ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2023 року Справа № 918/233/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В. , суддя Мельник О.В.
секретар судового засідання Ткач Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Дочірнього підприємства "Регіон-Інвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.07.2023 у справі № 918/233/23 (суддя Політика Н.А., повний текст рішення складено 13.07.2023)
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ"
до Дочірнього підприємства "Регіон-Інвест"
про стягнення заборгованості в сумі 2 212 439, 16 грн
та за зустрічним позовом Дочірнього підприємства "Регіон-Інвест"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ"
про визнання недійсним договору
за участю представників сторін:
позивача (за первісним позовом) - Ушаков О.О.;
відповідача (за первісним позовом) - Матвіїв В.М.;
ВСТАНОВИВ:
В березні 2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" (далі - позивач (за первісним позовом), ТОВ "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ") звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Дочірнього підприємства "Регіон-Інвест" (далі - відповідач (за первісним позовом), ДП "Регіон-Інвест") про стягнення 221 971, 09 грн основного боргу, 1 753 230, 69 грн пені, 28 818 грн 3 % річних та 208 419, 38 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ДП "Регіон-Інвест" зобов'язань за договором купівлі-продажу від 25.06.2021 № 25/06/21Д в частині оплати поставленого товару.
Також ДП "Регіон-Інвест" звернулося до Господарського суду Рівненської області із зустрічним позовом до ТОВ "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 25.06.2021 № 25/06/21Д.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що директор ДП "Регіон-Інвест" - Кривко В.В. не мав права підписувати спірний договір, оскільки згідно статуту підприємства для підписання вказаного договору необхідне було рішення засновника ДП "Регіон-Інвест", яке в свою чергу засновник відповідача не приймав, а тому оспорюваний договір вчинено з порушенням ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання його недійсним.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 03.07.2023 первісний позов задоволено частково; стягнуто з ДП "Регіон-Інвест" на користь ТОВ "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" 65 200 грн основного боргу, 5 512 грн штрафу, 20 952, 27 грн 3 % річних, 142 459, 21 грн інфляційних втрат та 3 511, 85 грн витрат по оплаті судового збору. В задоволенні позовних вимог первісного позову про стягнення основного боргу в сумі 156 771, 09 грн, штрафу в сумі 1 747 718,69 грн, 3 % річних в сумі 7 865, 73 грн та інфляційних втрат в сумі 65 960, 17 грн відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Судове рішення в частині первісних позовних вимог мотивовано обґрунтованістю і доведеністю позовних вимог та наявністю підстав для часткового задоволення вимог про стягнення заборгованості за договором. В частині зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції не встановив підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 25.06.2021 №25/06/21Д, а тому у задоволенні зустрічного позову відмовив.
До Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ДП "Регіон-Інвест" на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.07.2023 у даній справі, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні зустрічного позову, прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:
- згідно п. 8.3 статуту ДП "Регіон-Інвест", укладення договору купівлі-продажу № 25/06/2ІД від 25.06.2021 потребувало рішення засновника, оскільки виключною компетенцією засновника є прийняття рішень щодо укладення будь-яких угод, сума яких (ціна) перевищує 100 000 грн. В даній ситуації засновник такого рішення не приймав, а тому директор ДП "Регіон-Інвест" - Кривко В. В. не мав необхідного обсягу повноважень на укладення від імені підприємства оспорюваного договору;
- ТОВ "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" було обізнане/мало бути обізнане про наявність обмежень у директора ДП "Регіон-Інвест", в тому числі в частині, яка стосується повноважень; в оспорюваному договорі вказано, що директор ДП "Регіон-Інвест" Кривко В.В. діє на підставі статуту; у відкритому доступі були наявні відомості про обмеження повноважень у директора ДП "Регіон-Інвест" ОСОБА_1 ;
- ДП "Регіон-Інвест" не схвалювало оспорюваного правочину.
Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 09.08.2023 № 01-05/567 у зв'язку із перебуванням у відпустці суддів по справі - Філіпової Т.Л. та Розізнаної І.В., відповідно до ст. 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну суддів - членів колегії суддів у справі.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2023 визначено колегію суддів для розгляду справи № 918/233/23 у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Мельник О.В.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду 11.08.2023 відкрито провадження за апеляційною скаргою ДП "Регіон-Інвест" на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.07.2023 у справі № 918/233/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 06.09.2023 об 14:30 год.
До Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВ "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.07.2023 у справі № 918/233/23, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимог первісного позову, прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити повністю; в решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:
- судом першої інстанції помилково вирахувано розмір основної заборгованості у розмірі 65200 грн замість заявлених 221 971,09 грн, відхиливши умови договору щодо домовленості сторін про сплату еквіваленту в гривні виражений в доларах США; такий висновок суперечить вимогам ст. ст. 524, 533 ЦК України;
- судом першої інстанції не взято до уваги п. 4.4. договору, відповідно до якого, якщо курс продажу долара США на міжбанківському ринку по п. 5.3 договору на момент оплати буде більшим ніж зазначено у п. 5.3 договору, покупець сплачує продавцю еквівалент грошового зобов'язання за договором згідно додатку № 2 в гривні виражений в доларах США. Якщо на момент оплати курс продажу міжбанківському ринку по п. 5.3 договору буде менший ніж у п. 5.3 договору, то оплата проводиться згідно графіку платежів по даному договору згідно додатку № 2 у гривні;
- оскільки з 80 000 дол. США ДП "Регіон-Інвест" сплатило 73 890,41 дол. США, то, станом на 01.03.2023, заборгованість у ДП "Регіон-Інвест" перед ТОВ "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" не погашена та складає 6 010,59 дол. США, що (на момент звернення до суду) еквівалентно 221 971, 09 грн (курс 36,93 грн за 1 долар США);
- суд першої інстанції здійснив невірний розрахунок розміру 3 % річних та інфляційних втрат з підстав неправильно взятої суми основного боргу;
- скаржник вказує, що у визначенні розміру суми штрафної санкції, яка підлягає стягненню, необхідно виходити не з її назви, а з відповідного порядку нарахування, що визначили сторони в договорі. Зазначення в договорі неустойки у відсотковому відношенні за кожен день прострочення як штрафу, а не пені, не змінює її правову природу та не може бути підставою для відмови у стягненні такої неустойки (пені). Отже, позивач відповідно до умов договору і положень чинного законодавства має право на застосування штрафних санкцій до відповідача передбаченого п. 4.8. договору.
Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 09.08.2023 № 01-05/568 у зв'язку із перебуванням у відпустці суддів по справі - Філіпової Т.Л. та Розізнаної І.В., відповідно до ст. 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну суддів - членів колегії суддів у справі.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2023 визначено колегію суддів для розгляду справи № 918/233/23 у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Мельник О.В.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду 11.08.2023 відкрито провадження за апеляційною скаргою ТОВ "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.07.2023 у справі № 918/233/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 06.09.2023 об 14:30 год. Об'єднано для спільного розгляду апеляційні скарги ДП "Регіон-Інвест" та ТОВ "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.07.2023 у справі № 918/233/23.
ДП "Регіон-Інвест" надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу ТОВ "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.07.2023 у даній справі, в якому просить суд апеляційну скаргу задовольнити частково, скасувати рішення суду в частині задоволених вимог первісного позову, у заперечуваній частині залишити скаргу без задоволення. Ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог первісного позову. З підстав, викладених у відзиві ДП "Регіон-Інвест" вважає, що жодна із заявлених ТОВ "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" вимог про стягнення основного боргу, пені, 3 % річних та втрат від інфляції, не підлягає до задоволення.
ДП "Регіон-Інвест" інформує суд, що на виконання обов'язку, визначеного п. 8 ч. З ст. 165 ГПК України, попередня (орієнтовна) сума судових витрат, які очікує понести у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції буде становити суму фактичних витрат, які складатимуться з: витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які очікувано будуть понесені у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції - 50 000 грн; компенсації витрат адвоката, пов'язаних з виконанням договору про надання правничої допомоги (витрати поштові, на відрядження/пальне тощо) - 5 000 грн. Документи, що підтверджують понесення витрат будуть надані суду в процесі розгляду справи у порядку та спосіб, визначені ГПК України.
ТОВ "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу ДП "Регіон-Інвест" на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.07.2023 у даній справі, в якому просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити. Зазначає, що в даному випадку, ДП "Регіон-Інвест" підтвердило фактичне виконання ним договору, прийнявши товар, та здійснивши часткову оплату за нього. Отже, навіть якщо допустити підписання договору особою з перевищенням своїх повноважень, відповідач (за первісним позовом) прийнявши і частково оплативши поставлений товар, вчинив юридично значимі дії, спрямовані на схвалення спірного договору купівлі-продажу, звітування про що, як раз контролює і схвалює засновник - ТОВ "Товіс-Транс-Надра".
Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено вчинення ДП "Регіон-Інвест" дій, які свідчать про наступне схвалення укладеного від його імені та в його інтересах ОСОБА_1 договору купівлі-продажу від 25.06.2021 № 25/06/21Д, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності і, як наслідок, прийнято законне та обґрунтоване рішення по суті спору в частині відмови в задоволенні зустрічної позовної заяви.
В судових засіданнях представник ТОВ "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просить задоволити її вимоги; заперечив доводи апеляційної скарги ДП "Регіон-Інвест", просить відмовити в її задоволенні
Представник ДП "Регіон-Інвест" в судових засіданнях підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просить задоволити її вимоги; також просить задовольнити частково апеляційну скаргу ТОВ "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ", скасувати рішення суду в частині задоволених вимог первісного позову, у заперечуваній частині залишити скаргу без задоволення. Ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог первісного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, заслухавши в судовому засіданні представників сторін, зазначає наступне.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 25.06.2021 між ТОВ "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" (далі - продавець) та ДП "Регіон-Інвест" (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу № 25/06/21Д.
Відповідно до п. 1.1. договору, продавець зобов'язується передати у власність Покупцю товар, визначений в п. 1.2. договору, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.
Згідно п. 1.2. договору під терміном товар розуміється Дробарки "HARTL" (комплектація, що вказано у специфікації, додаток № 1 до договору).
Продавець гарантує, що товар, що поставляється згідно договору, є бувшим у використанні (пункт 2.2. договору).
Відповідно до п. 3.1. договору продавець постачає товар на умовах п. 5.1. до 30.06.2021 включно, в разі здійснення покупцем попередньої оплати в термін згідно додатку № 2 договору.
Згідно п. 4.1. договору розрахунки між покупцем і Продавцем проводяться в національній валюті України - гривні. Сума платежу у гривні обраховується як еквівалент суми платежу у доларах США по курсу продажу долара США на міжбанківському ринку в день оплати станом на 12:00 згідно даних інформаційно-дилінгової системи Ukrdealing, (колонка закриття, значення ASK), оприлюднених на сайті за адресою: http://www.udinform.com.
У відповідності до пункту 4.3. Договору, орієнтована вартість договору складає 2 204 800 грн, в т.ч. ПДВ - 367 466,67 грн, станом на 25.06.2021 (курс 27, 56 грн за 1 долар США колонка закриття, значення ASK), що становить грошовий еквівалент: 80 000 доларів США за курсом продажу долар США/гривня згідно даних інформаційно-дилінгової системи Ukrdealing, оприлюднених на сайті за адресою: http://www.udinform.com. Остаточна вартість товару буде зазначена у видатковій накладній.
Якщо курс продажу долара США на міжбанківському ринку по п. 5.3. договору на момент оплати буде більшим ніж зазначено у п. 5.3. договору, покупець сплачує продавцю еквівалент грошового зобов'язання за договором згідно додатку № 2 в гривні виражений в доларах США. Якщо на момент оплати курс продажу міжбанківському ринку по п. 5.3. договору буде менший ніж у п. 5.3. договору, то оплата проводиться згідно графіку по даному договору згідно додатку № 2 у гривні (пункт 4.4. договору).
Відповідно до п. 4.8. договору, в разі порушення покупцем терміну оплат згідно з додатку № 2 до договору, більш ніж на 5 (п'ять) календарних діб, покупець сплачує штраф в розмірі 0,5 % від суми не перерахованих коштів за кожен день затримки платежу.
Постачання здійснюється на умовах: DDP-склад Продавця за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Ярмаркова, 15, згідно "Інкотермс-2010". Транспортування предмету договору здійснюється за рахунок покупця (пункт 5.1. договору).
Згідно з умовами п. 5.2. договору, перехід права власності на товар від продавця до покупця відбувається в момент надходження від покупця 100 % оплати та підписання сторонами акту прийому-передачі.
Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2021. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від зобов'язань, які виникли під час дії договору (п. 9.1. договору).
Згідно Специфікації № 1 до договору сторони погодили поставку товару - Дробарки "HARTL" в кількості 1 шт.
Також між сторонами підписано графік платежів, який є Додатком № 2 до договору, відповідно до якого погоджено попередню оплату в розмірі 1 102 400,00 грн. (40 000,00 у.о.), до 29.06.2021; остаточна оплата в розмірі 1 102 400 грн (40 000,00 у.о.), здійснюється протягом 3-х банківських днів після передислокації та запуску. Загальна вартість товару з ПДВ становить 2 204 800 грн (80 000 доларів США).
ТОВ "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" було поставлено ДП "Регіон-Інвест" товар - Дробарку HARTL на загальну суму 2 204 800 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною від 30.06.2021 № 1. На вищезазначеній видатковій накладній наявні печатки постачальника та покупця, а також підписи постачальника та отримувача товару.
За отриманий від ТОВ "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" товар ДП "Регіон-Інвест" розрахувався частково, а саме: платіжними дорученнями від 30.06.2021 № 3982 на суму 1 102 400 грн; від 13.07.2021 № 4064 на суму 551 200 грн; від 12.07.2022 № 4422 на суму 108 000,00 грн; від 12.08.2022 № 4546 на суму 108 000 грн; від 12.09.2022 № 4667 на суму 108 000 грн; від 28.10.2022 № 4887 на суму 54 000 грн; від 15.11.2022 № 4961 на суму 54 000 грн; від 20.12.2022 № 5139 на суму 54 000 грн.
ТОВ "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" направлено ДП "Регіон-Інвест" претензію із проханням погасити основну заборгованість за договором в розмірі 6 010,59 дол. США, що еквівалентно 221971,09 грн та штрафні санкції в розмірі 1 964 688, 55 грн (штраф 1 732 143,44 грн, пеня (3% річних за ст. 625 ЦК України): 28 472,00 грн, інфляційні втрати 204 073,11 грн), яка залишена ДП "Регіон-Інвест" без відповіді та виконання.
Предметом первісного позову є вимоги про стягнення з ДП "Регіон-Інвест" на користь ТОВ "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" 221 971, 09 грн основного боргу, 1 753 230, 69 грн пені, 28 818 грн 3 % річних та 208 419, 38 грн інфляційних втрат у зв'язку із неналежним виконанням умов договору купівлі-продажу від 25.06.2021 № 25/06/21Д в частині розрахунку за поставлений товар.
ТОВ "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" зазначає, що із загальної суми товару в розмірі 80 000 доларів США, станом на 01.03.2023 ДП "Регіон-Інвест" здійснило оплату в сумі 2 139 600 грн, що еквівалентно 73 890, 41 дол. США, а відтак заборгованість у ДП "Регіон-Інвест" перед ТОВ "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" не погашена та складає 6 010,59 дол. США, що (на момент звернення до суду) еквівалентно 221 971, 09 грн (курс 36,93 грн за 1 долар США). Також на вказану суму ТОВ "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" нараховано пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.
Щодо первісного позову колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
За приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Суд апеляційної інстанції вказує, що п. 1.1. договору від 25.06.2021 № 25/06/21Д, ТОВ "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" зобов'язувалося передати у власність ДП "Регіон-Інвест" товар, визначений в п. 1.2. договору, а ДП "Регіон-Інвест" зобов'язувалося прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору.
Також, як встановлено судом, між сторонами підписано Графік платежів, який є додатком №2 до договору, відповідно до якого погоджено попередню оплату в розмірі 1 102 400 грн (40000у.о.) до 29.06.2021; остаточна оплата в розмірі 1 102 400 грн (40 000 у.о.) здійснюється протягом 3-х банківських днів після передислокації та запуску. Загальна вартість товару з ПДВ становить 2 204 800 грн (80 000 доларів США).
Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" було поставлено ДП "Регіон-Інвест" товар, обумовлений договором купівлі-продажу від 25.06.2021 № 25/06/21Д, що підтверджується видатковою накладною від 30.06.2021 № 1, яка містить печатки сторін та їх підписи.
Оцінюючи видаткову накладну від 30.06.2021 № 1, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про належність такого доказу у підтвердження поставлення та прийняття товару за договором з огляду на її відповідність наведеним вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки нею зафіксовано факт поставки та прийняття товару саме за вказаним договором без будь-яких заперечень чи зауважень, що підтверджується підписами та відтисками печатки сторін, а також те, що вона містить відомості про відповідну господарську операцію та підтверджує факт її здійснення.
Матеріалами справи стверджується, що за отриманий від ТОВ "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" товар ДП "Регіон-Інвест" розрахувалося частково на загальну суму 2 139 600 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, які наявні у матеріалах справи.
ТОВ "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" зазначає, що сума заборгованості ДП "Регіон-Інвест" складає 221 971,09 грн (6 010,59 дол. США). ТОВ "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" звертає увагу на те, що із загальної суми товару в розмірі 80 000 доларів США, станом на 01.03.2023 ДП "Регіон-Інвест" здійснило оплату в сумі 2 139 600 грн, що еквівалентно 73 890,41 дол. США.
ДП "Регіон-Інвест" стверджує, що у ТОВ "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" не виникло права на звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості за поставлений товар, оскільки у ДП "Регіон-Інвест" не виникло грошового зобов'язання по остаточній оплаті в розмірі 1 102 400 грн (40 000 у.о.), так як ТОВ "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" не надано доказів того, що відбулося передислокація та запуск обладнання - дробарки HARTL, як погоджено сторонами в графіку платежів, який є додатком № 2 до договору.
Так, суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що згідно погодженого сторонами графіку платежів, який є додатком № 2 до договору, ДП "Регіон-Інвест" внесено передоплату за товар в розмірі 1 102 400 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 30.06.2021 № 3982.
Із змісту погодженого сторонами графіку платежів, який є додатком № 2 до договору, судом встановлено, що сплата ДП "Регіон-Інвест" решти від ціни товару в сумі 1 102 400 грн пов'язується із фактом передислокації та запуску обладнання - дробарки HARTL. При цьому, суд констатує, що умовами договору не передбачено на кого покладається обов'язок її передислокації та запуску.
ДП "Регіон-Інвест" зазначає, що на підставі акту № 2 комісією з перевірки стану охорони праці було прийнято рішення про заборону встановлення та запуску роторної дробарки HARTL до усунення виявлених недоліків, що підтверджується протоколом № 2 від 22.09.2021. В свою чергу, суд не встановив будь-яких зауважень щодо поставленого товару згідно видаткової накладної від 30.06.2021 № 1.
В матеріалах справи наявний лист ДП "Регіон-Інвест" від 04.07.2022 № 88, в якому зазначено, що в ході експлуатації дробарки HARTL, яку було придбано у ТОВ "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" на підставі договору купівлі-продажу від 25.06.2021 № 25/06/21Д, стикнулися з проблемою необхідності відновлювального ремонту з перших місяців експлуатації дробарки. У листі вказано, що проявились технічні недоліки, які неможливо було виявити при попередньому огляді та які не були обумовлені умовами договору. Вартість відновлювального ремонту склала - 694 086,91 грн у зв'язку з чим ДП "Регіон-Інвест" не змогло вчасно розрахуватися з ТОВ "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" за дробарку HARTL. Також на несвоєчасне здійснення оплати за дробарку ДП "Регіон-Інвест" посилалося на вторгнення російських військ на українську територію та введення воєнного стану на території України. З метою врегулювання порушеного в листі питання ДП "Регіон-Інвест" просило розглянути можливість реструктуризації боргу наступним шляхом: сплата в сумі 108 000 грн протягом 2-ти календарних днів від моменту отримання дозволу на реструктуризацію боргу; погашення в сумі 500 000 грн протягом 5-ти місяців рівними частинами з повним погашенням до 31.12.2022. Вказаний лист підписаним директором ДП "Регіон-Інвест" - Кривко В.В., його підпис скріплений печаткою підприємства.
З огляду на викладене, суд встановив те, що ДП "Регіон-Інвест" користувалося дробаркою HARTL, поставленої ТОВ "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" на підставі договору купівлі-продажу від 25.06.2021 № 25/06/21Д, а тому доводи ДП "Регіон-Інвест" на відсутність виникнення підстав для остаточної оплати за товар в розмірі 1 102 400 грн спростовуються матеріалами справи.
Також суд враховує, що ДП "Регіон-Інвест", окрім попередньої оплати, було частково здійснено оплату за товар, яка складається з остаточної вартості товару в розмірі 1 102 400 грн, а саме в сумі 1 037 200 грн.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що остаточна оплата в термін протягом 3-х банківських за поставлений ТОВ "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" товар пов'язується моментом підписання сторонами видаткової накладної від 30.06.2021 № 1, а тому у ДП "Регіон-Інвест" виник обов'язок з оплати за поставлений товар в розмірі 1 102 400 грн.
В свою чергу, ДП "Регіон-Інвест" частково здійснено оплату за отриманий товар та з порушенням погодженого сторонами строку оплати, а тому враховуючи здійснену передоплату за товар в розмірі 1 102 400 грн та вказані вище оплати, суд вказує, що ДП "Регіон-Інвест" оплачено поставлений за договором товар на загальну суму 2 139 600 грн.
Суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що згідно п. 4.1. договору, розрахунки між покупцем і продавцем проводяться в національній валюті України - гривні. Сума платежу у гривні обраховується як еквівалент суми платежу у доларах США по курсу продажу долара США на міжбанківському ринку в день оплати станом на 12:00 згідно даних інформаційно-дилінгової системи Ukrdealing, (колонка Закриття, значення ASK), оприлюднених на сайті за адресою: http://www.udinform.com.
У відповідності до п. 4.3. договору, орієнтована вартість договору складає 2 204 800 грн, в т.ч. ПДВ - 367 466,67 грн, станом на 25.06.2021 (курс 27,56 грн за 1 долар США колонка закриття, значення ASK), що становить грошовий еквівалент: 80 000 доларів США за курсом продажу долар США/гривня згідно даних інформаційно-дилінгової системи Ukrdealing, оприлюднених на сайті за адресою: http://www.udinform.com. Остаточна вартість товару буде зазначена у видатковій накладній.
Якщо курс продажу долара США на міжбанківському ринку по п. 5.3. договору на момент оплати буде більшим ніж зазначено у п. 5.3. договору, покупець сплачує продавцю еквівалент грошового зобов'язання за договором згідно додатку № 2 в гривні виражений в доларах США. Якщо на момент оплати курс продажу міжбанківському ринку по п. 5.3. договору буде менший ніж у п. 5.3. договору, то оплата проводиться згідно графіку по даному договору згідно додатку № 2 у гривні (пункт 4.4. договору).
Представник ТОВ "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" в суді апеляційної інстанції зазначив, що у п. п. 4.4. та 4.5. договору міститься посилання на п. 5.3. договору, однак це є помилковим та правильним є зазначення п. 4.3. договору.
Аналізуючи умови даного договору, суд апеляційної інстанції зазначає, що сторони визначили орієнтовну його вартість, яка складає 2 204 800 грн, в той же час остаточна вартість товару визначається саме у видатковій накладній, що слідує із п. 4.3. договору.
Із матеріалів справи вбачається, що у видатковій накладній від 30.06.2021 № 1, на підставі якої було поставлено товар за договором, зазначено вартість товару в сумі 2 204 800 грн, в тому числі ПДВ.
Таким чином, враховуючи умови договору, остаточна вартість товару становить 2 204 800 грн, а тому посилання ТОВ "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" на умови договору щодо сплати еквіваленту в гривні виражений в доларах США, безпідставні.
Враховуючи здійснену ДП "Регіон-Інвест" оплату за отриманий товар за договором, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що залишок заборгованості ДП "Регіон-Інвест" за договором становить 65 200 грн (2 204 800 грн - 2 139 600 грн).
З огляду на викладене, встановивши факт порушення ДП "Регіон-Інвест" зобов'язань з оплати поставленого товару, а також обставини наявності заборгованості за договором в сумі 65200 грн, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги первісного позову про стягнення основного боргу підлягає частковому задоволенню в даному розмірі.
Також ТОВ "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" на підставі п. 4.8. договору та ст. 625 ЦК України, здійснено нарахування та заявлено до стягнення пеню в сумі 1 753 230, 69 грн, 3 % річних в сумі 28 818 грн та інфляційні втрати в сумі 208 419, 38 грн.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Наведені норми свідчать, що за порушення зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).
Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.
Так, в пункті 4.8. договору сторонами було погоджено, що в разі порушення покупцем терміну оплат згідно з додатку № 2 до договору, більш ніж на 5 (п'ять) календарних діб, покупець сплачує штраф в розмірі 0,5 % від суми не перерахованих коштів за кожен день затримки платежу.
Отже, враховуючи умови договору, сторонами погоджено відповідальність за порушення строку оплати товару у вигляді штрафу, а не пені, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. В той час, як вбачається з розрахунку ТОВ "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ", останнім здійснено нарахування у вигляді пені.
Як встановлено апеляційним судом, ДП "Регіон-Інвест" оплата заборгованості за договором мала бути здійснена до 05.07.2021 включно. Відтак, з 06.07.2021 підприємство є таким, що прострочило виконання зобов'язання з оплати за поставлений товар.
Таким чином, ДП "Регіон-Інвест", з огляду на допущене ним прострочення оплати товару, зобов'язане сплатити ТОВ "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" штраф в розмірі 0, 5 % від суми не перерахованих коштів. А відтак, правомірним є нарахування штрафу в розмірі 5 512 грн (1 102 400 грн * 0,5%).
За таких обставин, вимога ТОВ "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" про стягнення з ДП "Регіон-Інвест" пені в сумі 1 753 230, 69 грн, яка є неустойкою у вигляді штрафу, підлягає частковому задоволенню в розмірі 5 512 грн; в решті позовних вимог в частині стягнення штрафу в сумі 1 747 718, 69 грн необхідно відмовити.
Щодо вимог про стягнення 3 % річних в сумі 28 818 грн та інфляційних втрат в сумі 208 419, 38 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається із наданого ТОВ "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" розрахунку, останнім нарахування 3% річних здійснено з 05.07.2021, а не з 06.07.2021, виходячи із суми заборгованості в розмірі 221971,09 грн. В той час, як було встановлено судом, заборгованість за договором становить 65 200 грн, а тому нараховувати 3 % річних необхідно здійснювати на вказану суму.
Перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду, що вимоги ТОВ "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" про стягнення з ДП "Регіон-Інвест" 20 952, 27 грн 3 % річних та інфляційних втрат в розмірі 142 459, 21 грн підлягають задоволенню; в решті позовних вимог в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат слід відмовити.
Щодо відомостей, наведених у заявах свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (т. 2, а. с. 42, 43).
Згідно ч. 1 ст. 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.
На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків (ч. 2 ст. 87 ГПК України).
ГПК України прямо встановлює, що сторони, треті особи та їх представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи (ч. 3 ст.87 ГПК).
Таким чином, особиста зацікавленість в результатах розгляду справи, як позивача, так і відповідача, яка є беззаперечною і презюмується, не робить показання таких свідків недопустимим доказом.
Згідно зі ст. 88 ГПК показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.
До матеріалів справи додані заяви свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з яких слідує, що вони є працівниками ДП "Регіон-Інвест". У заявах вказується, що товар - дробарка HARTL була у використанні, з моменту її поставки на підприємство і по даний час проводиться її ремонт; дробарка не експлуатується та не запускається.
В той же час, суд зазначає, що обставини здійснення господарської операції можуть бути встановлені лише на підставі письмових доказів, якими є первинні бухгалтерські документи або інші документи, які переконливо підтверджують реальний рух активів та свідчать про фактичні обставини здійснення договірних правовідносин.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що пояснення (заяви) свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не спростовують встановлених судом обставин щодо належного виконання ТОВ "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" умов договором щодо поставки та прийняття товару ДП "Регіон-Інвест", а також обставин неналежного виконання ДП "Регіон-Інвест" умов договором в частині оплати поставленого товару, а тому вони не приймаються судом в силу положень ч. 2 ст. 87 ГПК України.
Щодо вимог зустрічного позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 25.06.2021 № 25/06/21Д, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно зі статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
У відповідності до частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Згідно з частиною 1 статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Органи юридичної особи діють у межах повноважень, наданих їм установчими документами та законом. Орган юридичної особи як її частина представляє інтереси останньої у відносинах з іншими суб'єктами права без спеціальних на те повноважень (без довіреності). Між юридичною особою та її органом правові відносини не виникають, а тому дії її органу визнаються діями самої юридичної особи.
У відносинах з третіми особами слід виходити з презумпції наявності достатнього обсягу повноважень на здійснення дієздатності юридичної особи як у одноособового органу юридичної особи, так і керівника її колегіального органу.
Кконтрагент юридичної особи знає (або повинен знати) про обмеження повноважень цієї особи, якщо: такі обмеження передбачені законом (наприклад, абзацом другим частини другої статті 98 Цивільного кодексу України); про відповідні обмеження було вміщено відомості у відкритому доступі на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень.
Щодо кола повноважень директора юридичної особи стосовно вчинення правочинів від імені цієї особи, то вони визначаються її установчими документами, які затверджуються юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку, трудовим договором.
ДП "Регіон-Інвест" зазначає, що укладання договору купівлі-продажу від 25.06.2021 №25/06/21Д потребувало рішення засновника підприємства на укладення будь-яких угод, сума яких (ціна) перевищує 100 000 грн, яке в свою чергу засновник підприємства не приймав, що є підставою для визнання недійсним даного договору.
Відповідно до статуту ДП "Регіон-Інвест", затвердженого рішенням учасника (засновника) від 16.06.2019, останнє є дочірнім підприємством "Товариства з обмеженою відповідальністю "Товіс-Транс-Надра", яке виступає його єдиним учасником (засновником) (пункт 2.1. статуту).
Вищим органом управління підприємства є засновник. З питань, віднесених до його компетенції та повноважень, засновник приймає рішення, накази і розпорядження (п. 8.1. статуту).
Згідно п. 8.3 статуту виключною компетенцією засновника є, зокрема, прийняття рішень щодо укладення будь-яких угод, сума яких (ціна) перевищує 100 000 грн.
Як вбачається з умов договору купівлі-продажу від 25.06.2021 № 25/06/21Д та видаткової накладної від 30.06.2021 № 1, ціна договору становить 2 204 800 грн, а тому директор, укладаючи вказаний договір, мав отримати рішення засновника - ТОВ "Товіс-Транс-Надра" на укладення даногоо правочину.
Одночасно суд вказує, що відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
При оцінці обставин, що свідчать про схвалення правочину особою, яку представляла інша особа, необхідно брати до уваги, що незалежно від форми схвалення воно повинно виходити від органу або особи, уповноваженої відповідно до закону, установчих документів або договору вчиняти такі правочини або здійснювати дії, які можуть розглядатися як схвалення.
Саме лише порушення обов'язку діяти в межах повноважень не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України). Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень (згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 19.08.2014 року у справі № 5013/492/12/3-59гс14).
Отже, підставою для недійсності правочину може бути доведеність юридичною особою у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин.
Загалом, дефекти в компетенції, обсязі повноважень виконавчого органу товариства, коли цей орган вступає в правовідносини із третіми особами, можуть залежати від дефектів реалізації учасниками товариства корпоративних прав. У такому випадку дефекти волі товариства, обмеження повноважень його виконавчого органу можуть перебувати поза межами розумного контролю з боку третьої особи, не викликаючи в третьої особи обґрунтованих сумнівів у правомірності дій виконавчого органу товариства.
Отже, на захист прав третіх осіб, які вступають у правовідносини з юридичними особами, в тому числі й укладають з юридичними особами договори різних видів, частиною третьою статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Частина третя статті 92 ЦК України містить виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником з перевищенням повноважень (статті 203, 241 ЦК України). Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, в тому числі й повноважень виконавчого органу товариства, загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.
Разом з тим, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що підписання договору особою з перевищенням своїх повноважень не завжди є підставою для визнання його недійсним.
Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Суди мають встановити або реальну обізнаність третьої особи про наявність обмежень або виходити із правової презумпції, що за всіма обставинами контрагент за договором не міг про них не знати.
За висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у постановах від 20.02.2018 року у справі № 906/100/17, від 12.06.2018 року у справі №927/976/17, від 26.02.2019 року у справі № 925/1453/16, від 02.04.2019 року у справі №904/2178/18, від 02.10.2019 року у справі № 910/22198/17 якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, наведене свідчить про обізнаність іншої сторони договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.
За змістом положень статей 11, 509, 526, 599 ЦК України зобов'язальні правовідносини виникають, у тому числі, з договорів, які мають виконуватися належним чином відповідно до їх умов та вимог законодавства, припинення яких обумовлюється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Звертаючись з позовом про визнання недійсним правочину, позивач згідно з вимогами статей 13, 74 ГПК України, повинен довести наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення. Без доведення позивачем обставин недодержання сторонами в момент вчинення оспорюваного правочину конкретних вимог законодавства у суду відсутні підстави для задоволення відповідного позову.
Зокрема, згідно з положеннями статей 203, 215 ЦК України підставою недійсності правочину може бути вчинення його особою за відсутністю необхідного обсягу цивільної дієздатності та невідповідність волевиявлення учасника правочину його внутрішній волі. При цьому дієздатність юридичної особи реалізується відповідно до статті 92 ЦК України через її органи у межах визначених законом та статутом повноважень.
Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 ЦК України).
На захист прав третіх осіб, які вступають у правовідносини з юридичними особами, в тому числі укладають з юридичними особами договори різних видів, частиною третьою статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Відповідно до статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним.
Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину (така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 року у справі № 904/2178/18).
При цьому, при оцінці обставин, що свідчать про схвалення правочину особою, яку представляла інша особа, необхідно брати до уваги, що незалежно від форми схвалення воно повинно виходити від органу або особи, уповноваженої відповідно до закону, установчих документів або договору вчиняти такі правочини або здійснювати дії, які можуть розглядатися як схвалення (така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 року у справі № 910/8794/16).
Послідовна та стала правова позиція щодо застосування цих норм права у їх взаємозв'язку викладена у низці постановах Верховного Суду, зокрема: від 10.04.2018 року у справі № 910/11079/17, від 02.04.2019 року у справі № 904/2178/18, від 19.06.2019 року у справі № 904/9795/16, від 01.10.2019 року у справі № 910/8287/18, від 24.02.2021 року у справі № 926/2308/19, від 04.03.2021 року у справі № 905/1132/20, від 18.02.2021 року у справі № 924/658/20, в ухвалі від 11.06.2020 року у справі 915/1602/19 тощо.
Верховний Суд також зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі № 668/13907/13-ц зробила такий правовий висновок: "Для визнання недійсним договору з тієї підстави, що його було укладено представником юридичної особи з перевищенням повноважень, необхідно встановити, по-перше, наявність підтверджених належними і допустимими доказами обставин, які свідчать про те, що контрагент такої юридичної особи діяв недобросовісно або нерозумно. При цьому, тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці контрагента за договором несе юридична особа. По-друге, дії сторін такого договору мають свідчити про відсутність реального наміру його укладення і виконання".
Суд вказує, що в даному випадку ДП "Регіон-Інвест" підтвердило фактичне виконання ним договору, прийнявши товар та здійснивши часткову оплату за нього, а тому навіть якщо допустити підписання договору особою з перевищенням своїх повноважень, відповідач (за первісним позовом) прийнявши і частково оплативши поставлений товар, вчинив юридично значимі дії, спрямовані на схвалення спірного договору купівлі-продажу, звітування про що, як раз контролює і схвалює засновник - ТОВ "Товіс-Транс-Надра".
Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено вчинення ДП "Регіон-Інвест" дій, які свідчать про наступне схвалення укладеного від його імені та в його інтересах ОСОБА_1 договору купівлі-продажу від 25.06.2021 № 25/06/21Д, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності і, як наслідок, прийнято законне та обґрунтоване рішення по суті спору в частині відмови в задоволенні зустрічної позовної заяви.
Скаржниками, в порушення вимог ст. ст. 76, 77 ГПК України, висновків суду першої інстанції не спростовано, а їх посилання, викладені в апеляційних скаргах є такими, що зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин. Суд першої інстанції належно виконав свій обов'язок щодо мотивації прийнятого ним рішення у даній справі та дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення первісного позову та відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог.
ЄСПЛ у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Рівненської області від 03.07.2023 у справі № 918/233/23 необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржників.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційні скарги Дочірнього підприємства "Регіон-Інвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.07.2023 у справі № 918/233/23 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.
3. Справу повернути до Господарського суду Рівненської області.
Повний текст постанови складено 19 вересня 2023
Головуючий суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Гудак А.В.
Суддя Мельник О.В.