ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.09.2023м. ДніпроСправа № 904/3770/23
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
без повідомлення (виклику) учасників справи,
дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/3770/23
за позовом Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" (49008, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ВУЛИЦЯ КРИВОРІЗЬКА, будинок 3; ідентифікаційний код 14308304)
до Державного підприємства "Дніпровський проектний інститут" (49008, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ТЕАТРАЛЬНА, будинок 6; ідентифікаційний код 14313369)
третя особа: РЕГІОНАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ ПО ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ, ЗАПОРІЗЬКІЙ ТА КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТЯХ, (Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ЦЕНТРАЛЬНА, будинок 6)
про стягнення грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 10.07.2023 вих. №14/4238 до Державного підприємства "Дніпровський проектний інститут" (далі - відповідач) про стягнення 19.189,83 грн, з яких 8.946,07 грн основної заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.06.2004 №12/02-1074-ОД, 1.730,92 грн трьох процентів річних та 8.512,84 грн інфляційних втрат.
Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/3770/23 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2023.
Ухвалою від 14.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження). Залучено РЕГІОНАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ ПО ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ, ЗАПОРІЗЬКІЙ ТА КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТЯХ до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача (далі - третя особа).
Через відділ документального забезпечення 31.07.2023 від третьої особи надійшли письмові пояснення, у яких третя особа просить суд вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2023 надсилалася відповідачу на адресу: Україна, 49008, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ТЕАТРАЛЬНА, будинок 6, за трек-номером 4930022992823 та була вручена відповідачу 25.07.2023.
Правильність адреси місця проживання відповідача підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2023 та всі подальші ухвали були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень невідкладно.
Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).
Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідачу(ам) в ухвалі від 14.07.2023 встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов'язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).
Крім цього, відповідачу(ам) роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Отже, строк для подачі відзиву відповідачем тривав до 09.08.2023.
Станом на дату винесення рішення відзив відповідачем не надано.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Стислий виклад позиції позивача
Відповідачу було передано в оренду нерухоме майно на підставі договору. Відповідач лише частково погасив орендну плату, що і стало підставою звернення позивача до суду з даною позовною заявою.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач відзив не надав.
Стислий виклад позиції третьої особи
Третьою особою підтримані позовні вимоги в повному обсязі.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входять такі обставини: укладення договору; передачі майна в користування; користування майном; настання строку оплати; наявності/відсутності доказів повної/часткової оплати; наявності/відсутності доказів нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат.
Суд встановив, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області (далі - орендодавець) та Державним підприємством «ЦЕНТР СТАНДАРТИЗАЦІЇ РАКЕТНО-КОСМІЧНОЇ ТЕХНІКИ» (далі - орендар,) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № І2/02-1074-ОД від 01.06.2004 (далі - договір), який було узгоджено з Державним підприємством «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» (далі - балансоутримувач) як балансоутримувачем нерухомого майна, що передане за договором оренди у платне користування.
Згідно з п. 1 договору з метою ефективного використання державного майна орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно нежитлове приміщення/надалі майно, площею 30,2 кв.м., розміщене за адресою: М. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, 3, на першому поверсі(ах) 4-х поверхового корпусу №14 будинку, приміщення, будівлі/, що знаходиться на балансі Державного конструкторське бюро «Південне» вартість якого згідно експертної оцінки становить 33400,0 грн. Майно передається в оренду з метою використання під виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт у сфері нормативно-технічного забезпечення космічної діяльності згідно статуту.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.
Відповідно до п. 3.2. договору оренди, орендна плата за кожний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04,10.1995 № 786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - грудень 2014 року 525, 28 гри. (п. 3.1. договору з урахуванням змін внесених додатковою угодою про внесення змін до договору оренди від 20.02.2015).
Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до державного бюджету - 367,70 грн. 30% балансоутримувачу - 157, 58 грн щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітнім відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (п. 3.6 договору оренди з урахуванням змін внесених додатковими угодами про внесення змін до договору від 27.01.2012 та від 20.02.2015).
Додатковою угодою про внесення змій до договору оренди від 20.02.2015 договір був пролонгований до 30.11.2017.
За актом приймання-передачі від 01.06.2004 балансоутримувач передав, а орендар прийняв з оренди нерухоме майно площею 30,2 кв. м. згідно договору оренди №12/02-1074-ОД від 01.06.2004 (арк. 17, том 1).
За актом приймання-передачі від 30.11.2017 орендар передав, а балансоутримувач прийняв з оренди нерухоме майно площею 30,2 кв. м. згідно договору оренди №12/02-1074-ОД від 01.06.2004 (арк. 26, том 1).
Актом звіряння розрахунків станом на 01.12.2017 сторони погоди, що у відповідача виникла заборгованість по договору оренди перед відповідачем в розмірі 8.946,07 грн, який підписаний та скріплений печатками сторін (арк. 27, том 1).
Наказом Державного космічного агентства України 03.07.2018 № 99 «Про реорганізацію ДП «ЦС РКТ» реорганізовано ДП «ЦС РКТ», що розташоване за адресою: 49008, м. Дніпро, Чечелівський р-н, вул. Криворізька, 3, шляхом приєднання до державного підприємства «Дніпровський проектний інститут» (код ЄДРПОУ 14313369, далі - ДП «ДШ»), що розташоване за адресою: 49008, м. Дніпро, Чечелівський р-н, вул. Театральна, 6.» .
16 квітня 2019 року Господарським судом Дніпропетровської області було прийнято рішення у справі № 904/295/19 за позовом ДП «КБ «Південне» до ДП «ЦС РКТ» в особі комісії з реорганізації ДП «ЦС РКТ» про зобов'язання вчинити певні дії, яким позовні вимоги було задоволено у повному обсязі.
25 червня 2019 року Державним виконавцем Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області були відкриті виконавчі провадження ВП № 59303729 ВП № 59304088 з виконання рішення.
У матеріалах виконавчих проваджень ВП № 59303729 і ВП № 59304088 містяться засвідчені Державним підприємством «Дніпровський проектний інститут» (далі - ДП «ДПГ») копії передавального акту передачі майна, прав та обов'язків Державного підприємства «Центр стандартизації ракетно-космічної техніки» до Державного підприємства «Дніпровський проектний інститут» в результаті приєднання, що затверджений наказом Державного космічного агентства України від 19.07.2019 № 114.
У передавальному акті зазначено, що до ДП «ДПІ» перейшли зобов'язання ДП «ЦС РКТ» перед ДП «КБ «Південне», які виникли на підставі договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.06.2004 № 12/02-1074-ОД, у сумі 8.946,07 грн (арк. 35-37, том 1).
Відповідно до відомостей щодо ДП «ЦС РКТ», що розміщені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДП «ЦС РКТ» припинено, дата запису: 07.02.2020; номер запису: 12241120019007343, а Державне підприємство «Дніпровський проектний ІНСТИТУТ» (, місцезнаходження: 49008, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Театральна, будинок б; код ЄДРПОУ: 14313369) є його правонаступником.
Позивач долучив до матеріалів справи претензію, яку було отримано відповідачем 10.03.2022 за вих. № 14/824 від 21.02.2022 та повторну претензію, яку було отримано відповідачем 31.05.2022 за вих. № 14/1509 від 19.05.2022, в яких позивач просив сплатити заборгованість за договором оренди. Претензії було направлено рекомендованим повідомленням (арк. 56-63, том 1).
Оскільки заборгованість з орендної плати відповідачем у добровільному порядку не погашена, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Предметом позову позивач визначив 8.946,07 грн основної заборгованості за договором оренди нерухомого майна, 1.730,92 грн трьох процентів річних та 8.512,84 грн інфляційних втрат.
Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
В ч. 3 ст. 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.
Договір підписаний уповноваженими особами та скріплено печатками.
Договір у встановленому порядку не оспорений; не розірваний; не визнаний недійсним.
Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Правовідносини оренди (найму) врегульовані положеннями ЦК України та ст.ст.283-291 ГК України.
Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Частинами 1 та 6 ст. 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди (найму).
Отже, двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Тобто, з укладенням такого договору орендодавець бере на себе обов'язок передати майно у користування і, водночас, орендар зобов'язується прийняти вказане майно та вчасно вносити за користування майном орендну плату.
Відповідно до п.2.1. договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.
За актом приймання-передачі від 01.06.2004 балансоутримувач передав, а орендар прийняв з оренди нерухоме майно площею 30,2 кв. м. згідно договору оренди №12/02-1074-ОД від 01.06.2004 (арк. 17, том 1).
За актом приймання-передачі від 30.11.2017 орендар передав, а балансоутримувач прийняв з оренди нерухоме майно площею 30,2 кв. м. згідно договору оренди №12/02-1074-ОД від 01.06.2004 (арк. 26, том 1).
За актом звіряння розрахунків станом на 01.12.2017 сторони погоди, що у відповідача виникла заборгованість за договором оренди перед відповідачем в розмірі 8.946,07 грн, який підписаний та скріплений печатками сторін (арк. 27, том 1).
Отже, 01.06.2004 балансоутримувач виконав свій обов'язок з передачі майна в користування відповідача, а відповідач виконав свій обов'язок в частині приймання майна в оренду і одночасно з цим у відповідача виник обов'язок вчасно вносити за користування майном орендну плату.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України, яка кореспондуються зі ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом ст. ст. 610-612 ЦК України невиконання зобов'язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового обов'язку, що узгоджується з нормами ст. 610 ЦК України та ст. 216 ГК України.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).
За визначенням ч. ч. 1, 4 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до п. 3.2. договору оренди, орендна плата за кожний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04,10.1995 № 786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - грудень 2014 року 525, 28 гри. (п. 3.1. договору з урахуванням змін внесених додатковою угодою про внесення змін до договору оренди від 20.02.2015).
Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до державного бюджету - 367,70 грн. 30% балансоутримувачу - 157, 58 грн щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітнім відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (п. 3.6 договору оренди з урахуванням змін внесених додатковими угодами про внесення змін до договору від 27.01.2012 та від 20.02.2015).
Відтак актом звіряння розрахунків станом на 01.12.2017 сторони погоди, що у відповідача виникла заборгованість за договором оренди перед відповідачем в розмірі 8.946,07 грн. Акт підписаний та скріплений печатками сторін (арк. 27, том 1).
Як вбачається з акта звіряння розрахунків, заборгованість відповідача зі сплати орендної плати утворилася за період з 29.01.2016 по 30.11.2017. Докази сплати орендної плати за вказаний період у справі відсутні.
Позивач нарахував три проценти річних за загальний період прострочення з 16.02.2016 до 04.07.2023 на загальну суму 1.730,92 грн, а також за вказаний період позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 8.512,84 грн.
Доказів внесення плати за користування майном в сумі 8.946,07 грн відповідач не надав.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 8.946,07 грн визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував три проценти річних за загальний період прострочення з 16.02.2016 до 04.07.2023 на загальну суму 1.730,92 грн, а також за вказаний період позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 8.512,84 грн.
Відповідач контррозрахунку не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку не висловив, вимогу не заперечив.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.
Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1.730,92 грн трьох процентів річних та 8.512,84 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню у заявленому розмірі згідно з неспростованим відповідачем розрахунком позивача, з яким погоджується господарський суд (такі висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 (п. 90).
Щодо зазначення позивачем у прохальній частині позовної заяви про нарахування 3% річних та інфляційних втрат до моменту виконання рішення суд зазначає таке.
Відповідно до частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Враховуючи, що у позовній заяві відсутні доводи необхідності застосування приписів частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд під час ухвалення рішення не вбачає підстав для застосування приписів частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України.
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Державного підприємства "Дніпровський проектний інститут" (49008, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ТЕАТРАЛЬНА, будинок 6; ідентифікаційний код 14313369) на користь Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" (49008, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ВУЛИЦЯ КРИВОРІЗЬКА, будинок 3; ідентифікаційний код 14308304) 8.946,07 грн (вісім тисяч дев'ятсот сорок шість грн 07 к.) основної заборгованості, 1.730,92 грн (одну тисячу сімсот тридцять грн 92 к.) трьох процентів річних, 8.512,84 грн (вісім тисяч п'ятсот дванадцять грн 84 к.) інфляційних втрат, 2.684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 к.) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.А. Дупляк