Справа № 158/2814/23
Провадження № 2-а/0158/80/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2023 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Корецької В.В.
за участю секретаря - Процик Л.В.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - Пасічника О.О.
представника відповідача - Прокопчука Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі м. Ківерці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області Кривчука Євгена Миколайовича, про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до поліцейського СРПП ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області Кривчука Є.М. про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою поліцейського СРПП ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області Кривчука Євгена Миколайовича серії БАД №811821 від 16.08.2023 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 3 ст. 121 КУпАП, за те, що він 16.08.2023 року керував автомобілем «RENAULT LOGAN» реєстраційний номер « НОМЕР_1 » в смт. Цумань, по вул. Шевченка, Луцького району Волинської області, без обов'язкового технічного контролю, чим порушив вимоги пп. б) п. 31.3 ПДР.
Зазначає, що вказаний транспортний засіб є власністю ТОВ «Камінський тімбер енд венірз» та закріплений за ним, як працівником - експертом відділу лісозаготівлі лісосировини та контролю якості. Окрім того, вказаний транспортний засіб вантажів та пасажирів не перевозить з метою отримання прибутку.
З врахуванням наведеного просив визнати дії поліцейського протиправними, скасувати вказану постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, а справу - закрити.
Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 30.08.2023 року провадження у даній справі відкрито в порядку загального позовного провадження з особливостями розгляду такої категорії термінових адміністративних справ.
07.09.2023 року від представника відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якої останній зазначив, що транспортний засіб марки «RENAULT LOGAN» реєстраційний номер « НОМЕР_1 » зареєстрований на юридичну особу ТОВ «Камінський тімбер енд венірз», а тому вказаний транспортний засіб є інструментом отримання прибутку зазначеної юридичної особи, відтак, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
15.09.2023 року від представника позивача до суду подано відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої останній зазначив, що представником відповідача не надано будь-яких доказів того, що позивач порушив вимоги ПДР, а його доводи, що керований позивачем ТЗ підлягає проходженню обов'язкового технічного контролю не обгрунтовано.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Пасічник О.О. у судовому засіданні, кожен зокрема, заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Представник відповідача Прокопчук Ю.А. у судовому засіданні заявлені вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити.
Заслухавши пояснення учасників справи, кожного зокрема, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалася сторона, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що постановою поліцейського СРПП ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області Кривчука Є.М. серії БАД №811821 від 16.08.2023 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 3 ст. 121 КУпАП
З тексту постанови вбачається, що ОСОБА_1 16.08.2023 року керував автомобілем «RENAULT LOGAN» реєстраційний номер « НОМЕР_1 » в смт. Цумань, по вул. Шевченка, Луцького району Волинської області, без обов'язкового технічного контролю, чим порушив вимоги пп. б) п. 31.3 ПДР, тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 статті 121 КУпАП.
Як встановлено у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 працює в ТОВ «Камінський тімбер енд венірз» на посаді експерта відділу лісозаготівлі лісосировини та контролю якості. За ним закріплено автомобіль марки «RENAULT LOGAN» реєстраційний номер « НОМЕР_1 ».
Частина 3 ст. 121 КУпАП передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
Відповідно до ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Пунктом 31.3 б) ПДР встановлено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Відповідно ст. 251 КУпАП визначено, що є доказами в справі про адміністративне правопорушення.
У ст. 72 КАС України зазначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1 ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, на відповідача, як на суб'єкта владних повноважень покладається обов'язок щодо доказування правомірності рішення, в основу якого було покладено, доведений на думку поліцейського факт використання позивачем автомобіля, який підлягає обов'язковому технічному огляду, але своєчасно його не пройшов.
Під час розгляду справи відповідачем не було надано жодних належних доказів на підтвердження того, що автомобіль марки «RENAULT LOGAN» реєстраційний номер « НОМЕР_1 », яким кермував позивач ОСОБА_1 16.08.2023 року в смт. Цумань, підлягає обов'язковому технічному огляду і своєчасно його не пройшов.
Суд зважає на те, що пунктами 1, 2 ст. 35 Закону України "»Про дорожній рух» визначено, що транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Обов'язковому технічному контролю не підлягають:
1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;
2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 т., причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
Зважаючи на вищенаведене, слід визначити, що представником відповідача не було надано, під час розгляду справи, доказів використання позивачем легкового автомобіля «RENAULT LOGAN» реєстраційний номер « НОМЕР_1 » для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку.
Таким чином, одне тільки твердження в постанові поліцейського не є беззаперечним доказом вчинення позивачем правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Таким чином, у відповідача взагалі не було підстав притягувати позивача до відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП.
Аналізуючи усі обставини по справі та досліджені у судовому засіданні матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП.
Разом з тим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 245 того ж Кодексу при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
На підставі п. 3 ст. 288 КУпАП може бути оскаржено постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ст. 44 КАС України, особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки та зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
Особи, які беруть участь у справі, мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.
З врахуванням вищевикладеного, беручи до уваги те, що представником відповідача не надано будь-яких достовірних доказів на підтвердження обґрунтованості винесеної постанови від 16.08.2023 року, а тому суд дійшов до висновку, що постанова серії БАД №811821 від 16.08.2023 року по справі про адміністративне правопорушення та про накладення адміністративного стягнення на позивача не відповідає вимогам закону, постанова не підтверджує скоєння позивачем адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності та підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення позову в частині визнання дій відповідача протиправними щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки не надано доказів неправомірності таких дій.
Крім того, позивач зі скаргою на дії поліцейського не звертався, службова перевірка наявності в діях поліцейського ознак протиправної поведінки не проводилася та відповідно до вимог ст. 222 КУпАП відповідач має право розглядати справи про адміністративні порушення і накладати адміністративні стягнення, безпосередньо за ч. 3 ст. 121 КУпАП України, тобто останній діяв в межах своїх повноважень.
Враховуючи вище наведене, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
З приводу судових витрат слід зазначити наступне.
Частиною 1 ст. 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до вимог ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Що стосується судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, то слід зазначити, що відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги №3/23 з адвокатом Пасічником О.О.
Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг (правничої допомоги і представництва) від 15.09.2023 року, довідки-розрахунку кількості часу, затраченого адвокатом на правничу допомогу та здійснення представництва від 15.09.2023 року загальна вартість послуг адвоката складає 3500 грн.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності не є складними. Сума накладеного штрафу на позивача є незначною. Водночас це не може бути безумовною підставою для відмови у стягненні витрат на правову допомогу в сумі яку обґрунтовує позивач та його представник.
Суд враховує, що предметом розгляду у даній справі є скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП, якою на позивача накладено штраф у розмірі 340 грн. Також враховується і те, що учасники справи викликались в судові засідання.
Судом враховується також і те, що представник відповідача жодним чином не спростовував розмір судових витрат понесених позивачем.
З огляду на наведене, суд вважає, що сплачена позивачем сума на професійну правничу допомогу є обґрунтованою, співмірною із складністю справи та іншими істотними обставинами справи.
Таким чином, суд прийшов до висновку про необхідність стягнення судових витрат по справі за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, а саме про стягнення з ГУНП у Волинській області витрат позивача на судовий збір в розмірі 536,80 грн. та витрат на правову допомогу в сумі 3500 грн. (за надання правничої консультації, вивчення законодавства по суті правового питання, підготовка позовної заяви, підготовка відповіді на відзив, участь у судовому засіданні, тощо).
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 77, 134, 139, 241-246, 286 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського СРПП ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області Кривчука Євгена Миколайовича, про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії БАД №811821, винесену 16.08.2023 року поліцейського СРПП ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області Кривчука Євгена Миколайовича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 121 КУпАП, а справу - закрити.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Волинській області 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок судових витрат пов'язаних з оплатою судового збору.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Волинській області витрати за правничу допомогу у розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Представник позивача - адвокат Пасічник Олександр Олексійович, адреса: м. Луцьк, вул. Карбишева, 2, офіс 307, Волинської області
Відповідач - поліцейський СРПП ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області Кривчук Євген Миколайович, адреса: м. Ківерці, вул. Залізнична, 52, Луцького району Волинської області.
Представник відповідача - Прокопчук Юрій Анатолійович, адреса: м. Ківерці, вул. Залізнична, 52, Луцького району Волинської області.
Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька
Повний текст рішення суду виготовлено 19.09.2023 року