ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
м. Хмельницький
"13" вересня 2023 р. Справа № 924/763/23
Господарський суд Хмельницької області у складі
судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Загродській М.А., розглянувши матеріали
за позовом ОСОБА_1 , м. Хмельницький
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Подільський край-2012", с. Коричинці Деражнянського району Хмельницької області
про стягнення 22 786,56грн, з яких: 17 418,00грн - інфляційні втрати та 5 368,56грн - 3% річних за період з 01.06.2023 по 30.06.2023
Представники сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: не з'явились
В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.
13.07.2023 до суду області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю „Подільський край-2012", с. Коричинці Деражнянського району Хмельницької області про стягнення 22 786,56грн, з яких: 17 418,00грн - інфляційні втрати та 5 368,56грн - 3% річних за період з 01.06.2023 по 30.06.2023 (із врахуванням заяви позивача від 11.09.2023 про уточнення нарахувань).
Ухвалою суду від 17.07.2023 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/763/23 в порядку розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський край - 2012" 22 786,56грн, з яких: 17 418,00грн - інфляційні втрати та 5 368,56грн - 3% річних за період з з 01.06.2023 по 30.06.2023 за простроченими майновими зобов'язаннями, що належали до виплати ОСОБА_1 , пропорційно його частці статутного капіталу у зв'язку з його виходом зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський край - 2012" на підставі ст.625 ЦК України.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 30.09.2020 у справі №924/1161/18 (залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020) стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський край-2012" на користь ОСОБА_1 3085632,40 грн. дійсну (ринкову) вартість частини майна ТОВ "Подільський край-2012", з урахуванням майнових зобов'язань станом на 29 листопада 2017 року, що належить до виплати ОСОБА_1 , пропорційно його частці (33,34% статутного капіталу), у зв'язку з його виходом зі складу учасників ТОВ "Подільський край-2012" та судові витрати по справі.
Таким чином, вказує позивач, рішенням від 30.09.2020 №924/1161/18 Господарського суду Хмельницької області було визначено дійсну (ринкову) вартість частини майна ТОВ "Подільський край-2012", з урахуванням майнових зобов'язань станом на 29.11.2017, що належить до виплати ОСОБА_1 , пропорційно його частці (33,34% статутного капіталу), у зв'язку з його виходом зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський край-2012" у розмірі 3085632,40грн, яка є лише частково погашеною. Повідомляє, що на виконання рішення від 30.09.2020 у справі №924/1161/18, було видано наказ, який пред'явлено для примусового виконання до Деражнянського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький). Вказує, що в ході примусового виконання зазначеного наказу державним виконавцем було звернено стягнення на чотири об'єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 належні боржнику - ТОВ "Подільський край 2012".
Зауважує, що оскільки зазначені об'єкти нерухомого майна не були реалізовані, вони були передані ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу на загальну суму 908382,30 грн., а тому, пояснює позивач, залишок боргу відповідача за рішенням суду склав 2 177 250,10 грн. Враховуючи викладене позивач керуючись ч.4 ст.75 ГПК України та ст.625 ЦК України нарахував до стягнення з відповідача 22 786,56грн, з яких: 17 418,00грн - інфляційні втрати та 5 368,56грн - 3% річних за період з 01.06.2023 по 30.06.2023. Просить задовольнити позовні вимоги.
У судове засідання 13.09.2023 сторони не з'явились. На адресу суду позивач подав клопотання про проведення судового засідання без участі його представника.
Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, відзиву на позовну заяву не подав, повноважного представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Ухвали суду по даній справі надсилались на адресу останнього, вказану в ЄДРЮО, ФОП та ГФ, що підтверджується поштовими повідомленнями.
Будь-які не розглянуті судом клопотання, подані учасниками процесу в межах розгляду справи, в матеріалах даної справи відсутні.
Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми ч.ч.1, 3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представників сторін за матеріалами справи.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 30.09.2020 у справі №924/1161/18 позов ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський край-2012" задоволено. Вирішено стягнути з ТОВ "Подільський край-2012" на користь ОСОБА_1 3 085 632,40 грн. дійсної (ринкової) вартості частини майна ТОВ "Подільський край-2012", з урахуванням майнових зобов'язань станом на 29 листопада 2017 року, що належить до виплати ОСОБА_1 , пропорційно його частці (33,34% статутного капіталу), у зв'язку з його виходом зі складу учасників ТОВ "Подільський край-2012". Також вирішено питання про розподіл судових витрат.
Вказаним рішенням суду встановлено, що ОСОБА_1 подав до ТОВ "Подільський край-2012" заяву про свій вихід з складу учасників товариства. У заяві позивач просив розрахунок із ним провести відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про господарські товариства" та Статуту ТОВ "Подільський край-2012", тобто виплатити вартість частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі, належну йому частку прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту виходу. Вказану заяву отримано ТОВ "Подільський край-2012" 29.11.2017.
10.01.2018 були проведенні загальні збори учасників ТОВ "Подільський край-2012", на яких прийнято рішення задовольнити подану заяву ОСОБА_1 про його виключення зі складу учасників товариства та затверджено суму вартості майна товариства, що пропорційна частці учасника, який виходить - ОСОБА_1 , в статутному капіталі товариства та належної до виплати, в сумі 309,63 тис. грн.
У заяві від 15.11.2018, адресованій директору ТОВ "Подільський край-2012" Зінчуку О.І. , позивач вимагав в строк до 29.11.2018 виплатити дійсну (ринкову) вартість частини майна товариства, пропорційній його частці у статутному капіталі, належну йому частку прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу, з урахуванням майнових зобов'язань станом на 29.11.2017.
23.11.2018 ОСОБА_1 на рахунок було перераховано кошти у сумі 309,63тис. грн, виходячи з оцінкою майна згідно з балансом товариства.
Однак, суд у справі №924/1161/18 дійшов висновку, що до виплати позивачу (крім виплаченої) підлягає сума в розмірі 3 195 987,78 грн. Дана сума вирахувана судом з врахуванням наступного: 9 466 350,44грн (ринкова вартість товарів (обладнання) та нежитлових будівель станом на 29.11.2017, що визначена судовими експертизами від 02.01.2020 та від 28.07.2020) + 545500,00 грн. (вартість чистих активів товариства (різниця між активами підприємства та зобов'язаннями) згідно фінансового звіту підприємства станом на 31.12.2017) + 502 900,00грн (чистий прибуток за 2017 рік), частка майна позивача, ОСОБА_1 , в товаристві становить 33,34%, тому сума до виплати в разі виходу мала б становити 3 505 617,78 грн. (33,34%). Разом з тим, з врахуванням того, що ОСОБА_1 ТОВ "Подільський край-2012" виплатило кошти сумі 309 630,00 грн, тому до виплати підлягають кошти в розмірі 3 195 987,78 грн. В той же час, стягненню підлягав розмір коштів, визначений позивачем у позовних вимогах, в розмірі 3 085 632,40 грн.
Згідно з постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 у справі №924/1161/18 вищевказане рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.09.2020 у справі №924/1161/18 залишено без змін.
На виконання рішення від 30.09.2020 №924/1161/18 Господарського суду Хмельницької області про стягнення з ТОВ "Подільський край-2012" на користь ОСОБА_1 коштів було видано наказ, який пред'явлено для примусового виконання до Деражнянського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).
В ході примусового виконання зазначеного наказу державним виконавцем було звернено стягнення на чотири об'єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , належні боржнику - ТОВ "Подільський край 2012".
З постанови в.о. начальника ВДВС про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу ВП№64453088 від 13.08.2021, вбачається, що зазначені об'єкти нерухомого майна були передані ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу на загальну суму 908 382,30 грн, а саме: - зерносклад-будівля №5 загальною площею 407,3 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю - 235 703,30 грн.; - зерносклад - будівля №6 з зерноплощадкою, загальною площею 400,1 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 231 536,90 грн.; - нежитлова будівля загальною площею 193,3 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 145 982,20 грн.; - нежитлова будівля, піднавіс №2, загальною площею 454,2 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 295 159,90 грн.
На час звернення з даним позовом залишок невиплаченої заборгованості становить 2 177 250,10грн.
Позивач, вказуючи, що станом на дату звернення із даним позовом до суду відповідач повністю не виконав рішення суду у справі №924/1161/18, звернувся до суду із даним позовом та просить стягнути з відповідача 17 418,00грн - інфляційні втрати та 5 368,56грн - 3% річних за період з 01.06.2023 по 30.06.2023 за простроченими майновими зобов'язаннями, що належали до виплати ОСОБА_1 , пропорційно його частці статутного капіталу у зв'язку з його виходом зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський край - 2012" на підставі ст.625 ЦК України.
Аналізуючи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне.
У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Предметом позову у даній справі є вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський край-2012" на користь ОСОБА_1 інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих у зв'язку із невиконанням відповідачем рішення суду про стягнення на користь позивача 2 177 250,10 грн. дійсної (ринкової) вартості частини майна ТОВ "Подільський край-2012", з урахуванням майнових зобов'язань станом на 29 листопада 2017 року, що належить до виплати ОСОБА_1 , пропорційно його частці (33,34% статутного капіталу), у зв'язку з його виходом зі складу учасників ТОВ "Подільський край-2012", а також постанови В.о. начальника ВДВС про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу ВП№64453088 від 13.08.2021.
Таким чином, даний спір виник у зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань, пов'язаних із виходом учасника із товариства.
З огляду на викладене, даний спір має вирішуватися в порядку господарського судочинства. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №607/17588/14-ц від 14.03.2018.
Частиною першою ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з положеннями ч.ч.1, 2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Тобто підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 30.09.2020 у справі №924/1161/18, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020, було задоволено позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський край-2012" та стягнуто на його користь з ТОВ "Подільський край-2012" 3 085 632,40грн дійсної (ринкової) вартості частини майна ТОВ "Подільський край-2012", з урахуванням майнових зобов'язань станом на 29 листопада 2017 року, що належить до виплати ОСОБА_1 , пропорційно його частці (33,34% статутного капіталу), у зв'язку з його виходом зі складу учасників ТОВ "Подільський край-2012".
За умовами ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, вищенаведені факти вважаються встановленими і не потребують повторного доказування.
Згідно ч.1 ст.173 ГК України Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
На виконання рішення від 30.09.2020 №924/1161/18 Господарського суду Хмельницької області про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський край-2012" на користь ОСОБА_1 коштів було видано наказ, який пред'явлено для примусового виконання до Деражнянського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький).
З постанови в.о. начальника ВДВС про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу ВП№64453088 від 13.08.2021, вбачається, що в ході примусового виконання наказу ОСОБА_1 були передані об'єкти нерухомого майна в рахунок погашення боргу на загальну суму 908 382,30 грн.
Враховуючи наведене, залишок боргу за рішенням суду №924/1161/18 від 30.09.2020 склав 2177250,10грн, що також встановлено у рішенні Господарського суду Хмельницької області від 05.07.2022 у справі №924/284/22.
Суд приймає до уваги, що станом на момент звернення позивача до суду відповідач не сплатив позивачу коштів в розмірі 2 177 250,10 грн., доказів протилежного матеріали справи не містять.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У постанові Верховного Суду України від 12.12.2011 у справі №14/214(10), викладено правову позицію про те, що учасник господарського товариства, який вийшов зі складу останнього, вправі вимагати сплати вартості майна з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2020 у справі №912/855/19 вказано, що враховуючи положення ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
У зв'язку із невиплатою відповідачем вартості частини майна в розмірі 2 177 250,10 грн., стягнутої за рішенням Господарського суду Хмельницької області від 30.09.2020 у справі 924/1161/18, позивач нарахував відповідачу 17 418,00грн - інфляційних втрат та 5 368,56грн - 3% річних за період з 01.06.2023 по 30.06.2023.
Суд враховує, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст.625 ЦК України сум.
Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Суд, проаналізувавши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат встановив, що позивач обґрунтовано та правомірно нарахував до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 5 368,56грн та інфляційних втрат в розмірі 17 418,00грн за заявлений період.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. ч. 1, 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
Приймаючи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за належне задовольнити вимоги в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору суд враховує наступне.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема особи з інвалідністю II групи.
Відповідно до ч.2 ст.129 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Частинами 1, 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням установленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 2481,00грн, судовий збір за позовними вимогами, які підлягають задоволенню у даній справі, становить 2481,00грн, який суд відповідно до ч.9 ст.129 ГПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 231, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Подільський край-2012" (вул. Незалежності, 2а, с. Коричинці, Деражнянський район, Хмельницька область, 32225, код ЄДРПОУ 38188848) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 17 418,00грн (сімнадцять тисяч чотириста вісімнадцять гривень 00 коп.) інфляційних втрат, 5 368,56грн (п'ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 56 коп.) 3% річних за період з 01.06.2023 по 30.06.2023.
Видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Подільський край-2012" (вул. Незалежності, 2а, с. Коричинці, Деражнянський район, Хмельницька область, 32225, код ЄДРПОУ 38188848) до державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у Хмел.обл/Хмельниц мтг/22030101, код ЄДРПОУ 37971775, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA878999980313191206083022775, код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.).
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено 18.09.2023.
Суддя С.І. Крамар
Віддрук. 4 прим.:
1- до справи;
2, 3 - позивачу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ); надіслати на ел.пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 та на ел. пошту представника - адвоката Флис В.В. flus13@ukr.net
4 - відповідачу ТОВ „Подільський край-2012" (32225, Хмельницька обл., Деражнянський р-н, с. Коричинці, вул. Незалежності, 2а); надіфсл. реком. з повідом. та на ел.пошту podilskiy_kraj2012@i.ua