ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"06" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2112/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.
секретар судового засідання Арнаутова А.С.
за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, Одеська обл., місто Одеса, вул. Артилерійська, буд. 1)
до відповідача: Приватної фірми "Тетяна" (65025, Одеська обл., м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, буд. 21А)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Комунальне підприємство Одеської міської ради "Узбережжя Одеси" (65058, Одеська область, м. Одеса, вул. Сегедська, буд. 10А, код ЄДРПОУ 41033818)
про розірвання договору, стягнення 69 871,85 грн та звільнення майна
за участю представників сторін:
від позивача: Вакаренко І.В. - самопредставництво;
від відповідача: Слободян Ю.В. - ордер ВХ №1047595 від 14.06.2023
від третьої особи: не з'явився
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.
18.05.2023 Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватної фірми "Тетяна", в якій просить суд:
- стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у розмірі 60 236,43 грн та пеню у сумі 9 635,42 грн,
- розірвати договір оренди від 01.03.2006 №01/6, укладений між ПФ "Тетяна" та Департаментом комунальної власності Одеської міської ради,
- зобов'язати ПФ "Тетяна" звільнити майно комунальної власності у вигляді навіса для човнів, загальною площею 184,5 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, пляж "Лузанівка" на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради,
- стягнути судовий збір у сумі 8 052 грн.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 23.05.2023 судом було відкрито провадження у справі № 916/2112/23, прийнято справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, залучено Комунальне підприємство Одеської міської ради "Узбережжя Одеси" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача та призначено підготовче засідання.
21.06.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.40-44).
12.07.2023 третьою особою подано до суду пояснення (а.с.57-61).
24.07.2023 відповідачем подано до суду відповідь на пояснення третьої особи (а.с.80-82).
Протокольною ухвалою від 24.07.2023 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів та відкладено підготовче засідання.
27.07.2023 позивачем подано до суду відповідь на відзив (а.с.92-94).
Протокольною ухвалою від 07.08.2023 судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
08.08.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів та поновлення строку (а.с.110-112).
У судовому засіданні 23.08.2023 судом поновлено відповідачу строк на подання клопотання про залучення доказів до матеріалів справи та залучено такі докази до матеріалів справи.
У судовому засіданні 06.09.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.
Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини відсутності суд не повідомляв.
3. Позиція учасників справи.
3.1. Доводи Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.
Між Приватною фірмою "Тетяна" та Комунальним підприємством "Гідропарк "Лузанівка" укладено договір оренди окремого індивідуального визначеного майна комунальної власності від 01.03.2006 № 1/06, згідно з яким Орендар прийняв у строкове платне користування окреме індивідуальне визначене майно комунальної власності у вигляді навіса для човнів, згідно з яким вказане майно передається в оренду з метою експлуатації як бар з літнім майданчиком, загальною площею 184,5 кв.м, розташований за адресою: м. Одеса, пляж «Лузанівка», строком до 01.03.2025.
Додатковими договором змінено назву Орендодавця з «Комунальне підприємством «Гідропарк «Лузанівка» на «Комунальне Підприємство Одеської міської ради «Узбережжя Одеси» та в подальшому на "Департамент комунальної власності Одеської міської ради", внесено зміни у частині розрахунку орендної плати за місяць.
Приватною фірмою "Тетяна" систематично не сплачується орендна плата, що є порушенням умов п.2.2., 2.4. договору.
Відповідно до розрахунку заборгованість відповідача з орендної плати становить 60 236,43 грн у період з 01.01.2022 по 30.04.2023.
З посиланням на рішення Одеської міської ради №969-VIII від 29.06.2022 Департамент вказує, що звільнення орендаря від сплати орендної плати здійснюється за рішенням орендодавця на підставі заяви орендаря, до якої додані документи, що підтверджують існування відповідних обставин, або на підставі рішення суду.
Жодних листів від відповідача на адресу Департаменту стосовно звільнення від нарахування орендної плати чи неможливість використовувати орендоване приміщення не надходило.
На підставі п. 5.2. договору відповідачу нараховано до сплати суму пені у розмірі 9 635,42 грн.
Вимоги про розірвання договору та повернення майна ґрунтуються на положеннях 785 ЦК України, п. 4.7. договору.
3.2. Доводи Приватної фірми "Тетяна".
24.02.2022 був введений воєнний стан згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року No64/2022 (зі змінами).
З 24.02.2022 відповідач не має доступу до об'єкту оренди, не може ним користуватись, не може вивезти особисте майно, про що також свідчить лист КП Одеської міської ради «Узбережжя Одеси» від 07.04.2023 року №01-11/131, згідно якого уся територія пляжу Лузанівка використовується для оборони міста Одеси і прохід/проїзд на нього заборонений.
Загальновідомим фактом є обставина того, що уся територія з Миколаївської дороги та вздовж усього узбережжя огороджена.
З урахуванням означеного, на підставі положень ч.6 ст. 762 ЦК України відповідач звільнений від сплати орендної плати за увесь час, що не міг користуватися орендованим майном через обставини, за які він не відповідає.
По закінченню воєнного стану до дати закінчення строку дії договору оренди відповідач має намір поновити користування орендованим майном
Задоволення вимог про стягнення пені, розірвання договору є неможливим, оскільки такі вимоги є похідними від вимоги про стягнення орендної плати, яка є неправомірною.
3.3. Доводи Комунального підприємства Одеської міської ради "Узбережжя Одеси".
У зв'язку з введенням в Україні воєнного стану з 24.02.2022 згідно указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 (зі змінами) доступ до території пляжу «Лузанівка» (від трамвайної колії по вул. Миколаївська дорога, межею парку «Лузанівка», Центральної алеї до урізу моря) повністю обмежений військовими у зв?язку з використанням зазначеної території, господарських споруд на ній для оборони м. Одеси від російських загарбників.
Відповідно до спільного наказу № 16 Одеської обласної військової адміністрації та Військової частини НОМЕР_1 від 16.07.2022 «Про встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів на окремих територіях Одеської області в умовах правового режиму воєнного стану» встановлено обмеження свободи пересування людей та транспортних засобів в межах прибережної смуги Чорного моря.
На теперішній час, зважаючи на вищезазначені обмеження, ні позивач, ні відповідач, ні третя особа, не мають доступу до території пляжа "Лузанівка" (в т.ч. до комунального майна, яке перебуває на балансовому обліку КП "Узбережжя Одеси").
З посиланням на рішення Одеської міської ради №1012-VIII від 30.11.2022 (зі змінами) третя особа зазначає, що після проведення примусового стягнення заборгованості Департаментом буде перераховано на користь балансоутримувача 95% орендної плати.
Також в процесі розгляду справи третьою особою зазначено, що пляж Лузанівка є закритим та доступу до нього, на відміну від інших пляжів Одеси, немає.
4. Фактичні обставини, встановлені судом.
01.03.2006 між КП "Гідропарк Лузанівка" (Орендодавець) та ПФ "Тетяна" укладено договір окремого індивідуального визначеного майна №1/06 (а.с.11-13), відповідно до п. 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування окреме індивідуальне визначене майно комунальної власності у вигляді навісу для човнів.
Згідно п. 1.2. договору вказане майно передається в оренду з метою експлуатації, як бар з літнім майданчиком.
Строк дії договору оренди з 01.03.2006 до 01.03.2025. Ефективне використання визначеного майна комунальної власності Орендарем передбачається у сезонний період з 01 травня по 30 вересня щорічно.
Відповідно до п. 4.1. договору орендна плата визначається на підставі ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та рішення сесії Одеської міської ради від 09.11.2005 №4840-IV "Про оренду комунального майна, що є власністю територіальної громади м. Одеси".
За змістом п. 5.2. договору розмір орендної плати за перший після підписання договору місяць становить 548 грн (без урахування ПДВ). Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.
За умовами п. 4.3. договору Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця незалежно від результатів його господарської діяльності.
Відповідно до п. 6.2. договору за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.
Договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством (п.9.5. договору).
На виконання умов договору орендодавцем передано відповідачу орендоване майно, що займає площу 184,5 м2, про що складено акт приймання-передачі майна.
Як встановлено судом з пояснень сторін, передане в оренду майно розташовано на території пляжу "Лузанівка".
Додатковим договором №2 (а.с.15) сторони за взаємною згодою на підставі рішення ОМР від 03.02.2016 №313-VII домовились змінити назву Орендаря з КП "Гідропарк Лузанівка" на КП ОМР "узбережжя Одеси".
Додатковим договором від 27.08.2018, підписаним Орендодавцем, орендарем та Балансоутримувачем, сторони домовились внести зміни, замінивши назву Орендодавця на Департамент комунальної власності Одеської міської ради. Також сторони погодили, що з 01.01.2018 Орендар перераховує орендну плату, у встановленому даним договором розмірі з урахуванням індексу інфляції та ПДВ на рахунки Орендодавця та Балансоутримувача. Розподіл щомісячної суми орендної плати та перерахування її на рахунок Балансоутримувача та Орендодавця проводиться Орендарем у порядку, визначеному рішенням Одеської міської ради про бюджет міста на відповідний бюджетний рік.
Як вказує позивач, відповідач систематично не сплачує орендну плату, що є порушенням умов договору. Сума заборгованості з орендної плати, як вказує позивач, за період з 01.01.2022 по 30.04.2023 становить 60 236,43 грн.
На підтвердження розміру заборгованості позивачем надано суду розрахунок (а.с.20), досліджуючи який суд зауважує, що останній фактично містить окремі суми орендної плати, що підлягають сплаті на рахунок Департаменту комунальної власності Одеської місткої ради та окремо на користь Балансоутримувача. При цьому заборгованість зі сплати орендної плати на користь позивача фактично має місце, починаючи з березня 2022 року, а січень та лютий 2022 року містять переплату. У січні та лютому 2022 року заборгованість з орендної плати перед балансоутримувачем становить 0,13 грн, що зазначена як сальдо на 1.01.2022.
Як вище зазначено судом, у своїх поясненнях третя особа зазначила, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану доступ до території пляжу Лузанівка (від трамвайної колії по вул. Миколаївська дорога, межею парку «Лузанівка», Центральної алеї до урізу моря) повністю обмежений військовими у зв?язку з використанням зазначеної території, господарських споруд на ній для оборони м. Одеси від російських загарбників.
Слід зауважити, що така обставина є відомою для мешканців м. Одеси.
Також з пояснень третьої особи, а також з відкритих джерел в мережі інтернет (посилання https://oda.od.gov.ua/ogoloshennya-38/), судом встановлено, що відповідно до наказу голови (начальника) Одеської обласної державної (військової) адміністрації та командира військової частини НОМЕР_1 від 16 липня 2022 року №16 «Про встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів на окремих територіях Одеської області в умовах правового режиму воєнного стану» встановлено особливий режим в'їзду/виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів на узбережжі Чорного моря, затоках, у внутрішніх морських водах в межах пляжних зон та на територіях пляжних зон, розташованих у межах прибережної захисної смуги Чорного моря на території Одеської області. На цих територіях перебування, пересування, вхід/вихід громадян, іноземців та осіб без громадянства, в'їзд/виїзд транспортних засобів забороняється.
На підтвердження своєї правової позиції відповідачем надано суду лист КП ОМР "Узбережжя Одеси" від 07.04.2023 №01-11/131 (а.с.50), за змістом якого повідомлено про відсутність доступу до території пляжу "Лузанівка".
5. Позиція суду.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 2 статті 509 Цивільного кодексу України).
Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною 4 статті 14 Цивільного кодексу України особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Суд звертає увагу на те, що правова позиція стосовно застосування приписів частини шостої статті 762 ЦК України є сталою і послідовною та викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема: у справах № 914/1248/18, № 914/2264/17, № 910/8040/20, № 616/41/20, № 910/14244/20, № 911/1064/21, № 910/13158/20, № 910/10657/19, № 914/2857/20, № 915/1046/19, № 914/2264/17, № 911/3067/20.
Так Верховний Суд у постанові від 20.10.2021 у справі № 911/3067/20 виклав наступні висновки щодо застосування частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України:
- підставою звільнення від зобов'язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об'єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає;
- при оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об'єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон'юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили тощо. Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї норми він вправі порушувати питання про повне звільнення його від внесення орендної плати;
- при цьому звільнення від сплати орендної плати є істотним втручанням у правовідносини сторін договору, а тому може застосовуватись за виключних обставин, наприклад, відсутності доступу до найманого приміщення, неможливості орендаря перебування в ньому та зберігання речей тощо.
З урахуванням наведеного у сукупності, суд зазначає, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
Оцінюючи обставину неможливості для відповідача користуватися орендованим майном з позиції її доведеності, суд враховує, що за змістом частини третьої статті 13, частини першої статті 76, частини першої статті 78, частини першої статті 79, статті 86 ГПК України кожна сторона повинна довести належними, допустимими та достовірними доказами ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Загальновідомим є факт збройної агресії Російської Федерації проти України, внаслідок чого Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні на 30 діб введено воєнний стан, строк дії якого в подальшому було продовжено.
З моменту введення воєнного стану територія пляж "Лузанівка" є такою, що обмежена в доступі для громадян, у зв?язку з використанням зазначеної території, господарських споруд на ній для оборони м. Одеси.
Така обставина визнається судом загальновідомою, не потребує доказування згідно до ч.3 ст.75 ГПК України, та сторонами не спростована.
Дана обставина в повній мірі підтверджується також наказом голови (начальника) Одеської обласної державної (військової) адміністрації та командира військової частини НОМЕР_1 від 16 липня 2022 року №16 «Про встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів на окремих територіях Одеської області в умовах правового режиму воєнного стану», яким встановлено особливий режим в'їзду/виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів на узбережжі Чорного моря, затоках, у внутрішніх морських водах в межах пляжних зон та на територіях пляжних зон, розташованих у межах прибережної захисної смуги Чорного моря на території Одеської області.
Тобто внаслідок збройної агресії Російської Федерації на території пляжу "Лузанівка" заборонено перебування, пересування, вхід/вихід громадян, іноземців та осіб без громадянства, в'їзд/виїзд транспортних засобів, а отже суд зазначає про доведення обставини неможливості користування відповідачем переданим йому в оренду майном, з причин, які від нього жодним чином не залежать, що відповідно має наслідком звільнення ПФ "Тетяна" від сплати орендної плати з моменту введення в Україні воєнного стану, та відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Що стосується заборгованості відповідача за січень та лютий 2022 року сумі 0,13 коп., суд зауважує, що, по-перше, така заборгованість фактично перекрита за рахунок оплати за лютий 2022 року, з урахуванням висновків суду про відсутність підстав для нарахування орендної плати, починаючи з 24.02.2022. По-друге, жодних розрахунків щодо цієї суми, нарахованої до 1.01.2022, матеріали справи не містять.
При цьому, суд не приймає до уваги доводи позивача та третьої особи щодо можливості звільнення від сплати орендної плати виключно на підставі рішення Одеської міської ради, з урахуванням того, що положення статті 762 Цивільного кодексу України підставою звільнення від зобов'язання сплати орендної плати визначають саме неможливість використання переданого в оренду майна (наприклад, як то бути допущеним до приміщення, знаходитись в ньому, зберігати речі в приміщенні та ін.) та не ставить в залежність таке звільнення від сплати орендної плати від рішення орендодавця чи органу місцевого самоврядування.
Оскільки вимоги про стягнення пені, розірвання договору та звільнення майна є похідними вимогами від встановлення факту порушення зобов'язання за договором щодо сплати орендної плати, відсутність якого встановлена судом, суд зазначає про відмову у задоволенні таких похідних вимог.
При цьому суд також зауважує, що заявлені позивачем вимоги про розірвання договору та звільнення майна не можуть забезпечити відновлення прав орендодавця, оскільки внаслідок відсутності доступу до приміщення Департамент, по-перше, не може забезпечити відповідачу можливість щонайменше вивезти своє майно, а по-друге, фактично позбавлений можливості по іншому розпорядитися майном, зокрема, передати в оренду іншій особі.
Крім того, враховуючи встановлення судом обставини наявності підстав для звільнення відповідача від сплати орендної плати на підставі ч.6 ст.762 ГПК України, суд не надає оцінку питанню розподілу орендної плати між орендарем та балансоутримувачем та правомірності звернення позивача з вимогами про стягнення на свою користь усієї нарахованої суми орендної плати.
Приймаючи до уваги відмову у задоволенні позовних вимог, підстави для покладення на відповідача судових витрат у вигляді судового збору відсутні.
Керуючись ст.129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Повне рішення складено 18 вересня 2023 р.
Суддя Ю.М. Щавинська