ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
14.09.2023 Справа № 914/719/22
Господарський суд Львівської області в складі судді Запотічняк О.Д.
за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.
розглянувши матеріали скарги Приватного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал»
на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Голойда А. В. щодо складання Постанови від 11.08.2023 р. у зведеному виконавчому провадженні №72203114 під час виконання наказу Господарського суду Львівської області
у справі № 914/719/22
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», м. Львів,
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал», Львівська обл., м. Стебник,
про: стягнення 716 804, 39 грн.
за участю представників учасників сторін:
стягувача: не з'явився,
боржника: Шабельник К.П.;
органу ДВС: Голойда А.В.;
Встановив:
Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.07.2022р. позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» 716 804, 39 грн. основної заборгованості та 10 752, 07 грн судового збору.
З матеріалів справи вбачається, що 22.08.2022 року Господарським судом Львівської області видано наказ на примусове виконання рішення суду від 11.07.2022 року у справі №914/719/22.
Приватним акціонерним товариством «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» подано скаргу на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Голойда А. В. щодо складання Постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 11.08.2023 р. у зведеному виконавчому провадженні №72203114.
Ухвалою від 29.08.2023 суд призначив розгляд скарги на 12.09.2023.
11.09.2023 на адресу суду надійшов відзив приватного виконавця (Вх. № 21878/23), аналогічний відзив було надіслано на електронну пошту (Вх. № 21878/23).
Ухвалою від 12.09.2023 суд відклав розгляд справи на 14.09.2023.
В судове засідання 14.09.2023 з'явився представник скаржника (боржника) в режимі відеоконференції, скаргу підтримала, просила задоволити з підстав, викладених у скарзі. Представник органу ДВС заперечив щодо задоволення заяви, просив у задоволенні такої відмовити, з підстав викладених у відзиві. Стягувач явки представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.
Боржник (скаржник) в скарзі зазначив, що при винесені постанови від 11.08.2023 р. у ЗВП № 72203114 про опис та арешт майна (коштів) боржника приватний виконавець Голойда А.В. не дотримався приписів ч. 2 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» зокрема виніс постанову у відсутності понятих та боржника.
Також зазначив, що в постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника відсутня певна інформація:1. В описі нежитлової будівлі адміністративно-побутового комбінату літ «Ц-4» не вказано кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріал стін будівлі, а також інформацію про підсобні приміщення; 2. В описі нежитлової будівлі складу обладнання та матеріалів літ «Ф-1» не вказано матеріал стін будівлі, а також інформацію про підсобні приміщення.
Скаржник вважає вказану постанову незаконною, у зв'язку з цим, просив суд визнати неправомірними дії приватного виконавця Голойда Андрія Володимировича щодо складання Постанови від 11.08.2023 р. у зведеному виконавчому провадженні №72203114 та скасувати останню.
Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Голойда Андрій Володимирович надіслав відзив на скаргу в якому зазначив, що під час проведення виконавчих дій щодо опису та арешту майна готівкових коштів не вилучалося, примусового входження на територію підприємства боржника не здійснювалося, а тому участь понятих в виконавчих діях щодо опису та арешту майна була не обов'язкова. Щодо інформації про об'єкти опису у постанові зазначив, що боржник після винесення вищенаведеної постанови та скерування її до відома не позбавлений можливості в поданні клопотань, заяв з інформацією про об'єкти опису, які б їх доповнювали, боржник не обмежений в праві надати відповідну інформацію.
Від стягувача до суду не надходило письмових пояснень чи заперечень проти задоволення скарги боржника у справі № 914/719/22.
Згідно з п. а) ч. 1 ст. 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.
Судом встановлено, що копія постанови від 11.08.2023 року отримана ПАТ «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» 15.08.2023 року, що підтверджується відміткою підпиємства зазначеною на постанові.
Таким чином днем, коли стягувач дізнався про порушення його права, є 15.08.2023 року.
Як вбачається із поданої скарги, боржник через систему «Електронний суд» 24.08.2023 року направив на адресу суду скаргу ПАТ «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» на дії приватного виконавця у даній справі.
Відтак боржник звернувся із даною скаргою в межах процесуального строку, у десятиденний строк з дня, коли дізнався про порушення його права.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, вислухавши сторони, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги за наступних підстав.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно з ч.1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення, зокрема на підставі, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частина 4 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Частина 5 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначає зобов'язання боржника, зокрема боржник зобов'язаний:
1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;
2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій;
3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;
4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини;
5) своєчасно з'являтися на вимогу виконавця;
6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Голойди Андрія Володимировича перебуває зведене виконавче провадження № 72203114 від 07.07.2023 з примусового виконання: наказу № 914/719/22 виданий 22.08.2022 (ВП 72161900), наказу № 914/3011/23 виданий 13.07.2023 (ВП 72422516) та ухвали № 914/1660/22 виданий 03.01.2023 (ВП 72202514).
04.07.2023 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №72161900, скеровано боржнику для виконання, стягувачу до відома.
07.07.2023 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №72205214, скеровано боржнику для виконання, стягувачу до відома.
07.07.2023 року постановою виконавця провадження №72161900 і №72205214 об'єднано у зведене виконавче провадження №72203114.
02.08.2023 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №72420516, скеровано боржнику для виконання, стягувачу до відома.
02.08.2023 року виконавче провадження №72420516 було приєднано до зведеного виконавчого провадження №72203114.
В ході примусового виконання виконавчого провадження приватним виконавцем 17.07.2023 року скеровано повідомлення на адресу боржника №3779 від 17.07.2023 року про те, що 28.07.2023 року приватним виконавецем Голойдою А.В. з метою виконання рішення суду буде здійснювались виїзд за адресою: Львівська область, Дрогобицький район, с/р Болехівська, Дрогобицьке урочище, буд. 127/18 та буд. 127/20 для огляду та проведення опису нерухомого майна боржника, а саме:
- будівлі площею 1066,6 км.м.(нежитлова будівля обладнання і матеріалів літ. "Ф-1" за адресою: Львівська область, Дрогобицький район, с/р Болехівська, Дрогобицьке урочище, буд. 127/18;
- будівлі площею 3538,3 км.м.(нежитлова будівля адміністративно-побутового комбінату літ "Ц-4" за адресою: Львівська область, Дрогобицький район, с/р Болехівська, Дрогобицьке уричище, буд. 127/20 для його огляду та опису.
У відповідь на дане повідомлення, на адресу приватного виконавця Голойди А.В. надійшов лист боржника №232 від 26.07.2023 року про те, що керівник ПАТ «СГХП «ПОЛІМІНЕРАЛ» перебуває у відрядженні, потім у відпустці, а тому допуск на територію підприємства на цей період буде неможливим.
28.07.2023 року приватним виконавцем винесено постанову про відкладення виконавчих дій №72203114, та відкладено проведення виконавчих дій строком на 10 робочих днів та призначено на 11.08.2023 року. Відповідну постанову скеровано боржнику до відома.
11.08.2023 року приватним виконавцем Голойдою А.В. винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника у межах зведеного виконавчого провадження №72203114, за якою описано та накладено арешт на майно - 2 нежитлові будівлі, в якій міститься перелік нежитлових приміщень із зазначенням їх площі, реєстраційного номера, місцезнаходження та інші дані за якими можливо ідентифікувати майно.
22.08.2023 року приватним виконавцем Голойдою А.В. винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні №72203144.
06.09.2023 року приватним виконавцем Голойдою А.В. боржнику скеровано вимогу виконавця №5059 від 06.09.2023 року про надання доступу до майна: 15.09.2023 року приватним виконавцем Голойдою Андрієм Володимировичем та суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_1 буде здійснюватись виїзд за адресою: АДРЕСА_1 , для безпосереднього детального огляду суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_1 та приватним виконавцем нерухомого майна боржника для його оцінки, а саме: нежитлова будівля складу обладнання та матеріалів літ "Ф-Г, реєстраційний номер 400322746106. місцезнаходження: Львівська обл.. Дрогобицький р.х/рада.Болехівська, Дрогобицьке урочище. 127/18. загальна площа 1066.6 кв.м.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, постанову від 11.08.2023 року приватним виконавцем винесено у присутності зберігача майна, що підтверджується підписом останнього. Поняті не залучались, стягувач та боржник відсутні.
Про необхідність бути присутнім боржнику за адресою знаходження нежитлових будівель останній був повідомлений виконавцем листом 17.07.2023. Боржник листом від 26.07.2023 року повідомив приватного виконавця про неможливість виконати вимогу приватного виконавця від 17.07.2023 року. З метою належного проведення виконавчих дій з представником боржника, виконавець відклав проведення виконавчих дій на 10 робочих днів до 11.08.2023. Проте боржник не вжив будь-яких заходів для забезпечення присутності представника боржника за місцем знаходження нежитлових будівель.
Стаття 56 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Згідно з ч.5 статті 56 Закону, про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.
У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов'язковим.
У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов'язково зазначаються:
1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;
2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди;
3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об'єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.
Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.
Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов'язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом.
Крім того, згідно з положеннями статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії можуть проводитися у присутності понятих.
Згідно з ч.2 статті 22 Закону, присутність понятих є обов'язковою у випадку, передбаченому частиною третьою статті 53 цього Закону, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов'язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна.
Суд звертає увагу, що обов'язкова присутність понятих передбачена частиною 2 статті 22 Закону лише в разі примусового входження представника виконавчої служби у приміщення, в даному випадку під час проведення виконавчих дій щодо опису та арешту майна готівкових коштів не вилучалося, примусового входження на територію підприємства боржника не здійснювалося, оскільки вхід державним виконавцям ніким не перешкоджався, а тому участь понятих в виконавчих діях щодо опису та арешту майна була не обов'язкова. Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду, викладеним в постанові від 02 червня 2022 року в справі № 480/5060/20.
Не зазначення виконавцем в описі нежитлової будівлі адміністративно-побутового комбінату літ «Ц-4» кількості кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріал стін будівлі, а також інформації про підсобні приміщення та в описі нежитлової будівлі складу обладнання та матеріалів літ ««Ф-1» матеріалу стін будівлі, а також інформацію про підсобні приміщення не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови, оскільки це не свідчить про те, що такими діями виконавця було порушено права чи свободи боржника.
Крім того, проведення виконавцем опису майна боржника за відсутності боржника без доступу до приміщення не є перешкодою для проведення опису, оскільки нормами Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено обов'язкове проникнення виконавця до приміщення, яке підлягає опису. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 904/1069/18.
В оскаржуваній постанові приватним виконавцем вказані назва кожного описаного об'єкта, місце розташування, площа та інші дані за якими можливо ідентифікувати дане майно.
Відтак, господарський суд вважає, що державним виконавцем дотримані вимоги Закону України "Про виконавче провадження" щодо опису майна, оскільки в оскаржуваній постанові містяться всі необхідні ідентифікуючі ознаки майна.
Згідно ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Статтею 343 ГПК України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Обов"язкова присутність понятих передбачена частиною третьою статті 53 Закону лише в разі примусового входження представника виконавчої служби у приміщення, в даному випадку входження не відбулося, при описі приміщення за технічною документацією присутність понятих не є обов"язковою.
Враховуючи, що приватний виконавець не входив у середину приміщення опис якого проводився, тому в даному випадку присутність понятих є необов"язковою, натомість боржник фактично уникає виконання рішення суду та діє не добросовісно, будучи повідомленим про проведення виконавчих дій не забезпечив явки представника, ПАТ «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» обізнане зі своїми борговими зобов'язаннями, присудженими за рішеннями суду, і про наявність примусового виконавчого провадження, що вимагало від останнього добросовісної процесуальної поведінки цікавитися у розумні строки перебігом виконавчого провадження та отримувати кореспонденцію, яка надходить на його адресу, тому суд вважає, що в діях приватного виконавця відсутнє порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», а тому підстави для задоволення скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 18, 22, 24, 37, 48, 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 234, 339, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ :
У задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» на дії приватного виконавця Голойди Андрія Володимировича відмовити.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Повний текст ухвали складено та підписано 18.09.2023.
Суддя Запотічняк О.Д.