу протягом вересня 2022 року, відповідачем було використано 7567,34 куб. м на загальну суму 375 823,55 грн. Зазначена обставина визнається відповідачем. 04.10.2022 року ФОП Гончар Ю.Г. було сплачено на рахунок ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» грошові кошти у розмірі 436 523,26 грн.
Пошук нового постачальника був пов'язаний з тим, що після підписання договору ФОП Гончар Ю.Г. дізналася, що бенефіціаром ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» є ОСОБА_1 , до якого Указом Президента України від 24 червня 2021 року № 266/2021 застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції). У зв'язку з цим, на підставі статті 14 Закону України «Про ринок природного газу», відповідач реалізувала своє право на безперешкодну зміну постачальника та уклала 23 вересня 2022 року Договір № ГЖ 25-2022 постачання природного газу з ТОВ «ГАЗПРОМПОСТАЧ ЖИТЛО» відповідно до умов якого ТОВ «ГАЗПРОМПОСТАЧ ЖИТЛО» мало здійснювати та здійснювало постачання природного газу з 01 жовтня 2022 року по 31 грудня 2022 року.
ТОВ «ГАЗПРОМПОСТАЧ ЖИТЛО» зареєструвало ФОП Гончар Ю.Г. у власному Реєстрі споживачів на інформаційній платформі Оператора ГТС з 01 жовтня 2022 року. Відповідач повідомила позивача про зміну постачальника природного газу з 01 жовтня 2022 року. При цьому, відповідач вважала договірні відносини з ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» припиненими з 01 жовтня 2022 року, виходячи з встановленої на ринку природного газу специфіки розірвання договорів. Однак, діючи всупереч вимог чинного законодавства, позивач здійснив реєстрацію ФОП Гончар Ю.Г. у власному Реєстрі споживачів 03, 04 і 05 жовтня 2022 року.
З метою уникнення негативних наслідків, зокрема, спроби позивача дати доручення на припинення розподілу природного газу оператору ГРМ - АТ «Чернігівгаз», відповідач підписала акт приймання - передачі природного газу в обсязі 699,51 куб. м на загальну суму 32 152,20 грн., використаний у газові доби 03, 04 і 05 жовтня 2022 року. В інші газові доби жовтня 2022 року ФОП Гончар Ю.Г. отримувала природний газ від ТОВ «ГАЗПРОМПОСТАЧ ЖИТЛО». У листопаді 2022 року відповідач використовувала природний газ отриманий виключно від ТОВ «ГАЗПРОМПОСТАЧ ЖИТЛО».
Відповідач вважає, що обсяг природного газу у певному місяці 2022 року не був узгоджений сторонами, підтверджений та замовлений споживачем, що виключає застосування підпунктів 6.2.2 і 6.2.3 Договору. Крім того, визначена у вказаних підпунктах договору відповідальність не відноситься до штрафу. На думку відповідача, погоджені сторонами у договорі санкції, які нараховуються за певною формулою, а також у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу, за своєю правовою природою відносяться до збитків, відшкодування яких передбачено розділом VII Правил постачання природного газу, які затверджені Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2496 (Правилами постачання природного газу).
Одночасно з відзивом на позов відповідачем було подано заяву про залучення ТОВ «ГАЗПРОМПОСТАЧ ЖИТЛО» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
В обґрунтування даної заяви відповідач зазначила, що у спірний період (вересень-листопад 2022 року) нею споживався природний газ, поставлений ТОВ «ГАЗПРОМПОСТАЧ ЖИТЛО» згідно договору № ГЖ 25-2022 постачання природного газу від 23.09.2022. За таких обставин, на думку відповідача, прийняте за результатами вирішення даного спору судове рішення може вплинути на права та обов'язки вказаної юридичної особи.
За змістом ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Розглянувши дану заяву, в підготовчому засіданні 04.07.2023 суд постановив протокольну ухвалу про залишення її без задоволення, оскільки відповідач належним чином не обґрунтував на які права та обов'язки ТОВ «ГАЗПРОМПОСТАЧ ЖИТЛО» щодо фізичної особи-підприємця Гончар Ю.Г. може вплинути прийняте за результатами вирішення даного спору судове рішення.
26 червня 2023 року позивачем подана відповідь на відзив зі змісту якої вбачається, що товариство вважає доводи відповідача необґрунтованими та такими, що не спростовують фактів (обставин), викладених в позовній заяві.
Так, серед іншого, позивач звертає увагу суду на те, що згідно умов укладеного між сторонами договору, припинення чи розірвання договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору. Усі зміни та доповнення до договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються їх печатками. Будь - яких угод про зміну або припинення договору між сторонами укладено не було. Крім того, позивач вважає, що відповідачем не було дотримано вимог законодавства та умов договору щодо зміни постачальника природного газу.
ФОП Гончар Ю.Г., відповідно до п. 5.5.1 Договору, зобов'язалася дотримуватися дисципліни споживання газу, визначеної розділом 2 Договору, а також Правил постачання природного газу. Разом з тим, в порушення вищевказаного обов'язку, відповідачем по справі було допущено відхилення підтверджених обсягів природного газу відносно планових обсягів у вересні, жовтні, листопаді 2022 року. За дане порушення передбачена відповідальність в розділі 6 договору, а саме: сплата відповідачем штрафу у встановленому договором порядку. Тому, ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» звернулося до суду саме з вимогою про стягнення штрафу у розмірі 2 089 881,36 грн. на підставі п.п. 6.2.2 і 6.2.3 Договору.
30 червня 2023 року відповідачем подано заперечення в якому вона вказала, що відповідно до пункту 2.2 договору, включення споживача до Реєстру споживачів постачальника здійснюється на підставі письмової заяви споживача, поданої не пізніше ніж за 22 доби до дати початку розрахункового періоду в якому буде відбуватися постачання природного газу. Таким чином, сторонами договору була встановлена обов'язкова умова для реєстрації постачальником споживача у Реєстрі - подання йому заяви. За відсутності погоджених обсягів природного газу та заяви відповідача у ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» були відсутні законні підстави для включення ФОП Гончар Ю.Г. у власний Реєстр споживачів та здійснювати постачання природного газу за договором. Крім того, відповідно до пункту 10.1 договору, набрання ним чинності пов'язано з включенням споживача до Реєстру виключно за заявою споживача. Враховуючи, що включення до свого Реєстру споживачів ФОП Гончар Ю.Г. було здійснено без її згоди, постачання природного газу у вересні та жовтні 2022 року здійснювалося позивачем без достатньої правової підстави. Крім того, відповідач вважає, що ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ», здійснивши таке включення, зловживало своїми правами, зокрема, правом доступу до інформаційної платформи оператора газотранспортної системи.
Також, відповідач зазначає, що в умовах воєнного часу з метою захисту прав споживачів природного газу НКРЕКП була прийнята Постанова від 21.06.2022 року № 613 «Про особливості зміни постачальника природного газу споживачем, що не є побутовим, в умовах воєнного стану». Зазначеною постановою процедура зміни постачальника непобутовим споживачем, до яких відноситься і ФОП Гончар Ю.Г., значно спрощена. Зокрема, скасована вимога отримання погодження попереднього постачальника, а лише його інформування про перехід споживача до нового постачальника. Враховуючи, що постачання природного газу можливо виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів певного постачальника, з моменту направлення ТОВ «ГАЗПРОМПОСТАЧ ЖИТЛО» повідомлення в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи про реєстрацію ФОП Гончар Ю.Г. у власному Реєстрі, ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» було повідомлено про відсутність підстав для постачання природного газу та розірвання Договору. Відповідач звертає увагу, що позивач тільки одного разу у жовтні 2022 року без достатньої правової підстави здійснило реєстрацію ФОП Гончар Ю.Г. у своєму Реєстрі. В інші дні жовтня 2022 року та листопаді 2022 року спроб такої реєстрації не здійснювалося, що свідчить про розуміння позивачем наявності у відповідача іншого постачальника та відсутність намірів у позивача постачати природний газ.
Відповідач наполягає на тому, що встановлена у підпунктах 6.2.2 і 6.2.3 договору відповідальність не відноситься до штрафу, оскільки санкції, які нараховуються за певною формулою, а також у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за своєю правовою природою відносяться до збитків, відшкодування яких передбачено розділом VII Правил постачання природного газу, які затверджені Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2496. З огляду на те, що акт цивільного законодавства визначає наведену в підпунктах 6.2.2 і 6.2.3 договору формулу для розрахунку збитків, його сторони не мали права для вільного визначення її для розрахунку розміру штрафу. Проект договору був запропонований ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» - більш кваліфікованим учасником ринку природного газу, більш обізнаного в профільному законодавстві, всупереч інтересам споживача, а зазначений в позовній заяві штраф не має такого компенсаторного характеру, оскільки спрямований на безпідставне збагачення позивача. При цьому, позивач, заявляючи до стягнення санкції за п.п. 6.2.2, 6.2.3 договору, які за своєю суттю є збитками, жодним чином не обґрунтував підстав заявлення таких вимог і не надав доказів понесених збитків (шкоди), не довів вини заподіювана шкоди та причинного зв'язку між діями заподіювана та настанням збитків.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.07.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 26.07.2023.
В судовому засіданні 26.07.2023 була оголошена перерва до 06.09.2023.
За клопотанням представника відповідача судові засідання були проведені в режимі відеоконференції.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» зареєстроване в якості суб'єкта господарювання 10.11.2020, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесені відомості за № 1 000 701 0200 00089688.
Гончар Юлія Григорівна зареєстрована в якості суб'єкта господарювання 06.08.2004, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесені відомості за № 2 053 000 0000 000005. Основний вид діяльності: оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.
22 липня 2022 року між сторонами був укладений договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР200-98465-22 (надалі - Договір) згідно умов якого позивач (Постачальник) зобов'язався передати у власність відповідачу (Споживачу) у 2022 році природний газ, а відповідач - прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором. Річний плановий обсяг постачання газу - до 90 000 куб. м. Планові обсяги постачання газу по місяцях визначено в Додатку № 1, що є невід'ємною частиною цього Договору: жовтень 2022 року - 50 000 куб. м; листопад 2022 року - 40 000 куб. м.
В п. 2.1 Договору сторони визначили, що постачання газу здійснюється за умови:
наявності діючого між Споживачем та Оператором ГРМ договору розподілу газу;
відсутності заборгованості у Споживача за минулі періоди перед Постачальником (або оплати відповідно до графіка погашення заборгованості) та оплати поточних платежів, підтвердження у встановленому порядку Оператором ГТС місячного обсягу постачання газу, виділеного для забезпечення Споживача (об'єктів Споживача) (далі - підтверджений обсяг газу);
включення Споживача до Реєстру споживачів Постачальника у відповідному розрахунковому періоді.
Згідно п. 2.2 Договору, включення Споживача до Реєстру споживачів Постачальника відбувається на підставі письмової заяви Споживача, наданої Постачальнику не пізніше ніж за 22 доби до початку розрахункового періоду в якому буде здійснюватися постачання природного газу Споживачу. Включення Споживача до Реєстру споживачів Постачальника може бути здійснено в коротші терміни.
Відповідно до п. 2.4 Договору, обсяг споживання природного газу Споживачем у розрахунковому періоді не повинен перевищувати підтверджений обсяг природного газу. Допускається відхилення споживання протягом розрахункового періоду в розмірі +- 3 відсотка від підтвердженого обсягу природного газу у відповідну газову добу.
У відповідності з п. 6.2.2, 6.2.3 Договору, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого Споживачеві газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому Споживачем), Споживач сплачує Постачальнику штраф за перевищення обсягу постачання газу, що розраховується за формулою: В = (Vф - Vп) * Ц * К, де
Vф - обсяг фактично поставленого газу Споживачу протягом розрахункового періоду за Договором;
Vп - підтверджений обсяг газу на розрахунковий період;
Ц - вартість газу за Договором;
К - коефіцієнт, який дорівнює 0,1.
Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг споживання газу буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який стягується штраф, від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.
В розділі 8 Договору врегульовані питання щодо порядку зміни постачальника. Так, цим розділом визначено, що зміна постачальника може бути здійснена лише за сукупності наступних умов:
Споживачем попередньо укладено договір постачання газу з новим постачальником;
сторони попередньо призупинили дію цього Договору в частині постачання газу або розірвали цей Договір;
відсутність у Споживача простроченої заборгованості за цим Договором;
повідомлення Споживачем Постачальника про таку зміну за 21 календарний день.
Згідно п. 10.1 - 10.3 Договору, цей Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої Споживач включений до реєстру Споживачів ТОВ «Твій Газзбут» в інформаційній платформі Оператора ГТС до 31.12.2022, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Припинення чи розірвання договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору або за рішенням суду на вимогу однієї з сторін на підставі та в порядку, встановлених чинним законодавством України та Договором.
Усі зміни та доповнення до Договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються їх печатками (за наявності).
30 серпня 2022 року сторонами була укладена Додаткова угода № 1 до Договору в якій вони узгодили ціну на газ, починаючи з 01.09.2022: ціна одного кубічного метру природного газу всього становить 49,66389120 грн.
30 вересня 2022 року сторонами була укладена Додаткова угода № 2 до Договору в якій вони узгодили ціну на газ, починаючи з 01.10.2022: ціна одного кубічного метру природного газу всього становить 45,96389120 грн.
Згідно Акту приймання - передачі природного газу до Договору від 30.09.2022 № ТГ382077089, відповідачу було поставлено позивачем 7 567,34 м3 природного газу на загальну суму 375 823,55 грн.
Даний Акт не підписаний з боку відповідача, однак обставини щодо постачання йому газу позивачем у вересні 2022 року відповідачем повністю визнаються.
Згідно Акту приймання - передачі природного газу до Договору від 31.09.2022 № ТГ382096785, відповідачу було поставлено позивачем 699,51 м3 природного газу на загальну суму 32 152,20 грн.
Даний Акт підписаний сторонами Договору.
Відповідач сплатила за поставлений позивачем природний газ 436 523,26 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 04.10.2022 № 54.
Позивачем було здійснено розрахунок заявленого до стягнення штрафу наступним чином:
за вересень 2022 року: (7 567,34 м3 - 0 м3) * 49,66389120 грн. * 0,1 = 37 582,36 грн;
за жовтень 2022 року: (50 000,00 м3 - 699,51 м3) * 45,96389120 грн. * 0,50 = 1 133 021,18 грн;
за листопад 2022 року: (40 000,00 м3 - 0 м3) * 45,96389120 грн. * 0,50 = 919 277,82 грн.
Також, матеріалами справи підтверджується, що 23.09.2022 між ТОВ «Газпромпостач Житло» (Постачальником) та ФОП Гончар Ю.Г. (Споживачем) був укладений Договір № ГЖ 25-2022 постачання природного газу згідно умов якого Постачальник зобов'язався поставити Споживачу у власність з 01 жовтня 2022 року по 31 грудня 2022 року природний газ в обсягах і порядку, передбачених цим договором, а Споживач - прийняти газ та оплатити Постачальнику його вартість у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених цим договором.
Згідно Акту приймання - передачі природного газу від 31.10.2022, ТОВ «Газпромпостач Житло» по Договору від 23.09.2022 № ГЖ 25-2022 поставило в жовтні 2022 року відповідачу 25,55878 тис. м3 природного газу на загальну суму 1 165 480,37 грн.
Згідно Акту приймання - передачі природного газу від 30.11.2022, ТОВ «Газпромпостач Житло» по Договору від 23.09.2022 № ГЖ 25-2022 поставило в листопаді 2022 року відповідачу 48,22753 тис. м3 природного газу на загальну суму 1 562 565,49 грн.
Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
У відповідності з ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу», постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.
Статтею 13 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що споживач має право, зокрема, на вільний вибір постачальника; безоплатну зміну постачальника, крім випадків, передбачених абзацом другим частини першої статті 14 цього Закону. Споживач зобов'язаний, зокрема, укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; не допускати несанкціонованого відбору природного газу.
Згідно ст. 14 Закону України «Про ринок природного газу», усім споживачам гарантується право вибору постачальника.
Забороняється стягувати плату або вимагати будь-яку іншу фінансову компенсацію у зв'язку із зміною постачальника (крім випадків, коли така плата або компенсація прямо передбачена договором постачання із споживачем, що не належить до категорії побутових споживачів).
Діючий постачальник не має права встановлювати умови для припинення договору постачання, які обмежують право споживача на зміну постачальника.
За умови дотримання правил зміни постачальника, що затверджуються Регулятором як частина правил постачання природного газу:
1) зміна постачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом трьох тижнів з дня повідомлення таким споживачем про намір змінити постачальника;
2) до припинення договору постачання діючий постачальник зобов'язаний забезпечувати постачання природного газу споживачу на умовах чинного договору.
Наявність спору між діючим постачальником і споживачем, який заявив про намір змінити постачальника, не є підставою для затримки в укладенні та виконанні договору постачання природного газу з новим постачальником.
Регулятор здійснює регулярний моніторинг стану додержання положень цієї статті.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1382/27827, були затверджені Правила постачання природного газу.
Відповідно до п. 3 розділу І Правил постачання природного газу (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - Правила), постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
У відповідності з п. 1 - 3, 5 розділу ІІ Правил, підставою для постачання природного газу споживачу, зокрема, є:
наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов;
включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді;
відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків, або наявність письмового дозволу діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника.
Постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Укладення договору постачання природного газу здійснюється з урахуванням, зокрема, таких вимог:
споживач має право укласти договір постачання природного газу з будь-яким постачальником за умови відсутності простроченої заборгованості за поставлений природний газ перед діючим постачальником, що підтверджується письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків, або за умови наявності письмового дозволу діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника;
договір постачання природного газу укладається на весь очікуваний обсяг споживання природного газу в розрахунковому періоді, необхідний споживачу, або по його точці комерційного обліку, якій присвоєно окремий EIC-код.
Договір постачання природного газу повинен містити, зокрема, такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду договору:
предмет договору, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити споживачу природний газ в необхідних для нього об'ємах (обсягах);
річні, місячні та/або добові обсяги природного газу, у тому числі в розрізі точок комерційного обліку (за необхідності), та/або допустиме їх відхилення;
відповідальність сторін за невиконання умов договору та підстави її застосування, у тому числі в разі перевищення споживачем підтверджених обсягів природного газу за відповідний період;
порядок зміни постачальника.
Пунктами 9, 10 розділу ІІ Правил визначено, що постачальник забезпечує споживача необхідними підтвердженими обсягами природного газу відповідно до умов договору постачання природного газу.
За умови дотримання споживачем умов договору постачання природного газу постачальник, крім постачальника «останньої надії», зобов'язаний забезпечити своєчасну реєстрацію споживача в Реєстрі споживачів постачальника (на інформаційній платформі Оператора ГТС) у відповідному розрахунковому періоді.
Споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VII цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання.
Постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи інформаційну платформу Оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об'єкті споживача.
Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, споживач має компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об'ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною договором постачання природного газу. При цьому постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, які розраховуються відповідно до пункту 1 розділу VII цих Правил.
Розділом ІV Правил встановлений порядок зміни постачальника споживачем, що не є побутовим.
Вказаним розділом визначено, що кожен споживач має право на вільний вибір постачальника шляхом укладення з ним договору постачання природного газу відповідно до умов та положень, передбачених цими Правилами.
Зміні постачальника має передувати укладення договору постачання природного газу з новим постачальником та розірвання договору постачання природного газу з діючим постачальником або його призупинення в частині постачання природного газу в певному розрахунковому періоді. Для зміни постачальника у споживача має бути відсутня прострочена заборгованість за поставлений природний газ перед діючим постачальником, що підтверджується письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків, або наявний письмовий дозвіл діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника.
Кожен споживач, який має намір змінити постачальника, повинен виконати свої зобов'язання по розрахунках за природний газ перед діючим постачальником (або укласти з ним графік реструктуризації заборгованості за природний газ, якого має дотримуватись) та підписати з ним угоду про розірвання договору постачання природного газу або його призупинення в частині постачання природного газу з дати, з якої постачання природного газу буде здійснювати новий постачальник, відповідно до пункту 5 цього розділу.
Повідомлення споживачем діючого постачальника про намір змінити постачальника є пропозицією про розірвання договору постачання природного газу або його призупинення в частині постачання природного газу у певному розрахунковому періоді і повинно містити дату розірвання (призупинення) чинного договору постачання природного газу, яка визначається останнім календарним днем перед датою, з якої договір постачання природного газу з новим постачальником набере чинності. З метою забезпечення безперебійного постачання природного газу діючий постачальник поставляє природний газ споживачу до останнього дня терміну дії існуючого договору постачання природного газу відповідно до умов та положень, узгоджених у ньому, а договір постачання природного газу, укладений з новим постачальником, набирає чинності наступного дня після розірвання (призупинення) договору з діючим постачальником, але за умови, що споживач надав письмову довідку діючого постачальника або складений з ним акт звірки взаєморозрахунків про відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений газ перед діючим постачальником, або письмовий дозвіл діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника.
Фактичне постачання природного газу новим постачальником може починатись виключно з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів нового постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.
Зміна постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС здійснюється в порядку, визначеному главою 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, та з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу» щодо зміни постачальника протягом періоду, який не перевищує 21 день з моменту ініціювання споживачем (чи за дорученням споживача його постачальником) зміни постачальника.
За змістом ст. 1, 2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.
Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб; в подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, в останнє - Законом України від 27.07.2023 № 3275-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким затверджено Указ Президента України від 26 липня 2023 року 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», згідно якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 21.06.2022 була прийнята постанова № 613 «Про особливості зміни постачальника природного газу споживачем, що не є побутовим, в умовах воєнного стану» згідно положень якої при здійсненні заходів із зміни постачальника природного газу споживачем, що не є побутовим, у період дії в Україні воєнного стану, постачальники природного газу (крім постачальника «останньої надії») мають дотримуватись Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2496, та Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2493, з урахуванням таких особливостей:
1) у випадку укладення договору постачання природного газу між новим постачальником та споживачем, що не є побутовим, новий постачальник визначає дату початку постачання природного газу (дату закріплення споживача у Реєстрі споживачів нового постачальника на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи) згідно з укладеним договором постачання природного газу, у тому числі у випадку наявності такого споживача в Реєстрі споживачів інших постачальників.
Дата закріплення споживача, що не є побутовим, у Реєстрі споживачів нового постачальника на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи (далі - Інформаційна платформа) може визначатись не раніше ніж за 2 дні та не пізніше ніж 21 день з дня визначення дати такого закріплення.
Якщо на день закріплення споживача, що не є побутовим, у Реєстрі споживачів нового постачальника на Інформаційній платформі буде відображена інформація про припинення (обмеження) або подання заявки на припинення (обмеження) постачання природного газу такому споживачу, Інформаційна платформа автоматично відхиляє закріплення такого споживача в Реєстрі споживачів нового постачальника.
У разі закріплення споживача, що не є побутовим, у Реєстрі споживачів нового постачальника Інформаційна платформа виявляє цього споживача в Реєстрі іншого постачальника у визначеному новим постачальником періоді постачання природного газу, Інформаційна платформа автоматично відправляє повідомлення діючому постачальнику про зміну постачальника його споживачем із зазначенням дати початку постачання природного газу новим постачальником.
Споживач, що не є побутовим, автоматично виключається з Реєстру споживачів діючого постачальника на Інформаційній платформі з дня початку періоду постачання природного газу новим постачальником.
Постачання природного газу новим постачальником (алокація спожитих споживачем обсягів природного газу за новим постачальником) здійснюється з дня початку періоду постачання природного газу, який визначається новим постачальником на Інформаційній платформі згідно з умовами договору постачання природного газу;
2) зміні постачальника має передувати укладення договору постачання природного газу з новим постачальником та розірвання договору постачання природного газу з діючим постачальником або його призупинення в частині постачання природного газу в певному розрахунковому періоді. Наявність спору між діючим постачальником і споживачем, що не є побутовим, який заявив про намір змінити постачальника, не є підставою для затримки в укладенні та виконанні договору постачання природного газу з новим постачальником. Зміна постачальника може відбуватися без засвідчення відсутності простроченої заборгованості за поставлений природний газ перед діючим постачальником. Розірвання чи призупинення дії договору постачання природного газу не звільняє споживача, що не є побутовим, від обов'язку виконання фінансових зобов'язань за цим договором;
3) з метою забезпечення безперебійного постачання природного газу діючий постачальник постачає природний газ споживачу до останнього дня терміну дії чинного договору постачання природного газу відповідно до умов та положень, узгоджених у ньому.
2. Оператору газотранспортної системи здійснити необхідні заходи для забезпечення роботи Інформаційної платформи з урахуванням положень цієї постанови.
3. Ця постанова набирає чинності з 01 липня 2022 року та діє до дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Враховуючи вищевикладене, в умовах воєнного стану порядок зміни постачальника природного газу для споживачів, що не є побутовими, був значно спрощений.
Матеріалами справи підтверджується, що 23.09.2022 відповідач уклав договір на постачання природного газу з ТОВ «Газпромпостач Житло» на період з 01 жовтня 2022 року по 31 грудня 2022 року.
Враховуючи положення п. 1 постанови НКРЕКП від 21.06.2022 № 613, 01 жовтня 2022 року є датою закріплення ФОП Гончар Ю.Г. у Реєстрі споживачів ТОВ «Газпромпостач Житло» на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи.
Наслідками закріплення відповідача у Реєстрі споживачів нового постачальника є автоматична відправка Інформаційною платформою повідомлення ТОВ «Твій Газзбут» (діючому постачальнику) про зміну постачальника його споживачем із зазначенням дати початку постачання природного газу новим постачальником, а також автоматичне виключення ФОП Гончар Ю.Г. з Реєстру споживачів позивача на Інформаційній платформі з дня початку періоду постачання природного газу новим постачальником.
При цьому, відсутність укладеної між ТОВ «Твій Газзбут» та ФОП Гончар Ю.Г. додаткової угоди про розірвання Договору постачання природного газу або його призупинення в частині постачання природного газу в певному розрахунковому періоді, не є підставою для затримки в укладенні та виконанні договору постачання природного газу з новим постачальником (п. 1 постанови НКРЕКП від 21.06.2022 № 613).
Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «Газпромпостач Житло» в жовтні та листопаді 2022 року здійснювало поставку природного газу ФОП Гончар Ю.Г. (акти приймання - передачі природного газу від 31.10.2022 та від 30.11.2022), що свідчить про закріплення відповідача у Реєстрі споживачів нового постачальника.
Оскільки однією з обов'язкових підстав для постачання природного газу споживачу є включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді (п. 1 розділу ІІ Правил, п. 2.1.3 Договору), то автоматичне виключення ФОП Гончар Ю.Г. з Реєстру споживачів ТОВ «Твій Газзбут» на Інформаційній платформі виключає можливість постачання позивачем природного газу відповідачеві.
Посилання позивача на акт приймання - передачі природного газу до Договору від 31.09.2022 № ТГ382096785, як на доказ постачання природного газу відповідачу в жовтні 2022 року, суд оцінює критично, адже будь - яких доказів того, що відповідач звертався до позивача з письмовою заявою про включення його в жовтні 2022 року до Реєстру споживачів ТОВ «Твій Газзбут», як то передбачено п. 2.2 Договору, матеріали справи не містять.
При цьому, згідно п. 3 розділу І Правил, постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
За таких обставин, відповідач не може нести відповідальність за споживання газу в обсязі меншому від підтвердженого обсягу природного газу, передбачену п. 6.2.3 Договору, оскільки в жовтні та листопаді 2022 року відповідач не замовляв у позивача природний газ, а позивач, у зв'язку зі зміною відповідачем постачальника, не міг поставляти природний газ відповідачу.
Щодо нарахування позивачем відповідачу штрафу за перевищення фактичного обсягу поставленого газу підтвердженому обсягу газу у вересні 2022 року, на підставі п. 6.2.2 Договору, суд зазначає наступне:
по-перше, у вересні 2022 року відповідач не замовляв у позивача природний газ, тобто обсяг природного газу на вересень 2022 року не був підтверджений.
В той же час, відповідачем було спожито у вересні 2022 року природний газ, поставлений позивачем, на загальну суму 375 823,55 грн., що відповідачем повністю визнається.
Відповідач сплатила за поставлений позивачем у вересні 2022 року природний газ 436 523,26 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 04.10.2022 № 54.
Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу», однією з істотних умов договору постачання є порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання.
Договір постачання природного газу повинен містити умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду договору, зокрема, щодо відповідальність сторін за невиконання умов договору та підстави її застосування, у тому числі в разі перевищення споживачем підтверджених обсягів природного газу за відповідний період (п. 5 розділу ІІ Правил).
За змістом п. 10 розділу ІІ Правил, споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VII цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання.
Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, споживач має компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об'ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною договором постачання природного газу. При цьому постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, які розраховуються відповідно до пункту 1 розділу VII цих Правил.
Розділом VII Правил визначено, що відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках:
1) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період;
2) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою В = (Vф - Vп) * Ц * К, де
Vф - об'єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за договором на постачання природного газу;
Vп - підтверджений обсяг природного газу на розрахунковий період;
Ц - ціна природного газу за договором постачання природного газу;
К - коефіцієнт, який визначається постачальником та не може перевищувати 0,5.
Умовами укладеного між сторонами Договору (п. 6.2.2, 6.2.3) передбачено ідентичні умови для покладення на споживача відповідальності за недотримання ним підтверджених обсягів природного газу за відповідний період, однак така відповідальність визначена у формі штрафу.
Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин. Ці загальні засади втілюються в конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Крім того, положення умов договору мають відповідати засадам цивільного законодавства, зокрема, зазначеним у статті 3 ЦК України.
Разом з тим за частиною третьою статті 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Приписами частин другої та третьої статті 6 та статті 627 ЦК України встановлено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Особам надається право вибору: використати вже існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на свій розсуд. Відтак цивільний (господарський) договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, виявляє автономію волі сторін щодо врегулювання їхніх правовідносин на власний розсуд (у межах, встановлених законом), тобто є актом встановлення обов'язкових правил для сторін договору, регулятором їх відносин.
Приписи частин другої та третьої статті 6 та статті 627 ЦК України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства і договором. Допустимість конкуренції між актами цивільного законодавства і договором випливає з того, що вказані норми передбачають ситуації, коли сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити.
Свобода договору, як одна з принципових засад цивільного законодавства, є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Водночас сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий в силу прямої вказівки акта законодавства, а також якщо відносини сторін регулюються імперативними нормами.
Відповідно сторони не можуть врегулювати свої відносини (визначити взаємні права та обов'язки) у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, передбаченим статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору (справедливість, добросовісність, розумність). Домовленість сторін договору про врегулювання своїх відносин всупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов'язку, як і його зміни та припинення.
Щодо обрання варіанту реалізації розсуду суду у контексті застосування його у системному зв'язку з нормами законодавчих актів, а саме статей 3, 549, 628, 629 ЦК України та статті 61 Конституції України слід керуватися визначеним частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Відтак реалізація повноважень із суддівського розсуду має спрямовуватися на вибір оптимального варіанту розв'язання спірного правового питання, пошук необхідної правової норми, її розуміння та інтерпретацію, справедливе вирішення спору відповідно до встановлених судами обставин кожної конкретної справи.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19.
Згідно ч. 6 ст. 179 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.
Як було вказано вище, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» та п. 5 розділу ІІ Правил, визначено, що однією з істотних умов договору постачання природного газу є умова щодо відповідальності споживача за невиконання умов договору та підстав її застосування, у тому числі в разі перевищення споживачем підтверджених обсягів природного газу за відповідний період.
При цьому, п. 10 розділу ІІ Правил визначено, що постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, які розраховуються відповідно до пункту 1 розділу VII цих Правил.
Оскільки розділом VII Правил встановлена відповідальність споживача за недотримання ним підтверджених обсягів природного газу за відповідний період у формі відшкодування збитків, сторони не мали права визначати в п. 6.2.2, 6.2.3 Договору ідентичні умови для покладення на споживача відповідальності, однак у формі штрафу.
Згідно з частиною 1 статі 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Враховуючи те, що позивачем не було доведено наявності усіх елементів складу господарського правопорушення необхідних для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжної інструкції від 01.05.2023 № 8836 позивачем було сплачено 31 348,22 грн судового збору, який повністю покладається на нього.
Керуючись ст. 123, 126, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» до фізичної особи-підприємця Гончар Юлії Григорівни про стягнення 2 089 881 грн 36 коп. залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення складено та підписано 18.09.2023р.
Суддя А.С.Сидоренко