номер провадження справи 19/5/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.09.2023 Справа № 908/2239/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Давиденко І.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова Компанія «Фаворит» (27613, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Підгайці, вул. Польова, буд. 1В, ідентифікаційний код 39548740)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Екопромлит» (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, Каховське шосе, буд. 3 А, ідентифікаційний код 41916280)
про стягнення 1 397 649,08 грн
представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
06.07.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. б/н від 03.07.2023 (вх. № 2427/08-07/23 від 06.07.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова Компанія «Фаворит» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Екопромлит» про стягнення заборгованості за непоставлений товар в розмірі 1 397 649,08 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено зобов'язання з поставки товару за укладеним між сторонами спору договором поставки у спрощений спосіб, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача попередньої оплати.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 06.07.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2239/23 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.
Ухвалою суду від 11.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2239/23. Присвоєно справі номер провадження 19/5/23. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 31.07.2023.
Ухвалою суду від 31.07.2023 в порядку ст. 183 ГПК України відкладено підготовче провадження на 21.08.2023.
Ухвалою суду від 21.08.2023 в порядку ст. 185 ГПК України підготовче провадження закрито, розгляд справи по суті призначено на 11.09.2023.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, за наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу - таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Пунктом 3 ст. 222 ГПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Представник позивача в судове засідання 11.09.2023 не з'явився, в матеріалах справи міститься заява позивача б/н від 14.07.2023 (вх. № 15812/08-08/23 від 24.07.2023), відповідно до якої останній просив розглядати справу без участі його уповноваженого представника.
Представник відповідача в судове засідання 11.09.2023 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений всіма належними засобами.
Місцезнаходженням відповідача, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є: 72311, Запорізька область, м. Мелітополь, Каховське шосе, буд. 3 А.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 р. за № 1668/39004, територія Мелітопольської міської територіальної громади входить до тимчасово окупованих територій.
Ухвалою суду від 11.07.2023 відповідачу встановлено строк - не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження/п'ятнадцяти днів з дня опублікування тексту даної ухвали на офіційному веб-сайті судової влади України у справі - надати відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України та заперечень із урахуванням вимог ст. 167 ГПК України.
Відповідач про відкриття провадження у даній справі, відкладення підготовчого засідання, закриття підготовчого засідання та призначення розгляду справи по суті був повідомлений належним чином, у відповідності до статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», а саме: через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, шляхом розміщення текстів відповідних ухвал на вказаному сайті. Додатково ухвали суду по даній справі були надіслані відповідачу на електронну адресу, зазначену у позові та в його листі вих. № 37 від 24.05.2021, копія якого міститься в матеріалах справи.
Отже, судом вжито всі можливі заходи для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/2239/23 та хід судового розгляду даної справи.
Судом також враховано, що не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 11.07.2023 у справі № 908/2239/23 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.
Згідно зі ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За таких обставин, суд вважає, що ним було вжито достатньо заходів для повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи № 908/2239/23.
З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю представників сторін.
Розглянувши матеріали справи та фактичні обставини, оцінивши надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.
З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
Позивач посилався на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислова Компанія «Фаворит» (Замовник) було здійснено замовлення товару - корпус (відливка) у Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Екопромлит» (Постачальник).
На виконання усних домовленостей, досягнутих між сторонами з поставки товару, Постачальником виставлено Замовнику рахунок № 28 від 27.01.2022 на суму 1 404 000,00 грн. Товар - корпус (відливка) О 10112021001 в кількості 3 800 штук.
Як вбачається з матеріалів справи, за період з 27.01.2022 по 16.02.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислова Компанія «Фаворит» було здійснено попередню оплату Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод «Екопромлит» в розмірі 1 404 000,00 грн, що підтверджується банківськими виписками, в яких в призначенні платежу зазначено посилання про сплату відповідно до рахунку № 28 від 27.01.2022, а саме:
- № 278 від 27.01.2022 на суму 100 000,00 грн;
- № 296 від 27.01.2022 на суму 100 000,00 грн;
- № 330 від 31.01.2022 на суму 100 000,00 грн;
- № 396 від 02.02.2022 на суму 100 000,00 грн;
- № 415 від 03.02.2022 на суму 100 000,00 грн;
- № 445 від 04.02.2022 на суму 100 000,00 грн;
- № 504 від 07.02.2022 на суму 100 000.00 грн;
- № 536 від 08.02.2022 на суму 100 000,00 грн.;
- № 579 від 09.02.2022 на суму 100 000,00 грн;
- № 600 від 10.02.2022 на суму 100 000,00 грн;
- № 626 від 11.02.2022 на суму 100 000,00 грн;
- № 681 від 14.02.2022 на суму 100 000,00 грн;
- № 708 від 15.02.2022 на суму 100 000,00 грн;
- № 731 від 16.02.2022 на суму 104 000,00 грн.
Позивач посилався на те, що відповідач частково виконав свої зобов'язання, в зв'язку з чим сума непоставленого товару склала 1 397 649,08 грн.
Невиконання відповідачем зобов'язання щодо поставки товару стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про повернення попередньої оплати за даний товар.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України, підставами виникнення зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положенням ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ст. 181 Господарського кодексу України).
Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Суд вважає, що дії сторін з виставлення рахунку та його оплати відповідно до вимог ч. 1 ст. 181 ГК України, ст. 202 ЦК України свідчать про схвалення ними правочину, що створило для них цивільні права та обов'язки.
Таким чином, між сторонами по справі виникли відносини з договору поставки, укладеного в усній формі, врегульовані гл. 54 ЦК України, за яким відповідач зобов'язався передати позивачу у власність товар, а позивач - прийняти вказаний товар та сплатити за нього встановлену ціну.
Факт виставлення відповідачем рахунку на оплату товару та його оплата позивачем свідчить про виникнення між сторонами спору договірних правовідносин з поставки товару, відтак, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору поставки є предмет та ціна, які узгоджені сторонами спору у зазначених вище документах.
Таким чином, між сторонами було укладено договір поставки у спрощений спосіб.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до вимог ст.ст. 662,663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Судом встановлено, що після виставлення відповідачем рахунку № 28 від 27.01.2022, позивач здійснив в повному обсязі попередню оплату, як вже зазначено вище. Останній платіж був здійснений 16.02.2022.
Проте, відповідачем не було здійснено поставку товару на користь позивача, як зазначає сам позивач у позовній заяві, що відповідач частково здійснив поставку товару, після чого сума непоставленого товару та відповідно неповернутої відповідачем попередньої оплати склала 1 397 649,08 грн.
Приписами ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Положеннями ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів встановлення сторонами строку виконання відповідачем обов'язку, також сторонами не визначений строк виконання обов'язку моментом пред'явлення вимоги.
Позивач до позову додав вимогу вих. № 108 від 01.06.2023, відповідно до якої відмовився від поставки товару та вимагав в строк до 10.06.2023 повернути позивачу попередню оплату в розмірі 1 397 649,08 грн, зазначивши, що вона була надіслана електронною поштою відповідачу, однак, доказів надсилання вимоги до позову не надав.
Таким чином, за висновками суду, даний позов і є вимогою позивача про повернення попередньої оплати.
Жодного підтвердження факту поставки відповідачем на користь позивача товару або повернення на користь позивача грошових коштів в розмірі 1 397 649,08 грн матеріали справи не містять.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 1 397 649,08 грн попередньої оплати є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.
Судовий збір в порядку ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Екопромлит» (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, Каховське шосе, буд. 3 А, ідентифікаційний код 41916280) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова Компанія «Фаворит» (27613, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Підгайці, вул. Польова, буд. 1В, ідентифікаційний код 39548740) 1 397 649 (один мільйон триста дев'яносто сім тисяч шістсот сорок дев'ять) грн 08 коп. попередньої оплати.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Екопромлит» (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, Каховське шосе, буд. 3 А, ідентифікаційний код 41916280) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова Компанія «Фаворит» (27613, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Підгайці, вул. Польова, буд. 1В, ідентифікаційний код 39548740) 20 964 (двадцять тисяч дев'ятсот шістдесят чотири) грн 74 коп. витрат зі сплати судового збору.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення оформлено та підписано 19.09.2023
Суддя І.В. Давиденко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.