номер провадження справи 24/171/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.09.2023 Справа № 908/2121/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Зеленцової К.Ю., розглянувши матеріали справи № 908/2121/23
за позовом: Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Якова Новицького, буд. 5, м. Запоріжжя, 69035)
в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, -
позивача-1: Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105 ідентифікаційний код 04053915)
позивача-2: Східного офісу Держаудитслужби, (вул. Володимира Антоновича, буд. 22, корп. 2, м. Дніпро, 49101, ідентифікаційний код 40477689) в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (вул. Перемоги, буд. 129, м. Запорожжя, 69057, ідентифікаційний код 41127371)
до відповідача-1: Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” (вул. Волгоградська, буд. 23, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 03345018)
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ріф Січ”, (пр.Маяковського, буд. 11, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 35450246)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (пр. Олександра Поля, буд. 2, м. Дніпро, 49004, ідентифікаційний код 20306037)
про визнання недійсними рішення та договору, застосування наслідків недійсності
за участю представників:
прокурор: Стешенко В.Є., прокурор відділу Запорізької обласної прокуратури, службове посвідчення № 075793 від 01.03.2023
від позивача 1: Савченко І.Г., посвідчення №1341 від 09.08.2023
від позивача 2: не прибув
від відповідача 1: Колодій А.О., адвокат, ордер серія АР № 1137553
від відповідача 2: не прибув
СУТЬ СПОРУ:
До Господарського суду Запорізької області звернувся заступник Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Запорізької міської ради (позивача-1) та Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (позивача-2) до відповідача-1: Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” та відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ріф Січ”, в якому просить:
- визнати недійсним рішення тендерного комітету Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів”, оформлене протоколом розгляду тендерних пропозицій щодо процедури відкритих торгів на закупівлю товару: Нафта і дистиляти - за кодом CPV за ДК 021:2015-09130000-9- (Бензин А-92) № 175 від 06.10.2017;
- визнати недійсним договір про закупівлю товару № 47/ЕЗ від 17.10.2017 щодо закупівлі нафти і дистилятів - за кодом CPV за ДК 021:2015-09130000-9 - (Бензин А-92), укладений між Комунальним підприємством “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ріф Січ”;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ріф Січ” на користь Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” 1230000,00 грн., а з Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” одержані ним за рішенням суду 1230000,00 грн. стягнути в дохід держави в особі Східного офісу Держаудитслужби.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 27.06.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2121/23 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.
Позов заявлено на підставі ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст., ст. 1, 3, 36 Закону України «Про публічні закупівлі (в редакції станом на 01.01.2019), ст. ст. 4, 20, 27, 53, 74, 75, 81, 129, 162, 164 ГПК України, ст. ст. 16, 202, 203, 215, 228, 256, 257, 261 ЦК України та мотивовано порушенням ТОВ «РІФ СІЧ» законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів проведеного КП «ЕЛУАШ» тендера, що не сумісне з основними засадами цивільного законодавства. У діях ТОВ «РІФ СІЧ» вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства. Метою вказаних дій є усунення конкуренції під час проведення тендера та недобросовісне отримання права на укладення договору. Завідомо суперечлива мета дій відповідача-2 полягала в тому, щоб уникнути встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» обмежень, протиправно усунути конкуренцію під час проведення публічної закупівлі, нівелювати ефективність її результатів, у незаконний спосіб одержати право на укладення спірного договору не на конкурентних засадах. У зв'язку з цим, рішення, оформлене протоколом №175 від 06.10.2017 тендерного комітету КП «ЕЛУАШ», підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 ЦК України. Тендер відбувся за участю в ньому двох учасників - ТОВ «РІФ СІЧ» та ТОВ «ОЛІО ТРАНС», які вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених між собою дій, що стосуються спотворення результатів цього тендера. Отже, придбання КП «ЕЛЕАШ» нафти і дистилятів (бензину марки А-92) проведено за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками цього тендера її видимості. Тому договір, укладений за підсумками тендера, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу ТОВ «РІФ СІЧ», на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України. За результатами виконання Договору ТОВ «РІФ СІЧ» одержало 1230000,00 грн. Ураховуючи наявність умислу лише у ТОВ «РІФ СІЧ», як сторони оспорюваного договору, одержані ним 1230000,00 грн. за цим правочином повинні бути повернуті іншій стороні договору, а отримані нею за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави в особі Східного офісу Держаудитслужби.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2121/23 в порядку загального позовного провадження, справі присвоєно номер провадження справи 24/171/23, підготовче засідання призначено на 24.07.2023. Цією же ухвалою залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Південно-Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України
11.07.2023 до суду від Управління східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області надійшли пояснення по суті спору, в яких офіс, зокрема, заявив про підтримання заявлених прокурором позовних вимог.
Ухвалою суду від 24.07.2023 відкладено підготовче засідання на 23.08.2023.
26.07.2023 від КП «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти позову не заперечив.
Ухвалою суду від 23.08.2023 закрито підготовче провадження у справі № 908/2121/23, призначено справу до судового розгляду по суті на 18.09.2023.
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 18.09.2023 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Прокурор, позивач 1підтримали позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач 1 проти позову не заперечував, свою правову позицію виклав у відзиві на позовну заяву.
Відповідач 2 заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, в судове засідання за викликом жодного разу не прибув, будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідачів не надходило.
Оскільки неявка в судове засідання представника відповідача 2 не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.
В засіданні 18.09.2023 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, представників сторін, суд
УСТАНОВИВ:
Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя Запорізької області, під час виконання повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави у бюджетній сфері щодо визнання недійсними рішення тендерного комітету Комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів», оформленого протоколом розгляду тендерних пропозицій щодо процедури відкритих торгів на закупівлю товару: Нафта і дистиляти - за кодом СРV за ДК 021:2015-09130000-9 - (Бензин А-92) № 175 від 06.10.2017 та договору про закупівлю товару № 47/ЕЗ від 17.10.2017 щодо закупівлі нафти і дистилятів - за кодом СРV за ДК 021:2015-09130000-9 - (Бензин А-92), укладеного між Комунальним підприємством «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріф Січ», як таких, що суперечать інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з умислу відповідача -2 та застосування наслідків недійсності.
Встановлено, що КП «ЕЛУАШ» 12.09.2017 в електронній системі публічних закупівель «Рrozorro» розпочато процедуру відкритих торгів щодо закупівлі бензину марки А-92, ДК 021:2015: 09130000-9 - Нафта і дистиляти (ідентифікатор закупівлі UА-2017-09-12-000971-а), доступне за посиланням: https//prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-09-12-000971-а.
Очікувана вартість предмета закупівлі становила 1232000,00 гривень.
Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій участь у вказаних відкритих торгах прийняли три суб'єкти господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХОЙЛ ТК» з пропозицією 1 161 000,00 грн, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріф Січ» з пропозицією 1 230 000,00 грн та Товариство з обмеженою відповідальністю «Оліо транс» з пропозицією 1 232 000,00 грн.
Критерієм вибору переможця була ціна.
Рішенням тендерного комітету КП «ЕЛУАШ», оформленим протоколом розгляду тендерних пропозицій щодо процедури відкритих торгів на закупівлю товару Нафта і дистиляти - за кодом СРV за ДК 021:2015-09130000-9 - (Бензин А-92) № 172 від 05.10.2017 відхилено найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію ТОВ «ТЕХОЙЛ ТК» як таку, що не відповідають вимогам до тендерної документації.
Наступною найбільш економічно вигідною тендерною пропозицією з переліку учасників була пропозиція ТОВ «Ріф Січ», яка відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації, що підтверджується формою протоколу розкриття тендерних пропозицій.
У зв'язку з цим, ТОВ «Ріф Січ» визнано переможцем процедури відкритих торгів, що підтверджується протоколом розгляду тендерних пропозицій щодо процедури відкритих торгів на закупівлю товару № 175 від 06.10.2017, складеним на засіданні тендерного комітету КП «ЕЛУАШ». Цим протоколом також прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю із вказаним товариством.
У зв'язку з викладеним, електронною системою закупівель сформовано повідомлення про намір укласти договір.
Надалі, між КП «ЕЛУАШ» та ТОВ «РІФ СІЧ» укладено договір від 17.10.2017 №47ЕЗ щодо закупівлі нафти і дистилятів - за кодом СРV за ДК 021:2015-09130000-9 - (Бензин А-92).
Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору визначено, що Постачальник зобов'язується до 31.10.2017 поставити Замовнику товар, зазначений в п.1.2 Договору та специфікації, що є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток № 1), а Замовник - прийняти і оплатити Товар.
Згідно зі специфікацією до Договору, Постачальник має передати Замовнику товар - Бензин А-92 у кількості 50 000 літрів загальною вартістю 1 230 000, 00 грн з ПДВ.
Пунктом 3.2 Договору передбачено, що ціна цього Договору становить 1 230 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 205 000,00 грн.
Строк поставки товару визначено з 17.10.2017 по 31.10.2017 (п. 5.2 Договору).
Наразі Договір про закупівлю товару № 47/ЕЗ від 17.10.2017 виконаний обома сторонами в повному обсязі, що підтверджується наступним.
Відповідно до інформації, наданої Управлінням Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області у листі від 28.04.2023 № 02-31-06/595, на виконання договору про закупівлю товару № 47/ЕЗ від 17.10.2017 КП «ЕЛУАШ» (код ЄДРПОУ 03345018) на користь ТОВ «Ріф Січ» (код ЄДРПОУ 35450246) проведено оплату наступними платежами:
- 31.10.2017, платіжне доручення від 25.10.2017 № 789 на суму 861 000,00 грн;
- 07.11.2017, платіжне доручення від 01.11.2017 № 798 на суму 369 000,00 грн.
Згідно з вказаною інформацією, головним розпорядником цих бюджетних коштів є Департамент інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради, тому фінансування здійснювалось з рахунку зазначеного Департаменту, який у свою чергу фінансується за рахунок коштів місцевих бюджетів м. Запоріжжя. Кошти на оплату вказаного договору надійшли відповідно до паспорту бюджетної програми код програмної класифікації 4116650 «Утримання та розвиток інфраструктури доріг».
Водночас зазначена вище інформація підтверджується даними Єдиного вебпорталу використання публічних коштів spending.gov.ua (https://spending.gov.ua /new/аbоut-роrtаl).
Так, spending.gov.ua - це офіційний державний вебпортал з відкритими даними про використання розпорядниками та одержувачами публічних коштів державного та місцевих бюджетів. Вебпортал входить до складу платформи відкритих даних у сфері публічних фінансів Є-data.
Відповідно до інформації Єдиного вебпорталу використання публічних коштів spending.gov.ua оплата по вказаному Договору пройшла наступними платежами:
- інформація щодо трансакції № 67531496, номер розрахункового документу 789 від 25.10.2017 (оплачено 31.10.2017) на суму 861000,00 грн, призначення платежу 4116650; 2610; спл. за Бензин А-92 (талони); зг. дог. від 17.10.2017 № 47/ЕЗ, вид. накл. від 24.10.2017 № 241001, в т.ч. ПДВ - 143 500,00 грн.;
- інформація щодо трансакції № 67993032, номер розрахункового документу 798 від 01.11.2017 (оплачено 07.11.2017) на суму 369000,00 грн, призначення платежу 4116650; 2610; спл. за Бензин А-92 (талони); зг. дог. від 17.10.2017 № 47/ЕЗ, вид. накл. від 31.10.2017 № 311005, в т.ч. ПДВ - 61500,00 грн.
Таким чином, dідповідачем 1 за Договором від 17.10.2017 № 47/ЕЗ на рахунок ТОВ «Ріф Січ» перераховано кошти у загальній сумі 1 230 000,00 грн.
У подальшому, рішенням адміністративної колегії Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.11.2020 № 54/41-р/к дії ТОВ «Ріф Січ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 35450246) та ТОВ «Оліо Транс» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40383219) визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій шляхом спотворення результатів тендеру (торгів) при участі у вищезазначеній процедурі закупівлі з ідентифікатором UА-2017-09-12-000971-а.
Указане рішення (за винятком конфіденційних даних та інформації з обмеженим доступом) оприлюднене на офіційному веб-сайті Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та доступне за посиланням: https//sotheastmty.аmсu.gon.uа/storage/арр/uрlоаds/рublіс/605/9с5/3dа/6059с53dас460032654219.рdf.
Адміністративною колегією Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі № 54/32-20 було встановлено факт узгоджених дій ТОВ «Ріф Січ» та ТОВ «Оліо Транс», що стосується спотворення результатів закупівлі, під час участі у торгах (із наявних у справі доказів), які полягали у:
- наявності сталих господарських відносин між відповідачами, єдність інтересів;
- наданні фінансової допомоги;
- використанні однієї електронної поштової скриньки;
- використанні однакових засобів зв'язку;
- фактичному розташуванні відповідачів за однаковими адресами;
- використанні одного електронного майданчика та однієї ІР-адреси;
- забезпеченні ТОВ «Ріф Січ» участі у Торгах ТОВ «Оліо Транс»;
- технічній участі у Торгах одного із відповідачів для забезпечення перемоги іншим відповідачем;
- схожості дій ТОВ «Ріф Січ» та ТОВ «Оліо Транс» при визначенні вартості предметів закупівель;
- схожості в оформленні відповідачами конкурентної документації;
- наявності спільних унікальних особливостей файлів, завантажених відповідачами в електронну систему закупівель.
З огляду на зазначене вище, адміністративна колегія у своєму рішенні від 24.11.2020 № 54/41-р/к дійшла висновку, що ТОВ «Ріф Січ» та ТОВ «Оліо Транс» під час підготовки документації в процедурі закупівлі з ідентифікатором UА-2017-09-12-000971-а діяли несамостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що є обов'язковою умовою участі у конкурентних процедурах закупівель та за Законом України «Про публічні закупівлі».
Узгодивши свою поведінку та свої тендерні пропозиції ТОВ «Ріф Січ» та ТОВ «Оліо Транс» тим самим усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже спотворили результати проведення Замовником відкритих торгів, порушивши право Замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, а відтак, вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України «Про захист економічної конкуренції».
Враховуючи вищевикладене, така поведінка ТОВ «Ріф Січ» та ТОВ «Оліо Транс» становить порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, заборонених відповідно до пункту 1 статті 50, пункту 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Також, вказаним рішенням адміністративної комісії на ТОВ «РІФ СІЧ» та ТОВ «ОЛІО ТРАНС» накладено штрафи за виявлені порушення.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2021 у справі № 904/2881/21 ТОВ «Ріф Січ» та ТОВ «Оліо Транс» відмовлено у задоволенні позовів про визнання недійсним рішення антимонопольного комітету від 24.11.2020 у справі № 54/41-р/к.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2022 апеляційні скарги ТОВ «Ріф Січ» та ТОВ «Оліо Транс» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2021 у справі № 904/2881/21 залишено без змін.
Таким чином законність рішення адміністративної колегії Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.11.2020 № 54/41-р/к підтверджено рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, які набрали законної сили.
За інформацією Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.02.2023 № 54-02 відділенням подано позов до суду про стягнення з ТОВ «Ріф Січ» та ТОВ «Оліо Транс» штрафів, накладених вищезазначеним рішенням антимонопольного комітету.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.11.2022 у справі № 908/3500/21 позовні вимоги Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до ТОВ «Ріф Січ» задоволено у повному обсязі та стягнуто штраф у сумі 1187890,00 грн. Наразі судовий наказ у цій справі перебуває на виконанні.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.
Абзацами 1-3 ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право за захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
За ч., ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання з момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Зміст правочину не може суперечити, зокрема, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст.203 ЦК України).
Згідно з ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Норма аналогічного змісту міститься у ч. 1 ст.208 ГК України.
У п. 3.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» наголошено, що необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків.
До договорів, що підпадають під ознаки відповідної норми, слід відносити ті, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави і суспільства.
Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення такого договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов'язання, а також наявність наміру у кожної із сторін.
Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.
Частиною 3 ст. 5 ГК України регламентовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
У постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №922/1391/18 викладено правовий висновок щодо застосування ч. 3 ст.228 ЦК України в сукупності з ч. 1 ст. 203 указаного Кодексу.
Ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою зі сторін і якою мірою виконано зобов'язання, а також з'ясувати наявність наміру (умислу), яка означає, що сторони (сторона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам є наявність наміру хоча б в однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків.
Питання про те, чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, як і спрямованість умислу особи, може доводитися іншими наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності з урахуванням вимог, визначених процесуальним законом. При цьому вирок суду, постановлений у кримінальній справі, не є єдиним та обов'язковим доказом вини.
Аналогічні правові висновки щодо застосування вказаних норм матеріального права викладено і в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/1421/16, від 15.02.2018 у справі №911/1023/17, від №910/1424/16, від 31.05.2018 у справі №911/639/17, від №911/1113/18, від 10.06.2021 у справі №910/114/19, від №910/6271/17 від 13.01.2022 у справі №908/3736/15 тощо.
До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).
Як констатує Верховний Суд у постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17, добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
При цьому ч.5 ст.13 ЦК України, якою регламентовано цілі реалізації цивільних прав, не допускає їх використання з метою неправомірного обмеження конкуренції, а також недобросовісну конкуренцію.
Закон України «Про захист економічної конкуренції» (Закон) визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
Статтями 1, 4 Закону визначено, що конкуренція - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. Суб'єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.
Одним із найпоширеніших видів порушень, що спотворює конкуренцію, є антиконкурентні узгоджені дії, внаслідок яких усувається конкуренція та змагальність між учасниками, що призводить до спотворення конкурентного середовища в цілому.
Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.
Відповідні дії становлять порушення законодавства про захист економічної конкуренції (п. 1 ст. 50 Закону).
Разом із тим Закон України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), як указано в його преамбулі, визначає правові та економічні засади здійснення закупівель послуг для забезпечення потреб держави та територіальних громад. Його метою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції.
За змістом ч. 1 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за принципом добросовісної конкуренції серед учасників.
Крім того, тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі) (п.28 ч.1 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Тому, оголошуючи проведення відкритих торгів, КП «ЕЛУАШ» мало на меті не просто задовольнити потребу в наявності пального для здійснення господарського діяльності, а здійснити їх придбання на засадах конкурентності учасників відповідного тендера.
Розглядаючи справу №910/114/19 про визнання недійсним договору про закупівлю як такого, що суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам Верховний Суд у п. п. 32, 33 своєї постанови від 10.06.2021 указав, що визначене положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» спеціальне законодавче регламентування процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб держави має на меті створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції і запобігання проявам корупції, що одночасно слугує захисту інтересів держави. Тому прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом вимог.
Обставини вчинення ТОВ «РІФ СІЧ» порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів публічної закупівлі з ідентифікатором UА-2017-09-12-000971-а, підтверджуються рішенням адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.11.2020 № 54/41-р/к.
Таким чином, орган Антимонопольного комітету України своїм рішенням підтвердив порушення вимог законодавства, яке полягало у спотворенні учасниками, у тому числі ТОВ «РІФ СІЧ», результатів торгів. Протиправність таких дій полягала в їх спрямуванні на здобуття перемога у процедурі закупівлі будь-якою ціною, у тому числі шляхом домовленостей з іншим учасником.
Законність указаного рішення підтверджена рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2022, та в силу ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України не потребує доказування.
Невід'ємною умовою ефективного функціонування економічної системи в Україні є розвиток якісного конкурентного середовища - результату й сукупності умов взаємодії усіх суб'єктів ринку за відповідного рівня економічного змагання й можливості впливу окремих економічних агентів на загальноринкову ситуацію.
Вільне змагання суб'єктів господарювання забезпечує встановлення цін на рівні, що приводить до оптимального розподілу суспільних ресурсів, сприяє підвищенню рівня організації господарської діяльності та здійсненню науково-технічного прогресу.
Ефективна економіка своєю чергою забезпечує високу та динамічну продуктивність капіталу як інвестиційну складову та результативність праці як соціальну складову, що є запорукою зростання загального добробуту.
Проте, порушення ТОВ «РІФ СІЧ» законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів проведеного КП «ЕЛУАШ» тендера, не сумісне з основними засадами цивільного законодавства, оскільки є проявом недобросовісної поведінки учасника цивільних відносин, призводить до порушення ним меж здійснення його цивільних прав, порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників, який установлено Законом України «Про публічні закупівлі», нівелює мету проведення конкурентної процедури закупівлі та загалом негативно впливає на економічні процеси у державі та суспільстві.
Дії ТОВ «Ріф Січ» та ТОВ «Оліо Транс», які полягали у наявності сталих господарських відносинах між відповідачами та єдності їх інтересів; наданні фінансової допомоги; використанні однієї електронної поштової скриньки; використанні однакових засобів зв'язку; фактичному розташуванні відповідачів за однаковими адресами; використанні одного електронного майданчика та однієї ІР-адреси; забезпеченні ТОВ «Ріф Січ» участі у Торгах ТОВ «Оліо Транс»; технічній участі у Торгах одного із Відповідачів для забезпечення перемоги іншим відповідачем; схожості дій ТОВ «Ріф Січ» та ТОВ «Оліо Транс» при визначенні вартості предметів закупівель; схожості в оформленні відповідачами конкурентної документації; наявності спільних унікальних особливостей файлів, завантажених відповідачами в електронну систему закупівель - є узгодженою поведінкою, що стосується спотворення результатів торгів, проведених КП «ЕЛУАШ» із придбання нафти і дистилятів (Бензин А-92).
Тому дії ТОВ «РІФ СІЧ» спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення договору не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяє, а навпаки, обмежує розвиток конкуренції у державі.
Ураховуючи зазначене, у діях ТОВ «РІФ СІЧ» вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
Метою вказаних дій є усунення конкуренції під час проведення зазначеного тендера та недобросовісне отримання права на укладення договору.
Таким чином, завідомо суперечлива мета дій ТОВ «РІФ СІЧ» полягала в тому, щоб уникнути встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» обмежень, протиправно усунути конкуренцію під час проведення публічної закупівлі, нівелювати ефективність її результатів, у незаконний спосіб одержати право на укладення спірного договору не на конкурентних засадах.
У силу положень ст. 202 ЦК України рішення тендерного комітету КП «ЕЛУАШ», оформлене протоколом розгляду тендерних пропозицій щодо процедури відкритих торгів на закупівлю товару № 175 від 06.10.2017, яким ТОВ «Ріф Січ» визнано переможцем та вирішено укласти з ним договір про закупівлю товару, є правочином, учиненим цим комунальним підприємством і спрямованим на набуття у нього і вказаного товариства цивільних прав та обов'язків щодо укладення договору.
Схожий за змістом висновок щодо застосування ст. 202 ЦК України в подібних правовідносинах викладено в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
У зв'язку із цим, рішення тендерного комітету КП «ЕЛУАШ», оформлене протоколом розгляду тендерних пропозицій щодо процедури відкритих торгів на закупівлю товару № 175 від 06.10.2017 завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з умислу однієї сторони - ТОВ «Ріф Січ» і підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на момент укладення Договору №7ВТП від 02.03.2018), договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, установлених цим Законом.
Норму аналогічного змісту містить ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції, чинній на сьогодні.
Тендер відбувся за участю в ньому двох учасників - ТОВ «РІФ СІЧ» та ТОВ «ОЛІО ТРАНС», які вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених між собою дій, що стосуються спотворення результатів цього тендера.
Отже, придбання КП «ЕЛУАШ» нафти і дистилятів (бензину марки А-92) відбулось за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками цього тендера її видимості.
Поведінка ТОВ «РІФ СІЧ» та ТОВ «ОЛІО ТРАНС» під час участі в тендері явно несумісна з добросовісністю та принципами здійснення публічних закупівель.
Тому договір, укладений за підсумками тендера, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, тендерні пропозиції яких не були відхилені, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу ТОВ «РІФ СІЧ», на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України.
При цьому підстави для визнання недійсним рішення тендерного комітету КП «ЕЛУАШ», оформленого протоколом розгляду тендерних пропозицій щодо процедури відкритих торгів на закупівлю товару № 175 від 06.10.2017, що зазначені вище, повною мірою застосовні для визнання недійсним договору.
Крім того, згідно з ч. 6 ст. 33 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, після прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Ураховуючи зазначене, спірний договір укладено в результаті прийняття спірного протоколу розгляду тендерних пропозицій щодо процедури відкритих торгів на закупівлю товару № 175 від 06.10.2017, складеного на засіданні тендерного комітету КП «ЕЛУАШ», який підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 і ч. 3 ст. 228 ЦК України.
Неправомірна поведінка, що мала місце на стадії проведення процедури закупівлі та прийняття спірного рішення, оформленого протоколом, не може мати правомірного наслідку - укладення договору.
Отже недійсність результатів спірної закупівлі свідчить про незаконність укладеного за підсумками її проведення договору (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №910/16309/18).
З урахуванням вищевикладеного суд задовольняє позовні вимоги про: визнання недійсним рішення тендерного комітету Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів”, оформлене протоколом розгляду тендерних пропозицій щодо процедури відкритих торгів на закупівлю товару: Нафта і дистиляти - за кодом CPV за ДК 021:2015-09130000-9- (Бензин А-92) № 175 від 06.10.2017; визнання недійсним договір про закупівлю товару № 47/ЕЗ від 17.10.2017 щодо закупівлі нафти і дистилятів - за кодом CPV за ДК 021:2015-09130000-9 - (Бензин А-92), укладений між Комунальним підприємством “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ріф Січ.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.12.2021 у справі №906/1061/20 зазначила, що до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім нього, законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків, визначених в ст.216 ЦК України, або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності правочину, визнаного таким судом, є обов'язковими та не можуть бути проігноровані його сторонами.
Рішення тендерного комітету КП «ЕЛУАШ», оформлене протоколом розгляду тендерних пропозицій щодо процедури відкритих торгів на закупівлю товару № 175 від 06.10.2017 та договір про закупівлю товару № 47/ЕЗ від 17.10.2017 оспорюються з підстав їх невідповідності вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України, а саме у зв'язку з невідповідністю інтересам держави та суспільства, його моральним засадам за наявності умислу ТОВ «Ріф Січ».
Як було зазначено вище, оспорюваний договір наразі є виконаним та оплаченим на суму 1230000,00 грн.
Однак, незважаючи на притягнення ТОВ «РІФ СІЧ» до відповідальності у вигляді накладення штрафу, негативні наслідки укладеного з ним Договору №47/ЕЗ від 17.10.2017 залишаються не усунутими.
ЦК України встановлює особливі правові наслідки такої недійсності правочинів.
У відповідності до ч. 3 ст.228 ЦК України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Установлено, що за результатами виконання Договору про закупівлю товару від 17.10.2017 ТОВ «РІФ СІЧ» за спірним Договором одержало 1230000,00 грн.
Таким чином, з урахуванням викладеного ТОВ «РІФ СІЧ», маючи намір щодо отримання незаконного права на укладення договору з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, а також інших учасників ринкових відносин, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, прийняло участь у проведенні конкурентної процедури закупівлі, знівелювавши змагальність у ній, внаслідок чого отримало бюджетні кошти в сумі 538 800 грн.
Вищенаведене свідчить про наявність у ТОВ «РІФ СІЧ» умислу на укладення спірного договору, який суперечить інтересам держави й суспільства, з метою отримання прибутку.
Ураховуючи наявність умислу лише у ТОВ «РІФ СІЧ» як сторони оспорюваного договору, одержані ним 1230000,00 грн. за цим правочином повинні бути повернуті іншій стороні договору, а отримані ним за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави.
Іншою стороною договору було КП «ЕЛУАШ».
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» затверджено перелік кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Зокрема, Держаудитслужбою здійснюється контроль за правильністю та своєчасністю надходження доходів до бюджету за кодом класифікації 24060300 «Інші надходження».
Таким чином, вищевказані кошти повинні бути повернуті КП «ЕЛУАШ», а отримані ним за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави в особі Східного офісу Держаудитслужби.
За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ СІЧ» на користь комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» 1230000,00 грн., а з комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» одержані ним за рішенням суду 1230000,00 грн. стягнути в дохід держави в особі Східного офісу Держаудитслужби.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд відзначає, що у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
При цьому, господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності позовних вимог є більш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
На підставі викладеного суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у розмірі 23818,00 грн покладаються на відповідача-2.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати недійсним рішення тендерного комітету Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів”, оформлене протоколом розгляду тендерних пропозицій щодо процедури відкритих торгів на закупівлю товару: Нафта і дистиляти - за кодом CPV за ДК 021:2015-09130000-9- (Бензин А-92) № 175 від 06.10.2017.
Визнати недійсним договір про закупівлю товару № 47/ЕЗ від 17.10.2017 щодо закупівлі нафти і дистилятів - за кодом CPV за ДК 021:2015-09130000-9- (Бензин А-92), укладений між Комунальним підприємством “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” (код ЄДРПОУ 03345018) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ріф Січ” (код ЄДРПОУ 35450246).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріф Січ» (пр. Маяковського, буд. 11, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код юридичної особи: 35450246) на користь Комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» (вул. Волгоградська, буд. 23, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код юридичної особи: 03345018) - 1230000 (один мільйон двісті тридцять тисяч) грн 00 коп.
Видати наказ.
Стягнути з Комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» (вул. Волгоградська, буд. 23, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код юридичної особи: 03345018) в дохід держави в особі Східного офісу Держаудитслужби (вул. Антоновича Володимира, 22, корп. 2.м. Дніпро, 49101, ідентифікаційний код юридичної особи: 40477689) одержані ним за рішенням суду 1230000 (один мільйон двісті тридцять тисяч) грн 00 коп.
Видати наказ.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ріф Січ» (пр. Маяковського, буд. 11, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код юридичної особи: 35450246) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Якова Новицького, буд. 5, м. Запоріжжя, 69035, розрахунковий рахунок UА43820172034318000100000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ідентифікаційний код юридичної особи: 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2023 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в суді, в сумі 23818 (двадцять три тисячі вісімсот вісімнадцять) грн. 00 коп.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 19.09.2023.
Суддя Т.А. Азізбекян