ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
07.09.2023Справа № 910/6044/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Атаманенко А.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтагазенерго" про стягнення 3 295 130,57 грн,
за участю представників:
позивача: Даниляк О.С.;
відповідача: не з'явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У квітні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - Оператор) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтагазенерго" (далі - Товариство) 3 295 130,57 грн, з яких: 2 293 765,99 грн - основна заборгованість, 72 772,08 грн - три проценти річних, 440 528,76 грн - пеня, 488 063,74 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем покладених на нього зобов'язань за договором транспортування природного газу від 18 грудня 2019 року № 1907000634.
Разом із позовною заявою позивачем було заявлено клопотання про залучення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24 квітня 2023 року відкрито провадження в справі № 910/6044/23, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18 травня 2023 року.
18 травня 2023 року в підготовчому засіданні суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 15 червня 2023 року.
15 червня 2023 року в підготовчому засіданні суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольні ухвали: про відмову в задоволенні клопотання позивача про залучення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, до участі у даній справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 13 липня 2023 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13 липня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27 липня 2023 року.
27 липня 2023 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 7 вересня 2023 року.
У судовому засіданні 7 вересня 2023 року представник Оператора підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином та у встановленому законом порядку, проте явку свого уповноваженого представника у призначені засідання не забезпечив, заяв по суті спору не подав, будь-яких клопотань на адресу суду не направив.
Положеннями частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Беручи до уваги те, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
18 грудня 2019 року між Товариством та Оператором укладено договір на транспортування природного газу № 1907000634, за умовами якого останній надає Товариству послугу з транспортування природного газу на умовах, визначених даною угодою, а Товариство сплачує Оператору встановлену вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при її виконанні. Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2493 (далі - Кодекс ГТС), з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.
Даний правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.
Відповідно до пункту 2.5. договору Товариство має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, подавати газ у точках входу та або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цією угодою, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на визначених договором умовах.
Згідно з пунктом 2.8. договору взаємовідносини між сторонами при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за ним здійснюються через інформаційну платформу Оператора відповідно до вимог Кодексу ГТС. Товариство набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим Товариством повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом ГТС. Після набуття права доступу до інформаційної платформи Товариство зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом ГТС.
Відповідно до пункту 4.1. договору Товариство за даним правочином зобов'язалося, зокрема: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; здійснювати своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, додаткову плату за зміну умов (обмежень) використання потужності з обмеженнями, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування, додаткову плату в разі недотримання параметрів ФХП газу та плату за несанкціонований відбір природного газу з газотранспортної системи в порядку, визначеному Кодексом ГТС та цим договором (пункт 4.1. вказаного правочину).
Приписами пункту 7.1. договору зазначено, що вартість послуг розраховується таким чином: розподіл потужності та транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором; послуги з врегулювання добового небалансу - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом ГТС.
Пунктом 9.1. договору передбачено, що в разі виникнення у Товариства добового небалансу, Оператор здійснює купівлю/продаж природного газу Товариства в обсягах добового небалансу.
Відповідно до пункту 9.3. договору у випадку, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14-го числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Товариству рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5-ти робочих днів.
Врегулювання щодобових небалансів оформлюється одностороннім актом за підписом позивача на увесь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегулював щодобові небаланси у розрізі кожної доби (пункт 11.4. договору).
Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє з дати, наступної за датою внесення рішення органу ліцензування про видачу Оператору ліцензії на провадження діяльності з транспортування природного газу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, але не раніше 1 січня 2020 року, до 31 грудня 2022 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього правочину жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 17.1. договору).
На виконання умов договору та Кодексу ГТС позивач за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за лютий 2022 року (складених на підставі інформації про подачі та відбори на точках входу/виходу від/до оператора газосховищ, завантажених до інформаційної платформи Операторами газорозподільних мереж форм 3 Кодексу ГТС в розрізі споживачів Товариства, реєстру торгових сповіщень) виявив наявність у відповідача негативних щодобових небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів щодобового небалансу Товариства за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі щодобові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць.
Зокрема, за лютий 2022 року виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів у розмірі 65,35019 тис.м3 на загальну суму 2 450 142,60 грн з ПДВ, про що Оператором було оформлено відповідний акт врегулювання щодобових небалансів від 28 лютого 2022 року № 02-2022-1907000634 за газовий місяць лютий 2022 року та виставлено відповідачу рахунок на оплату щодобових небалансів від цієї ж дати та за вказаним в акті номером на суму 2 450 142,60 грн з ПДВ.
Вищевказані документи були направлені відповідачу Оператором через інформаційну платформу, що підтверджується наявною в матеріалах справи роздруківкою з "Реєстру файлів, відправлених з Інформаційної платформи".
Проте відповідач оплату Оператору за врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць лютий 2022 року в повному обсязі не здійснив, внаслідок чого у Товариства утворилась заборгованість у сумі 2 293 765,99 грн.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
За умовами частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Правові засади функціонування ринку природного газу України визначені Законом.
Пунктом 7 частини 1 статті 1 Закону визначено, що газотранспортна система - це технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об'єктами і спорудами, пов'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу.
Транспортування природного газу - це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу (пункт 45 частини 1 статті 1 Закону).
Згідно з частиною 1 статті 32 Закону транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу.
Кодекс ГТС є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.
Відповідно до пункту 3 глави 1 розділу І Кодексу ГТС його дія поширюється на всіх суб'єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.
Згідно з пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС замовник послуг транспортування - це юридична особа або фізична особа - підприємець, яка на підставі договору транспортування, укладеного з оператором газотранспортної системи, замовляє одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу.
Договір транспортування - це договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги).
Оператор газотранспортної системи на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в Кодексі, надає суб'єктам ринку природного газу: право користування газотранспортною системою в межах розподілу потужностей на точках входу та виходу; послуги транспортування природного газу газотранспортною системою в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій (пункт 1 глави 3 розділу І Кодексу ГТС).
За умовами пункту 7 глави 3 розділу I Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи здійснює надання послуг транспортування природного газу з моменту отримання природного газу в точці входу та до моменту передачі природного газу в точці виходу.
Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі, вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.
Згідно з пунктом 9 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи нижче наведені послуги, що є складовими послуги транспортування: доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи; замовлення фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтвердженої номінації; вчинення дій з врегулювання добового небалансу.
Таким чином, послуги доступу до потужності, фізичного транспортування, врегулювання добового небалансу - це складові послуги з транспортування природного газу, які надаються виключно на підставі договору транспортування.
Отже, договір транспортування природного газу є договором, який передбачає надання трьох видів послуг, а його істотні умови визначені статтею 901 ЦК України, Законом, Кодексом, типовим договором.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 15 липня 2022 року в справі № 921/184/21.
Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу IX Кодексу ГТС доступ до потужності надається лише замовникам послуг транспортування, які уклали з оператором газотранспортної системи договір транспортування.
За абзацом 1 пункту 4 розділу IX Кодексу ГТС при наданні доступу до гарантованої потужності оператор газотранспортної системи зобов'язаний надавати право користування визначеним обсягом потужності на гарантованій (постійній) основі.
Протягом 5 робочих днів з дати отримання проекту про розподіл потужності замовник послуг транспортування повинен надати оператору газотранспортної системи підписаний з боку замовника розподіл потужності (пункт 4 глави 6 розділу IX Кодексу).
Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу XI Кодексу ГТС номінації подаються замовниками послуг транспортування на відповідну добу в розрізі кожної точки входу/виходу. При цьому, природний газ, що перебуває в митному режимі митного складу, може подаватись/відбиратись виключно в точках входу/виходу на міждержавних з'єднаннях та/або точках входу/виходу до/з митного складу газосховища чи групи газосховищ.
За змістом пункту 2 глави 1 розділу ХІV Кодексу ГТС замовники послуг транспортування зобов'язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор газотранспортної системи вчиняє балансуючі дії виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій/реномінацій. При здійсненні таких дій оператору газотранспортної системи забороняється використовувати власний природний газ із газосховища.
Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу ХІV Кодексу ГТС при розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги природного газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи.
Пунктом 7 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень).
Тобто, обсяг небалансу визначається оператором на підставі інформації, яка подається самими замовниками послуг транспортування (операторами газорозподільних систем).
Згідно з пунктом 2 глави 3 розділу XII, пунктом 5 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем відповідно до вимог цього Кодексу та за формами електронного документообігу оператора газотранспортної системи, погодженими з Регулятором, надають оператору газотранспортної системи шляхом внесення (завантаження файлів з накладанням ЕЦФ) до інформаційної платформи, зокрема таку інформацію: форма № 1. Інформація про споживачів, підключених до газорозподільної системи; форма № 2. Інформація про попередні та остаточні прогнози відборів/споживання природного газу споживачами, що не вимірюються щодобово, і відбори/споживання природного газу споживачами, що вимірюються щодобово (протягом доби); форма № 3. Інформація про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово, та/або щодо яких було змінено режим нарахування відбору/споживання природного газу; форма № 4. Інформація про операторів газорозподільних систем (за їх наявності), яким природний газ передається з його газорозподільної системи, з визначенням місць підключення таких операторів та про об'єм/обсяг приймання-передачі природного газу з однієї газорозподільної зони в іншу; форма № 8. Інформація про об'єм/обсяг подач природного газу у віртуальній точці входу з газорозподільної системи в розрізі газовидобувних підприємств.
За умовами пункту 4 глави 1 розділу XII Кодексу ГТС відповідальність за своєчасність, повноту і достовірність інформації, що надається відповідно до цього розділу, несе той суб'єкт, на якого покладається обов'язок щодо надання інформації оператору газотранспортної системи відповідно до цього розділу.
За результатами аналізу даних, завантажених до інформаційної платформи самим Товариством у вищенаведених формах, та інформації щодо обсягів природного газу, які відображені в актах приймання-передачі природного газу, Оператор і визначив обсяги небалансу відповідача.
Згідно з пунктом 2 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у випадку, якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування за газову добу дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу відсутній добовий небаланс за цю газову добу.
Плата за добовий небаланс має відображати витрати та враховувати вартість вчинення балансуючих дій оператором газотранспортної системи, а також коригування, визначене відповідно до вимог цієї глави (пункт 4 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).
Якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс (абзац 2 пункту 6 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).
Відповідно до пункту 7 глави 6 розділ XIV Кодексу ГТС для розрахунку плати за добовий небаланс для кожного замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи множить остаточний обсяг добового небалансу на ціну, що застосовується відповідно до пунктів 8-11 цієї глави. Оператор газотранспортної системи до 08:00 UTC (10:00 за київським часом) години для зимового періоду та 07:00 UTC (10:00 за київським часом) години для літнього періоду газової доби (D+1) оприлюднює на власному вебсайті остаточні ціни газової доби (D), які визначаються відповідно до пунктів 8-11 цієї глави.
Для цілей розрахунку плати за добовий небаланс ціна, що застосовується, визначаються як маржинальна ціна придбання природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним (тобто коли відбори замовника послуг транспортування протягом газової доби перевищують його подачі) (пункт 8 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).
За умовами пункту 20 розділу 6 Кодексу ГТС, у випадку, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14-го числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника послуг транспортування природного газу про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника послуг транспортування природного газу в строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.
При цьому, судом також враховано, що в матеріалах справи не міститься жодних доказів на підтвердження факту звернення відповідача до позивача щодо уточнення фактичних обсягів перевищення використання договірної потужності з метою дотримання Товариством положень пункту 4.1. договору.
За приписами частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У свою чергу, факт перевищення обсягів замовленої Товариством потужності за звітний місяць - лютий 2022 року, встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 23 січня 2023 року в справі № 910/12604/22, що набрало законної сили 14 лютого 2023 року.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи те, що сума основного боргу відповідача перед Товариством за договором транспортування природного газу від 18 грудня 2019 року № 1907000634, яка за спірний період складає 2 293 765,99 грн, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про повне погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Оператора про стягнення вказаної суми боргу. У зв'язку з цим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку по оплаті визначених цим договором платежів, позивач також просив суд стягнути з відповідача 72 772,08 грн трьох процентів річних, нарахованих на суму основного боргу за період з 22 березня 2022 року по 11 квітня 2023 року, та 488 063,74 грн інфляційних втрат, нарахованих на вищевказану суму боргу за період з квітня 2022 року по березень 2023 року.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки заявлений Оператором до стягнення розмір трьох процентів річних є арифметично вірним та відповідає вимогам чинного законодавства, а заявлений розмір інфляційних втрат не перевищує розраховану судом суму вказаної компенсаційної виплати, позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаних сум також підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 440 528,76 грн пені за несвоєчасне виконання покладених на нього зобов'язань за договором, нарахованої на суму основного боргу за період прострочення з 22 березня 2022 року по 21 вересня 2022 року.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частин 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з частинами 2, 3 вищезазначеної статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).
Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 4 статті 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У пункті 13.5. договору сторони погодили, що в разі порушення Товариством строків оплати, передбачених договором, останнє сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Оскільки заявлений до стягнення розмір неустойки відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, позов у частині стягнення з Товариства пені у загальному розмірі 440 528,76 грн також підлягає задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, позов Оператора підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтагазенерго" (04071, місто Київ, вулиця Хорива, будинок 55, літера "А"; ідентифікаційний код 30677120) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, місто Київ, проспект Любомира Гузара, будинок 44; ідентифікаційний код 42795490) 2 293 765 (два мільйони двісті дев'яносто три тисячі сімсот шістдесят п'ять) грн 99 коп. основної заборгованості, 440 528 (чотириста сорок тисяч п'ятсот двадцять вісім) грн 76 коп. пені, 72 772 (сімдесят дві тисячі сімсот сімдесят дві) грн 08 коп. трьох процентів річних, 488 063 (чотириста вісімдесят вісім тисяч шістдесят три) грн 74 коп. інфляційних втрат та 49 426 (сорок дев'ять тисяч чотириста двадцять шість) грн 96 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 18 вересня 2023 року.
Суддя Є.В. Павленко