ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________УХВАЛА
про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
"18" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3978/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінова С.В., розглянувши заяву Київської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову по справі №916/3978/23 за позовом Київської окружної прокуратури міста Одеси (вул. Краснова,10, Одеса, 65059) до відповідачів: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-ЦЕНТР ВАСМА" (пр.-т Небесної сотні,4/Д, Одеса, 65121); 2. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (вул. Велика Арнаутська, буд. 15, Одеса, 65048) про визнання незаконними та скасування розпоряджень, зобов'язання повернути майно
ВСТАНОВИВ: Київська окружна прокуратура міста Одеси звернулась до Господарського суду Одеської області в інтересах держави з позовною заявою до Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-ЦЕНТР ВАСМА" ; 2. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, в якій просить суд:
- визнати незаконним та скасувати розпорядження начальника РВ ФДМУ по Одеській області Єганова 1.1, від 17.06.1994 № 188-р “Про затвердження Акту оцінки вартості майна Одеського обласного орендного підприємства молочної промисловості “Облмолпром” в частині включення до вартості цілісного майнового комплексу, який підлягає приватизації, підвального приміщення адміністративно-побутового корпусу будівлі у м. Одесі по проспекту Ленінської іскри, 4 (наразі - проспект Небесної сотні, 4Д) у місті Одесі, яке фактично є захисною спорудою цивільного захисту - сховищем № 56563;
- визнати незаконним та скасувати розпорядження начальника РВ ФДМУ по Одеській області Єганова 1.1. від 30.06.1994 № 223-р “Про затвердження плану приватизації державного майна Одеського обласного орендного підприємства молочної промисловості “Облмолпром” в частині включення до вартості цілісного майнового комплексу, який підлягає приватизації, підвального приміщення адміністративно-побутового корпусу будівлі у м. Одесі по проспекту Ленінської іскри, 4 (на даний час - Небесної сотні, 4Д) у місті Одесі, яке фактично є захисною спорудою цивільного захисту - сховищем № 56563;
- визнати незаконним та скасувати розпорядження начальника РВ ФДМУ по Одеській області Єганова 1.1. від 04.07.1994 № 227-р “Про заснування відкритого Акціонерного товариства “Одесамолоко” в частині включення до статутного фонду товариства підвального приміщення адміністративно- побутового корпусу будівлі у м. Одесі по проспекту Ленінської іскри, 4 (на даний час - Небесної сотні, 4Д) у місті Одесі, яке фактично є захисною спорудою цивільного захисту - сховищем № 56563;
- усунути перешкоди власнику - державі у володінні, користуванні тарозпорядженні об'єктом нерухомого майна у вигляді підвального приміщення, загальною площею 353,5 кв.м., яке розташовується вадміністративно-побутовому корпусі, за адресою: м. Одеса, проспектНебесної сотні, 4Д, шляхом зобов'язання ТОВ “Бізнес-центр ВАЄМА”(код ЄДРПОУ: 33506511) повернути його до державної власності.
15.09.2023 за вх.№2-1385/23 до Господарського суду Одеської області від Київської окружної прокуратури міста Одеси надійшла заява про забезпечення позову де заявник просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю (адміністративно-побутовий корпус), загальною площею 5836,1 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 80554151 101), розташовану за адресою: м.Одеса, проспект Небесної сотні, 4Д, власником якої є Товариство з обмеженою відповідальною «БАСМА» (код СДРІІОУ 33506511).
Крім того, заявник просить суд заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії, у т.ч. щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно та інші реєстраційні дії. щодо нежитлової будівлі (адміністративно-побутового корпусу), загальною площею 5836,1 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 80554151101), розташованої за адресою: м.Одеса, проспект Небесної сотні, 4Д, яка належить відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю «БАСМА».
В обґрунтування забезпечення позову заявник вказав на те, що на електронному обліку ДСНС перебуває захисна споруда цивільного захисту під № 56563, яка розташована по проспекту Маршала Жукова, 4 (нині проспект Небесної сотні, 4Д) у місті Одесі.
Крім того, заявник зазначає, що на даний час власником адміністративно-побутового корпусу по проспекту Небесної сотні, 4Д (колишня адреса - Проспект Ленінської іскри, 4 та проспект М. Жукова, 4) у місті Одесі, у якому розташоване вказане сховище та яке у технічній документації на цей час значиться як підвальне приміщення ТОВ «Бізнес-центр ВАСМА».
Заявник вказує, що об'єкт державної власності, захисна споруда цивільного захисту № 56563, яка розташована по проспекту Небесної сотні, 4/Д у місті Одесі, приватизації не підлягала.
Також заявник вказує, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за станом на 14.09.2023 нежитлову будівлю (реєстраційний номер об'єкт) нерухомого майна: 80554151101), разом із підвальним приміщенням, яке є захисною спорудою цивільного захисту, розташовану по проспекту Небесної сотні, 4Д у місті Одесі, передано в іпотеку АТ «Регіональний інвестиційним банк» та зареєстровано обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно.
Крім того, ТОВ «Бізнес-центр ВАСМА» за іпотечним договором від 25.06.2021 № 2648 виступає майновим поручителем за боржника: Компанію «PR.OGR.ESSIVЕ TEHNOLOGY-F.Z.E/", яка не є резидентом України, країна реєстрації: Об'єднані Арабські Емірати. Строк виконання основного зобов'язання: 15.03.2022, розмір основного зобов'язання 16000000 дол. США, що еквівалентно 60 800 000 гри. Договір займу № А-04/987 від 16.03.2016.
Крім того, згідно Державного реєстру речових прав зазначене майно передано в іпотеку іпотекодержателю: ПАТ АБ «Південний» зареєстровано обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно.
Так, ТОВ «Бізнес-центр ВАСМА» виступило майновим поручителем за договором іпотеки від 12.12.2017 № 1776, шляхом надання в іпотеку будівлі АПК, у якій розташовується сховище, за борговими зобов'язаннями ТОВ «Телекомунікаційні технології». Строк виконання основного зобов'язання за кредитним договором від 02.04.2008 № В 168/2 визначено 28.03.2027, а розмір основного зобов'язання: 3 650 000 дол. США, що еквівалентно 138 700 000 грн.
Отже, заявник стверджує, що на даний час існує реальна загроза, щодо зміни власника будівлі адміністративно-побутового корпусу, разом із підвальним приміщенням, яке є захисною спорудою цивільного захисну, розташованої но проси. Небесної сотні, 4 Д, внаслідок не виконання зобов'язань за кредитним договором.
У разі відчуження під час розгляду даної справи відповідачем на користь третіх осіб будівлі адміністративно-побутового корпусу разом із підвальним приміщенням, яке фактично є захисною спорудою цивільного захисну, розташованою за адресою: м. Одеса, проспект Небесної сотні, 4/1, або звернення стягнення на майно у порядку виконання судового рішення, в подальшому виконання рішення суду, постановленого за позовом Київської окружної прокуратури міста Одеси, яка діє на захист інтересів держави, буде неможливим, а відтак, ще раз порушить права держави на судовий захист.
Відповідно до ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Також заявник вважає, що наразі відсутні підстави, за яких суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення.
Розглянувши заяву Київської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову у справі № 916/3978/23, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).
Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
Згідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведену правову позицію викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Суд зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язань після пред'явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Здійснивши оцінку доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням вимог розумності, обґрунтованості і адекватності, приходить до висновку, що вказана заява задоволенню не підлягає, оскільки не містить обґрунтованих мотивів з посиланням на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку, що невжиття заходів забезпечення позову, які позивач просить суд застосувати, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому припущення позивача щодо потенційної можливості вчинення відповідачами дій, спрямованих на відчуження майна, без наведення відповідного обґрунтування, підтвердженого належними доказами, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
За таких обставин, оскільки, заявником не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення відповідачами будь-яких дій, спрямованих на уникнення виконання рішення у даній справі, а також не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, в разі задоволення позову, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
На думку суду, позивач звертаючись до суду з заявою та вказуючи про наявність підстав для забезпечення позову не обґрунтував, яким чином невжиття заявлених ним заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Заявником в заяві про забезпечення позову не наведено фактичних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, в розумінні статей 76,77 ГПК України, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення або дій, які можуть призвести до знецінення належного позивачу майна на момент виконання рішення, в разі задоволення позовних вимог позивача.
Також, суд зазначає, що позивач звертаючись до суду з заявою та вказуючи про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, не обґрунтував, яким чином невжиття заявлених ним заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, та яких конкретно прав та інтересів.
Позивачем в заяві не наведено фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову та обставин, які б підтверджували, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
У цій частині суд звертається до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 25.01.2021 у справі № 902/775/20, від 27.01.2021 у справі № 910/3480/20, від 16.03.2021 у справі № 921/302/20, від 13.04.2021 у справі № 910/15607/19.
На переконання суду, у заяві позивача про забезпечення позову відсутні посилання на наявність будь-яких доказів задля встановлення обставин, з якими позивачем пов'язується необхідність застосування певного виду забезпечення позову.
При цьому, господарський суд зазначає, що така підстава, як невжиття вказаних заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду у зв'язку з тим, що існують іпотечні договори де ТОВ «Бізнес-центр ВАСМА» виступає поручителем та те, що існує реальна загроза щодо зміни власника будівлі разом із підвальним приміщенням, не може бути безумовною підставою для забезпечення позову, тому не можна розглядати твердження позивача, як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення поданого позову.
Згідно з ст. 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
За таких обставин, суд відмовляє Київській окружній прокуратурі міста Одеси у задоволенні заяви про забезпечення позову за вх.№ 2-1385/23 від 15.09.2023р. у справі № 916/3978/23.
Керуючись ст.ст.136-140, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити Київській окружній прокуратурі міста Одеси у задоволенні заяви про забезпечення позову за вх.№ 2-1385/23 від 15.09.2023р. у справі № 916/3978/23.
Ухвала набирає законної сили 18.09.2023р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.
Суддя С.В. Літвінов