Ухвала від 12.09.2023 по справі 915/715/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

про передачу справи за підсудністю

12 вересня 2023 року Справа № 915/715/16(915/223/22)

м.Миколаїв

Суддя Господарського суду Миколаївської області Давченко Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Дюльгер І.М.;

та представників сторін:

від позивача: Шаталов А.Ф. (поза межами)

від відповідача: Єремєєв С.В. (в залі суду)

розглянувши матеріали справи № 915/715/16(915/223/22)

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Первомайський молочноконсервний комбінат" (код ЄДРПОУ 00418107; 55204, Миколаївська обл., м. Первомайськ, пр. Труда, 12)

до відповідача: Головного управління ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 44104027; 54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, буд.6; ел.пошта: mk.esud@tax.gov.ua)

представник: Єремєєв С.О. (ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 )

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в межах справи № 915/715/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Первомайський молочноконсервний комбінат" (код ЄДРПОУ 00418107)

розпорядник майна ПрАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат": арбітражний керуючий Шибко Олександр Леонідович (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 )

встановив:

В провадженні Господарського суду Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М. перебуває справа № 915/715/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Первомайський молочноконсервний комбінат" (ідентифікаційний код 00418107) далі ПрАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат".

23.02.2022 до Господарського суду Миколаївської області надійшла позовна заява ПрАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.02.2022, справу № 915/223/22 передано головуючому судді Давченко Т.М.

Однак, у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи, зокрема, неможливість здійснення правосуддя Господарським судом Миколаївської області під час воєнного стану, Голова Верховного Суду розпорядженням від 22.03.2022 № 12/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Господарський суд Одеської області.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.07.2022 № 41 з 26.07.2022 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

Після відновлення роботи суду, ухвалою суду від 16.09.2022 дану заяву залишено без руху та встановлено заявнику строк на усунення недоліків заяви.

Після усунення недолікві, 05.10.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду в межах провадження у справі № 915/715/16 про банкрутство ПрАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат», відкрив провадження у справі, присвоїв справі номер 915/715/16(915/223/22), ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження у розумний строк, та встановлено, що дата судового засідання з розгляду даної заяви буде визначена після усунення обставин небезпеки життю і здоров'ю учасників судового процесу. Цією ухвалою сторонам було встановлено відповідні процесуальні строки на подання заяв по суті справи.

20.10.2022 позивач подав суду заяву про необхідність застосування судом положень пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень податкового кодексу України відповідно до практики Верховного Суду.

Головне управління ДПС у Миколаївській області 24.10.2023 подало суду клопотання про продовження строку надання відзиву у зв'язку із простоєм в роботі ГУ ДПС у Миколаївській області через воєнні дії на території Миколаєва.

02.2.2022 відповідач надав суду відзив на позов, у якому заперечив проти позовних вимог, обґрунтувавши свої доводи тим, що надані до перевірки документи не можуть свідчити про фактичне здійснення господарських операцій, тобто документи оформлені по нереальних господарських операціях, а тому ГУ ДПС у Миколаївській області при прийнятті податкові повідомлення-рішення від 16.11.2021 №997514290703 (форма «В4»), №997614290703 (форма «Р»), діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Від позивача 22.12.2022 до суду надійшла відповідь на відзив, у якому позивач вважає відзив дублюванням акту перевірки, заперечує проти відзиву з підстав, наведених у позові.

04.01.2023 відповідач подав суду заперечення на заяву позивача щодо необхідності застосування судом положень п.52-2 розділу 10 перехідних положень Податкового кодексу України.

Ухвалою від 05.01.2023 суд повідомив учасників справи про призначення підготовчого засідання на 21.02.2023. В указану дату судове засідання не відбулося, тому ухвалою від 15.03.2023 суд повідомив учасників справи про призначення судового засідання на 25.04.2023.

Ухвалою від 25.04.2023, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні, яке відбудеться 08.06.2023.

Ухвалою від 08.06.2023, занесеною до протоколу судового засідання, розгляд справи по суті відкладено на 12.09.2023.

Ухвалу від 08.06.2023 доставлено до Електронних кабінетів сторін.

Представник позивача у судовому засіданні клопотав про передачу справи до Миколаївського окружного адміністративного суду за підсудністю.

Представник відповідача залишив на розсуд суду клопотання позивача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

За змістом частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.09.2021 у справі № 905/2030/19 сформувала правовий висновок щодо того, що з огляду на обставини здійснення щодо позивача - платника податків провадження у справі про банкрутство підвідомчість спору, який виник після 21 жовтня 2019 року, слід визначати із застосуванням норм статті 7 КУзПБ як закону, що прийнятий пізніше, та якими розгляд такого спору віднесено до юрисдикції господарського суду, який здійснює провадження у справі про банкрутство.

В свою чергу, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20 відступила від наведених висновків Великої Палати, та виснувала, що правила визначення юрисдикції визначає насамперед процесуальний кодекс (ГПК України, КАС України), а не кодекс з консолідованими нормами матеріального права, яким є КУзПБ.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст.15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Суд звертає увагу учасників справи на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 204/6085/20, у якій зазначено, що відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті".

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: "при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".

На підставі викладеного суд за власною ініціативою постановляє у розгляді справи повернутися на стадію підготовчого провадження з метою належного виконання завдань підготовчого провадження, перш за все визначення підсудності даного спору.

Відповідно до ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Так, наразі суд має вирішити питання щодо підсудності даного спору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20 відступила від висновків Великої Палати Верховного Суду, сформованих у постанові від 21.09.2021 у справі № 905/2030/19 щодо віднесення до юрисдикції господарського суду спорів, стороною яких є боржник у справі про банкрутство. Такі висновки Великої Палати обгрунтовані наступним.

66. Згідно із частиною першою статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом спеціалізації і визначається законом.

67. Метою запровадження цього засадничого принципу є більш глибокий і фаховий розгляд найбільш складних справ суддями, що мають відповідний досвід.

68. Спеціалізація є основним критерієм розподілу юрисдикцій і, власне, причиною створення судів різних юрисдикцій, бо нівелювання юрисдикційних критеріїв (у тому числі їх змішування в залежності від обставин конкретної справи, майнового стану особи, мети чи стадії її звернення до суду) призводить до розгляду однакових за своєю юридичною природою спорів різними судами, плутанини у визначенні належного суду, і, зрештою, порушення принципів верховенства права і правової визначеності, що є прямим порушенням означеної вище норми Конституції України.

69. Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

70. Поняття суд, встановлений законом включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

71. Головним критерієм розмежування адміністративної та господарської судових юрисдикцій є предмет спору та зміст спірних правовідносин.

72. При вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

73. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що правила визначення юрисдикції визначає насамперед процесуальний кодекс (ГПК України, КАС України), а не кодекс з консолідованими нормами матеріального права, яким є КУзПБ.

Водночас у пункті 8 частини першої статті 20 ГПК України йдеться про звернення до суду з «майновими вимогами до боржника», а у статті 7 КУзПБ - про «всі майнові спори, стороною в яких є боржник».

При цьому спеціальними нормами, що визначають юрисдикцію господарських судів, є приписи саме частини першої статті 20 ГПК України, пунктом 8 якої прямо передбачено, що не відносяться до юрисдикції господарських судів спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК України, а також спори про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених ПК України.

Ураховуючи сутність і правову природу спірних правовідносин, приписи процесуального закону мають превалюючу дію при розв'язанні колізій щодо обрання належної судової юрисдикції.

ЄСПЛ у рішенні від 12 липня 2001 року у справі «Феррадзіні проти Італії» (Ferrazzini v. Italy) указав, що податкові питання і досі становлять частину основного пакета прерогатив державних органів. При цьому відносини між платником податків та податковим органом і далі мають переважно публічний характер. Суд вважає, що податкові спори виходять за межі сфери цивільних прав та обов'язків, незважаючи на матеріальні наслідки, які вони обов'язково створюють для платника податків (пункт 29).

Враховуючи вищевикладене та спираючись на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20, матеріали справи слід направити для розгляду за підсудністю до Миколаївського окружного адміністративного суду після закінчення строку на оскарження цієї ухвали.

Відповідно до п. 1 ч. 1 та ч. 3 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.

Керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 2, 15, 20, 31, 182, 183 , 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Повернутися до розгляду справи № 915/715/16(915/223/22) у підготовчому провадженні.

2. Матеріали справи № 915/715/16(915/223/22) за позовом Приватного акціонерного товариства «Первомайський молочноконсервний комбінат» (код ЄДРПОУ 00418107) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ ВП 44104027) визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень передати за підсудністю до Миколаївського окружного адміністративного суду.

3. Після закінчення строку на оскарження цієї ухвали, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення матеріали справи № 915/715/16(915/223/22) підлягають направленню для розгляду за підсудністю до Миколаївського окружного адміністративного суду (54000, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/10).

4. Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.М. Давченко