ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про передачу справи до іншого суду
"18" вересня 2023 р. Справа № 911/2854/23
Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвіктос»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Маргарин»
про звернення стягнення на предмет застави
встановив:
14.09.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвіктос» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Маргарин», відповідно до прохальної частини якої просить суд в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 12 (про надання відновлювальної відкличної мультивалютної кредитної лінії) від 28.07.2007 у розмірі 23 305 419, 30 грн звернути стягнення на трансформаторну підстанцію (вузол електропостачання) ТП-61 із засобами комерційного обліку електроенергії та все внутрішнє електрообладнання, розташоване в будівлі Трансформаторної підстанції ТП-61 за адресою м. Черкаси, вул. Смілянська, 173/1 - заставною вартістю - 497 592, 96 грн, яка є предметом застави за договором застави обладнання № 38 від 28.02.2007, шляхом визнання права власності на вказану трансформаторну підстанцію (вузол електропостачання) ТП-61 із засобами комерційного обліку електроенергії та все внутрішнє електрообладнання, розташоване в будівлі Трансформаторної підстанції ТП-61 за адресою м. Черкаси, вул. Смілянська, 173/1 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвіктос».
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «БМБ Маргарин» взятих на себе зобов'язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів за кредитним договором № 12 (про надання відновлювальної відкличної мультивалютної кредитної лінії) від 28.07.2007, у звязку з чим у Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвіктос» виникло право задовольнити свої вимоги через звернення стягнення на майно за договором застави обладнання № 38 від 28.02.2007.
Приписами ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) унормовано, що позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Згідно із ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 зазначено, що:
- аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв'язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору;
- за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном;
- словосполучення «з приводу нерухомого майна» у ч. 3 ст. 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
До позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна; про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
З аналізу логічної послідовності змін до формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв'язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.
Отже, оскільки означений позов відноситься до позовів, що виникли стосовно нерухомого майна, а саме: звернення стягнення на предмет застави, то підсудність за цим позовом має визначатися відповідно до правил, передбачених ч. 3 ст. 30 ГПК України, згідно з якими зазначена справа підсудна Господарському суду Черкаської області, адже нерухоме майно - трансформаторна підстанція (вузол електропостачання) ТП-61 із засобами комерційного обліку електроенергії та все внутрішнє електрообладнання, розташоване в будівлі Трансформаторної підстанції ТП-61 за адресою м. Черкаси, вул. Смілянська, 173/1.
В розрізі наведеного висновку судом враховано, що належність відповідного спору до виключної підсудності унеможливлює прийняття Господарським судом Київської області до свого розгляду такої позовної заяви за територіальною підсудністю, що попри те не свідчить про спір щодо підсудності, позаяк:
- інститут підсудності розмежовує підвідомчі господарським судам справи між відмінними елементами господарської судової системи, залежно від того, який критерій покладено в основу такого розподілу: рівень господарського суду в системі або місце розгляду справи;
- правила загальної підсудності поширюють свою дію на всі справи позовного провадження, за винятком тих, для яких ГПК України встановлює інший вид підсудності, зокрема за деякими категоріями справ в силу специфіки предмету спору процесуальний закон встановлює виключну підсудність, за якою тільки один конкретний суд серед інших може розглядати таку категорію справ;
- правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування.
Отже, виключна підсудність - це встановлена підсудність певної категорії справ точно визначеному господарському суду, що виключає можливість розгляду їх у будь-якому іншому суді, відтак зазначене свідчить, що певні категорії справ не можуть розглядатися не «судом, встановленим законом» за загальними правилами підсудності або ж за правилами альтернативної підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо, зокрема, справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
За таких обставин, суд дійшов висновку про передачу позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвіктос» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Маргарин» про звернення стягнення на предмет застави з доданими до неї документами за виключною підсудністю до Господарського суду Черкаської області.
Керуючись ст. 30, 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
Передати позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвіктос» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Маргарин» про звернення стягнення на предмет застави з доданими до неї документами за виключною підсудністю до Господарського суду Черкаської області (бульвар Шевченка, 307, м. Черкаси, 18005).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у відповідності до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду у строки та порядок відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя П.В.Горбасенко