Справа № 193/731/20
Провадження № 1-кп/211/97/23
УХВАЛА
іменем України
19 вересня 2023 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
представника потерпілої адвоката ОСОБА_4
обвинуваченого (в режимі ВКЗ) ОСОБА_5
захисника обвинуваченого (в режимі ВКЗ) ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за №12020040580000047 від 12.02.2020 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, приватного підприємця, одруженого, має на утриманні 2-х малолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
встановив:
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що 12.02.2020 року приблизно о 05:24 години ОСОБА_5 керуючи технічно справним автомобілем «ДЕО Ланос», р/н НОМЕР_1 , що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2
належить ПАТ КБ «Приватбанк» та згідно договору фінансового лізингу автомобіля №DNF0A!00000162 перебуває у платному володінні і користуванні лізингоодержувача ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в темний час доби, поза межами населеного пункту, рухався по проїзній частині автодороги Н-11 сполученням «Дніпро-Миколаїв» 118 км з боку м. Дніпро в бік с. Новоюлівка Софіївського району Дніпропетровської області, перед яким рухався вантажний автомобіль типу «MAN TGM 12.250» (який саме був транспортний засіб встановити не вдалося), проявляючи необачність до дорожньої обстановки та її змінам, в порушення вимог п.п. 1.3, 1.5, 10.1, 14.2 Правил дорожнього руху України, введених в дію з 01.01.2002 року, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, зі змінами та доповненнями, де зазначено, що:
-п.1.3. «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху України, а також бути взаємно ввічливими»;
-п.1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган»;
-п.10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;
-п.14.2 в) ПДР України «Перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що: в) смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані».
В цей час на вказаній ділянці проїзної частини в зустрічному напрямку, а саме з боку с. Новоюлівка Софіївського району Дніпропетровської області в бік м. Дніпро рухався автомобіль «ГАЗ 3302», р/н НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_10 , позаду якого пересувався автомобіль «ДЕО Сенс», р/н НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_11 , а позаду його наближався автомобіль «ВАЗ 2101», р/н НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_12 . Під час руху по вище зазначеній ділянці проїзної частини, водій ОСОБА_5 керуючи автомобілем, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я учасників дорожнього руху та проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, в той момент коли відстань між вантажним автомобілем типу «MAN TGM 12.250» та автомобілем «ГАЗ 3302» складала приблизно 1,8 м, водій автомобіля «ДЕО Ланос» ОСОБА_5 без включення сигналу повороту, змінив напрямок руху вліво та почав виконувати маневр обгону вантажного автомобіля типу «MAN TGM 12.250», який рухався попереду нього, з меншою швидкістю. Виїхавши на смугу призначену для руху в зустрічному напрямку водій автомобіля «ДЕО Ланос» ОСОБА_5 допусти зіткнення з автомобілем «ГАЗ 3302», після якого автомобіль «ДЕО Ланос» в некерованому стані, не знижуючи швидкості, продовжив рух на зустріч автомобілі «ВАЗ 2101», допустивши з останнім лобове зіткнення. Невиконання вищезазначених пунктів ПДР України водієм ОСОБА_5 призвело до даної дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої водієві «ВАЗ 2101», р/.н НОМЕР_5 ОСОБА_12 згідно висновку експерта №621 від 22.04.2020 року спричинено закритий перелом правої ліктьової кістки в середній третині, закритий уламковий перелом в середній і нижній третині лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків; забійні рани обличчя і лівої гомілки. За своїм характером виявлені ушкодження відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я (більше 21 доби). Згідно висновку експерта судової автотехнічної експертизи №19/104-17/1/4/159 від 28.04.2020 року, при заданих вихідних даних, в діях водія ОСОБА_5 , по керуванню автомобілем «ДЕО Ланос» вбачається невідповідність вимог п.10.1, п.14.2 в) Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч.1 ст.286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 заявив клопотання про закриття провадження відносно нього у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Вислухавши думку: прокурора, яка не заперечувала проти задоволення клопотання; захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 , яка підтримала зазначене клопотання; представника потерпілоїОСОБА_4 , який заперечував проти задоволення клопотання, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
За правилами ст.44 КК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Так, згідно з п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років.
Відповідно до ст.49 КК України звільнення від кримінальної відповідальності застосовується за наявності трьох умов: закінчення зазначених у законі строків, не вчинення протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості, не ухилення особи від слідства або суду.
Як встановлено судом, відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України є нетяжким злочином.
З дня події кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 минуло понад три роки. Підстави для зупинення або переривання перебігу давності матеріали кримінального провадження не містять, у зв'язку з чим, в силу п.2 ч.1 ст.49 КК України, ОСОБА_5 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 надав свою згоду на звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ст.49 КК України.
Частиною 3 ст.288 КПК України передбачено, що при розгляді питання про звільнення від кримінальної відповідальності, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно висновку, викладеного в постанові Верховного Суду у справі №760/18016/15-к від 09.04.2019, виходячи з положень п.1 ч.2 ст.284, ч.3 ст.285, ч.4 ст.286, ч.3 ст.288 КПК, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й, у випадку встановлення передбачених у ст.49 КК підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності.
Відповідно до положень ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Таким чином, вирішити питання про заявлений ОСОБА_13 цивільний позов до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» м. Запоріжжя про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 56111грн. 24коп., до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 475000грн., до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» м. Запоріжжя про відшкодування моральної шкоди в розмірі 25000грн. при закритті провадженні, судом не вбачається за можливе, а тому його необхідно залишити без розгляду.
При цьому суд роз'яснює, що у відповідності до ч.7 ст.128 КПК України особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.
Стаття 124 КПК України фактично передбачає випадки, коли понесені сторонами процесуальні витрати можуть бути перерозподілені. Так витрати на залучення експертів та понесені потерпілим процесуальні витрати (в т.ч. витрати на правову допомогу) підлягають стягненню з обвинуваченого лише у випадку ухвалення обвинувального вироку. Лише у випадку ухвалення обвинувального вироку суду і відсутності коштів у обвинуваченого - понесені потерпілим процесуальні витрати можуть бути компенсовані за рахунок коштів Державного Бюджету України. Стягнення з обвинуваченого процесуальних витрат у випадку закриття кримінального провадження чинний КПК України не регулює.
Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України скасувати арешт: майна ПАТ КБ «Приватбанк» та згідно договору фінансового лізингу автомобіля №DNF0A!00000162 перебуває у платному володінні і користуванні лізингоодержувача ОСОБА_9 ; на легковий автомобіль ВАЗ 21013, р/н НОМЕР_3 , легковий автомобіль ДЕО ЛАНОС, р/н НОМЕР_1 .
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 44, 49 КК України, ст.ст. 284, 285, 369, 372 КПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву обвинуваченого ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строку давності - задовольнити.
ОСОБА_5 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України на підставі ст.49 КК України, в зв'язку з закінченням строків давності.
Закрити кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040580000047 від 12.02.2020 року відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Цивільний позов ОСОБА_13 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» м. Запоріжжя про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 56111грн. 24коп., до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 475000грн., до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» м. Запоріжжя про відшкодування моральної шкоди в розмірі 25000грн. залишити без розгляду, роз'яснивши цивільному позивачу право звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Речові докази по справі: легковий автомобіль ВАЗ 21013, р/н НОМЕР_3 , легковий автомобіль ДЕО ЛАНОС, р/н НОМЕР_1 , автомобіль Газель, р/н НОМЕР_3 , які знаходяться на майданчику для зберігання транспортних засобів Софіївського ВП, повернути власникам.
Процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 6374грн. 55коп. покласти за рахунок держави.
Скасувати арешт з автомобіля «ДЕО Ланос», р/н НОМЕР_1 , що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ПАТ КБ «Приватбанк» та згідно договору фінансового лізингу автомобіля №DNF0A!00000162 перебуває у платному володінні і користуванні лізингоодержувача ОСОБА_9 , а також скасувати арешт з автомобіля ВАЗ 21013, р/н НОМЕР_3 .
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1