Рішення від 31.08.2023 по справі 910/20912/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2023Справа № 910/20912/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Вершиніної Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київтранслогістик"

до 1) Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності",

2) Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «КТЛ Україна»

про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

Представники:

від позивача: Симбірцев Є.В., Буркова І.М.;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: Фінагіна В.Б.;

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київтранслогістик» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати недійсним і скасувати рішення Апеляційної палати Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» від 27.07.2021 за заявкою № m201918418 на торговельну марку «КТL», затверджене наказом Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» № 196-Н/2021 від 20.09.2021;

- визнати недійсним та скасувати рішення Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» від 10.02.2021 № 17180/3М/21 за заявкою № m201918418 на торговельну марку «КТL»;

- зобов'язати Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» повторно розглянути заявку № m201918418 на торговельну марку «КТL», подану на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю «Київтранслогістик».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київтранслогістик» та додані до неї документи - повернуто.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2021 року у справі №910/20912/21 скасовано. Матеріали справи №910/20912/21 направлено до Господарського суду міста Києва на стадію відкриття провадження.

13.06.2022 матеріали справи № 910/20912/21 надійшли до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21.07.2022.

11.07.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" надійшла заява про залучення третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача, в якій відповідач просить суд залучити до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «КТЛ Україна».

Також, 11.07.2022 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зокрема зазначає, що заявлене на реєстрацію позначення «KТL» (комбіноване) за заявкою № m201918418 містить комерційне найменування іншої юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «КТЛ Україна», яке здійснює вантажеперевезення, що може призвести до введення в оману споживачів, оскільки послуги надані з використанням заявленого позначення, можуть породжувати у свідомості споживачів асоціації, пов'язані з діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю «КТЛ Україна», що насправді не відповідає дійсності.

Також, 11.07.2022 відповідачем подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме копії матеріалів заявки № m201918418 на реєстрацію торговельної марки «KТL» (комбіноване).

19.07.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав заяву про долучення доказів до матеріалів справи, а саме копію висновку експертного дослідження № 1-01/2022 за результатами проведення дослідження у сфері інтелектуальної власності від 14.01.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2022 заяву Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" про залучення третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - задоволено. Зокрема, залучено до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «КТЛ Україна». Підготовче засідання відкладено на 18.08.2022.

Судове засідання призначене на 18.08.2022 не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Щербакова С.О. у відпустці. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2022 призначено підготовче судове засідання на 08.09.2022.

04.08.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав відповідь на відзив, в якій зокрема зазначає, що при прийнятті рішення Апеляційної палати від 27.07.2021 відповідачем не було встановлено однорідність послуг, які фактично надаються ТОВ «КТЛ Україна» з усіма заявленими у заявці № m201918418 послугами 35, 36, 37, 39 класів МКТП внаслідок чого встановлено схожість заявленого позивачем позначення із комерційними найменуванням ТОВ «КТЛ Україна». Крім того, позивач вказує, що відповідачем було взято до уваги неперевірені відомості з інтернет-джерел, які належать опоненту і на яких він самостійно розміщує інформацію.

16.08.2022 відповідач через відділ автоматизованого документообігу суду подав заперечення проти висновку експертного дослідження наданого позивачем, в яких зазначає, що висновок експерта № 1-01/2022 містить низку недоліків, які не дозволяють використати його у якості належного засобу доказування та вказують на те, що спірне позначення не було досліджено експертом в повній мірі, оскільки вказаний висновок складено з порушенням методики дослідження у сфері інтелектуальної власності. Також, відповідач вказує, що експерт, який склав висновок, не зазначив про те, що він був попереджений про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.

18.08.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду третя особа подала письмові пояснення щодо позову, в яких зокрема зазначає, що реєстрація заявленого позначення «КТЛ» за заявкою № m201918418 від 10.07.2019 на ім'я ТОВ "Київтранслогістик" не тільки порушує права ТОВ «КТЛ Україна», а й буде вводити в оману споживачів, оскільки літери «КТЛ» жодним чином не вказують і не асоціюються з фактичним найменуванням юридичної особи - ТОВ "Київтранслогістик", а навпаки, вказують на комерційне (фірмове) найменування іншої юридичної особи - ТОВ «КТЛ Україна».

У судовому засіданні 08.09.2022 оголошено перерву до 22.09.2022.

22.09.2022 позивач через відділ автоматизованого документообігу суду подав відповідь на заперечення Укрпатенту проти висновку експертного дослідження, в якій зокрема зазначає, що можливість введення в оману споживачів щодо особи, яка надає послуги, безпосередньо пов'язана з використанням різними особами позначень, які є схожими настільки, що їх можна сплутати, в той час як можливість введення в оману існує виключно за умови доведення схожості позначень, яка встановлюється щодо торговельної марки.

Також, 22.09.2022 позивач подав до суду заперечення на письмові пояснення третьої особи, в яких зокрема зазначає, що при перевірці заявленого позначення на відповідність умовам надання правової охорони відповідачем не було досліджено однорідність заявленого у заявці № m201918418 переліку послуг 35, 36, 37, 39 класів МКТП та послуг, які фактично надавало ТОВ «КТЛ Україна» станом на дату подання заявки, а саме «транспортно-експедиційних послуг».

У судовому засіданні 22.09.2022 представник відповідача надав заперечення проти призначення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності, відповідно до яких, на думку відповідача наразі немає процесуальної необхідності у призначенні судової експертизи за ухвалою суду, проте, у випадку вирішення судом питання про призначення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності, відповідачем наведено питання, яке на його думку необхідно поставити на вирішення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2022, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 призначено у справі № 910/20912/21 судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України. Зокрема, оплату витрат по проведенню судової експертизи покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Київтранслогістик". Провадження у справі № 910/20912/21 зупинено до закінчення проведення судової експертизи. Матеріали справи № 910/20912/21 надіслано до Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України.

01.05.2023 матеріали справи № 910/20912/21 надійшли до Господарського суду міста Києва без виконання у зв'язку з несплатою Товариством з обмеженою відповідальністю "Київтранслогістик" послуг проведення судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 поновлено провадження у справі № 910/20912/21. Підготовче засідання у справі № 910/20912/21 призначено на 01.06.2023.

У судовому засіданні 01.06.2023 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 29.06.2023.

27.06.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав клопотання щодо заміни відповідача, в якому просить суд замінити у справі № 910/20912/21 неналежного відповідача - Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" на належного, який є його функціональним правонаступником, а саме - Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій".

27.06.2023 до суду надійшли письмові пояснення Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності", в яких відповідач зазначає, що функції Національного органу інтелектуальної власності, які тимчасово виконував відповідач з 08.11.2022 перейшли до Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій", а тому з огляду на заявлену позивачем третю вимогу про зобов'язання повторно розглянути заявку № m201918418 на торговельну марку «КТL», просить суд вирішити питання щодо залучення до розгляду справи співвідповідачем - Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій".

У судовому засіданні 29.06.2023 представник позивача подав клопотання про залучення співвідповідача, в якому просить суд залучити у даній справі в якості співвідповідача Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій". Також, позивач повідомив суд, що відкликає раніше подане клопотання щодо заміни відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Київтранслогістик" про залучення співвідповідача у справі - задоволено. Залучено до участі у справі № 910/20912/21 співвідповідачем - Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" - відповідач-2. Зокрема, зобов'язано Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" у строк до 21.07.2023 надати суду відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 165 Господарського процесуального кодексу України; докази направлення відзиву з доданими до нього документами на адресу позивача. Підготовче засідання відкладено на 03.08.2023.

13.07.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 зокрема зазначає, що заявлене словесне позначення для всіх послуг 39 класу і споріднених до них послуг 35, 36, 37 класів МКТП, зазначених у наведеному в матеріалах заявки переліку, є таким, що може ввести в оману споживачів щодо особи, яка надає послуги, оскільки послуги, що надаються з використанням заявленого позначення, можуть породжувати у свідомості споживачів асоціації, пов'язані з діяльністю ТОВ «КТЛ Україна», що насправді не відповідає дійсності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/20912/21 призначено на 31.08.2023.

У цьому судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача-2 заперечив проти задоволення позовних вимог.

Представники відповідача-1 та третьої особи у судове засідання не з'явилися, причин неявки суду не повідомили, однак були повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Приймаючи до уваги, що представники відповідача-1 та третьої особи були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача-1 та третьої особи не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 31.08.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач, 10.07.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Київтранслогістик" звернулося до Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" із заявкою № m201918418 про реєстрацію комбінового позначення «KTL» в якості торговельної марки щодо послуг 35, 36, 37 та 39 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг.

В свою чергу, 05.11.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «КТЛ Україна» було подано до Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" заперечення № 559 проти заявки позивача № m201918418 на реєстрацію комбінового позначення «KTL», в яких зазначено, що реєстрація заявленого позначення «KTL» на ім'я ТОВ "Київтранслогістик" не тільки порушує права ТОВ «КТЛ Україна», а й буде вводити в оману споживачів - оскільки літери «KTL» жодним чином не вказують і не асоціюються з фактичним найменуванням юридичної особи - ТОВ "Київтранслогістик", а навпаки, вказують на комерційне (фірмове) найменування іншої юридичної особи - ТОВ «КТЛ Україна».

06.11.2020 Державним підприємством "Український інститут інтелектуальної власності" було направлено позивачу повідомлення №121788/3M/20 про можливу відмову у реєстрації ТМ «KTL», в якому зазначалося, що заявлене комбіноване позначення для всіх послуг 39 класу і споріднених до них послуг 35, 36, 37 класів, зазначених у наведеному в матеріалах заявки переліку, є таким, що може ввести в оману споживачів щодо особи, яка надає послуги. Товариство з обмеженою відповідальністю «КТЛ Україна» було зареєстровано у Державному реєстрі юридичних осіб 19.12.2013, яке є частиною міжнародного холдингу Kinay Grouр, що здійснює вантажоперевезення по всьому світу з 1946 року. ТОВ «КТЛ Україна» було створено для надання різного виду логістинчих послуг клієнтам як на території України, так і по всьому світу.

Відповідач-1 зазначив у повідомленні, що послуги надані з використанням заявленого позначення, можуть породжувати у свідомості споживачів асоціації, пов'язані з діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю «КТЛ Україна», що насправді не відповідають дійсності.

15.01.2021 позивачем було надано відповідь на вказане повідомлення відповідача-1, яка, як вказує позивач, спростовує підстави для відмови у реєстрації ТМ «KTL» наведені у повідомленні №121788/3M/20 та до якої було додано докази відповідності заявленого позначення умовам надання правової охорони.

Позивач зазначає, що відповідачем-1 в повному обсязі не було враховано аргументовану відповідь надану позивачем та за результатами експертизи вказаної заявки позивачу було надано висновок про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи, який набув статусу рішення про відмову в державній реєстрації торговельної марки № 17180/3М/21 від 10.02.2021.

Не погодившись з рішенням Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» від 10.02.2021 № 17180/3М/21 за заявкою № m201918418 на торговельну марку «КТL», позивач звернувся до Апеляційної палати Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» із запереченням від 23.04.2021 проти вказаного рішення, в яких просив скасувати рішення Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» від 10.02.2021 № 17180/3М/21 про відмову в державній реєстрації торговельної марки «КТL» за заявкою № m201918418 та зареєструвати торговельну марку за заявкою № m201918418 для усього заявленого переліку послуг.

Проте, рішенням Апеляційної палати Національного органу інтелектуальної власності - Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» від 27.07.2021 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Київтранслогістик" у задоволенні заперечень. Рішення Укрпатенту від 10.02.2021 про відмову в державній реєстрації торговельної марки «КТL зобр.» за заявкою № m201918418 залишено чинним.

Як зазначає позивач, відмова відповідача-1 та Апеляційної палати відповідача-1 у реєстрації торговельної марки за заявкою №m201918418 від 10.07.2019 є необгрунтованою та такою, що винесена без врахувания усіх обставин справи, з огляду на наступні факти: під час проведення експертизи за заявкою, так само як і під час розгляду заперечення Апеляційною палатою відповідача-1 проігноровані аргументи позивача та надані ним докази використання заявленого позначення, про що не зазначено в оскаржуваних рішеннях; відповідачем-1 проігноровані відповідні норми законодавства України, що надають визначення холдингової компанії та неправомірно враховано неправдиву інформацію про приналежність ТОВ «КТЛ Україна» до «міжнародного холдингу Kinay Group»; відповідачем-1 досліджені тільки джерела, інформація на яких розміщена безпосередньо третьою особою, якою було подано заперечення проти реєстрації позначення; відповідачем-1 не здійснено дослідження відповідності заявленого позначення умовам надання правової охорони, визначеним п. 2 ст. 6 Закону 3689-ХІІ, не встановлено однорідність послуг, які надаються ТОВ «КТЛ Україна» та заявлені до реєстрації у позначенні за заявкою №m201918418 та відповідно не доведено схожість фірмового (комерційного) найменування «КТЛ Україна» з заявленим комбінованим позначенням «KTL» щодо заявленого переліку послуг 35, 36, 37, 39 класів MKTП.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що оскаржувані рішення є незаконними та необргунтованими, і такими, що порушують права інтелектуальної власності та охоронювані законом інтереси позивача, пов?язані з отриманням правової охорони на торговельну марку за заявкою №m201918418 від 10.07.2019. Позивач вказує, що комбіноване позначення «KТL» за заявкою №m201918418 від 10.07.2019 року є таким, що відповідає умовам надання правової охорони, визначеним п. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону про на знаки для товарів і послуг» в редакції від 21.05.2015, що діяла на дату подання заявки.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

За змістом ст. 54 Конституції України громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.

До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 ГК України).

Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 Цивільного кодексу України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Право інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом у випадках і порядку, передбачених законом (ч.1 ст.157 Господарського кодексу України).

Згідно п. 4 ст. 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (далі - в редакції на дату подання заявки на реєстрацію), знак - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів (ст. 492 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 494 Цивільного кодексу України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом. Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.

Згідно ст. 495 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є:

1) право на використання торговельної марки;

2) виключне право дозволяти використання торговельної марки;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом. Об'єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень. Право власності на знак засвідчується свідоцтвом.

Згідно п. 4 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

Так, відповідно до ст. 7 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», особа, яка бажає одержати свідоцтво, подає до Установи заявку. Заявка повинна стосуватися одного знака. Заявка складається українською мовою і повинна містити: заяву про реєстрацію знака; зображення позначення, що заявляється; перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати знак, згрупованих за МКТП.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи, складається з формальної експертизи та кваліфікаційної експертизи (експертизи по суті) і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.

У разі невідповідності матеріалів заявки вимогам статті 8 цього Закону заявнику негайно надсилається про це повідомлення. Якщо невідповідність буде усунута протягом двох місяців від дати одержання заявником повідомлення, то датою подання заявки вважається дата одержання закладом експертизи виправлених матеріалів. В іншому разі заявка вважається неподаною, про що заявнику надсилається повідомлення (ч. 11 ст. 10 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»).

Під час кваліфікаційної експертизи перевіряється відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони, визначеним цим Законом. При цьому використовуються інформаційна база закладу експертизи, в тому числі матеріали заявки, а також довідково-пошуковий апарат та відповідні офіційні видання. (ч. 15 ст. 10 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»).

10.07.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Київтранслогістик" звернулося до Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" із заявкою № m201918418 про реєстрацію комбінового позначення «KTL» в якості торговельної марки щодо послуг 35, 36, 37 та 39 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг.

Проте, за результатами проведення кваліфікаційної експертизи Державним підприємством "Український інститут інтелектуальної власності" було винесено висновок про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи № 17180/ЗМ/21 від 10.02.2021, який набув статусу рішення Державним підприємством "Український інститут інтелектуальної власності" про відмову в реєстрації знака.

Підставою відмови є те, що, зокрема:

- заявлене позначення не відповідає умовам надання правової охорони (п. 1 ст. 5; ст. 6 Закону), а саме для всіх послуг 39 класу і споріднених до них послуг 35, 36, 37 класів, зазначених у наведеному в матеріалах заявки переліку воно є таким, що може ввести в оману споживачів щодо особи, яка надає послуги. Товариство з обмеженою відповідальністю «КТЛ Україна» було зареєстроване у Державному реєстрі юридичних осіб 19.12.2013 року. ТОВ «КТЛ Україна» є частиною міжнародного холдингу Kinay Group, що здійснює вантажоперевезення по всьому світу з 1946 року (початкова назва холдингу «KTL», це абревіатура Kinay Transport Logistics, Kinay - це прізвище засновника компанії - Aii Riza Kinay);

- З 1946 року Kinay Group здійснює свою діяльність у багатьох галузях, пов?язаних з вантажоперевезеннями, і пропонує транспортні та логістичні послуги по всьому світу. Kinay Group має 16 офісів в Туреччині, а також офіси Kinay Group є в CШA, Австрії і Китаї. Всі філіали та представництва Kinay Group мають однакові першу частину найменування - «KTL», а далі додається місто або країна. В Україні Kinay Group представляє ТОВ «КТЛ Україна», офіси знаходяться в Одесі (біля основних морських портів «Одеси», «Чорноморськ» і «Південний»), Києві, Борисполі та Дніпрі;

- ТОВ «КТЛ Україна» було створено для надання різного виду логістичних послуг клієнтам як на території України, так і по всьому світі, Підприємство є одним з лідерів з вантажоперевезень в Україні і є фахівцем в наданні будь-якого роду контейнерних логістичних послуг: авіаперевезення вантажів з будь-якої точки планети, автомобільні та залізничні перевезення, брокерський сервіс, послуг з супроводу та охорони вантажів, організація складування і перевалки вантажів та фрахтування суден різного типу. Також підприємство має великий досвід і напрацювання по відправленнях вантажів в рефрижераторних контейнерах для різних типів товарів, що вимагають підтримання температурного режиму при перевезенні. Клієнтами ТОВ «КТЛ Україна» є ПАО «Миронівський хлібопродукт», ТОВ «УКРОЛІЯ», TOB «Агро-Співдружність», ТОВ «Вінницький комбінат хлібопродуктів», FLAT «Яготинський маслозавод», ТОВ «СІЛЬПО-ФУД», ТОВ «Торговий дім Екофрут», ТОВ «Чорноморська сталь», ТОВ «Енергетичні системні інновації», ПАТ «Карлсберг Україна» та багато інших вітчизняних та іноземних замовників;

- Послуги надані з використанням заявленого позначення, можуть породжувати у свідомості споживачів асоціації, пов?язані з діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю «КТЛ Україна" в Україні, що насправді не відповідають дійсності;

- Враховані мотивовані заперечення щодо невідповідності наведеного в заявці позначення умовам надання правової охорони від 05.11.2019 р. від патентного повіреного Воропаєвої Н.М. за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю «КТЛ Україна».

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до Апеляційної палати Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» із запереченням від 23.04.2021 проти вказаного рішення, в яких просив скасувати рішення Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» від 10.02.2021 № 17180/3М/21 про відмову в державній реєстрації торговельної марки «КТL» за заявкою № m201918418 та зареєструвати торговельну марку за заявкою № m201918418 для усього заявленого переліку послуг.

Проте, рішенням Апеляційної палати Національного органу інтелектуальної власності - Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» від 27.07.2021 Товариству з обмеженою відповідальністю "Київтранслогістик" відмовлено у задоволенні заперечень. Рішення Укрпатенту від 10.02.2021 про відмову в державні реєстрації торговельної марки «КТL зобр.» за заявкою № m201918418 залишено чинним.

Колегія Апеляційної палати під час перегляду Рішення від 10.02.2021 встановила наступне:

- заявлене комбіноване позначення складається із словесного елемента «KTL», виконаного художнім шрифтом заголовними літерами латинської абетки, та зображувального елемента, представленого у вигляді стилізованої тентованої вантажівки, розміщеної над трьома горизонтальними повздовжніми смугами, що звужуються у напрямку задніх коліс. Словесна частина зображена на тлі кузова вантажівки. Позначення заявлено на реєстрацію відносно послуг 35, 36, 37 та 39 класів МКТП. Колегія Апеляційної палати перевірила відповідність заявленого позначення «KTL, зобр.» умовам надання правової охорони щодо наявності підстав для відмови, встановлених пунктом 2 статті 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (далі - Закон), з урахуванням пункту 4.3.1.9 Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, у редакції, затвердженій наказом Державного патентного відомства України від 20.09.1997 № 72, зі змінами (далі - Правила);

- для з'ясування того, чи є заявлене позначення «KTL, зобр.» таким, що може ввести в оману споживачів щодо особи, яка надає послуги, а саме: ТОВ «КТЛ Україна» при його використанні для заявлених послуг 39 класу МКТП і споріднених до них послуг 35, 36, 37 класів МКТП, колегія Апеляційної палати звернулась до доступних інформаційно-довідкових джерел та відомостей, наявних у мережі Інтернет, а також перевірила відомості і посилання, якими обґрунтовується висновок експертизи та з'ясувала таке.

- При контекстному пошуку за ключовим словом «KTL» серед результатів першої сторінки пошуковик Google надає сайт https://ktlukraine.com/?lang=uk із заголовком «Транспортні послуги високого класу за найкращою ціною ...». На вказаному сайті представлена інформація про компанію KTL Ukraine, а саме: «KTL Ukraine була створена для надання різного виду логістичних послуг своїм клієнтам, як на території України, так і по всьому світу. Ми є фахівцями в наданні будь-якого роду контейнерних логістичних послуг: авіа відправлення вантажів з будь-якої точки планети, автомобільні та залізничні перевезення, брокерський сервіс, організація складування і перевалки вантажів, а так само фрахтування суден різного типу. Також компанія має великий досвід, напрацювання і спеціальні тарифи по відправленнях вантажів в рефрижераторних контейнерах для різних типів товарів, що вимагають підтримання температурного режиму при перевезенні.

В Україні офіси KTL Ukraine знаходяться в Одесі (біля основних морських портів «Одеса», «Чорноморськ» і «Південний») в Києві, в Дніпрі, в Харкові та в Борисполі.».

«Компанія КТЛ Україна володіє власним транспортом і розвиненою мережею партнерів-перевізників, які забезпечують доставку вантажів.»

«Завдяки широкій власній мережі Kinay Transport & Logistics і розвиненої мережі партнерів-перевізників, транспортно-логістична компанія KTL Ukraine пропонує Вам автомобільні перевезення з профільних нам напрямків - Грузія, Туреччина, Україна, Іран з найкращим співвідношенням вартості, строків і якості сервісу.»

«За кількістю доставлених контейнерів у 2020 році KTL Ukraine увійшла в п'ятірку лідерів Національного морського рейтингу України. Транспортувавши в минулому році 12 378 контейнерів вантажу в морських портах України.»

- Також інформація про KTL Ukraine опублікована на вебсайтах компанії https://ua.linkedin.com, https://elevatorist.com, https://www.facebook.com, https://ameu.org.ua/members/active-members/item/67-ktl-ukraina, https://stage.ktlukraine.com/the-company/?lang=uk, https://ktlukraine.com/?lang=uk, https://ktlukraine.com/services/?lang=uk https://ktlukraine.com/ktl-ukraine-v-top-p%e2%80%b2yatirci-krashhix-ekspeditoriv- ukra%d1%97ni/?lang=uk;

- Дослідивши розміщену в мережі Інтернет інформацію, колегія Апеляційної палати зазначає, що ТОВ «КТЛ Україна» при пропонуванні своїх послуг в мережі Інтернет активно використовує власне комерційне найменування як українською мовою «КТЛ Україна», так і англійською - «KTL Ukraine»;

- Проаналізувавши заявлене позначення «KTL, зобр.» та комерційне найменування КТЛ Україна/ KTL Ukraine колегія Апеляційної палати дійшла висновку, що вони мають спільний вирізняльний словесний елемент «KTL», тому є схожими настільки, що їх можна сплутати;

- Дослідивши відомості, наявні в мережі Інтернет, колегія Апеляційної палати вважає, що український споживач має у вільному доступі (через мережу Інтернет) достатньо інформації, щоб бути обізнаним про компанію ТОВ «КТЛ Україна» як про компанію, що надає послуги у сфері перевезень, та має можливість замовляти ці послуги, що пропонуються як на території України, так і за її межами. Тому послуги, надані з використанням заявленого позначення, можуть породжувати у свідомості споживачів асоціації, пов'язані з діяльністю ТОВ «КТЛ Україна», що насправді не відповідають дійсності;

- Тому висновок про те, що заявлене словесне позначення для всіх послуг 39 класу і споріднених до них послуг 35, 36, 37 класів МКТП, зазначених у наведеному в матеріалах заявки переліку є таким, що може ввести в оману споживачів щодо особи, яка надає послуги є обґрунтованим;

- Для з'ясування питання про належність ТОВ «КТЛ Україна» до турецької компанії Кіnау Group колегія Апеляційної палати дослідила матеріали мотивованого заперечення проти заявки № m 2019 18418 щодо невідповідності наведеного в ній позначення умовам надання правової охорони, подане представником ТОВ «КТЛ Україна», а також звернулась до відомостей, наявних у мережі Інтернет, та встановила наступне:

- У мотивованому запереченні зазначається, що ТОВ «КТЛ Україна», зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 19.12.2013, є частиною міжнародного холдингу Кіnау Group, що здійснює вантажоперевезення по всьому світу з 1946 року (початкова назва холдингу «KTL», це абревіатура Кіnау Transport Logistics, Кіnау - прізвище засновника компанії - Аіі Riza Кіnау).

- На підтвердження наведеного аргументу надано лист, підписаний директором KINAY TASIMACILIK VE LOJISTIK AS. Mr. Baris Dilioglu, в якому зазначається, що ТОВ «КТЛ Україна» є частиною холдингу Кіnау Group, і за понад шість років роботи в галузі вантажоперевезень ТОВ «КТЛ Україна» зарекомендувало себе як надійний партнер.

- На офіційному вебсайті ТОВ «КТЛ Україна» в розділі «Про компанію» опублікована наступна інформація: «Ми є членом Kinay Network, створеного в 1946 році. Також KTL Ukraine є частиною декількох міжнародних логістичних мереж: FFN, MPL, WCA, Cargo Partner.»9 А в розділі «Наші сертифікати» розміщений сертифікат KINAY TRANSPORT & LOGISTICS, KTL (2015).

- На офіційному вебсайті компанії Кіnау Group у розділі «Contact» (в перекладі з англійської мови - «зв'язок, контакт») представлена можливість переглянути контактну інформацію по країнам. В Україні зазначені відомості щодо KTL - KINAY TRANSPORT & LOGISTICS S.A. KIEV BRANCH, KTL - KINAY TRANSPORT & LOGISTICS S.A. DNIPRO BRANCH, KTL - KINAY TRANSPORT & LOGISTICS S.A. ODESSA BRANCH, що містять посилання на сайт https://ktlukraine.com.

- На думку колегії Апеляційної палати, виявлена інформація свідчить про те, що Кіnау Group та ТОВ «КТЛ Україна» здійснюють спільну діяльність у сфері надання послуг з вантажоперевезення;

- Виключні майнові авторські права на твір образотворчого мистецтва «Логотип «KTL» та складений твір «Брендбук «KTL» були передані апелянту у квітні 2019 року. Тобто, фактичне використання заявленого позначення почалося саме з цієї дати;

- Згідно з додатком № 2 до Договору № 3/11-2020 від 05.11.2020 Апелянтом було замовлено розміщення зображення заявленого позначення на 150 транспортних засобах. На роздруківках фотографій автомобілів, поданих апелянтом, заявлене позначення нанесено на двері кабіни автомобілів, при цьому на кузові використовується інше позначення із словесними елементами «КИЇВХЛІБ», «Зроблено з любов'ю» та зображенням полиць із хлібом. На думку колегії Апеляційної палати, таке використання здатне породжувати у свідомості споживачів асоціації, пов'язані з іншою компанією, а не з послугами саме апелянта;

- Надані апелянтом (позивач у даній спправі) договори про надання транспортних послуг на перевезення вантажів не дають можливості встановити використання заявленого позначення при наданні апелянтом таких послуг;

- Зважаючи на встановлене, колегія Апеляційної палати дійшла висновку про відсутність підстав для застосування положення пункту С (1) статті 6quinquies Паризької конвенції, та, відповідно, для скасування рішення Укрпатенту за заявкою № m 2019 18418;

- Колегія Апеляційної палати, дослідивши матеріали апеляційної справи у межах мотивів заперечення, дійшла висновку, що заявлене позначення «KTL, зобр.» не може бути зареєстровано як торговельна марка відносно заявлених послуг 35, 36, 37, 39 класів МКТП, оскільки на нього поширюються підстави для відмови, встановлені пунктом 2 статті 6 Закону.

Згідно з п. 3 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» від 23.12.1993 відповідність знаків умовам їх реєстрації визначається згідно з законодавством, що діяло на дату подання заявки.

З частини 2 статті 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» вбачається, що не можуть одержати правову охорону також позначення, які:

- звичайно не мають розрізняльної здатності та не набули такої внаслідок їх використання;

- складаються лише з позначень, що є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду;

- складаються лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв'язку з ними, зокрема вказують на вид, якість, склад, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг;

- є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу;

- складаються лише з позначень, що є загальновживаними символами і термінами;

- відображають лише форму, що обумовлена природним станом товару чи необхідністю отримання технічного результату, або яка надає товарові істотної цінності.

Позначення, вказані в абзацах другому, третьому, четвертому, шостому та сьомому цього пункту, можуть бути внесені до знака як елементи, що не охороняються, якщо вони не займають домінуючого положення в зображенні знака.

Крім того, відповідно до ч. 3 статті 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з:

- знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг;

- знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності;

- фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Установи заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг;

- кваліфікованими зазначеннями походження товарів (у тому числі спиртів та алкогольних напоїв), що охороняються відповідно до Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарів". Такі позначення можуть бути лише елементами, що не охороняються, знаків осіб, які мають право користуватися вказаними зазначеннями;

- знаками відповідності (сертифікаційними знаками), зареєстрованими у встановленому порядку.

Крім того, суд зазначає, що наказом Держапатенту України № 116 від 28.07.1995 (затверджений в Міністерстві юстиції України 02.08.1995 за № 276/812) затверджені Правила складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг (далі - Правила).

Відповідно до п. 4 Правил, експертиза заявки на реєстрацію знака для товарів і послуг складається з таких етапів: встановлення дати подання заявки; експертиза заявки за формальними ознаками; експертиза заявки по суті позначення, що заявлено на реєстрацію як знак.

Згідно п. 4.3. Правил, задачею експертизи заявки по суті позначення, заявленого на

реєстрацію як знак, відповідно до пункту 7 статті 10 Закону, є перевірка позначення на відповідність умовам надання правової охорони.

Експертиза заявки по суті складається з: перевірки позначення щодо наявності підстав для відмови у наданні правової охорони відповідно до пункту 1 статті 5 та пунктів 1, 2 статті 6 Закону; перевірки позначення щодо наявності підстав для відмови у наданні правової охорони, зазначених у унктах 3, 4 статті 6 Закону.

Відповідно до ч. 16 ст. 10 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», якщо є підстави вважати, що заявлене позначення не відповідає умовам надання правової охорони повністю або частково, то заклад експертизи надсилає заявнику про це обгрунтований попередній висновок з пропозицією надати мотивовану відповідь на користь реєстрації знака.

Частиною 3 ст. 10 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», визначено, що кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обгрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення про реєстрацію знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг або про відмову в реєстрації знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг, або про реєстрацію знака щодо частини зазначених у заявці товарів і послуг та відмову в реєстрації знака для іншої частини зазначених у заявці товарів і послуг. Рішення Установи надсилається заявнику.

Згідно п. 4.3.2.1. Правил, згідно з пунктом 3 статті 6 Закону не реєструються як знак позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з:

а) знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи щодо однорідних товарів і/або послуг;

б) знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна: міжнародними знаками, що охороняються в Україні згідно з Мадридською угодою; знаками загальновідомими в Україні, що охороняються відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції;

в) фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Відомства заявки по відношенню до однорідних товарів і/або послуг;

г) найменуваннями місць походження, крім випадків, коли вони включені як неохороноспроможні елементи до знака, що реєструється на ім'я особи, яка має право користування таким найменуванням;

ґ) сертифікаційними знаками, зареєстрованими в установленому порядку.

Відповідно до п. 4.3.2.2 Правил, відповідно до пункту 4 статті 6 Закону перевіряється, чи не відтворює заявлене позначення: а) промислові зразки, права на які належать в Україні іншим особам; б) назви відомих (добре знаних) в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них; твори мистецтва або їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників; в) прізвища, імена, псевдоніми або похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди.

Пунктом 4.3.2.4. Правил визначено, що позначення вважається тотожним з іншим позначенням, якщо воно збігається з ним у всіх елементах. Позначення вважається схожим настільки, що його можна сплутати з іншим позначенням, якщо воно асоціюється з ним в цілому, незважаючи на окрему різницю елементів. При перевірці позначень на тотожність і схожість необхідно: провести пошук тотожних або схожих позначень; визначити ступінь схожості заявленого позначення та виявлених при проведенні пошуку позначень; визначити однорідність товарів і/або послуг, для яких заявлено знак, в порівнянні з товарами і/або послугами, для яких зареєстровані або заявлені тотожні або схожі знаки, виявлені під час пошуку. Серед позначень, зазначених в пунктах 4.3.2.1 а), б), в), 4.3.2.2. а) Правил, пошук здійснюється відносно тих позначень, які мають більш ранній пріоритет.

Відповідно до п. 4.3.2.5. Правил, для позначення, заявленого як знак, щодо якого проводиться експертиза по суті, і виявлених зареєстрованих та заявлених на реєстрацію знаків з більш раннім пріоритетом встановлюється однорідність товарів або товарів і послуг. При встановленні однорідності товарів або товарів і послуг визначається принципова імовірність виникнення у споживача враження про належність їх одній особі, що виготовляє товар або надає послуги. Для встановлення такої однорідності слід враховувати рід (вид) товарів і послуг; їх призначення; вид матеріалу, з якого товари виготовлені; умови та канали збуту товарів, коло споживачів.

Позивач не погоджується із вказаними рішеннями відповідача з тих підстав, що заявлене позначення «KTL» не містить комерційного (фірмового) найменування ТОВ «КТЛ Україна» та не є подібним до нього настільки, що їх можна сплутати, відповідно відсутня можливість введення в оману щодо особи, яка надає послуги, у зв'язку з чим відмова в реєстрації позначення позивача для послуг 35, 36, 37 та 39 класів МКТП є незаконною.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

До матеріалів справи позивачем долучено висновок експертного дослідження №1-01/2022 за результатами проведення дослідження у сфері інтелектуальної власності від 14.01.2022, складений експертом Пейкрішвілі М.Ш., відповідно до якого експерт дійшов наступних висновків:

1. Комбіноване позначення «KTL» за заявкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київтранслогістик» № m201918418 від 10.07.2019 р. та комерційне (фірмове) найменування «КТЛ Україна» Товариства з обмеженою відповідальністю «КТЛ Україна» не є схожими настільки, що їх можна сплутати, щодо всіх зазначених у заявці № m2019 18418 послуг 35, 36, 37 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг, а також послуг 39 класу.

2. Надати відповідь на питання № 2 не виявляється можливим у зв'язку з тим, що надані експерту матеріали, які можуть бути враховані експертом при проведенні дослідження, не містять відомостей щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «КТЛ Україна» позначення «KTL Ukraine» при наданні та/або пропонуванні будь-яких послуг.

3. Комбіноване позначення «KTL» за заявкою № m201918418 станом на дату подання заявки (10.07.2019) не було таким, що могло ввести в оману щодо особи, яка надавала транспортно-експедиторські послуги, пов'язані з організацією та забезпеченням перевезень вантажів, а саме щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «КТЛ Україна».

За змістом ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов'язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

За змістом ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 Господарського процесуального кодексу України ).

Проте, суд зазначає, що наданий позивачем висновок експерта №1-01/2022 за результатами проведення дослідження у сфері інтелектуальної власності від 14.01.2022 не містять відомостей про те, що відповідно до вимог частини 5 статті 101 ГПК України експерт обізнаний про відповідальність за завідомо неправдивий висновок за статтею 384 Кримінального кодексу України, та складений на підставі документів наданих позивачем, тобто не відповідає приписам ст.ст. 98, 101 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим не приймаються судом до розгляду.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Разом з тим, для встановлення того, чи є комбіноване позначення "КТL", за заявкою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київтранслогістик" № m201918418 від 10.07.2019 таким, що може ввести в оману щодо послуг, які надає Товариство з обмеженою відповідальністю "КТЛ Україна" та чи є позначення позивача схожим з комерційним (фірмовим) найменуванням "КТЛ"/"КТL" - Товариства з обмеженою відповідальністю "КТЛ Україна" настільки, що їх можна сплутати, ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2022 було призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, на вирішення якої поставлені наступні питання:

- Чи є комбіноване позначення "КТL", за заявкою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київтранслогістик" № m201918418 від 10.07.2019 таким, що може ввести в оману щодо послуги або особи, яка надає послугу?;

- Чи є комбіноване позначення "КТL", за заявкою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київтранслогістик" № m201918418 від 10.07.2019 для всіх зазначених послуг 39 класу і споріднених до них послуг 35, 36, 37 класів МКТП таким, що може ввести в оману щодо послуг, які надає Товариство з обмеженою відповідальністю "КТЛ Україна" станом на дату подання заявки (10.07.2019)?;

- Чи є комбіноване позначення "КТL", за заявкою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київтранслогістик" № m201918418 від 10.07.2019 схожим з комерційним (фірмовим) найменуванням "КТЛ"/"КТL" - Товариства з обмеженою відповідальністю "КТЛ Україна" настільки, що їх можна сплутати?.

Проте, 01.05.2023 матеріали справи № 910/20912/21 надійшли до Господарського суду міста Києва без виконання судової експертизи у зв'язку з несплатою Товариством з обмеженою відповідальністю "Київтранслогістик" послуг проведення судової експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін;

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, змінено назву статті 79 ГПК з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У пунктах 1-3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Разом з тим, 14.10.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності" від 16.06.2020 № 703-ІХ, яким внесено зміни до Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" та визначено повноваження Національного органу інтелектуальної власності.

Так, ч. 2. ст. 2-1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" встановлено, що до владних повноважень, делегованих НОІВ, належить, зокрема приймання заявок, проведення їх експертизи, прийняття рішень щодо них; видача свідоцтв на торговельні марки, здійснення державної реєстрації торговельних марок; опублікування офіційних відомостей про торговельні марки та подані заявки на торговельні марки у Бюлетені, ведення Реєстру та Бази даних заявок, внесення до Реєстру відомостей, надання витягів та виписок в електронній та (або) паперовій формі.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності" Національний орган інтелектуальної власності є функціональним правонаступником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, щодо окремих функцій та повноважень з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, визначених цим Законом.

Під час кваліфікаційної експертизи перевіряється відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони, визначеним цим Законом. При цьому використовуються інформаційна база закладу експертизи, в тому числі матеріали заявки, а також довідково-пошуковий апарат та відповідні офіційні видання (ч. 15 ст. 10 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (в редакції на дату подання заявки).

Як передбачено ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» на підставі рішення про реєстрацію торговельної марки та за наявності документа про сплату державного мита за видачу свідоцтва і збору за публікацію про видачу свідоцтва здійснюється публікація в Бюлетені відомостей про видачу свідоцтва, визначених в установленому порядку. Зазначені мито та збір сплачуються після надходження до заявника рішення про реєстрацію торговельної марки.

Одночасно з публікацією відомостей про видачу свідоцтва НОІВ здійснює державну реєстрацію торговельної марки, для чого вносить до Реєстру відповідні відомості. Порядок ведення Реєстру і склад відомостей, що містяться в Реєстрі, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (в редакції на дату прийняття оскаржуваного рішення Укрпатенту).

Видача свідоцтва здійснюється НОІВ у місячний строк після державної реєстрації торговельної марки. Свідоцтво видається особі, яка має право на його одержання. Якщо право на одержання свідоцтва мають кілька осіб, їм видається одне свідоцтво (ч. 1 ст. 14 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (в редакції на дату прийняття оскаржуваного рішення Укрпатенту).

Відповідно до підпункту 4.3 пункту 4 Правил. експертиза заявки по суті складається з:

- перевірки позначення щодо наявності підстав для відмови у наданні правової охорони відповідно до пункту 1 статті 5 та пунктів 1, 2 статті 6 Закону;

- перевірки позначення щодо наявності підстав для відмови у наданні правової охорони, зазначених у пунктах 3, 4 статті 6 Закону.

Тож, при проведенні кваліфікаційної експертизи заявки позивача заявлене ним позначення перевіряється відповідачем-1 на відповідність умовам надання правової охорони, визначеним Законом, зокрема, пункту 3 статті 6 Закону: чи не є воно тотожними або схожими настільки, що його можна сплутати з знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім?я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг.

При цьому, частиною восьмою статті 10 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», визначено, що будь-яка особа може подати до закладу експертизи мотивоване заперечення проти заявки щодо невідповідності наведеного в ній позначення умовам надання правової охорони, встановленим цим Законом.

Як встановлено судом, 05.11.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «КТЛ Україна» було подано до Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" заперечення № 559 проти заявки позивача № m201918418 на реєстрацію комбінованого позначення «KTL», в яких зазначено, що реєстрація заявленого позначення «KTL» на ім'я ТОВ "Київтранслогістик" не тільки порушує права ТОВ «КТЛ Україна», а й буде вводити в оману споживачів - оскільки літери «KTL» жодним чином не вказують і не асоціюються з фактичним найменуванням юридичної особи - ТОВ "Київтранслогістик", а навпаки, вказують на комерційне (фірмове) найменування іншої юридичної особи - ТОВ «КТЛ Україна'що може призвести до введення в оману споживачів і завдати шкоди законним інтересам і діловій репутації підприємства.

Пунктом другим статті 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» встановлено, що не можуть одержати правову охорону позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу.

Відповідно до пункту 4.5.1 Правил, якщо встановлено невідповідність заявленого на реєстрацію знака умовам надання правової охорони відповідно до статті 6 Закону для усього переліку товарів і/або для їх частини, то заявнику надсилається повідомлення з наведенням обгрунтованих доводів, що можуть стати підставою для відмови в реєстрації знака повністю або відносно частини товарів і/або послуг.

Заявнику надається можливість протягом двох місяців від дати одержання повідомлення Відомства надати мотивовану відповідь на користь реєстрації знака, які враховуються при прийнятті остаточного рішення (пункту 4.5.3 Правил).

Відповідно до пункту 16 статті 10 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» якщо є підстави вважати, що заявлене позначення не відповідає умовам надання правової охорони повністю або частково, то заклад експертизи надсилає заявнику про це обгрунтований попередній висновок з пропозицією надати мотивовану відповідь на користь реєстрації знаку. Відповідь заявника надається у строк, встановлений пунктом 6 цієї статті для додаткових матеріалів (два місяці), та береться до уваги під час підготовки висновку експертизи за заявкою.

Також, згідно з підпунктом 4.5.3 Правил заявнику надається можливість протягом двох місяців від дати одержання повідомлення надати мотивовану відповідь з доводами на користь реєстрації знака, які враховуються при прийнятті остаточного рішення.

Суд зазначає, що позивачем було подано до Укрпатенту відповідь на повідомлення про невідповідність заявленого ним на реєстрацію позначення умовам надання правової охорони відповідно до статті 6 Закону, в яких ним зазначено, що він здійснює діяльність на ринку України у сфері перевезень з 2016 року, а сам автопарк позивача налічує 300 транспортних засобів провідних марок. Заявлене на реєстрацію позначення є комбінованим, містить зображення вантажного автомобіля та напис великими літерами латиниці «KTL», що є абревіатурою з перших літер словоформ, з яких складається комерційне найменування заявника. Позначення разом з брендбуком було розроблене дизайнером Злуніциним Олексієм, майнові права на позначення були передані заявнику перед поданням заявки на реєстрацію заявленого позначення.

Згідно з підпунктом 4.5.6 Правил якщо доводи, що наведені заявником на користь реєстрації знака, не визнаються Відомством як обгрунтовані, то виноситься рішення про відхилення заявки відносно усього переліку товарів і/або послуг або відносно його частини.

Тож, у даному випадку відповідь позивача не була визнана Установою обгрунтованою, оскільки не спростовувала факт того, що заявлене позначення для всіх послуг 39 класу та споріднених з ними послуг 35, 36, 37 класів, зазначених у наведеному в матеріалах справи переліку, є таким, що може ввести в оману споживачів щодо особи, яка надає послуги - Товариства з обмеженою відповідальністю «КТЛ Україна».

Статтею 15 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» передачено, що заявник може оскаржити рішення НОІВ за заявкою у судовому порядку або до Апеляційної палати протягом двох місяців від дати одержання рішення НОІВ чи копій матеріалів, затребуваних відповідно до пункту 3 статті 10 цього Закону. Для власника міжнародної реєстрації зазначений строк становить три місяці від дати надсилання НОІВ до Міжнародного бюро ВОІВ заяви про відмову в наданні правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні для всіх зазначених товарів і послуг або про надання правової охорони торговельній марці щодо частини зазначених товарів і послуг.

Згідно з пунктом першим глави 2 розділу 1 Регламенту Апеляційної палати Національного органу інтелектуальної власності, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 02.03.2021 № 433 (далі - Регламент) склад Апеляційної палати формується з працівників Укрпатенту та посадових осіб Мінекономіки. До складу Алеляційної палати входять найбільш кваліфіковані працівники.

Діяльність Апеляційної палати грунтується на принципах законності, неупередженості, незалежності, прозорості, достовірності, колегіальності, кваліфікованого кадрового забезпечення (пункт 3 глави 1 розділу 1 Регламенту).

Як зазначено Апеляційною палатою, заявлене комбіноване позначення складається із словесного елемента «KTL», виконаного художнім шрифтом заголовними літерами латинської абетки, та зображувального елемента, представленого у вигляді стилізованої тентованої вантажівки, розміщеної над трьома горизонтальними повздовжніми смугами, що звужуються у напрямку задніх коліс. Словесна частина зображена на тлі кузова вантажівки. Позначення заявлено на реєстрацію відносно послуг 35, 36, 37 та 39 класів МКТП.

Дослідивши відомості, наявні в мережі Інтернет, колегія Апеляційної палати зазначила, що український споживач має у вільному доступі (через мережу Інтернет) достатньо інформації, щоб бути обізнаним про компанію ТОВ «КТЛ Україна» як про компанію, що надає послуги у сфері перевезень, та має можливість замовляти ці послуги, що пропонуються як на території України, так і за ії межами. Саме тому, послуги, що надаються з використанням заявленого позначення, можуть породжувати у свідомості споживачів асоціації, пов?язані з діяльністю ТОВ «КТЛ Україна», що насправді не відповідає дійсності.

Згідно з пунктом 4.3.1.9 Правил до позначень, що є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу, відносяться позначення, які породжують у свідомості споживача асоціації, пов?язані з певною якістю, географічним походженням товарів або послуг або з певним виробником, які насправді не відповідають дійсності. Позначення може бути визнане оманливим або таким, що здатне вводити в оману, коли є очевидним, що воно в процесі використання як знака не виключає небезпеку введення в оману споживача.

У позовній заяві позивач вказує, що під час проведення експертизи за заявкою, так само як і під час розгляду заперечення Апеляційною палатою відповідача в повному обсязі були проігноровані аргументи позивача та надані ним докази використання заявленого позначення

Проте, суд не погоджується з такими твердженнями позивача з огляду на наступне.

Відповідно до положень пункту С (1) статті 6 quinquies Паризької конвенції про охорону промислової власності щоб визначити чи може знак бути предметом охорони необхідно враховувати всі фактичні обставини, особливо тривалість використання знака.

При цьому, факт передачі позивачеві у квітні 2019 року виключних майнових авторських прав на твір образотворчого мистецтва «Логотип «KTL» та складений твір «Брендбук «KTL» ще не свідчить про тривалість використання заявленого до реєстрації позначення. Крім того, на роздруківках фотографій автомобілів, наданих позивачем, заявлене позначення нанесено на двері кабіни автомобілів, при цьому на кузові використовується інше позначення із словесними елементами «КИЇВХЛІБ», «Зроблено з любов?ю» та зображенням полиць із хлібом. Такий формат використання може породжувати у свідомості споживачів асоціації, пов?язані з іншою компанією, а не з послугами саме позивача.

Суд зазначає, що неможливо ідентифікувати і дати створення таких фотографій.

Стосовно інших матеріалів: скріншотів з офіційного сайту позивача, зі сторінки у мережі Facebook, з сайту компанії Даймлер АГ, вбачається що вони були створені після дати подання заявки № m201918418 від 10.07.2019.

Крім того, договір з ТОВ «Продакши Інтернешнл Груп» укладено позивачем 05.11.2020; договір № 200528 на розробку сайту укладено 28.05.2020. Тобто, вказані договори також були укладені після дати подання заявки № m201918418 від 10.07.2019.

Згідно відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що найменування юридичної особи позивача є саме -"Київтранслогістик", тобто назва позивача не містить елемент заявленого позначення.

При цьому, копія ліцензії № 492 від 05.12.2019, виданої Державною службою України з питань безпеки на транспорті; договори про надання транспортних послуг на перевезення вантажів; бухгалтерські довідки; статті з сайту Автоцентр також не дають можливості встановити факт використання заявленого на реєстрацію позначення при наданні позивачем таких послуг.

У даному випадку суд погоджується з висновком відповідачів стосовного того, що надані позивачем матеріали не можуть вважатися достатніми та належними доказами на підтвердження тривалості використання заявленого позначення.

А отже, твердження позивача про те, що Укрпатентом проігноровані аргументи позивача стосовно використання заявленого позначення, визнаються судом необгрунтованими.

Позивач також зазначає, що Укрпатентом та Апеляційною палатою Укрпатенту проігноровані відповідні норми законодавства України, що надають визначення холдинговій компанії та неправомірно враховано неправдиву інформацію про приналежність ТОВ «КТЛ Україна» до міжнародного холдингу Kinay Group, що спричинило суттєвий вплив на прийняті рішення.

Суд зазначає, що на спростування таких тверджень позивача, до Укрпатенту третьою особою було подано заперечення від 05.11.2019 № 559, разом з листом, підписаним директором KINAY TASIMACILIK VE LOJISTIK AS. Mr. Baris Dilioglu, в якому зазначається, що ТОВ «КТЛ Україна» є частиною холдингу Kinay Group, і понад шість років роботи в галузі вантажоперевезень ТОВ «КТЛ Україна» зарекомендувало себе як надійний партнер.

Крім того, на офіційному вебсайті ТОВ «КТЛ Україна» в розділі «Про компанію» опублікована наступна інформація: «Ми є членом Kinay Network, створеного в 1946 році. Також KTL Ukraine є частиною декількох міжнародних логістичних мереж: FFN, MPL, WCA, Cargo Partner.». А в розділі «Наші сертифікати» розміщений сертифікат KINAY TRANSPORT & LOGISTICS, KTL (2015).

На офіційному вебсайті компанії Kinay Group у розділі «Contact» (в перекладі з англійської мови - «зв?язок, контакт») представлена можливість переглянути контактну інформацію по країнам. В Україні зазначені відомості щодо KTL - KINAY TRANSPORT & LOGISTICS S.A. KIEV BRANCH, KTL - KINAY TRANSPORT & LOGISTICS S.A. DNIPRO BRANCH, KTL - KINAY TRANSPORT & LOGISTICS S.A. ODESSA BRANCH, що містять посилання на caйт: https://ktlukraine.com.

Тобто, така інформація свідчить про те, що Kinay Group та ТОВ «КТЛ Україна» здійснюють спільну діяльність y сфері надання послуг з вантажоперевезення.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами визнання акта недійсними є невідповідність його вимогам чинного законодавства та (або) визначений законом компетенції, органу який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.

Перевіряючи правомірність дій або рішень Укрпатенту, суди, не втручаючись у дискрецію останнього, з'ясовує і визначає наявність чи відсутність підстав для визнання недійсним оскаржуваних дій або рішень з огляду на відповідність реалізації дискреції закону та на узгодженість дій/рішень, прийнятих на підставі дискреції, з правами особи, процедурними нормами, обставинами справи тощо.

Аналіз статті 19 Конституції України дає підстави для висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом».

Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень (у тому числі делегованих) виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач-1 при прийнятті оскаржуваних рішень про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи, діяв у межах делегованих йому повноважень із застосуванням порядку розгляду заявок, передбаченого Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Державного патентного відомства України від 28.07.1995 № 116, Методичних рекомендацій з окремих питань проведення експертизи заявки на знак для товарів і послуг, затверджених наказом ДП "Український інститут промислової власності" від 07.04.2014 № 91.

Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому, необхідно мати на увазі, що наявні докази підлягають оцінці щодо належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а сукупності зібраних доказів - з точки зору вірогідності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на принципи оцінки доказів, наявних у справі, суд приходить до висновку, що твердження позивача про те, що відповідачем у справі було прийнято неправомірне рішення щодо відмови у наданні правової охорони за заявкою № m201918418 на торговельну марку «КТL», не знайшло свого підтвердження за матеріалами справі.

У зв'язку з вище наведеним, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення прийнятим Укрпатентом рішенням та Апеляційною палатою Укрпатенту, прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності" Національний орган інтелектуальної власності є функціональним правонаступником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, щодо окремих функцій та повноважень з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, визначених цим Законом.

Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.10.2020 № 1267-р "Про національний орган інтелектуальної власності" визначено: на виконання підпункту 1 пункту 7 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 16 червня 2020 р. N 703-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності" визначити, що Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" виконує функції Національного органу інтелектуальної власності.

Тож, тимчасово функції Національного органу інтелектуальної власності було покладено на Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності".

Разом з тим, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.10.2022 року № 943-р "Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності", було визначено, що Державна організація "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" виконує функції Національного органу інтелектуальної власності.

Вказане розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2022 року № 943-р набрало чинності з 08.11.2022 року, отже функції Національного органу інтелектуальної власності, зокрема, і щодо прийняття заявок на реєстрацію торговельних марок, проведення їх експертизи, прийняття рішень щодо них, ведення Реєстру торгівельних марок і внесення до Реєстру змін та відомостей, з 08.11.2022 перейшли від Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" до Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій".

У рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі "Hasan and Chaush v. Bulgaria" № 30985/96).

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами:

1) за допомогою оціночних понять, наприклад: "за наявності поважних причин орган вправі надати …", "у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити…", "рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам…" тощо;

2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав;

3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів;

4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.

З наведеного слідує, що дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може". У такому випадку дійсно суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/6319/19.

Враховуючи те що судом при розгляді даного спору не встановлено наявності порушеного права та законних інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд відмовляє у задоволенні позову повністю з підстав його необґрунтованості, як в частині вимоги про визнання недійсним і скасування рішення Апеляційної палати Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» від 27.07.2021 за заявкою № m201918418 на торговельну марку «КТL», затверджене наказом Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» № 196-Н/2021 від 20.09.2021 та визнання недійсним та скасування рішення Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» від 10.02.2021 № 17180/3М/21 за заявкою № m201918418 на торговельну марку «КТL», так і в частині похідної від неї вимоги про зобов'язання Національний орган інтелектуальної власності повторно розглянути заявку № m201918418 на торговельну марку «КТL», подану на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю «Київтранслогістик».

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 56 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності», у розгляді позовних вимог, пов'язаних із здійсненням державної реєстрації знака для товарів і послуг, господарським судам необхідно мати на увазі, що суду не надано повноважень зобов'язувати відповідний державний орган здійснити реєстрацію такого знака, оскільки даний орган, здійснюючи реєстрацію, обов'язково перевіряє також відповідність позначення, щодо якого подано заявку на здійснення державної реєстрації, вимогам чинного законодавства; але суд може зобов'язати уповноважений орган розглянути у встановленому порядку питання про державну реєстрацію знака.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону, до владних повноважень, делегованих НОІВ, належить, зокрема, видача свідоцтв на торговельні марки, здійснення державної реєстрації торговельних марок.

Тобто, реєстрація об'єктів права інтелектуальної власності, в тому числі і торговельних марок, є частиною дискреційних владних повноважень Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій", яка самостійно приймає рішення щодо реєстрації та видачі свідоцтв на торговельні марки.

Суд зазначає, що відповідно до встановленої Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» процедури, прийняття УКРНОІВІ рішень щодо реєстрації або відмови в реєстрації торговельних марок здійснюється лише після проведення останнім формальної та кваліфікаційної експертизи, тобто відповідні рішення не приймаються на підставі рішення суду.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київтранслогістик" не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено: 11.09.2023

Суддя С. О. Щербаков