ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" вересня 2023 р. Справа№ 910/20337/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Демидової А.М.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.
за участю представників:
від позивача: Ларін В.В.
від відповідача: Колос Ю.В.; Рудь Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Державного підприємства "Медичні закупівлі України"
на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 16.11.2022 (повне судове рішення складене 05.12.2022)
у справі № 910/20337/21 (суддя Паламар П.І.)
за позовом Державного підприємства "Медичні закупівлі України"
до Приватного акціонерного товариства "Лекхім"
про стягнення неустойки, ціна позову 67 741 768, 97 грн
ВСТАНОВИВ:
В грудні 2021 року Державне підприємство "Медичні закупівлі України" (далі - ДП "Медичні закупівлі України"; позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Лекхім" (далі - ПрАТ "Лекхім"; відповідач) про стягнення 67 741 768, 97 грн неустойки.
Рішенням господарського суду міста Києва від 26.10.2022 у справі № 910/20337/21 в позові відмовлено повністю.
28.10.2022 до господарського суду міста Києва від ПрАТ "Лекхім" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ДП "Медичні закупівлі України" витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 593 952, 77 грн.
16.11.2022 ДП "Медичні закупівлі України" подало до суду клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу.
Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі №910/20337/21 заяву ПрАТ "Лекхім" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково та стягнуто з ДП "Медичні закупівлі України" на користь ПрАТ "Лекхім" 120 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині в задоволенні заяви відмовлено.
Ухвалюючи рішення суд врахував характер спору, складність справи, обсяг наданих відповідачу по справі адвокатами послуг (написання відзиву на позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив, додаткових пояснень, заперечення, участі двох адвокатів у шести судових засіданнях), а також розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу, та дійшов висновку, що витрати по їх оплаті підлягають відшкодуванню за рахунок позивача в розмірі 120 000 грн.
Короткий зміст апеляційної скарги, її доводів та заперечень на неї.
Не погоджуючись із додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі №910/20337/21, ДП "Медичні закупівлі України" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі.
Підставою для подання апеляційної скарги стала незгода позивача із розподілом місцевим судом витрат на професійну правничу допомогу.
Позивач вказує на те, що суд при ухваленні додаткового рішення не звернув увагу на те чи пов'язані заявлені витрати з розглядом справи і чи підтверджено витрачений час належними доказами.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити оскаржене судове рішення без задоволення, а апеляційну скаргу - без змін, посилаючись на її необґрунтованість.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги та явка представників сторін.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 29.12.2022 апеляційну скаргу ДП "Медичні закупівлі України" на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі №910/20337/21 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М.
Після надходження до суду матеріалів справи на запит, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2023 апеляційну скаргу ДП "Медичні закупівлі України" на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі № 910/20337/21 залишено без руху та встановлено скаржнику строк для усунення її недоліків.
Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 за клопотанням ДП "Медичні закупівлі України" поновлено строк на апеляційне оскарження додаткового рішення господарського суду міста Києва від 16.11.2022 та відкрито апеляційне провадження у справі № 910/20337/21; розгляд апеляційної скарги призначено на 19.04.2023.
У судовому засіданні 19.04.2023 протокольно оголошено перерву до 24.05.2023, про що присутніх в засіданні представників повідомлено під розписку.
У судовому засіданні 24.05.2023 протокольно оголошено перерву до 14.06.2023, про що присутніх в засіданні представників повідомлено під розписку.
У зв'язку з відпусткою судді Корсака В.А. за розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2048/23 від 07.06.2023 був призначений та проведений повторний автоматизований розподіл судової справи №910/20337/21.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2023 для розгляду справи визначений склад колегії суддів: Ходаківська І. П. - головуючий (суддя-доповідач), судді: Демидова А.М., Владимиренко С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 справу прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі.
У судовому засіданні 14.06.2023 протокольно оголошено перерву до 09.08.2023, про що присутніх в засіданні представників повідомлено під розписку.
У судовому засіданні 09.08.2023 протокольно оголошено перерву до 23.08.2023, про що присутніх в засіданні представників повідомлено під розписку.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.08.2023 визнано необґрунтованою заяву ПрАТ "Лекхім" про відвід судді Ходаківської І.П. від розгляду справи № 910/20337/21 та відмовлено в її задоволенні.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.08.2023 розгляд справи відкладено на 13.09.2023.
У судове засідання 13.09.2023 з'явилися представники сторін.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржене додаткове судове рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити відповідачу у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу.
Представники відповідача у судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, просили її відхилити, а оскаржене додаткове судове рішення - залишити без змін.
Обставини справи, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що вимоги ч. 8 ст. 129 ГПК України відповідачем дотримані.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123 ГПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим, згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України.
Разом із тим, у частині 5 наведеної норми ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 ГПК України.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 ГПК України).
У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі № 904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України.
Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Як вбачається із матеріалів справи, 17.01.2003 між Акціонерним товариством "Лекхім" (далі - Клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Юридична фірма "Василь Кісіль і Партнери" (далі - Фірма) укладено договір про надання юридичних послуг № 001-03 (далі - договір), яким сторони визначили умови, на яких Фірма за дорученням Клієнта буде надавати Клієнту юридичні послуги (далі - послуги), а Клієнт буде сплачувати за послуги.
Відповідно до п. 2.1 договору сторони погодили, що Фірма за усним чи письмовим дорученням Клієнта буде надавати Клієнту такі юридичні послуги:
(і) надання усних та письмових консультацій з юридичних питань;
(іі) надання усних та письмових довідок (висновків з питань законодавства;
(ііі) підготовки в інтересах Клієнта заяв, скарг, інших документів правового характеру;
(іv) представництва інтересів Клієнта в судах, третейських судах, а також в органах державної влади, місцевого самоврядування, перед громадянами та юридичними особами;…
(vіі) здійснення правового забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності Клієнта.
Разом з цим, пунктом 2.2 договору сторони передбачили, що Фірма за дорученням Клієнта буде надавати інші, передбачені законодавством юридичні послуги, які можуть бути в подальшому узгоджені сторонами. Якщо інше спеціально не буде застережено сторонами, надання таких послуг та порядок їх оплати будуть регулюватися даним Договором.
Пунктом 3.1 договору встановлено, що вартість послуг визначається як сума гонорарів Фірми за надані послуги та витрат, понесених Фірмою в зв'язку з наданням послуг. Гонорари Фірми за послуги, що надаються її адвокатами та юристами (далі - гонорари), визначаються, яка правило, на підставі кількості часу, затраченого вказаними особами на надання послуг, помноженому на відповідні погодинні ставки цих осіб. Погодинні ставки адвокатів та юристів Фірми вказані в додатку №1 до даного Договору.
Пунктом 3.2 договору встановлено, що з метою нарахування гонорарів, Фірма здійснює облік часу, затраченого адвокатами /юристами Фірми на надання послуг. Облік часу здійснюватиметься Фірмою в часових сегментах, що становлять одну десяту (1/10) години. Гонорари підлягають нарахуванню за будь-яку роботу, що здійснюється співробітниками Фірми в інтересах Клієнта в зв'язку з наданням послуг, наприклад: вивчення та аналіз документів; підготовка документів (договорів, юридичних висновків, листів, запитів, інше); юридичний аналіз та дослідження; участь в переговорах; підготовка до та участь в судових засіданнях; проведення зустрічей, відрядження, телефонні переговори з Клієнтом та/або його співробітниками; проведення, у випадку необхідності, нарад між співробітниками Фірми (внутрішні офісні наради) з питань, пов'язаних з наданням послуг Клієнту. У випадку, коли двоє та більше співробітників Фірми одночасно зайняті роботою в справі Клієнта час, затрачений кожним з них, буде враховуватися при нарахуванні гонорарів. Мінімальний час, що враховується при нарахуванні гонорарів за виконання певної роботи, буде складати одну десяту (1/10) години.
Згідно з п. 5.3 договору Клієнт погоджується оплачувати рахунки, що виставляються Фірмою, одразу після їх отримання та, в будь-якому випадку, не пізніше п'ятнадцяти днів з дати їх отримання Клієнтом, коли за домовленістю між сторонами Клієнт оплатив послуги авансом.
Відповідно до п. 7.6 договору всі зміни та доповнення до Договору повинні бути зроблені в письмовій формі та підписані уповноваженими представниками сторін.
15.12.2021 між Акціонерним товариством "Лекхім" (далі - Клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Юридична фірма "Василь Кісіль і Партнери" (далі - Адвокатське об'єднання) укладено додаток № 7 до договору про надання юридичних послуг № 001-03 від 17.01.2003, предметом якого згідно з п. 1.1 визначено надання Адвокатським об'єднанням Клієнту юридичних послуг (правничої допомоги) та зобов'язання Клієнта оплатити зазначені послуги (правничу допомогу) у спосіб та в строки, передбачені цим договором.
Пунктом 2.1 додатку № 7 до договору сторони встановили, що Адвокатське об'єднання буде надавати Клієнту юридичні послуги (правничу допомогу) у справі №910/20337/21 господарського суду міста Києва за позовом ДП "Медичні закупівлі України" про стягнення неустойки, що включатиме зокрема такі послуги:
1) підготовку заяв, пояснень, клопотань, відзивів, апеляційних і касаційних скарг та інших процесуальних документів, вивчення процесуальних документів та доказів, що подаються іншими сторонами, процесуальні дії у відповідь;
2) участь у збиранні доказів, надання рекомендацій щодо отримання конкретних доказів, які необхідні для обґрунтування правової позиції, направлення адвокатських запитів для отримання додаткової інформації та документів;
3) вивчення та оцінку доказів та аналіз можливих варіантів правової позиції, аналіз спірних правових відносин; погодження з Клієнтом правової позиції стратегії;
4) участь та представництво Клієнта в судових засіданнях в суді першої інстанції, апеляційної та касаційної інстанцій;
5) регулярні звіти Клієнту щодо стану справи, подальших дій і очікуваних подій (далі - послуги).
Відповідно до п. 3.1 додатка № 7 до договору сторони погодили, що Адвокатське об'єднання готуватиме для Клієнта детальний опис робіт (наданих послуг) і розрахунок гонорару на основі погодинних ставок ВКП. Погодинні ставки адвокатів/юристів ВКП на дату набрання чинності становлять: (і) партнер - від 350 до 460 Євро; (іі) радники - від 250 до 300 Євро; (ііі) старші юристи - від 190 до 250 Євро; (іv) юристи - від 120 до 190 Євро; (v) молодші юристи - то 90 до 120 Євро. Для цілей розрахунку гонорару ВКП застосовуватиме ці погодинні ставки та перераховуватиме їх у гривнях за курсом НБУ на дату рахунку. Сума гонорару розраховуються шляхом множення кількості годин, витрачених адвокатами/юристами ВКП на надання послуг на відповідні погодинні ставки адвокатів/юристів ВКП. Рахунки виставляються і сплачуються в українських гривнях за курсом НБУ на дату виставлення рахунку.
Згідно з п. 3.2 додатка № 7 до договору, Клієнт погоджується відшкодувати Адвокатському об'єднанню витрати і витрати, понесені у зв'язку з наданням послуг (витрати), включаючи (без обмеження): послуги кур'єрів, посильних та інші платежі за доставку, вартість поштових відправлень, а також інші подібні витрати.
Пунктом 4.1 додатка № 7 до договору передбачено, що всі рахунки, які направляються клієнту, супроводжуються детальним описом робіт (наданих послуг), який містить: (а) дату надання послуги; (б) юриста, який надавав послуги; (в) детальний опис кожної послуги; (г) кількість часу, витраченого на надання послуги; (д) погодинну ставку кожного адвоката (юриста), який надавав послуги; (е) суму витрат, понесених у зв'язку з наданням послуг.
Відповідно до п. 4.2 додатка № 7 до договору Клієнт погоджується оплатити рахунок, який виставляється Адвокатським об'єднанням, не пізніше п'ятнадцяти днів від дати його отримання.
Згідно з п. 5.1 додатка № 7 до договору цей додаток набуває чинності з дати набуття чинності, зазначеної в пункті 8.4., і діє до його повного виконання сторонами.
Пунктом 5.2 додатка № 7 до договору встановлено, що цей додаток є невід'ємною складовою договору про надання юридичних послуг № 001-03 від 17.01.2003. Умови цього додатку № 7 є спеціальними умовами для надання послуг, визначених у пункті 2.1 цього додатку. Інші умови договору застосовуються під час надання вказаних послуг у частині, що не суперечить спеціальним умовам цього додатку.
Відповідач зазначив, що понесені ним витрати, пов'язані з розглядом даної справи у суді і складають вартість виконаних адвокатами робіт (наданих послуг) у період з 15.12.2021 по 26.10.2022, розраховану шляхом множення кількості витрачених адвокатами Адвокатського об'єднання годин на виконання робіт (надання послуг) на їхні погодинні ставки, з урахуванням п. 3.1. додатка № 7 до договору.
Так, на виконання робіт (надання послуг) по справі, адвокатами Адвокатського об'єднання у період з 15.12.2021 по 26.10.2022 було витрачено 94 години 42 хвилини часу, а саме: адвокатом Рудь Г.І. (погодинна ставка 120 євро) - 57 годин 42 хвилин; адвокатом Колосом Ю.В. (погодинна ставка 250 євро) - 37 годин 00 хвилин.
Погодинні ставки підтверджуються довідкою Адвокатського об'єднання "Юридична фірма "Василь Кісіль і Партнери" від 25.08.2021, долученою до матеріалів справи, відповідно до даних якої погодинні ставки юристів (адвокатів), залучених до роботи по проекту "справа №910/20337/21" згідно з договором про надання юридичних послуг № 001-03 від 17.01.2003 та додатком № 7 від 15.12.2021 до цього договору є такими: Юрій Вадимович Колос, адвокат - погодинна ставка 250 євро, Ганна Ігорівна Рудь, адвокат - погодинна ставка 120 євро.
За приписами ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
На підтвердження того, що правнича допомога на виконання умов договору та додатку № 7 до договору надавалась АТ "Лехім" адвокатами Адвокатського об'єднанням "Юридична фірма "Василь Кісіль і Партнери", свідчать наявні в матеріалах справи копії свідоцтв про право на зайняття адвокатською діяльністю Рудь Г.І., Колоса Ю.В. та ордери на надання правничої (правової) допомоги, видані відповідачем на ім'я вказаних адвокатів.
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору та додатку № 7 до договору адвокатами Адвокатського об'єднанням "Юридична фірма "Василь Кісіль і Партнери" було надано правничу допомогу АТ "Лекхім" у справі №910/20337/21, зокрема перелік наданих послуг наведено у детальному описі робіт (наданих послуг) у справі, який підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками АТ "Лекхім" та Адвокатського об'єднання "Юридична фірма "Василь Кісіль і Партнери".
Актами приймання виконаної роботи з юридичного обслуговування АТ "Лекхім" ( від 21.02.2022, від 18.08.2022, від 06.09.2022, від 06.10.2022, від 27.10.2022) підтверджується факт виконання Адвокатським об'єднанням "Юридична фірма "Василь Кісіль і Партнери" та прийняття АТ "Лекхім" відповідно до договору таких робіт: 1. Комплекс юридичних послуг та консультацій, представництво інтересів клієнта у господарському спорі з ДП "Медичні закупівлі України". 2. Юридичні консультації з питань чинного законодавства України. Загальна сума по оплаті таких робіт (юридичних послуг) складає 593 952, 77 грн. Акти підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками АТ "Лекхім" та Адвокатського об'єднання "Юридична фірма "Василь Кісіль і Партнери".
З матеріалів справи також вбачається, що Адвокатським об'єднанням "Юридична фірма "Василь Кісіль і Партнери" виставлено АТ "Лекхім" рахунки: № 38905, від 17.02.2022 на суму 118 715, 53 грн; № РАХ/2022/0035 від 17.02.2022 на суму 110 268, 66 грн; № 0623 від 16.08.2022 на суму 182 345, 35 грн; № 0664 від 02.09.2022 на суму 59 699, 38 грн; № 0756 від 05.10.2022 на суму 11 327, 87 грн; № 0623 від 16.08.2022 на суму 182 345, 35 грн; № 0852 від 27.08.2022 на суму 111 595, 98 грн;
Платіжними дорученнями № 24207099 від 21.02.2022, №24207096 від 21.02.2022, №24210757 від 18.08.2022, №24211096 від 06.09.2022, №24211852 від 06.10.2022 підтверджується, що відповідачем перераховано Адвокатському об'єднанням "Юридична фірма "Василь Кісіль і Партнери" 482 356, 79 грн, у призначенні платежу наведеного платіжного доручення вказано оплату за надані юридичні послуги за грудень 2021 року по вересень 2022 року.
Суд враховує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні «Лавентс проти Латвії» (пункт 154) від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічна за змістом позиція викладена Верховним Судом у постанові від 30.01.2023 у справі №910/7032/17.
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.
Колегія суддів враховує, що позиція відповідача по суті спору не змінювалася протягом розгляду справи, а представництво його інтересів здійснювалося тими самими адвокатами. Адвокат, який складав процесуальні документи був обізнаний з обставинами даної справи та позицією іншого учасника справи.
Отже виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність даної справи, а також те, що позивач є державним підприємством, яке здійснює свою господарську діяльність в умовах воєнного стану в Україні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявлені витрати на оплату послуг адвоката в сумі 593 952, 77 грн не відповідають критерію реальності таких витрат та становлять надмірний тягар для позивача, що суперечить принципу розподілу таких витрат. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про обмеження розміру заявлених відповідачем до стягнення витрат до 120 000 грн.
Доводи скаржника щодо порушення місцевим судом норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учаснику справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Судові витрати.
Оскільки апеляційна скарга на додаткове рішення суду першої інстанції про розподіл витрат на професійну правничу допомогу не є об'єктом справляння судового збору, розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Медичні закупівлі України" залишити без задоволення.
Додаткове рішення господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі № 910/20337/21 залишити без змін.
Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено - 18.09.2023.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді А.М. Демидова
С.В. Владимиренко