Справа № 162/726/23
Провадження № 3/162/458/2023
ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2023 року смт Любешів
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Цибень О.В., розглянувши справу, що надійшла з Управління патрульної поліції у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
за ст.124, ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 24.08.2023 року серії ААД №041166 ОСОБА_1 20.08.2023 року о 13 год 50 хв в м. Луцьк по вул.. Потапова, 30, керуючи транспортним засобом «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_1 , був неуважний за кермом, не слідкував за дорожньою обстановкою та її зміною, не дотримався безпечної швидкості руху, внаслідок чого здійснив наїзд на огородження будинку за адресою м. Луцьк, вул.. Потапова, 30, в результаті чого транспортний засіб та огородження отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. У зв'язку з вказаним, ОСОБА_1 інкримінується порушення вимог п.2.3б, 12.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 24.08.2023 року серії ААД №041167 ОСОБА_1 20.08.2023 року о 13 год 50 хв в м. Луцьк по вул.. Потапова, 30, керував транспортним засобом «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_1 , був учасником ДТП, місце події якої залишив до приїзду працівників поліції. У зв'язку з вказаним, ОСОБА_1 інкримінується порушення вимог п. 2.10а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ст. 122-4 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.
За таких обставин, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов таких висновків.
Об'єктивно вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується письмовими поясненнями останнього, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №041166 від 24.08.2023 року, схемою місця ДТП від 20.08.2023 року, рапортом лейтенанта поліції Є. Мельника та фотоматеріалами.
За таких обставин, відповідно до ст.252 КУпАП, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
На підставі ст. 23, 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 діяння та всі обставини справи в сукупності, вважаю, що останньому потрібно обрати стягнення за санкцією ст. 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Крім цього, диспозиція ст. 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Пунктом 2.10 а) Правил дорожнього руху передбачено, що уразі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені правила дорожнього руху і прагне до цього.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, після дорожньо-транспортної пригоди, до якої причетний ОСОБА_1 , останній поїхав з місця пригоди, оскільки домовився із власником паркану про відшкодування збитків, власник претензій до ОСОБА_1 не мав, тому думав, що поліцію викликати не потрібно. Тобто ОСОБА_1 не мав на меті приховувати факт дорожньо-транспортної пригоди або обставини її скоєння, а отже, на переконання суду, умисел на вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, в його діях відсутній.
Будь-які інші докази, які б свідчили про зворотнє до матеріалів справи не долучені.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В свою чергу, згідно з п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Будь-які сумніви та протиріччя, які виникають при розгляді адміністративного позову про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення суд тлумачить на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дотримуючись приписів ст. 62 Конституції України.
Відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Отже, спираючись на положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України", "Малофєєва проти Росії", суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
Крім цього, у рішенні по справі «Кобець проти України»(«Kobetsv. Ukraine») no. 16437/04ECHR14 лютого 2008 року у §43 зазначено, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. вищенаведене рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що у ОСОБА_1 був відсутній умисел на залишення місця дорожньо-транспортної пригоди і в його діях відсутня суб'єктивна сторона правопорушення, яка має утворювати його склад у сукупності з іншими обставинами, у зв'язку із чим в діях водія ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, тому провадження по справі в цій частині підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
На підставі ст.40-1 КУпАП на користь держави із ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 536,80 грн.
Керуючись ст. 40-1, 122-4, 124, 247, 283, 284 КУпАП, суд
УХВАЛИВ:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Любешівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Ольга ЦИБЕНЬ