ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
УХВАЛА
"13" вересня 2023 р. Справа№ 925/877/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Владимиренко С.В.
Сітайло Л.Г.
за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.
за участю представників:
від АТ "Черкасигаз": Беленкова В.В.
від Шульца Дімітрія: не з'явився
від скаржника: Варданян А.А.
розглянувши у нарадчій кімнаті заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" про відвід суддів Ходаківської І.П. та Владимиренко С.В. від розгляду справи №925/877/23
апеляційне провадження за апеляційною скаргою
Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"
на ухвалу господарського суду Черкаської області від 27.06.2023 (повний текст складено 27.06.2023)
у справі № 925/877/23 (суддя Скиба Г.М.)
за заявою Шульца Дімітрія про забезпечення позову до подання позову
особа, яка може набути статусу учасника справи, - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз»
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Північного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Ходаківської І.П., Владимиренко С.В., Сітайло Л.Г. перебуває апеляційна скарга Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 27.06.2023 у справі № 925/877/23, розгляд якої призначено в судовому засіданні на 13.09.2023.
13.09.2023 до початку судового засідання надійшла заява АТ "Черкасигаз" про відвід суддів Ходаківської І.П. та Владимиренко С.В. від розгляду справи № 925/877/23.
Обґрунтовуючи подану заяву заявник посилається на, що 07.08.2023 Північним апеляційним господарським судом у складі колегії суддів: Демидової А.М. (головуючої), Владимиренко С.В., Ходаківської І.П. було здійснено розгляд заяви АТ "Черкасигаз" про відвід головуючого судді Євсікова О.О. від розгляду даної справи. На цій підставі, в порядку ст. 35 ГПК України, суддею Демидовою А.М. було заявлено самовідвід, який задоволено ухвалою суду від 09.08.2023. Оскільки судді Ходаківська І.П. та Владимиренко С.В., так само, як і суддя Демидова А.М. брали участь в розгляді вказаної заяви про відвід, на думку заявника, також підлягають відводу в порядку п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, з метою виключення обставин, які можуть в подальшому поставити під сумнів упередженість суддів та для забезпечення довіри до судової влади України, послідовності та передбачуваності у прийнятті судових рішень за подібних обставин. Отже нормативною підставою відводу заявник визначив п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України.
Згідно з частинами другою, третьою статті 39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
За приписами частин сьомої, восьмої статті 39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Оскільки заява про відвід надійшла до суду 13.09.2023, тобто пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява в силу приписів ч. 3 ст. 39 ГПК України не підлягає передачі на розгляд іншому судді та розглядається судом, який розглядає дану справу.
Розглянувши заяву про відвід та заслухавши думку представників учасників судового процесу суд дійшов таких висновків.
Статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов'язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.
Статтею 35 ГПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (ч. 2 ст. 35 ГПК України).
Статтею 36 ГПК України встановлена недопустимість повторної участі судді у розгляді справи. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").
Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України").
Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.
При цьому, особиста безсторонність суду, як суб'єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).
ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Таким чином, щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Приписами частини четвертої статті 35 ГПК України імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Зважаючи, що викладені в заяві мотиви по суті зводяться до посилання на участь суддів Ходаківської І.П. та Владимиренко С.В. в розгляді заяви про відвід судді Євсікова О.О. та самовідвід судді Демидової А.М. від розгляду цієї справи у зв'язку з її участю у розгляді цього відводу, суд вважає, що в даному випадку заявник не довів наявності обставин, які б свідчили про упередженість суддів стосовно заявника або їх зацікавленість у певному рішенні в цій справи та необ'єктивне ставлення до сторін у справі. Процесуальна поведінка суддів Ходаківської І.П. та Владимиренко С.В. не дає жодних об'єктивних підстав вважати, що вони не є безсторонніми або що їм бракує неупередженості під час розгляду справи. При цьому суд враховує відсутність жодної з передбачених ст. 36 ГПК України обставин, що обумовлюють недопустимість повторної участі судді у розгляді справи.
Отже, за результатами розгляду заяви АТ "Черкасигаз" про відвід суддів Ходаківської І.П. та Владимиренко С.В. від розгляду справи № 925/877/23 суд дійшов висновку, що доводи заявника є такими, що не узгоджуються із наведеними вище нормами законодавства, не містять об'єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об'єктивності або неупередженості судді та могли б бути підставою для відводу у розумінні статей 35, 36 ГПК України.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви АТ "Черкасигаз" про відвід суддів Ходаківської І. П. та Владимиренко С. В. від розгляду справи № 925/877/23 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 35, 38, 39, 234, 235 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Визнати необґрунтованою заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" про відвід суддів Ходаківської І.П. та Владимиренко С.В. від розгляду справи №925/877/23 та відмовити в її задоволенні.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення.
Повний текст ухвали підписано - 18.09.2023.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді С.В. Владимиренко
Л.Г. Сітайло