Справа № 2-56
2010 р.
03 вересня 2010 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області
в складі : головуючого-судді Калиновського М.М.
секретаря Равлюк М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ВАТ НАСК “Оранта» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди та за позовом ОСОБА_2, ВАТ НАСК «Оранта» про відшкодування витрат понесених у зв'язку з вчиненням дій в інтересах іншої особи , суд -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ВАТ НАСК «Оранта» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
В процесі судового розгляду справи ОСОБА_1 неодноразово змінював позовні вимоги.
12.08.2010 року подав до суду заяву про уточнення позовних вимог в якій просив стягнути з ВАТ НАСК «Оранта» на його користь 6 900 грн. - вартість лікування , 6 624 грн. - вартість необхідного лікування по видаленню металоконструкції з ноги, 2 500 грн. - моральної шкоди, 3 000 грн. - за надання правової допомоги.
З ОСОБА_2 просив стягнути на його користь 47 500 грн. - завданої моральної шкоди.
ОСОБА_2 подав в суд позов до ОСОБА_1, ВАТ НАСК «Оранта» про відшкодування витрат понесених у зв'язку з вчиненням дій в інтересах іншої особи.
Просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку 5 625 грн. - витрат понесених ним у їхніх інтересах.
ОСОБА_1 позовні вимоги обґрунтував тим, що 23.11.2008 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ - 2102 д. н. з. НОМЕР_1, вчинив на нього наїзд. В результаті ДТП, що сталося по вині ОСОБА_2, йому були спричинені тілесні ушкодження , внаслідок чого він став інвалідом ІІ групи без переогляду. Вказав, що отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження , які викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя, у виді перелому лівого стегна в середній третині, закритого перелому другої п'ясної кістки лівої китиці. Тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні в Снятинській ЦРЛ, в центрі травматології та ортопедії в м. Чернівці, переніс декілька операцій, поніс значні витрати на купівлю медикаментів, лікування і харчування.
Посилався на те, що він потребує повторного лікування, йому повинна бути проведена операція по видаленню з ноги металоконструкцій, для лікування травмованої ноги необхідно зробити ін'єкції препаратом « Сингіал », через завдані травми він переніс біль та страждання , внаслідок одержаного стресу погіршився слух та зір, переніс операцію по видаленню грижі, залишився інвалідом ІІ групи, порушився його нормальний ритм життя.
Просив позов задоволити.
ОСОБА_2 та його представники позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали, просили у задоволенні позову відмовити.
Позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовувалися тим, що після скоєного ДТП, внаслідок якого постраждав ОСОБА_1, ОСОБА_2 було передано дружині ОСОБА_1 на його лікування 200 грн. та 500 євро.
Оскільки, ОСОБА_1, терміново після ДТП, потребував лікування, тому він передав йому на лікування вищезазначену суму коштів.
В даний час зрозумів, що його цивільна відповідальність була засрахована і згідно договору страхування за нього цивільну відповідальність несла ВАТ НАСК «Оранта».
ОСОБА_1 позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав.
Представник ВАТ НАСК «Оранта» позов ОСОБА_1 визнав частково, а позов ОСОБА_2 не визнав.
Зокрема, зазначив, що ВАТ НАСК «Оранта» на виконання своїх зобов'язань по полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності виплатила страхове відшкодування ОСОБА_1 у сумі 10 923, 44 грн., підтверджуючі документи містяться у матеріалах справи.
Заявлені вимоги ОСОБА_1 визнав частково, а саме погоджується з виплатою позивачу суми у розмірі 4 800 грн., яка необхідна для проведення операції по видаленню металоконструкції з лівої стегнової кістки, оскільки дані витрати підтверджені документально.
Вимоги про стягнення 6 900 грн. вартості лікування та 1 824 грн. на препарат «Сінгіал» не визнав, оскільки вони не підтверджені належними документами.
Частково визнав, моральну шкоду у розмірі 500 грн. та 1 000 грн. на відшкодування витрат на правову допомогу.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1, його представника, представників ОСОБА_2, представника ВАТ НАСК «Оранта», перевіривши матеріали справи, дослідивши повно та всебічно докази по справі, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 слід задоволити частково, а у задоволені позову ОСОБА_2 слід відмовити з наступних підстав.
Як встановлено у судовому засіданні, 23.11.2008 року ОСОБА_2, керуючи належним йому автомобілем ВАЗ - 2102 д. н. з. НОМЕР_1, вчинив наїзд на ОСОБА_1
Внаслідок ДТП ОСОБА_1 було завдано середньої тяжкості тілесні ушкодження, які викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя у вигляді перелому лівого стегна у середній третині, закритого перелому другої п'ясної кістки лівої китиці.
Постановою Снятинського районного суду від 03.03.2009 року ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 286 ч. 1 КК України, а провадження у справі відносно нього закрито на підставі ст. 1 п. «Г» ЗУ «Про Амністію» від 12.12.2008 року. Зазначена постанова набрала законної сили.
Відповідно до ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду, обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно - правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим майновим правам фізичної особи, а також шкода завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно ст.1187 ЦК України, щкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1195 ЦК України передбачено, що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом, або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків. Договором, або законом може бути збільшений обсяг і розмір відшкодування шкоди, завданої потерпілому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Дана шкода відшкодовується без урахування пенсії, яку особа одержувала до цього, а також інших доходів.
Встановлено, що між ОСОБА_2 та ВАТ НАСК «Оранта» укладено договір страхування цивільно-правової відповідальності та видано поліс № ВВ 8040685 про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно даного полісу, ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ЗУ «Про страхування», ВАТ НАСК «Оранта» взяла на себе зобов'язання цивільно-правової відповідальності за шкоду заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації ОСОБА_2 наземного транспортного засобу.
З матеріалів справи слідує, що ВАТ НАСК «Оранта» на виконання своїх зобов'язань виплатила ОСОБА_1 страхове відшкодування у сумі 10 923, 44 грн. Розрахунок розміру даного страхового відшкодування проводився на підставі документів, які були представлені ОСОБА_1
У відповідності до вимог ст. ст. 24 та 35 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодуванню, яке пов'язане з лікуванням потерпілого, підлягають обґрунтовані витрати, що підтверджені документально, відповідним медичним закладом.
Вимогу позивача про стягнення з ВАТ НАСК «Оранта» вартості медичних послуг по видаленню металоконструкції з лівої стегнової кістки у розмірі 4 800 грн. слід задоволити, оскільки дана вимога підтверджується документально, а саме довідкою медичного закладу.
Щодо вимог про стягнення з ВАТ НАСК «Оранта» вартості лікування у розмірі 6 900 грн., вартості препарату «Сингіал» у розмірі 1 824 грн., то у їх задоволенні слід відмовити, оскільки на підтвердження даних витрат не подано фінансових документів, не зазначено, які саме медичні послуги надавалися.
Підлягає до задоволення вимога про стягнення з ВАТ НАСК «Оранта» 3 000 грн. за надання правової допомоги, оскільки зазначені витрати підтверджуються квитанціями, що містяться у матеріалах справи.
Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 (із змінами і доповненнями) зазначено, що розмір відшкодування моральної шкоди суд визнає залежно від характеру та обсягів страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахування інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що при визначенні відшкодування моральної шкоди враховуються вимоги розумності і справедливості .
Встановлено, що позивачу внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 було завдано моральної шкоди, а саме ОСОБА_1 зазнав сильних фізичних та душевних страждань, йому було спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження, став інвалідом ІІ групи, були порушені нормальні життєві зв'язки та сталий уклад життя.
За таких обставин суд вважає, що з ВАТ НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 слід стягнути 2 000 грн. моральної шкоди.
Щодо стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2, то тут необхідно зазначити, що після ДТП, ОСОБА_2 передав дружині ОСОБА_1 кошти у сумі 500 євро та 200 грн. на лікування останнього.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 є онкохворим, потребує лікування, пенсіонером, з врахування добровільно відшкодованої вищезазначеної суми коштів, суд вважає, що з ОСОБА_2 слід стягнути на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 3 500 грн.
Щодо заявних вимог ОСОБА_2 про відшкодування витрат належних у зв'язку з вчиненням дій в інтересах іншої особи, то вони не підлягають до задоволення, оскільки є безпідставними.
Відповідно до ст. 1160 ЦК України, якщо особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, при першій нагоді не повідомила цю особу про свої дії, вона не має права вимагати відшкодування зроблених витрат.
Крім того дані витрати враховані судом у суму моральної шкоди, яку ОСОБА_2 завдав ОСОБА_1
На підставі наведеного, керуючись постановою пленуму ВСУ № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (з відповідними змінами), ст. ст. 23, 1160, 1166, 1167, 1187, 1195 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 58, 60, 212-215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити частково.
Стягнути з ВАТ НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 4 800 грн. матеріальних збитків, 2 000 грн. відшкодування завданої моральної шкоди, 3 000 грн. за надання правової допомоги, а всього 9 800 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 500 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.
В решті позовних вимог відмовити.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.
Стягнути у солідарному порядку з ВАТ НАСК «Оранта» та ОСОБА_2 в користь держави 133 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Снятинський райсуд. У разі відсутності сторін, під час проголошення судового рішення подається апеляційна скарга протягом десяти днів, з дня отримання цього рішення.
Рішення набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 223 та ст. 294 ЦПК України.
Головуючий: підпис
Суддя Снятинського районного суду М.М. Калиновський