ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1284/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,
секретар судового засідання Бондар О.Р.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Харитонова К.О.,
від відповідача (ТОВ ,,ГЕРОДОТ”): не з'явився,
від відповідача (Управління обласної ради з майнових відносин): Фортуна Є.О.,
від третьої особи: не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Одеської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ГЕРОДОТ”, Управління обласної ради з майнових відносин, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, про розірвання договору купівлі-продажу майна, витребування із незаконного володіння майна, стягнення 225000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.04.2023 р., зокрема: прийнято позовну заяву Одеської обласної ради (далі - Рада) до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1284/23; призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 16.05.2023 р.; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департамент культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (далі - Департамент).
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.05.2023 р. оголошено перерву у підготовчому засіданні до 30.05.2023 р.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.05.2023 р., продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 17.07.2023 р. та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 29.06.2023 р.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.06.2023 р. оголошено перерву у підготовчому засіданні до 11.07.2023 р.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.07.2023 р.: відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ГЕРОДОТ” (далі - ТОВ ,,ГЕРОДОТ”) про залишення позову без розгляду, оскільки відсутні підстави для вчинення такої процесуальної дії, необхідність якої обґрунтована заявленням позову неналежним позивачем; оголошено перерву у підготовчому засіданні до 17.07.2023 р.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.07.2023 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.07.2023 р.
Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 18.07.2023 р. оголошено перерву у судовому засіданні до 25.07.2023 р., від 25.07.2023 р. - до 08.08.2023 р., від 08.08.2023 р. - до 17.08.2023 р., від 17.08.2023 р. - до 07.09.2023 р.
Представники Департаменту та ТОВ ,,ГЕРОДОТ” в засідання суду, в якому ухвалено рішення, не з'явились, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою представника третьої особи та клопотанням ТОВ ,,ГЕРОДОТ” про відкладення розгляду справи в зв'язку з хворобою його представника в особі адвоката Мандриченко Ж.В.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.09.2023 р. відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ ,,ГЕРОДОТ” про відкладення розгляду справи, оскільки: відповідач як юридична особа міг забезпечити участь в судовому засіданні іншого представника (представництво інтересів ТОВ ,,ГЕРОДОТ” у даній справі здійснювалось адвокатами Мандриченко Ж.В. та Костинюком Ю.Д.); правова позиція відповідача детально викладена ним у поданих заявах по справі; відповідач не обґрунтував необхідність участі його представника в судовому засіданні. Крім того, слід зауважити, що: в судовому засіданні 17.08.2023 р. за клопотанням ТОВ ,,ГЕРОДОТ” суд вже оголошував перерву до 07.09.2023 р. для реалізації відповідачем наявних у нього прав під час розгляду справи по суті; представник ТОВ ,,ГЕРОДОТ” виступив зі вступним словом та вислухав вступні слова процесуальних опонентів, постав їм питання; до матеріалів справи долучено промову представника ТОВ ,,ГЕРОДОТ” в дебатах, викладену письмово.
Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 07.09.2023 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рада звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ТОВ ,,ГЕРОДОТ”, Управління обласної ради з майнових відносин (далі - Управління), згідно якої просить:
- розірвати договір купівлі-продажу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст області за результатами аукціону від 11.08.2015 р., що знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, укладений між Управлінням та ТОВ ,,ГЕРОДОТ”;
- витребувати із незаконного володіння ТОВ ,,ГЕРОДОТ” нежитлові будівлі та споруди, які розташовані за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, загальною площею 1283,8 кв.м, що складаються з основних приміщень: літ. ,,А” площею 203,8 кв.м; літ. ,,В” площею 480,3 кв.м; літ. ,,Г” площею 268,5 кв.м; літ. ,,И” площею 331,2 кв.м; літ. ,,Д”, ,,Е”, ,,Ж” - караульні; літ. ,,З” - альтанка; літ. ,,Л” - газова котельна; літ. ,,М” - душова; огорожі №№ 1- 6; мостіння І, що знаходяться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, у спільну власність територіальних громад, сіл, селищ, міст Одеської області в особі Ради;
- стягнути з ТОВ ,,ГЕРОДОТ” на користь Ради штраф за невиконання умов підпункту і) п.5.1 договору купівлі-продажу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст області за результатами аукціону від 11.08.2015 р., що знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, укладеного між Управлінням та ТОВ ,,ГЕРОДОТ”, в сумі 112500,00 грн;
- стягнути з ТОВ ,,ГЕРОДОТ” на користь Ради штраф за невиконання умов підпункту к) п.5.1 договору купівлі-продажу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст області за результатами аукціону від 11.08.2015 р., що знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, укладеного між Управлінням та ТОВ ,,ГЕРОДОТ”, в сумі 112500,00 грн.
Правова позиція Ради, наведена в позові, полягає в наступному.
Радою оформлено право комунальної власності на нежитлові будівлі та споруди за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85 загальною площею 1283,8 кв.м, про що свідчить свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САА № 273203.
Рішенням Ради від 29.05.2015 р. № 1383-VI нежитлові будівлі та споруди, які розташовані за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, внесено до Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні.
За результатами проведеного аукціону між Управлінням як продавцем та ТОВ ,,ГЕРОДОТ” як покупцем укладено 11.08.2015 р. договір купівлі-продажу майна спільної власності територіальних громад сіл, селиш та міст області, того ж дня посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г.А. та зареєстрований у реєстрі за № 596.
Частина об'єкта приватизації є пам'яткою культурної спадщини, в зв'язку з чим приватизація здійснювалась з урахуванням обмежень та застережень, які Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (на теперішній час Департамент) надало Управлінню перед початком приватизації та які включено в умови проведення продажу на аукціоні.
В п.1.1 договору купівлі-продажу майна від 11.08.2015 р. закріплено обов'язок покупця прийняти об'єкт приватизації, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в договорі умови.
Згідно п.4.1 договору купівлі-продажу майна від 11.08.2015 р. кожна сторона зобов'язується виконувати обов'язки, покладені на неї цим договором, сприяти другій стороні у виконанні її обов'язків і має право вимагати від контрагента виконання належним чином його обов'язків.
Пунктом 5.1 договору купівлі-продажу майна від 11.08.2015 р. визначено обов'язки покупця, зокрема: і) виконати проектну документацію та першочергові протиаварійні заходи на об'єкті в термін до 12-ти місяців; к) виконати комплекс ремонтно-реставраційних робіт на підставі затвердженої у встановленому порядку проектної документації в термін до 24 місяців; о) у місячний строк з моменту виникнення у покупця за договором купівлі-продажу права власності на об'єкт приватизації укласти відповідний охоронний договір на пам'ятку культурної спадщини в порядку, встановленому законодавством.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.12.2015 р. по справі 916/4080/15 визнано укладеним з дня набрання рішенням законної сили охоронний договір на пам'ятку культурної спадщини літера ,,В” загальною площею 480,3 кв.м у будівлі-пам'ятці, розташованій за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85.
Пунктом 2.11 охоронного договору визначено, що з метою збереження пам'ятки та створення належних умов для її використання власник пам'ятки (ТОВ ,,ГЕРОДОТ”) зобов'язаний виконати такі роботи: надання до Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації висновку щодо технічного стану будівлі-пам'ятки з рекомендаціями для проведення першочергових робіт, розробленого сертифікованим спеціалістом (протягом одного місяця з моменту укладання цього договору); проведення першочергових робіт (до кінця 2015 р.); розробка науково-проектної документації на проведення ремонтно-реставраційних робіт (до 30.06.2016 р.); проведення ремонтно-реставраційних робіт (01.07.2016 р. - 31.12.2018 р.); поточний ремонт приміщень та інженерних мереж будівлі-пам'ятки, що належить власнику (протягом експлуатації приміщень...).
З листа Одеської обласної прокуратури від 24.02.2023 р. № 15/3/2-329ВИХ-23 Раді стало відомо, що у провадженні Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області перебуває кримінальне провадження № 12015160000000635 від 28.08.2015 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України. Постановою слідчого призначено комплексну судову оціночно-будівельну та оціночно-земельну експертизи. Відповідно до висновку експертів від 18.01.2023 р. № 18876/24097 звіт про оцінку ринкової вартості нежитлових приміщень загальною площею 1283,8 кв.м, розташованих за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, проведений Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Інститут експертизи та управління власністю” та використаний при укладанні договору купівлі-продажу майна від 11.08.2015 р., може бути класифікований як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватись з метою, визначною у звіті, після виправлення недоліків.
З метою недопущення порушення спільних інтересів територіальних громад сіл, селищ, міст області Рада звернулась з листом від 15.03.2023 р. № 1/03-14/23/682 до Департаменту та з листом від 15.03.2023 р. № 1/03-14/23/681 до Управління з проханням проінформувати про стан виконання умов укладеного від 11.08.2015 р. договору купівлі-продажу майна.
З листа Департаменту від 21.03.2023 р. № 742/10/01-12/2-23/261 Раді стало відомо, що 02.03.2023 р. спеціалістом Департаменту спільно з представниками АРМА проведено огляд будівлі-пам'ятки, розташованої за адресою: Французький бульвар, 85, та встановлено, що зазначена будівля знаходиться у незадовільному стані, про що складено акт. Відповідно до цього акта огляду названа будівля-пам'ятка прийнята під охорону держави рішенням Одеського обласного виконавчого комітету від 27.12.1991 р. № 580 як пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення. Також Раду проінформовано, що вимоги охоронного договору ТОВ ,,ГЕРОДОТ” не виконано.
Окрім цього, листом Управлінням від 20.03.2023 р. № 05/862/23 Раду проінформовано, що на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 29.08.2015 р. по справі № 522/17884/15-к представниками СУ ГУМВС України в Одеській області здійснено обшук у приміщеннях Управління. Згідно з протоколом обшуку вилучено документи щодо здійснення продажу придбаного ТОВ ,,ГЕРОДОТ” об'єкта приватизації. Зазначені документи по теперішній час не повернуто Управлінню, що унеможливлювало здійснення ним контролюючих заходів з перевірки виконання умов договору купівлі-продажу майна від 11.08.2015 р. У листі від 20.03.2023 р. № 05/862/23 Управління також зазначає, що від ТОВ ,,ГЕРОДОТ” не надходили листи щодо виконання умов договору купівлі-продажу майна від 11.08.2015 р.
Враховуючи невиконання ТОВ ,,ГЕРОДОТ” зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу майна, позивач вбачає порушення спільних інтересів територіальних громад сіл, селищ та міст, які представляє Рада відповідно до ст.1 Закону України ,,Про місцеве самоврядування в Україні”.
За приписами ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Пунктом 7.8 договору купівлі-продажу майна від 11.08.2015 р. визначено, що порушення його умов є підставою для розірвання, стягнення завданих збитків та повернення об'єкта приватизації за актом приймання-передачі до спільної власності територіальних громад області у встановленому чинним законодавством порядку.
Відповідно до п.12.3 договору купівлі-продажу майна від 11.08.2015 р. у разі невиконання однією зі сторін умов цього договору він може бути розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду. При цьому об'єкт приватизації повертається у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст області у порядку, встановленому чинним законодавством.
Рада зазначає, що порушення ТОВ ,,ГЕРОДОТ” договірних зобов'язань відбулось у період дії Закону України ,,Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, Закону України ,,Про приватизацію державного майна”, а заявлення позову має місце в період набрання чинності Законом України ,,Про приватизацію державного і комунального майна”. Відтак, підстави для розірвання договору необхідно визначати згідно з нормами цих законів, відповідно до яких невиконання умов продажу і зобов'язань покупця щодо основних напрямків розвитку і функціонування приватизованого об'єкту являється передумовою для розірвання договору купівлі-продажу об'єкту приватизації.
На думку Ради, у зв'язку з порушенням договірних зобов'язань покупцем, на підставі названих вище нормативних актів договір купівлі-продажу майна спільної власності територіальних громад сіл, селиш та міст області за результатами аукціону від 11.08.2015 р. підлягає розірванню у судовому порядку, а нежитлові будівлі та споруди, які розташовані за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, загальною площею 1283,8 кв.м - поверненню у комунальну власність у порядку, встановленому чинним законодавством.
Крім того, Рада заявляє до стягнення на свою користь штрафів відповідно до п.7.4 договору купівлі-продажу майна від 11.08.2015 р., згідно якого за несвоєчасне виконання (прострочення) або невиконання умов, передбачених пп. і), к) п.5.1 договору, покупець сплачує на користь продавця штраф у розмірі 0,5% від ціни продажу об'єкта приватизації за кожне порушення.
Окремо Рада в контексті дотримання позовної давності зауважує, що саме з листів Одеської обласної прокуратури від 24.02.2023 р. № 15/3/2-329ВИХ-23, Департаменту від 21.03.2023 р. № 742/10/01- 12/2-23/261 та Управління від 20.03.2023 р. № 05/862/23 їй стало відомо про порушення прав та інтересів громади, з метою захисту яких Рада звернулася до суду.
Управління подало заяву про визнання позову.
Від Департаменту надійшли письмові пояснення по справі, в яких повідомляє, що на нього Положенням про Департамент, затвердженим розпорядженням виконуючого обов'язки голови Одеської обласної державної адміністрації від 27.05.2019 р. № 647/А-2019, покладено обов'язки щодо контролю за виконанням Закону України ,,Про охорону культурної спадщини”, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини. Будівля в м. Одесі по пров. Санаторний, 1 (бул. Французький, 85) - дачний корпус (особняк), приватизована ТОВ ,,ГЕРОДОТ”, прийнята під охорону держави рішенням Одеського обласного виконавчого комітету від 27.12.1991 р. № 580 як пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення. Приватизація здійснювалась відповідно до Закону України ,,Про охорону культурної спадщини”, у т.ч. норм, які передбачають укладання власником з органом охорони культурної спадщини охоронного договору. Останній визнано укладеним в редакції, викладеній в рішенні Господарського суду Одеської області від 22.12.2015 р. по справі 916/4080/15. За умовами охоронного договору ТОВ ,,ГЕРОДОТ” має вчинити ряд дій, пов'язаних зі збереженням пам'ятки, зокрема, розробити науково-проектну документацію на проведення ремонтно-реставраційних робіт, провести ремонтно-реставраційні роботи, здійснювати поточний ремонт приміщень та інженерних мереж будівлі-пам'ятки, що належить власнику. 02.03.2023 р. Департаментом спільно з представниками АРМА проведено огляд будівлі-пам'ятки по пров. Санаторному, 1 (юридична адреса: бул. Французький, 85) та встановлено, що зазначена будівля знаходиться у незадовільному стані, в т.ч. втрачено автентичні дерев'яні сходи. Така бездіяльність ТОВ ,,ГЕРОДОТ” є порушенням законодавства в сфері охорони культурної спадщини, в зв'язку з чим обласною державною адміністрацією складено постанову про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини від 24.04.2023 № 2/02-14/3890/2-23.
ТОВ ,,ГЕРОДОТ” у відзиві на позов просить у позові відмовити, оскільки:
- позивачем обраний неналежний спосіб захисту в частині вимоги розірвати договір купівлі-продажу. Так, Рада вимагає розірвання угоди, укладеної між Управлінням та ТОВ ,,ГЕРОДОТ”. Між тим, норми ст.651 ЦК України, ч.5 ст.27 Закону України ,,Про приватизацію державного майна”, ч.9 ст.26 Закону України ,,Про приватизацію державного і комунального майна” та положення договору купівлі-продажу майна від 11.08.2015 р. наділяють правом на звернення з позовом про розірвання приватизаційного договору сторону останнього, якою є Управління, а не Рада;
- відсутні передумови для задоволення за правилами ст.1212 ЦК України позовної вимоги про витребування майна на користь Ради, адже: наявна правова підстава у вигляді договору для набуття товариством права власності на нежитлові будівлі та споруди; це майно набуто не за рахунок Ради, а внаслідок угоди з Управлінням;
- немає правових підстав для стягнення штрафу на користь Ради, т.я. в п.7.4 договору купівлі-продажу майна від 11.08.2015 р. передбачено сплату покупцем продавцю, тобто Управлінню, штрафу у розмірі 0,5% під ціни продажу об'єкта приватизації за кожне порушення;
- акт огляду від 02.03.2023 р. є недопустимим доказом у розумінні ст.77 ГПК України. Так, процедура організації та здійснення органами приватизації контролю за виконанням власниками об'єктів приватизації умов договорів купівлі-продажу регламентована Порядком здійснення контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації органами приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 18.10.2018 р. № 1327. Акт огляду від 02.03.2023 р. оформлено без дотримання процедури, передбаченої цим Порядком, та не за формою, встановленою Фондом державного майна України, з огляду на що не може бути доказом невиконання ТОВ ,,ГЕРОДОТ” своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу майна від 11.08.2015 р. Будь-які інші докази наявності порушень товариством договору у матеріалах справи відсутні;
- наявні підстави для застосування наслідків спливу позовної давності. Рада стверджує, що лише з листів Одеської обласної прокуратури від 24.02.2023 р. № 15/3/2-329ВИХ-23, Департаменту від 21.03.2023 р. № 742/10/01- 12/2-23/261 та Управління від 20.03.2023 р. № 05/862/23 їй стало відомо про порушення прав та інтересів громади. Однак з матеріалів справи вбачається, що Рада з 2015 р. обізнана з фактом приватизації ТОВ ,,ГЕРОДОТ” нежитлових будівель та споруд, розташованих за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, а також зі змістом договору купівлі-продажу майна, в т.ч. його п.5.1, де передбачено, що виконання проектної документації та першочергові протиаварійні заходи на об'єкті здійснюється в термін до 12-ти місяців (до 11.08.2016 р., враховуючи дату укладання договору), а виконання комплексу ремонтно-реставраційних робіт на підставі затвердженої у встановленому порядку проектної документації здійснюється в термін до 24 місяців (до 11.08.2017 р., враховуючи дату укладання договору). Від названих дат слід обраховувати позовну давність, а саме річний строк для стягнення неустойки та трирічний строк для пред'явлення вимог про розірвання договору та повернення майна.
У відповіді на відзив, додаткових поясненнях (зареєстровані 24.07.2023 р. за вх. № 25030/23), відповіді на заперечення на додаткові пояснення (зареєстровані 14.08.2023 р. за вх. № 27522/23), відповіді на додаткові пояснення до клопотання про застосування строку позовної давності (зареєстровані 14.08.2023 р. за вх. № 27524/23) Рада доповнила власну правову позицію доводами про те, що:
- на підставі ст.19 Конституції України, ст.ст.1,24,60 Закону України ,,Про місцеве самоврядування в Україні” Рада як представницький орган громад сіл, селищ, міст області має право звертатись до суду з позовом у випадку, якщо Управління (самостійний структурний підрозділ виконавчого апарату Ради, підзвітний і підконтрольний Раді) не виконало покладені на нього контролюючі функції з перевірки виконання умов договору купівлі-продажу майна від 11.08.2015 р. та не виявило в діях ТОВ ,,ГЕРОДОТ” порушень, які призвели до недосягнення мети приватизації, закріпленої в ст.1 Закону України ,,Про приватизацію державного майна” в редакції, чинній на момент проведення приватизації;
- саме за Радою до приватизації було зареєстровано право спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області на майно, придбане ТОВ ,,ГЕРОДОТ”, а Управління, укладаючи договір, в межах наданих йому Радою повноважень виключно провело роботи з відчуження майна. Відтак, помилковими являються твердження ТОВ ,,ГЕРОДОТ” щодо того, що ним майно набуто за рахунок Управління, а не Ради, а також того, що Рада не є продавцем за договором купівлі-продажу майна від 11.08.2015 р.;
- хибними є посилання ТОВ ,,ГЕРОДОТ” на недопустимість як доказу акту огляду від 02.03.2023 р., оскільки його оформлення стало наслідком невиконання Управлінням покладених на нього функцій, у зв'язку з чим, беручи до уваги те, що частина об'єкту приватизації є пам'яткою культурної спадщини, Рада направила запит до Департаменту, працівниками якого в межах існуючої компетенції спільно з представниками АРМА оглянуто приватизовану пам'ятку архітектури та оформлено акт огляду від 02.03.2023 р. У названому аспекті позивач окремо зазначає, що згідно ст.86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. В акті огляду від 02.03.2023 р. засвідчено факт невиконання ремонтно-реставраційних робіт на пам'ятці культурної спадщини, що є порушенням вимог охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини та підпункту к) п.5.1 договору купівлі-продажу майна від 11.08.2015 р.;
- виконання договорів купівлі-продажу майна та охоронного договору нерозривно пов'язані між собою. Недотримання умов охоронного договору має наслідком істотне порушення договору купівлі-продажу, а, отже, і можливість звернення до суду з позовом про його розірвання;
- пред'явлення позову Радою до свого структурного підрозділу в особі Управління не заборонено законодавством та зумовлено наявністю спору між ними. При цьому в господарському процесі як Рада, так і Управління, будучи окремими юридичними особами, мають рівний процесуальний статус;
- на підставі ст.261 ЦК України перебіг позовної давності в даному випадку починається з моменту отримання листа Одеської обласної прокуратури від 24.02.2023 р. № 15/3/2-329ВИХ-23, тобто від дня, коли Рада довідалася про порушення свого права.
ТОВ ,,ГЕРОДОТ” доповнило доводи відзиву на позов шляхом подачі заперечень на відповідь на відзив, заяви про застосування строків позовної давності (зареєстрована 11.07.2023 р. за вх. № 22958/23), клопотання (зареєстроване 11.07.2023 р. за вх. № 23061/23), яке за змістом є письмовими поясненнями, промові по справі - тезисно (зареєстрована 25.07.2023 р. за вх. № 25322/23), запереченнях на додаткові пояснення (зареєстровані 08.08.2023 р. за вх. № 26893/23), додаткових поясненнях до клопотання про застосування строку позовної давності (зареєстровані 08.08.2023 р. за вх. № 26895/23). Узагальнений зміст цих документів зводиться до наступного.
В тексті охоронного договору, визнаного укладеним рішенням Господарського суду Одеської області від 22.12.2015 р. по справі 916/4080/15, міститься розд.5, в якому перелічено додатки до охоронного договору, а саме: акт технічного стану пам'ятки; опис культурних цінностей і предметів (архітектурно художніх елементів інтер'єрів пам'ятки культурної спадщини); схема розташування об'єкту; фотофіксація архітектурно-художніх елементів, які входять до складу пам'ятки культурної спадщини; паспорт пам'ятки. Наявність зазначений додатків передбачена Порядком укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 р № 1768. Їх відсутність (названі додатки, формування яких має здійснюватись суб'єктами владних повноважень, не містяться в тексті рішення та не підписувались у вигляді окремих документів) унеможливила належне виконання договірних зобов'язань з боку ТОВ ,,ГЕРОДОТ”.
Крім того, ТОВ ,,ГЕРОДОТ” вказує, що: ставлячи питання про розірвання договору купівлі-продажу майна від 11.08.2015 р., Рада не ставить перед судом питання про повернення покупцю коштів, сплачених за об'єкт приватизації; Рада звернулася з позовом, у т.ч. до Управління, тобто її підрозділу, що входить до структури та нею контролюється, в зв'язку з чим склалась парадоксальна ситуація, згідно якої, по-перше, позивачем та одним із відповідачів у справі є одна і та ж особа, а, по-друге, позивачем є не сторона за договором, у той час як останній може бути розірвано за рішенням суду лише на вимогу однієї зі сторін; Управління вже зверталося до Господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ ,,ГЕРОДОТ” про визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу майна від 11.08.2015 р., у задоволенні якого відмовлено рішенням Господарського суду Одеської області від 30.11.2015 р. по справі № 916/4283/15.
Також ТОВ ,,ГЕРОДОТ” зазначає, що, виходячи зі змісту позовної заяви, підставами для розірвання договору купівлі-продажу від 11.08.2015 р. та повернення майна є акт огляду від 02.03.2023 р. та невиконання ТОВ ,,ГЕРОДОТ” вимог охоронного договору, який є публічно-правовим договором, питання щодо дії, припинення, скасування якого мають розглядатися за правилами КАС України. Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 23.12.2019 р. по справі № 806/1536/18.
Окремо ТОВ ,,ГЕРОДОТ” звертає увагу суду на те, що Рада значно раніше, ніж вказано в позові, знала або могла знати про порушення її прав, тому що: приймала участь у справі № 916/3186/17, по якій ухвалено рішення Господарського суду Одеської області від 12.03.2018 р., на виконання якого припинено 28.11.2019 р. право постійного користування Ради земельною ділянкою, на якій розміщено приватизоване ТОВ ,,ГЕРОДОТ” нерухоме майно; Рада не могла бути не обізнаною щодо укладання договору купівлі-продажу майна від 11.08.2015 р., його умов та специфіки об'єкта нерухомого майна, яке було продане на аукціоні. На думку ТОВ ,,ГЕРОДОТ”, враховуючи дату державної реєстрації купівлі-продажу майна від 11.08.2015 р. (19.08.2015 р), 12 місяців, протягом яких мав бути виконаний проект документації та першочергові протиаварійні заходи на об'єкті, сплинули 19.08.2016 р. Таким чином, 20.08.2016 р. Рада мала довідатися про порушення своїх прав, з огляду на що позовна давність тривалістю 3 роки сплинула з 21.08.2019 р.
Разом з клопотанням про долучення доказів (зареєстроване 11.07.2023 р. за вх. № 22953/23) ТОВ ,,ГЕРОДОТ” в обґрунтування належного виконання взятих на себе зобов'язань надало висновок про технічний стан будівлі літера ,,В” з виготовленням рекомендацій щодо проведення робіт, направлених на збереження пам'ятки за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, виготовлений ФОП Мішиним Василем Миколайовичем 10.11.2016 р. на замовлення ТОВ ,,ГЕРОДОТ”, а також науково-проектну документацію ,,Ремонт реставраційний приміщень громадського будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, бул. Французький, 85”, виконану ТОВ ,,ГРАД-СТРОЙ” у 2016 р. на замовлення ТОВ ,,ГЕРОДОТ”.
Коментуючи названі докази, Департамент надав додаткові письмові пояснення, в яких повідомив про надходження цих документів в травні та червні 2023 р. та про те, що листами Департаменту відмовлено у їх погодженні, оскільки, будучи виконаними у 2016 р., висновок про технічний стан та науково-проектна документація не відображають сучасний стан будівлі-пам'ятки.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів учасників справи фактичним її обставинам та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з такого.
Рішенням Ради від 29.05.2015 р. № 1383-VI нежитлові будівлі та споруди, які розташовані за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, внесено до Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні.
За результатами проведеного аукціону між Управлінням, що діє від імені територіальних громад сіл, селищ, міст області в особі Ради (Продавець), та ТОВ ,,ГЕРОДОТ” (Покупець) укладено 11.08.2015 р. договір купівлі-продажу майна спільної власності територіальних громад сіл, селиш та міст області (Договір), посвідчений того ж дня нотаріально приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г.А. та зареєстрований у реєстрі за № 596.
Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю нежитлові будівлі та споруди, які розташовані за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, загальною площею 1283,8 кв.м, що складаються з основних приміщень: літ. ,,А” площею 203,8 кв.м; літ. ,,В” площею 480,3 кв.м; літ. ,,Г” площею 268,5 кв.м; літ. ,,И” площею 331,2 кв.м; літ. ,,Д”, ,,Е”, ,,Ж” - караульні; літ. ,,З” - альтанка; літ. ,,Л” - газова котельна; літ. ,,М” - душова; огорожі №№ 1- 6; мостіння І (Об'єкт приватизації), а Покупець зобов'язується прийняти Об'єкт приватизації, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в Договорі умови (п.1.1 Договору).
У результаті проведення аукціону з продажу Об'єкта приватизації, який відбувся 31.07.2015 р., Об'єкт приватизації з урахуванням ПДВ продається за ціною 22500000,00 грн (п.1.4 Договору).
Передача Об'єкта приватизації Продавцем і прийняття Об'єкта приватизації Покупцем здійснюється шляхом підписання сторонами акта передачі за цим Договором (п.3.2 Договору).
Кожна сторона зобов'язується виконувати обов'язки, покладені на неї цим Договором, сприяти другій стороні у виконанні її обов'язків і має право вимагати від неї виконання належним чином її обов'язків (п.4.1 Договору).
Покупець зобов'язаний:… і) виконати проектну документацію та першочергові протиаварійні заходи на об'єкті в термін до 12-ти місяців; к) виконати комплекс ремонтно-реставраційних робіт на підставі затвердженої у встановленому порядку проектної документації в термін до 24 місяців;… о) у місячний строк з моменту виникнення у Покупця за Договором купівлі-продажу права власності на Об'єкт приватизації укласти відповідний охоронний договір на пам'ятку культурної спадщини в порядку, встановленому законодавством… (п.5.1 Договору).
Продавець зобов'язаний:… б) здійснювати контроль за виконанням Покупцем умов цього Договору (п.6.1 Договору).
За несвоєчасне виконання (прострочення) або невиконання умов, передбачених пунктами б), г), д), ж), з), і), к), л), м), н), о) пункту 5.1 та пункту 5.2 цього Договору, Покупець сплачує на користь Продавця штраф у розмірі 0,5% від ціни продажу Об'єкта приватизації за кожне порушення (п.7.4 Договору).
Порушення даного Договору є підставою для його розірвання, стягнення завданих збитків та повернення Об'єкта приватизації за актом приймання-передачі до спільної власності територіальних громад області у встановленому чинним законодавством порядку. Повернення Покупцю коштів, сплачених за Об'єкт приватизації, у разі розірвання Договору… у зв'язку з невиконанням його умов… проводиться згідно вимог чинного законодавства (п.7.8 Договору).
У разі невиконання однією із сторін умов цього Договору він може бути розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду. При цьому Об'єкт приватизації повертається у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст області у порядку, встановленому чинним законодавством (п.12.3 Договору).
Договір набирає чинності з моменту його укладання (п.14.2 Договору).
Договір вважається укладеним з моменту його нотаріального посвідчення та державної реєстрації (п.14.3 Договору).
Об'єкт приватизації Продавцем передано, а Покупцем прийнято 17.08.2015 р., що підтверджується актом передачі майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст області.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Одеської області від 22.12.2015 р. по справі 916/4080/15, яке набрало законної сили, за позовом ТОВ ,,ГЕРОДОТ” визнано укладеним між Управлінням охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (на теперішній час Департамент) та ТОВ ,,ГЕРОДОТ” з дня набрання рішенням законної сили охоронний договір на пам'ятку культурної спадщини літера ,,В” загальною площею 480,3 кв.м у будівлі-пам'ятці, розташованій за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, у редакції, викладеній в резолютивній частині рішення суду (Охоронний договір).
Так, п.п.2.11, 2.12 Охоронного договору визначено, що з метою збереження пам'ятки та створення належних умов для її використання власник пам'ятки (ТОВ ,,ГЕРОДОТ”) зобов'язаний виконати такі роботи: надання до Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації висновку щодо технічного стану будівлі-пам'ятки з рекомендаціями для проведення першочергових робіт, розробленого сертифікованим спеціалістом (протягом одного місяця з моменту укладання цього договору); проведення першочергових робіт (до кінця 2015 р.); розробка науково-проектної документації на проведення ремонтно-реставраційних робіт (до 30.06.2016 р.); проведення ремонтно-реставраційних робіт (01.07.2016 р. - 31.12.2018 р.); поточний ремонт приміщень та інженерних мереж будівлі-пам'ятки, що належить власнику (протягом експлуатації приміщень...).
Листом від 15.03.2023 р. № 1/03-14/23/682 Рада звернулась до Департаменту та листом від 15.03.2023 р. № 1/03-14/23/681 - до Управління з проханням проінформувати про стан виконання умов Договору та Охоронного договору.
Листом Управління від 20.03.2023 р. № 05/862/23 Раду проінформовано, що на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 29.08.2015 р. по справі № 522/17884/15-к представниками СУ ГУМВС України в Одеській області здійснено обшук у приміщеннях Управління. Згідно з протоколом обшуку від 29.08.2015 р. вилучено документи щодо здійснення продажу придбаного ТОВ ,,ГЕРОДОТ” об'єкта приватизації. Зазначені документи по теперішній час не повернуто Управлінню як органу приватизації, що унеможливлювало здійснення ним контролюючих заходів з перевірки виконання умов Договору. Управління також зазначає, що від ТОВ ,,ГЕРОДОТ” не надходили листи щодо виконання умов Договору, в т.ч. підпунктів і), к), о) п.5.1 Договору.
В адресованому Раді листі Департаменту від 21.03.2023 р. № 742/10/01-12/2-23/261 зазначено, що 02.03.2023 р. спеціалістом Департаменту спільно з представниками АРМА проведено огляд будівлі-пам'ятки, розташованої за адресою: м. Одеса, пров. Санаторний,1 (юридична адреса: Французький бульвар, 85), у зв'язку з чим складено акт, за змістом якого:
- будівлі прийняті під охорону держави рішенням Одеського обласного виконавчого комітету від 27.12.1991 р. № 580 як пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення;
- під час участі у спільному огляді будівлі-пам'ятки з представниками Південного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, головним спеціалістом Департаменту зафіксовано: 1) на фасаді будівлі тріщини різного розкриття та напрямку, обвалення оздоблювального шару; 2) на північно-східному фасаді (з боку моря) влаштовано прибудову на місці відкритої тераси. Зазначена прибудова не має сполучення з приміщеннями будівлі; 3) над більшою частиною будівлі відсутнє покриття покрівлі, що призводить до замокання приміщень та руйнації конструктивних елементів; 4) перекриття між горищним простором та другим поверхом, між другим та першим поверхом зруйновано; 5) підлога та перекриття першого поверху мають сліди гниття та замокання. Покриття підлоги у незадовільному стані; 6) стіни частково без оздоблення, наявні ознаки замокання та ураження пліснявою; 7) дерев'яні автентичні сходи у приміщенні № 1, 24 згідно з технічним паспортом втрачено; 8) заповнення віконних та дверних прорізів частково втрачено; 10) приміщення захаращені побутовим та будівельним сміттям; 11) будівля не експлуатується. До акту огляду додано фотофіксацію на 5 аркушах.
Виходячи із зазначених доказів, а саме листів Управління від 20.03.2023 р. № 05/862/23, Департаменту від 21.03.2023 р. № 742/10/01-12/2-23/261 та доданого до останнього акту огляду від 02.03.2023 р., Рада, представляючи інтереси територіальної громади області, звернулась до господарського суду з позовом, у якому, зокрема, просить розірвати Договір, укладений між Управлінням та ТОВ ,,ГЕРОДОТ”, посилаючись на порушення Покупцем пп. і), к) п.5.1 Договору та п.п.2.11, 2.12 Охоронного договору.
Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Загальні передумови для розірвання договору містяться в ч.2 ст.651 ЦК України, де встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
За змістом ч.2 ст.27 Закону України ,,Про приватизацію державного майна”, який на підставі ч.4 ст.3 цього закону регулює питання щодо відчуження майна, що є у комунальній власності, та який був чинним на момент укладання Договору, виключними умовами для розірвання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, є:… 2) невиконання або неналежне виконання умов продажу об'єкта і зобов'язань покупця щодо основних напрямів розвитку і функціонування приватизованого об'єкта.
В ч.5 ст.27 Закону України ,,Про приватизацію державного майна” закріплено, що на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.
Згідно ч.3 ст.26 Закону України ,,Про приватизацію державного і комунального майна”, чинного на теперішній час, виключними умовами для розірвання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, є:… 2) невиконання умов продажу об'єкта і зобов'язань покупця, визначених договором купівлі-продажу, в установлений таким договором строк.
Відповідно до ч.9 ст.26 Закону України ,,Про приватизацію державного і комунального майна” на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано, у тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки або визнано недійсним за рішенням суду.
Проаналізувавши наведені приписи законодавства в аспекті спірних правовідносин, господарський суд вказує, що як станом на момент укладання Договору, так і станом на момент звернення Ради з позовом законодавець визначив, що невиконання Продавцем умов договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в установлений таким договором строк є передумовою для його розірвання за рішенням суду. Таке правове регулювання, наведене в спеціальних нормативних актах з питань приватизації, узгоджується із загальними підставами для розірвання договору, що містяться в ч.2 ст.651 ЦК України. Можливість розірвання Договору в зв'язку з невиконанням його умов передбачена також у п.п.7.8 та 12.3 Договору.
Укладаючи Договір, ТОВ ,,ГЕРОДОТ” взяло на себе зобов'язання, зокрема, виконати проектну документацію та першочергові протиаварійні заходи на об'єкті в термін до 12-ти місяців (пп. і) п.5.1 Договору), виконати комплекс ремонтно-реставраційних робіт на підставі затвердженої у встановленому порядку проектної документації в термін до 24 місяців (пп. к) п.5.1 Договору).
З метою підтвердження виконання пп. і) п.5.1 Договору ТОВ ,,ГЕРОДОТ” надало висновок про технічний стан будівлі літера ,,В” з виготовленням рекомендацій щодо проведення робіт, направлених на збереження пам'ятки за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, виготовлений ФОП Мішиним Василем Миколайовичем 10.11.2016 р. на замовлення ТОВ ,,ГЕРОДОТ”, а також науково-проектну документацію ,,Ремонт реставраційний приміщень громадського будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, бул. Французький, 85”, виконану ТОВ ,,ГРАД-СТРОЙ” у 2016 р. на замовлення ТОВ ,,ГЕРОДОТ”.
Вказані докази суд вважає такими, що не підтверджують належне виконання пп. і) п.5.1 Договору, оскільки: по-перше, їх подано на розгляд Департаменту, а не Управлінню, яке є стороною за Договором; по-друге, надання цієї документації відбулось в травні та червні 2023 р., у той час як виконати проектну документацію Покупець мав в термін до 12-ти місяців, тобто до 11.08.2016 р., враховуючи дату укладання Договору; по-третє, пп. і) п.5.1 Договору встановлює обов'язок Покупця не тільки розробити проектну документацію, а й провести першочергові протиаварійні заходи на об'єкті, доказів чого ТОВ ,,ГЕРОДОТ” взагалі не представлено.
Також господарський суд зауважує, що Покупцем не надано жодних доказів того, що ним виконано зобов'язання, передбачене пп. к) п.5.1 Договору, щодо проведення комплексу ремонтно-реставраційних робіт. При цьому в матеріалах справи наявний оформлений представниками Департаменту та АРМА акт огляду від 02.03.2023 р., у якому зафіксовано та підтверджено фотографіями, що один з Об'єктів приватизації (будівля під літ. ,,В” загальною площею 480,3 кв.м, відносно якої укладено Охоронний договір) знаходиться у незадовільному стані. Будь-яких документальних або інших спростувань щодо фактичних обставин, викладених в акті огляду від 02.03.2023 р., ТОВ ,,ГЕРОДОТ” не наведено.
В ході розгляду справи судом встановлено сплив позовної давності по відношенню до вимоги про розірвання Договору, яка ґрунтується на порушенні пп. і) п.5.1 Договору, про що детальніше буде зазначено нижче.
Враховуючи викладене, те, що позивачем доказово доведено неналежне виконання Покупцем положень Договору, те, що внаслідок недотримання ТОВ ,,ГЕРОДОТ” умов Договору територіальна громада області значною мірою позбавлена того, на що вона розраховувала при укладенні приватизаційної угоди, те, що позовна давність для пред'явлення позову про розірвання Договору в зв'язку з невиконанням пп. к) п.5.1 Договору не сплинула, господарський суд доходить висновку про необхідність розірвання Договору, а, відтак, про задоволення такої вимоги позивача.
Згідно ч.10 ст.26 Закону України ,,Про приватизацію державного і комунального майна” у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань приватизований об'єкт підлягає поверненню в державну (комунальну) власність.
Аналогічне правило закріплено в п.12.3 Договору.
Оскільки господарський суд розриває Договір, Покупець не має правових підстав для подальшого утримання майна, одержаного 17.08.2015 р. за актом передачі майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст області, тому підлягає задоволенню відповідна позовна вимога шляхом зобов'язання ТОВ ,,ГЕРОДОТ” повернути нежитлові будівлі та споруди загальною площею 1283,8 кв.м, що складаються з основних приміщень: літ. ,,А” площею 203,8 кв.м; літ. ,,В” площею 480,3 кв.м; літ. ,,Г” площею 268,5 кв.м; літ. ,,И” площею 331,2 кв.м; літ. ,,Д”, ,,Е”, ,,Ж” - караульні; літ. ,,З” - альтанка; літ. ,,Л” - газова котельна; літ. ,,М” - душова; огорожі №№ 1- 6; мостіння І та знаходяться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, у спільну власність територіальних громад, сіл, селищ, міст Одеської області в особі Ради.
В названому аспекті суд зауважує, що в прохальній частині позову Рада просить не зобов'язати ТОВ ,,ГЕРОДОТ” повернути їй майно, а витребувати його. Названий спосіб захисту порушеного права застосовується у віндикаційному позові, який Радою в даному випадку не заявляється. Між тим, невідповідність чи неповна відповідність позовних вимог належному способу захисту не може бути підставою для відмови в позові з формальних підстав, якщо прагнення позивача не викликає сумніву, а позовні вимоги можуть бути витлумачені у відповідності до належного способу захисту прав. Протилежний підхід не відповідав би завданням господарського судочинства, наведеним у ст.2 ГПК України. З тексту позову прямо вбачається прагнення Ради повернути майно у власність громади внаслідок розірвання Договору, нормативне обґрунтування для повернення майна визначено правильно. Відтак, суд, уникаючи надмірного формалізму, вважає за потрібне задовольнити позовну вимогу про повернення майна в спосіб, зазначений у попередньому абзаці цього рішення.
З приводу позовних вимог Ради про стягнення з ТОВ ,,ГЕРОДОТ” нарахованих на підставі п.7.4 Договору штрафів за невиконання умов пп. і) п.5.1 Договору в сумі 112500,00 грн та за невиконання умов пп. к) п.5.1 Договору в сумі 112500,00 грн господарський суд повідомляє наступне.
В ст.256 ЦК України наведено поняття позовної давності, під якою слід розуміти строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ч.1 ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).
В ч.1 ст.261 ЦК України закріплено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Порівняльний аналіз термінів ,,довідався” та ,,міг довідатися”, що містяться в ст.261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого ст.74 ГПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.
Відповідно до ч.ч.3,4 та 5 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
В тексті позову Радою вказано, що саме з листів Одеської обласної прокуратури від 24.02.2023 р. № 15/3/2-329ВИХ-23, Департаменту від 21.03.2023 р. № 742/10/01- 12/2-23/261 та Управління від 20.03.2023 р. № 05/862/23 їй стало відомо про порушення прав та інтересів громади, з метою захисту яких Рада звернулася до суду.
Між тим, Господарський суд Одеської області зауважує, що, якби Радою вживались заходи щодо з'ясування стану своїх майнових прав, вона могла б раніше довідатися про порушення свого права, адже: про укладання Договору, його зміст, у т.ч. обов'язки Покупця, Рада повинна була знала ще у 2015 р., оскільки приймала рішення про приватизацію об'єкта; стороною за Договором є Управління, яке є підзвітним і підконтрольним Раді, підпорядкованим безпосередньо голові Ради (відсутність належної взаємодії та координації між органами місцевого самоврядування в межах однієї громади не може свідчити про правомірну необізнаність одного з них з діями іншого).
Приймаючи до уваги те, що скорочена позовна давність в один рік для звернення Радою з вимогою про стягнення штрафу в розмірі 112500,00 грн за порушення зобов'язання, передбаченого пп. і) п.5.1 Договору, сплинула 11.08.2017 р. (виконання проектної документації та першочергові протиаварійні заходи на об'єкті мали бути здійснені в термін до 12-ти місяців, тобто до 11.08.2016 р., враховуючи дату укладання Договору), те, що скорочена позовна давність в один рік для звернення Радою з вимогою про стягнення штрафу в розмірі 112500,00 грн за порушення зобов'язання, передбаченого пп. к) п.5.1 Договору, сплинула 11.08.2018 р. (виконання комплексу ремонтно-реставраційних робіт на підставі затвердженої у встановленому порядку проектної документації мало бути здійснено в термін до 24 місяців, тобто до 11.08.2017 р., враховуючи дату укладання Договору), а позов подано до суду тільки 28.03.2023 р., те, що позивач не просить визнати поважними причини пропущення позовної давності, те, що ТОВ ,,ГЕРОДОТ” у відзиві на позовну заяву та в окремо оформленій письмовій заяві просить застосувати наслідки спливу позовної давності, в т.ч. спеціальної, господарський суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів у загальній сумі 225000,00 грн.
Крім того, господарський суд зазначає, що, як вже вказано вище, під час розгляду справи встановлено сплив загальної позовної давності по відношенню до вимоги про розірвання Договору, яка ґрунтується на порушенні пп. і) п.5.1 Договору, адже виконання проектної документації та першочергові протиаварійні заходи на об'єкті мали бути здійснені в термін до 12-ти місяців, тобто до 11.08.2016 р., враховуючи дату укладання Договору, а, відтак, позовна вимога про розірвання Договору з цих підстав мала бути пред'явлена до 11.08.2019 р., натомість позовну заяву подано 28.03.2023 р.
При цьому правові передумови для відмови у задоволенні позову в частині розірвання Договору відсутні, т.я. позовна давність для його пред'явлення з мотивів порушення Покупцем пп. к) п.5.1 Договору на момент звернення Радою до суду не сплинула (виконання комплексу ремонтно-реставраційних робіт на підставі затвердженої у встановленому порядку проектної документації мало бути здійснено в термін до 24 місяців, тобто до 11.08.2017 р., враховуючи дату укладання Договору; трирічна позовна давність мала сплинути за загальним правилом ст.257 ЦК України 11.08.2020 р.; 02.04.2020 р. набрав чинності Закон України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)”, яким доповнено пунктом 12 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, згідно якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.257 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину; станом на момент подачі позову, тобто на 28.03.2023 р., карантин в Україні не був скасованим).
Окремо потрібно звернути увагу позивача на те, що згідно ч.4 ст.45 ГПК України відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
В тексті позову Рада визначає одним з відповідачів Управління, при цьому фактично не заявляє жодних вимог до нього та діє в його інтересах, пред'являючи позовні вимоги. Господарський суд вважає, що за таких обставин у позові Ради до Управління потрібно відмовити.
Враховуючи усе вищевикладене, суд зазначає, що позовні вимоги Ради до ТОВ ,,ГЕРОДОТ” слід задовольнити частково, розірвавши Договір та зобов'язавши ТОВ ,,ГЕРОДОТ” повернути на користь Ради майно, однак відмовивши у стягненні з нього штрафів через сплив позовної давності та повністю відмовивши у позові до Управління.
Не приймаються до уваги посилання ТОВ ,,ГЕРОДОТ” на те, що Рада не може просити суд розірвати Договір та стягнути штрафні санкції, оскільки такі права законодавством та Договором надано Управлінню як стороні останнього, з огляду на наступне.
Дійсно норми ст.651 ЦК України, ч.5 ст.27 Закону України ,,Про приватизацію державного майна”, ч.9 ст.26 Закону України ,,Про приватизацію державного і комунального майна” та положення Договору наділяють правом на звернення з позовом про розірвання приватизаційного договору його сторону, якою є не Рада, а Управління як орган приватизації.
Між тим, згідно ст.7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.
В ст.1 Закону України ,,Про місцеве самоврядування в Україні” закріплено, що право комунальної власності - це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.2 Закону України ,,Про місцеве самоврядування в Україні” місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Частиною 2 ст.10 Закону України ,,Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
Згідно ст.18-1 Закону України ,,Про місцеве самоврядування в Україні” орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Частинами 1,4-8 ст.60 Закону України ,,Про місцеве самоврядування в Україні” визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження... Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку. Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Згідно ст.172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Господарський суд вказує, що на території Одеської області таким органом місцевого самоврядування є Рада.
Як вбачається із затвердженого рішенням Ради від 10.11.2006 р. № 109-V Положення про Управління, воно утворюється Радою для реалізації її повноважень щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області з метою ефективного і раціонального використання майна. Управління є самостійним структурним підрозділом виконавчого апарату Ради, підзвітним і підконтрольним Раді та підпорядкованим безпосередньо голові Ради. Основними завданнями Управління є організація та проведення роботи з відчуження (в тому числі, приватизації) майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області за затвердженим Радою переліком, а також укладання відповідних договорів щодо відчуження майна.
Господарський суд зауважує, що те, яким чином органи місцевого самоврядування здійснюють розпорядження спільним майном громади та контроль за ним, становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців Одеської області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності, збереження об'єктів, що приватизуються, якщо вони, як у даному випадку, становлять культурну цінність. Неефективний контроль органів місцевого самоврядування за виконанням приватизаційних угод може порушувати економічні та соціально-культурні інтереси територіальної громади Одеської області.
Отже, оскільки Управління є органом місцевого самоврядування, утвореним Радою, яка контролює його діяльність, у т.ч. як органу приватизації, господарський суд доходить висновку про те, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним використанням комунального майна, а тому є належним позивачем у цій справі. Схожі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 р. по справі № 905/1907/21.
Відносно доводів ТОВ ,,ГЕРОДОТ” про те, що акт огляду від 02.03.2023 р. є недопустимим доказом у розумінні ст.77 ГПК України, т.я. не являється документом, складеним з дотриманням Порядку здійснення контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації органами приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 18.10.2018 р. № 1327, господарський суд вказує, що наведений Порядок регламентує дії органу приватизації, тобто Управління, а не Ради, для якої дотримання відповідного підзаконного акту не є обов'язковим. При цьому слід погодитись з позивачем у тому, що згідно ст.86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. В акті огляду від 02.03.2023 р. засвідчено факт невиконання ремонтно-реставраційних робіт на пам'ятці культурної спадщини, що є порушенням пп. к) п.5.1 Договору. Контраргументів, які б спростовували реальність викладених в акті огляду від 02.03.2023 р. обставин, ТОВ ,,ГЕРОДОТ” не наводить.
Господарський суд відхиляє усі посилання учасників справи, наведені в частині належного або неналежного виконання ТОВ ,,ГЕРОДОТ” умов Охоронного договору, визнаного укладеним рішенням Господарського суду Одеської області від 22.12.2015 р. по справі 916/4080/15, оскільки стороною за цієї угодою виступає Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (на теперішній час Департамент), тобто орган місцевої виконавчої влади держави, компетенцією щодо контролю за діяльністю та/або представництва якого Рада як орган місцевого самоврядування не наділена.
Твердження ТОВ ,,ГЕРОДОТ” стосовно того, що, ставлячи питання про розірвання Договору, Рада не ставить перед судом питання про повернення Покупцю коштів, сплачених за Об'єкт приватизації, господарський суд розцінює як недоречні, адже ініціатором повернення коштів у судовому порядку має бути саме ТОВ ,,ГЕРОДОТ”, якщо Рада продовжить утримувати одержані від Покупця за Договором кошти після набрання законної сили цим рішенням суду.
Помилковими слід визнати доводи ТОВ ,,ГЕРОДОТ” про те, що Рада не може пред'явити позов до Управління, оскільки обидва органи місцевого самоврядування є юридичними особами, тому вправі виступати сторонами в господарському процесі. Між тим, формальна можливість заявлення позову не означає, що такий позов є обґрунтованим по суті. Про відсутність заявлених вимог Ради до Управління та наслідки цього наведено вище.
Решта доводів учасників справи на остаточний результат розгляду справи або мотиви, з яких суд частково відмовляє у позові, ніяким чином не впливають, тому залишаються без правової оцінки.
За правилами п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241 ГПК України, вирішив:
Позов задовольнити частково.
Розірвати договір купівлі-продажу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст області за результатами аукціону від 11.08.2015 р., що знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, укладений між Управлінням обласної ради з майнових відносин та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,ГЕРОДОТ”.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю ,,ГЕРОДОТ” (65098, м. Одеса, вул. Стовпова, буд. 28, код 39843161) повернути нежитлові будівлі та споруди, які розташовані за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, загальною площею 1283,8 кв.м, що складаються з основних приміщень: літ. ,,А” площею 203,8 кв.м; літ. ,,В” площею 480,3 кв.м; літ. ,,Г” площею 268,5 кв.м; літ. ,,И” площею 331,2 кв.м; літ. ,,Д”, ,,Е”, ,,Ж” - караульні; літ. ,,З” - альтанка; літ. ,,Л” - газова котельна; літ. ,,М” - душова; огорожі №№ 1- 6; мостіння І, що знаходяться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, у спільну власність територіальних громад, сіл, селищ, міст Одеської області в особі Одеської обласної ради (65032, м. Одеса, просп. Шевченка, буд. 4, код 25042882).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ГЕРОДОТ” (65098, м. Одеса, вул. Стовпова, буд. 28, код 39843161) на користь Одеської обласної ради (65032, м. Одеса, просп. Шевченка, буд. 4, код 25042882) 340184/триста сорок тисяч сто вісімдесят чотири/грн 00 коп. судового збору.
В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного його тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 18 вересня 2023 р.
Суддя Л.В. Лічман