Справа № 199/7378/23
(3/199/3784/23)
ПОСТАНОВА
іменем України
19.09.2023 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Воробйов В.Л., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомий, громадянки України, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 24.08.2023 року серії ВАВ №594318, складеного на ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, 22.08.2023 року близько 10-00 години, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї сестри ОСОБА_2 , а саме не впускала її до квартири.
ОСОБА_1 до суду не з”явилась.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 враховую те, що остання була належним чином повідомлена шляхом направлення поштового повідомлення у судове засідання на 19.09.2023 року, на яке ОСОБА_1 у зазначений час та місце до суду не з'явилась.
Вважаю, що ОСОБА_1 була судом належним чином повідомлена на 19.09.2023 року, оскільки письмові виклики без виконання на адресу суду за будь-яких підстав повернуті не були.
Крім того до суду не надходили заяви або клопотання ОСОБА_1 про неможливість розгляду справи за її відсутності.
Суд вважає, такі дії ОСОБА_1 , як усталену практику щодо штучного затягування часу та створення умов для спливу часу для притягнення до адміністративної відповідальності, а також намагання останньої уникнути адміністративної відповідальності за скоєне нею адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, вказані дії ОСОБА_1 , як особи, на яку складено протокол про адміністративне правопорушення та яка підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, свідчать про обізнаність про розгляд справи та невжиття заходів для явки до суду, що може свідчити про усталену практику щодо штучного, свідомого затягування часу розгляду справи з метою закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП, намагання уникнути адміністративної відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, вважаю, що ОСОБА_1 не бажає з'являтись у судові засідання, що слід вважати ухиленням від явки до суду та намагання уникнути відповідальності за скоєне нею адміністративне правопорушення, враховуючи розумні строки розгляду, а також те, що відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП її участь при розгляді справи не є обов'язковою, вважаю за можливе на підставі ч.1 ст.268 КУпАП розглядати справу у його відсутність.
Крім цього статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явилась в судове засідання, тобто добросовісно не виконувала процесуальні обов'язки, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у її відсутність, на підставі ч.1 ст.268 КУпАП.
ОСОБА_1 згідно своїх письмових пояснень, свою провину не визнала, заперечила факти, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та зазначила, що 22.08.2023 року близько 10-00 години, вона перебувала у приміщенні квартири, але ніхто не приходив. Зазначає, що її сестра ОСОБА_2 має ключі від вказаної квартири та може самостійно відчинити вхідні двері.
Не зважаючи на те, що ОСОБА_1 свою провину не визнала, суд вважає, дослідивши наявні докази, що ОСОБА_1 винна в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, як вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Обставини справи підтверджуються об'єктивними та безперечними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення від 24.08.2023 року серії ВАВ №594318, складеного уповноваженою особою на ОСОБА_1 , де викладені обставини вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП; довідкою за результатами перевірки ІТС ІПНП (ЄО) ВП №1 ДРУП №18376 від 25.08.2023 року; письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 .
Згідно зі ст.251 КУпАП суду надані об'єктивні та інші безперечні докази провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, що дозволяє суду, визнати останню винною.
До пояснень правопорушниці ОСОБА_1 , суд відноситься критично, оскільки її пояснення спростовуються об'єктивними доказами, оцінку котрим суд дав, а не визнання ним провини - спосіб його захисту та намагання уникнути адміністративної відповідальності за скоєне нею правопорушення.
Призначаючи вид покарання, враховую характер і міру громадської небезпеки скоєного, особу правопорушниці ОСОБА_1 , яка свою провину не визнала, у скоєному не розкаялась, відношення правопорушниці до скоєного правопорушення, вважаю за необхідне призначити їй адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Керуючись ст.ст.283,284 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП і піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 536 гривень 80 копійок судового збору.
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: Воробйов В.Л.