ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2023 року
м. Черкаси
Справа № 925/1082/23
за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк"
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 93009,45 грн
Представники учасників справи:
Позивач - не з'явився;
Відповідач - не з'явився.
Секретар судового засідання Бадика Д.Д.
Суддя Гладун А.І.
1. Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників справи.
1.1. 09.08.2023 Акціонерне товариство "Акцент-Банк" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
1.2. Змістом позову є майнова вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №20.24.0000000466 від 14.01.2022 у розмірі 93009,45 грн, зокрема 82009,45 грн загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 1000,00 грн штрафу (фіксована складова); 10000,00 грн штрафу (змінна складова).
1.3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач неналежно виконав зобов'язання з повернення кредиту за кредитним договором.
1.4. 11.08.2023 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №925/1082/23. Справу ухвалив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судовий розгляд справи призначив на 19.09.2023 на 15 год. 00 хв.
1.5. Ухвалу суду від 11.08.2023 про відкриття провадження у справі надіслано позивачу - на офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, яке доставлено на електронну адресу позивача 11.08.2023 (а. с. 35); відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місця проживання відповідача, яке повернуте поштою на адресу суду з довідкою Укрпошти ”відсутня адреса одержувача” (а. с. 37-40).
1.6. Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
1.7. Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
1.8. Днем вручення ухвал суду від 11.08.2023 відповідачу є 21.08.2023 - день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання (а. с. 37).
1.9. Відповідно до частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
1.10. Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 3 статті 9 Господарського процесуального кодексу України).
1.11. 14.08.2023 суд з метою забезпечення прав відповідача бути проінформованою про розгляд справи №925/1082/23 повідомив відповідача ОСОБА_1 телефонограмою (а.с. 36) про призначення розгляду справи на 19.09.2023 на 15 год. 00 хв.
1.12. Суд вжив усіх передбачених законом засобів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи за його участю.
1.13. Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.
1.14. Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
1.15. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (пункт 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
1.16. Застосовуючи згідно з статтею 3 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії” (“AlimentariaSanders S.A. v. Spain”) від 07.07.1989).
1.17. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі “Смірнова проти України”).
1.18. Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
1.19. У судове засідання 19.09.2023 представник позивача та відповідач не з'явилися.
1.20. Одночасно з позовом позивач подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача (а. с. 24), у якому просив суд розглянути справу у відсутність його представника у порядку спрощеного позовного провадження. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
1.21. Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
1.22. Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов'язковою не визнавалась.
1.23. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов'язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.
1.24. Суд ухвалив розглядати справу без участі учасників справи за наявними в ній матеріалами.
1.25. 19.09.2023 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення.
1.26. Керуючись частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд підписав рішення без його проголошення.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд
ВСТАНОВИВ:
2. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.
2.1. Предметом позову позивача до відповідача є майнова вимога про стягнення коштів.
2.2. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує неналежне виконання відповідачем зобов'язання з повернення кредиту.
2.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
2.4. Предметом доказування у даній справі є виникнення між сторонами майнового господарського зобов'язання на підставі договору кредиту; виконання позивачем свого обов'язку у зобов'язанні та надання відповідачу кредиту; невиконання відповідачем зобов'язання з повернення кредиту; розмір грошового зобов'язання відповідача; порушення суб'єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду
3. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
3.1. На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:
3.1.1. 14.01.2022 Акціонерне товариство "Акцент-Банк" (кредитор) та Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позичальник) уклали кредитний договір №20.24.0000000466 (а. с. 6-12), за умовами якого позивачем відповідачу надано строковий кредит (п. А1), з лімітом у розмірі 200000,00 грн на фінансування поточної діяльності (п. А2), з терміном повернення кредиту 12.01.2023 (пункт А3).
Сторони погодили усі істотні умови договору і, зокрема, домовилися про таке:
п. А3 - позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з графіком платежів (додаток № 1 цього договору).
Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою:
сума щомісячного ануїтетного платежу = сума кредиту за договором х((1+процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.) х процентна ставка за місяць)/(1+ процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.)-1);
сума щомісячного платежу за %= (залишок заборгованості за кредитом х річна процентна ставка/кількість днів поточного року) х кількість днів в місяці, який передує сплаті ануїтетного платежу;
сума щомісячного платежу за основним боргом = сума щомісячного погашення кредиту-сума щомісячного платежу за %.
Згідно зі ст. 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення позичальником будь - якого із зобов'язань, передбачених цим договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь - якого із зобов'язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь - якого із зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 12 січня 2023р.
п. А5 - зобов'язання позичальника забезпечуються договором поруги/ застави №
п. А.6 - за користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 18,90% річних;
п. А8 - нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки, передбаченої договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів "факт/360").
Якщо ануїтетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з графіком платежу, то заборгованість за кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день;
п. A10 - позичальник щомісячно сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79% від суми зазначеного у п. А.2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати.
п. п. 2.2.2-2.2.3 - позичальник зобов'язується сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 цього договору. Повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 1.2, 2.2.14, 2.3.2 цього договору;
п. 5.8 - у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000 грн. + 5% від суми встановленого у п. А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна;
п. 2.3.2 кредитного договору банк, на свій розсуд, має право: в) згідно зі ст. 651 ЦКУ, ст.188 Господарського кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим договором. Одностороння відмова від цього договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов'язань за цим договором.
3.1.2. 14.01.2022 Акціонерне товариство "Акцент-Банк" (кредитор) та Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позичальник) уклали додаток №1 до договору №20.24.0000000466 - Графік погашення кредиту, процентів, винагороди у строк до 12.01.2023 включно (а. с. 12а).
3.1.3. На виконання кредитного договору позивач перерахував на рахунок відповідача 200000,00 грн на підставі меморіального ордеру № TR.21586120.32877.70198 від 14.01.2022 з призначенням платежу: "видача кредиту згідно договору №20.24.0000000466 від 14.01.2022 (а. с. 16).
3.1.4. До позовної заяви позивач подав розрахунок заборгованості(а. с. 13). За розрахунком позивача заборгованість відповідача за кредитним договором №20.24.0000000466 від 14.01.2022 станом на 21.07.2023 становить 820049 грн.
3.2. Відповідач доказів на спростування доводів позивача не подав.
3.3. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.
3.4. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
3.5. На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані позивачем докази суд визнає належними.
3.6. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").
3.7. На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Докази подані позивачем суд визнає допустимими.
3.8. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи
3.9. Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані позивачем, суд визнає достовірними.
3.10. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
3.11. Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
3.12. Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів у суду не виникло.
4. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
4.1. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
4.2. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
4.3. З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
4.4. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
4.5. Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих позивачем, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які позивач посилаються як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:
4.6. Між сторонами виникли майново-господарське зобов'язання на підставі кредитного договору №20.24.0000000466 від 14.01.2022.
4.7. Укладаючи договір сторони погодили термін повернення частини кредиту та сплати процентів за відповідний розрахунковий період; розмір частини кредиту, що підлягає поверненню у відповідну дату; сума процентів, що підлягає сплаті у відповідну дату; сума комісійної винагороди; суму кредиту та процентів за користування кредитом, розмір комісії позикодавця.
4.8. Відповідач не виконав зобов'язання з повернення кредиту у строк встановлений у кредитним договором з урахування графіку повернення кредиту. У відповідача виникла заборгованість перед позивачем зі сплати тіла кредиту, відсотків за користування кредитом та комісії.
4.9. Розмір невиконаного грошового зобов'язання відповідача становить: 82009,45 грн загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 1000,00 грн штрафу (фіксована складова); 10000,00 грн штрафу (змінна складова).
5. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.
5.1. Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
5.2. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
5.3. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
5.4. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
5.5. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
5.6. Згідно із частиною 2 статті 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
5.7. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
5.8. Відповідно до частини 2 статті 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
5.9. Згідно з статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
5.10. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що сторони уклали кредитний договір у письмовій формі.
5.11. Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
5.12. Відповідно до частини 2 статті 1048 Цивільного кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
5.13. Частинами 1, 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
5.14. Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
5.15. Мотивом застосування цієї норми є встановлений судом факт прострочення відповідачем повернення чергової частини позики, що надає право позивачу вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
5.16. Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
5.17. Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
5.18. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
5.19. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
5.20. Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
5.21. Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
6. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
6.1. Передумовою виникнення спору є укладення сторонами договору позики (кредиту).
6.2. Причиною виникнення спору є невиконання відповідачем обов'язку з повернення позики відповідно до умов договору.
6.3. Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права.
6.4. На підставі встановлених обставин у справі суд дійшов висновку про виникнення між сторонами майново-господарського зобов'язання на підставі кредитного договору.
6.5. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
6.6. Позивач належним чином виконав свої зобов'язання та надав відповідачу кредит на умовах, встановлених у кредитному договорі.
6.7. Відповідач порушив зобов'язання з повернення кредиту. Відповідно до договору починаючи з 91-го дня порушення зобов'язання банк має право змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту.
6.8. Погоджений сторонами строк погашення заборгованості до 12.01.2023.
6.9. Відповідач не повернув кредит позивачу у розмірі та строк, встановлений кредитним договором.
6.10. Розмір невиконаного грошового зобов'язання відповідача становить 82009,45 грн загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 1000,00 грн штрафу (фіксована складова); 10000,00 грн штрафу (змінна складова).
6.11. Суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
6.12. Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов'язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
6.13. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
6.14. Договір є обов'язковим до виконання сторонами.
6.15. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
6.16. Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
6.17. Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).
6.18. Невиконання відповідачами своїх обов'язків у зобов'язанні порушує право позивача на належне виконання зобов'язаною стороною свого обов'язку у зобов'язанні з повернення кредиту, сплати відсотків та комісії за користування кредитом.
6.17. На підставі встановлених у справі обставин суд дійшов висновку про порушення відповідачем грошового зобов'язання, зокрема прострочення повернення тіла кредиту, процентів та винагороди за користування кредитом. Розмір невиконаного грошового зобов'язання відповідача за кредитним №20.24.0000000466 від 14.01.2022 у розмірі 93009,45 грн, зокрема 82009,45 грн загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 1000,00 грн штрафу (фіксована складова); 10000,00 грн штрафу (змінна складова).
6.18. Вимогу позивача про стягнення з відповідача 82009,45 грн заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 1000,00 грн штрафу (фіксована складова); 10000,00 грн штрафу (змінна складова) суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.
7. Розподіл судових витрат.
7.1. Відповідно до частини першої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
7.2. У позові позивач просить стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2684,00 грн.
7.3. За подання позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2684,00 грн на підставі платіжного доручення від 21.07.2023 №6005315380513 (а. с. 5).
7.4. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
7.5. Оскільки позовні вимоги позивача задоволено повністю до відшкодування йому за рахунок відповідача підлягає судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Керуючись статтями 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (ідентифікаційний код 14360080, адреса місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська,11) 93009,45 (дев'яносто три тисячі дев'ять гривень 45 копійок), зокрема 82009,45 грн (вісімдесят дві тисячі дев'ять гривень 45 копійок) загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 1000,00 грн (одну тисячу гривень 00 копійок) штрафу (фіксована складова); 10000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок) штрафу (змінна складова); 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) судових витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя А.І. Гладун