Справа № 932/5047/23
Провадження № 2а/932/184/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2023 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Кудрявцевої Т.О., розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області відділу адміністративної практики про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
29 травня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із адміністративним позовом, у якому просить поновити строк на подачу адміністративного позову, протокол (постанову) серії АА №194500 від 08.02.2023 року про адміністративне правопорушення, винесене посадовою особою відділу адміністративної практики Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про притягнення її до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183 КУпАП, скасувати та закрити провадження у справі за відсутності в її діях адміністративного правопорушення. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 08.02.2023 року стосовно неї була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії АА №194500 за скоєння адміністративного правопорушення та накладено штраф у розмірі 3400 грн. В постанові зазначено, що ОСОБА_1 08.02.2023 року о 02 год.29 хв. здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонувала на спецлінію 102 та повідомила про адміністративне правопорушення, хоча насправді такого не було. Вважає постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки зміст постанови не відповідає дійсним обставинам події, постанова не містить посилання на належні та допустимі докази, на основі яких капітан поліції батальйону 1 роти 4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Деревянко В.І. встановила наявність адміністративного правопорушення, її вину у вчиненні цього правопорушення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, крім того слова Постаново виправлено та зазначено Протокол Серії АА №194500 від 08.02.2023 року. Вважає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся з численним порушенням норм КУпАП та чинного законодавства загалом, її дії ознак складу правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, не мають, тому вона звернулась до суду із цим позовом.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2023 року зазначена адміністративна справа передана в провадження судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кудрявцевій Т.О.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.05.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 13.06.2023 року задоволено клопотання позивача про зупинення стягнення.
18.07.2023 року та 25.07.2023 року на адресу суду від представника відповідача Департаменту патрульної поліції надійшли відзиви на позовну заяву, в яких представник просив залишити без розгляду адміністративний позов в зв'язку з пропуском позивача строку звернення до суду, крім того просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. У відзиві представник відповідача, окрім посилання на норми КУпАП, КАС України, Закону України «Про Національну поліцію», зазначив, що 08.02.2023 року поліцейським УПП винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ст.183 КУпАП про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн., в якій зазначено про те, що вона 08.02.2023 року близько 02 год. 29 хв. в м.Дніпрі, по вул.Звивиста, буд.42, здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонувала на лінію «102» та повідомила про адміністративне право порушення, хоча такого не було. Вказав, що зазначена постанова повністю відповідає вимогам, встановленим п.5 Розділу 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року, відповідно до яких постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, неведеної у додатку 5 до цієї Інструкції. Інспектором було винесено постанову серії АА №194500 за ст.183 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Відповідно до ст.183 КУпАП завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби. Вказав, що інспектор розглянув справу про адміністративне правопорушення, вчинене позивачем, з дотриманням всіх вимог чинного законодавства, після виявлення факту порушення вимог КУпАП інспектором було встановлено особу правопорушника, ступінь його вини; позивачу були роз'яснені його права, якими користується особа, що притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи. Будь-яких клопотань при розгляді справи інспектором позивач не заявляв, жодних переконливих доводів своєї невинуватості ним не надано. Тож, враховуючи всі обставини, інспектор обґрунтовано прийняв рішення про необхідність притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. В позовній заяві позивач посилався лише на процесуальні недоліки зі сторони інспектора. Тобто, доводи позовної заяви мають виключно процесуальну природу і не можуть бути самостійною і достатньою підставою для скасування постанови, ухваленої інспектором; обставини, викладені позивачем в позовній заяві, мають суто гіпотетичний характер та не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, вважає, що за вказаних обставин не має жодних підстав для скасування оскаржуваної постанови.
Розглянувши справу, дослідивши докази у справі, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно з ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.05.2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ульяненко А.А. в Другому Правобережному відділі державної виконавчої служби в Чечелівському та Новокодацькому районах м.Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) отримав копію постанови Серії АА №194500 від 08.02.2023 року про скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 183 КУпАП, та постановлено накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн. Позивач в позовній заяві просить поновити їй строк на оскарження вищезазначеної постанови та зазначає, що вона не була повідомлена про прийняття зазначеного рішення. Таким чином вважає, що строк на оскарження постанови був пропущений з поважних причин, тому просить його поновити.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в позовній заяві зазначає, що постанову отримав її представник 25.05.2023 року, позовна заява була подана до суду позивачем 29.05.2023 року, отже, з наведених обставин суд вважає, що строк на оскарження постанови позивачем пропущено з поважних причин, тому цей строк підлягає поновленню.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, постановою серії №АА №194500 від 08 лютого 2023 року у справі про адміністративне правопорушення капітаном поліції батальйону 1 роти 4 УПП в Дніпропетровській області Деревянко В.І. накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень за скоєння нею правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183 КпАП України. В постанові зазначено, що 08.02.2023 року за адресою м. Дніпро, вул. Звивиста, 42 ОСОБА_1 зробила завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонувала на спецлінію 102 та повідомила про адміністративне правопорушення, хоча насправді такого не було.
Вищевказану постанову ОСОБА_1 вважає протиправною, та такою, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим звернулась до суду з даним позовом.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з вимог ст. 183 КУпАП, завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, міліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежної охорони, міліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб. Дії правопорушника спрямовані на зрив роботи таких служб, як пожежна охорона, міліція, швидка медична допомога, аварійні бригади, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
У відповідності до ст. 222 КУпАП України, розгляд справ про правопорушення, передбачені ст. 183 цього Кодексу, покладено на органи Національної поліції.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В адміністративному позові позивач категорично заперечила свою вину у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
У відповідності до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для справи.
Згідно до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
У відповідності до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова про адміністративне правопорушення не може оцінюватися судом в розумінні ст. 73 КАС України у якості належних і допустимих доказів, що підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбаченаст. 183 КУпАП, оскільки заперечується позивачем, а інші докази, які б її обґрунтовували в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Але, в порушення зазначених вимог закону, матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, що не відповідає положенням ст. 251 КУпАП.
Так, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано те, що позивач здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, а саме: зателефонувала на спецлінію 102 та повідомила про адміністративне правопорушення, хоча насправді такого не було.
Суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин, вказаних в оскаржуваній постанові.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до п. п. 1, 3 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідачами в порядку ст. 77 КАС України не подано доказів в спростування доводів позивача.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, та, відповідно, такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 6-11, 77, 121-123, 143, 243-246, 250-251, 286, 293, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Дніпровської міської ради, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області відділу адміністративної практики про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення Серії АА №194500 від 08 лютого 2023 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , сплачений нею судовий збір у сумі 536 грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду згідно з вимогами ч. 4 ст. 286 КАС України протягом десяти днів із дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участь у судовому засіданні - протягом десяти днів зо дня отримання ними його копії.
Рішення набирає законної сили протягом десяти днів із дня його проголошення, або десяти днів зо дня отримання його копії учасниками процесу, які не брали участь у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.
Суддя Т.О. Кудрявцева