ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.09.2023 Справа № 914/1790/23
Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.
за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівської залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Львів,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юлія», м. Дрогобич, Львівська обл.,
про: стягнення 172 650,00 грн штрафу
за участю представників сторін:
від позивача: Петрів Л.Л.;
від відповідача: Величко О.М.;
Хід розгляду справи.
Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівської залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юлія» про стягнення 172 650,00 грн штрафу.
Ухвалою від 12.06.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив розгляд справи на 05.07.2023.
23.06.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (Вх. № 15688/23).
Ухвалами від 05.07.2023, 18.07.2023, 31.07.2023 суд відкладав розгляд справи на 18.07.2023, 31.07.2023 та 05.09.2023 відповідно.
01.08.2023 на адресу суду надійшли пояснення позивача (Вх. № 18948/23).
В судовому засіданні 05.09.2023 судом було оголошено перерву в судовому засіданні до 12.09.2023.
В судове засідання 12.09.2023 з'явився представник позивача надала пояснення по суті спору, просила позовні вимоги задоволити. Представник відповідача з'явився в режимі відеоконференції, проти позовних вимог заперечив, просив у задоволенні таких відмовити.
Беручи до уваги предмет та підстави позову у даній справі, закінчення процесуальних строків, суд дійшов до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
В судовому засіданні 12.09.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з своєчасної поставки товару за Договором поставки № Л/НХ-22467/НЮ від 19 жовтня 2022 року, у зв'язку з чим позивачем нараховано 172 650,00 грн штрафу, з вимогами про стягнення яких подано даний позов до Господарського суду.
Правова позиція відповідача.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за прострочення виконання зобов'язання за договором поставки безпідставним та необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як зазначає Відповідач, 23.11.2023 року ТзОВ «ЮЛІЯ» надіслали лист № 55 для АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця», в якому просили у зв'язку з настанням обставин непереборної сили, керуючись п.10.3 розділу 10 договорів поставки та згідно зі ст. 652 ЦК України укласти додаткові угоди з продовженням терміну дії договорів поставки № Л/НХ-22459/НЮ від 17 жовтня 2022 року, № Л/НХ- 22466/НЮ від 19 жовтня 2022 року, № Л/НХ-22467/НЮ від 19 жовтня 2022 року на шістдесят календарних днів до 01.03.2023.
15.12.2022 року ТзОВ «ЮЛІЯ» звернулося з заявою до Рівненської торгово- промислової палати з проханням засвідчити форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) у зв'язку з широкомасштабною збройною агресією російської федерації, введенням воєнного стану в Україні та масовими ракетними обстрілами об'єктів критичної інфраструктури.
28.12.2022 року ТзОВ «ЮЛІЯ» надіслали лист № 60 для АТ «Українська залізниця» в якому повторно просили у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин укласти додаткові угоди з продовженням терміну дії договорів поставки № Л/НХ-22466/НЮ від 19 жовтня 2022 року, № Л/НХ- 22467/НЮ від 19 жовтня 2022 року на перший квартал 2023 року.
29.12.2022 Рівненська торгово-промислова палата засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) у зв'язку з широкомасштабною збройною агресією російської федерації, введенням воєнного стану в Україні та масовими ракетними обстрілами об'єктів критичної інфраструктури.
Відтак, ТзОВ «ЮЛІЯ» вважає, що належно повідомили АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» про настання форс- мажорних обставин (обставин непереборної сили) та надали документи для їх підтвердження у відповідності до умов договору, а відтак штраф нарахований позивачем є безпідставним.
Фактичні обставини встановлені судом.
19 жовтня 2022 року між Акціонерним товариством «Укрзалізниця» в особі посадових осіб Регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця», як Покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юлія», як Постачальником було укладено Договір поставки № Л/НХ-22467/НЮ (надалі - Договір) за умовами п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю товар відповідно до Специфікації №1 (Додаток №1 до даного Договору), а Покупець, в свою чергу, зобов'язався прийняти Товар і оплатити його вартість.
Згідно з п.п. 1.2., 1.3. Договору найменування товару: Шпали дерев'яні обрізні непросочені тип 1 Код ДК 021:2015 -03410000-7 (Деревина).
Згідно з Специфікацією №1 (Додаток №1 до Договору) сторонами визначено, зокрема, найменування Товару (вкладиш стале-бронзовий верхній корінний/нижній корінний, вкладиш стале-бронзовий нижній/верхній шатунний, втулка підшипника розподільчого валу бронзово-бабітова, втулка стале-бронзова), його номенклатуру. Кількість, найменування, технічний опис, рік виготовлення, код УКТЗЕД. виробник та країна виробника товару зазначено у Специфікації №1 (Додаток № 1 до цього Договору).
Крім того, згідно з Специфікацією №1 (Додаток №1 до Договору) Постачальник (відповідач у справі) є виробником Товару.
Поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки Укрзалізниці, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності останньої до приймання товару, протягом не більше 15-ти календарних днів з моменту надання такої рознарядки. Місце поставки (ШПЗ) Рава-Руський шпалопросочувальний завод, 80316, м. Рава-Руська, вул. Наливайка, 22 (пункт 4.2. Договору).
Пунктом 4.5 Договору передбачено, що рознарядка Покупця на товар з накладеними двома кваліфікованими електронними підписами уповноважених осіб, визначених в п. 4.3 цього Договору, направляється з електронної адреси Покупця nh-mtz@railway.lviv.ua на електронну адресу Постачальника Julia.tzov@ukr.ney Рознарядка на Товар вважається отриманою Постачальником з дати її направлення Покупцем на електронну адресу Постачальника.
Згідно з п. 4.6. договору датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акта прийому-передачі товару та/або видаткової накладної.
У разі прострочення Постачальником строків поставки товару, строк оплати за такий товар збільшується за кожний календарний день прострочення такої поставки на 1 банківський день відповідно. Простроченням є різниця календарних днів між плановою датою прибуття товару на умовах пункту 4.2 цього договору та датою фактичної його поставки (пункт 7.7. договору).
Відповідно до пункту 15.1 договору він діє з моменту підписання сторонами до 31 грудня 2022 року або до завершення воєнного стану (в залежності яка подія настане швидше). Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від обов'язку виконання у повному обсязі взятих на себе за цим Договором зобов'язань щодо поставки та оплати товару.
У матеріалах справи наявна копія листа відповідача від 23.11.2022 року № 55, в якому останній просив у зв'язку з настанням обставин непереборної сили, керуючись п.10.3 розділу 10 договорів поставки та згідно зі ст. 652 ЦК України укласти додаткові угоди з продовженням терміну дії договорів поставки № Л/НХ-22459/НЮ від 17 жовтня 2022 року, № Л/НХ- 22466/НЮ від 19 жовтня 2022 року, № Л/НХ-22467/НЮ від 19 жовтня 2022 року на шістдесят календарних днів до 01.03.2023.
На виконання умов договору, позивачем було надано ТОВ «Юлія» письмову рознарядку № НЗІ/НГ-40/1467 від 12.12.2022 про необхідність поставки товару на загальну суму 1 152 000,00 грн. з ПДВ щодо поставки шпал дерев'яних обрізних непросочених тип 1 в кількості 1000 штук.
15.12.2022 року ТзОВ «ЮЛІЯ» звернулося з заявою до Рівненської торгово- промислової палати з проханням засвідчити форс-мажорні обставини і 29.12.2022 Рівненська торгово-промислова палата засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) у зв'язку з широкомасштабною збройною агресією російської федерації, введенням воєнного стану в Україні та масовими ракетними обстрілами об'єктів критичної інфраструктури.
28.12.2022 року ТзОВ «ЮЛІЯ» надіслали лист № 60 для АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця», в якому просили у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що підтверджується наданими позивачу копіями сертифікатів про форс-мажорні обставини, керуючись п.10.3 розділу 10 договорів поставки укласти додаткові угоди з продовженням терміну дії договорів поставки № Л/НХ-22466/НЮ від 19 жовтня 2022 року, № Л/НХ- 22467/НЮ від 19 жовтня 2022 року на перший квартал 2023 року.
Проте будь-які докази, які б свідчили про поважність причин затримки виконання обов'язку ТОВ «Юлія» в частині своєчасної поставки обумовленої продукції, останнім надано не було. Такі докази відсутні й у матеріалах справи.
Товар відповідачем у встановлений Договором строк не поставлено, відтак Позивачем нараховано штраф за порушення ТОВ «Юлія» умов договору в частині своєчасної поставки товару на суму 172 650,00 грн.
Оцінка суду.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
За частиною 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Матеріалами справи підтверджується і відповідачем не спростовано факт не поставки товару в строк, передбачений пунктом 4.2. договору.
Частиною 1 статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частин 1, 2 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).
Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 9.3.1. договору визначено, що при порушенні строків постачання Постачальник оплачує Покупцю штраф у розмірі 15 % від вартості непоставленого в строк товару, а за прострочення понад 15 календарних днів - додатково стягується пеня у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого в строки товару за кожен день прострочення. При цьому, Постачальник не звільняється від виконання своїх зобов'язань поставити товар, якщо про інше його не попередив письмово Покупець.
Оскільки заявлена Укрзалізницею до стягнення сума штрафу в розмірі 172 650,00 грн, є арифметично вірною, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, позовна вимога про стягнення з відповідача вказаної суми підлягає задоволенню.
Щодо доводів відповідача про те, що невиконання умов договору відбулося по причині агресії росії на території України та введеним воєнним станом, суд зазначає наступне.
Відповідач надав суду сертифікат про форс-мажорні обставини виданий Рівненською торгово-промисловою палатою № 5600-22-2055 від 29.12.2022, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) у зв'язку з широкомасштабною збройною агресією російської федерації, введенням воєнного стану в Україні та масовими ракетними обстрілами об'єктів критичної інфраструктури терміном з 21.11.2022 по 29.12.2022.
Поряд з тим, учасники справи Договір поставки № Л/НХ-22467/НЮ уклали 19 жовтня 2022 року, коли уже був запроваджений воєнний стан на території України, та існував понад пів року.
Підписуючи Договір сторони погодили у ньому умови Договору, зокрема в частині строків (терміну) поставки, однак Відповідач не вжив усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Крім того, зобов'язання за договором станом на дату подання позовної заяви Відповідач не виконав взагалі, не зважаючи на те, що визначений у сертифікаті термін дії обставин, на які Відповідач послався , завершився 29.12.2022.
Згідно п. 4.2 Договору поставка товару проводиться партіями протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку- та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару.Строк поставки товару протягом не більше 15 календарних днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем. Так, рознарядку Укрзалізницею було надіслано ТОВ «Юлія» - 12.12.2022, відтак поставка мала бути здійснена до 27.12.2022. Враховуючи сертифікат ТПП, який підтвердив дію форс - мажорних обставин до 29.12.2022, поставка мала здійснюватись з 30.12.2022, однак така здійснена не була.
Суд при цьому зазначає, що воєнний стан на території України не означає, що Відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти. Відповідач не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв'язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов'язки у зв'язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб'єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану, у зв'язку з чим відповідні посилання відповідача відхиляються судом.
Окрім того, у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Отже, знаючи про введення воєнного стану на території України, відповідач 19.10.2022 підписав договір та відповідно взяв на себе зобов'язання його виконувати належним чином. Однак, відповідач умови договору не виконав.
За таких обставин, суд відхиляє доводи відповідача як необгрунтовані про те, що не виконання умов договору відбулося по причині агресії росії на території України та введеним воєнним станом.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні судом під час розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судові витрати.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача в розмірі 2684,00 грн.
Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юлія» (82100, Львівська область, Дрогобицький район, м.Дрогобич, вул. Володимира Великого, 78/1, квартира 68, код ЄДРПОУ 32364453) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівської залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (79007, м. Львів, вул. Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 40081195) 172 650,00 грн та 2684,00 грн судового збору.
Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 18.09.2023.
Суддя Запотічняк О.Д.