ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
19 вересня 2023 року Справа № 926/3987/23
Суддя Господарського суду Чернівецької області Тинок Олександр Сергійович, розглянувши заяву
стягувача Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Чернівцігаз”
до боржника ОСОБА_1
про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу в сумі 4941,34 грн,
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Чернівцігаз” звернулось до Господарського суду Чернівецької області із заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за розподіл природного газу за період з грудня 2021 року по грудень 2022 року в сумі 4941,34 грн, а також 268,40 грн судового збору.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 вересня 2023 року, заяву про видачу судового наказу №926/3987/23 передано на розгляд судді Тинку О.С.
Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на таке.
У відповідності до статті 12 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, зокрема, у порядку наказного провадження.
Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, визначені ГПК України.
Так, підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями розділу ІІ ГПК України.
Згідно з статті 147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Положеннями статті 148 ГПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, та в разі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи-підприємця (для фізичних осіб-підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника.
У заяві про видачу судового наказу заявником не зазначено про статус відповідача як фізичної особи-підприємця, що свідчить про недотримання ним при зверненні до суду вимог пункту 2 частини 2 статті 150 ГПК України.
З тексту заяви про видачу судового наказу вбачається, що вимога пред'явлена про стягнення боргу з фізичної особи, яка не є підприємцем.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 175 ГПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Крім того, заявником не надано доказів сплати судового збору у встановлених Законом України “Про судовий збір” порядку та розмірі.
Згідно частини 1 статті 151 ГПК України за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.
Відповідно до підпункту 21 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за заяви до господарського суду про видачу судового наказу складає 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду (станом на 2023 рік - 268,40 грн).
Пунктом 1 частини 3 статті 150 ГПК України передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 152 ГПК України, підставою для відмови у видачі судового наказу є обставини які, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу.
Разом з тим, суд роз'яснює заявнику його право звернутися із заявою про видачу судового наказу з боржника ОСОБА_1 до місцевого загального суду за правилами цивільного судочинства, а також звертає увагу, що заява про видачу судового збору повинна бути оплачена судовим збором у встановленому Законом України “Про судовий збір” порядку і розмірі.
Керуючись статтями 147, 150, 151, 152, 153, 175, 234 ГПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Відмовити Акціонерному товариству “Оператор газорозподільної системи “Чернівцігаз” у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу за період з грудня 2021 року по грудень 2022 року в сумі 4941,34 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено і підписано 19 вересня 2023 року.
Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Суддя О.С. Тинок