ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" серпня 2023 р. Справа№ 911/1378/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Тищенко А.І.
Скрипки І.М.
секретар судового засідання: Мудрак Р.Р.
за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 29.08.2023,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Прогрес»
на рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2023 (повний текст складено 06.06.2023)
у справі №911/1378/22 (суддя Смірнов О.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Прогрес»
про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (далі, позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Прогрес» (далі, відповідач) про стягнення суми заборгованості за електричну енергію в розмірі 483 082,51 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №420045419 від 01.01.2019 в частині своєчасної та повної оплати за спожиту електричну енергію.
Короткий зміст оскарженого рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Київської області від 06.04.2023 у справі №911/1378/22 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Прогрес» задоволено.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Прогрес» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» заборгованість у розмірі 483 082 (чотириста вісімдесят три тисячі вісімдесят дві) грн 51 коп. та судовий збір у розмірі 7 246 (сім тисяч двісті сорок шість) грн 24 коп.
Рішення суду мотивоване тим, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано факту споживання останнім електричної енергії за Договором за період з січня 2020 року по липень 2021 року, що підтверджується долученими до матеріалів справи Актами приймання-передавання електричної енергії. Суд зазначив, що Акти приймання-передавання електричної енергії не підписані зі сторони відповідача, але містять печатку підприємства відповідача, водночас, встановив, що між сторонами існує підписаний Акт звіряння розрахунків, з якого вбачається, що станом на 18.01.2022 заборгованість за спожиту електричну енергію у відповідача перед позивачем складає 483 082,54 грн, разом із тим, сам відповідач у відзиві на позов підтвердив факт існування облікованої за ним заборгованості у зазначеному розмірі.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Прогрес» про стягнення заборгованості за період з січня 2020 року по липень 2021 року в сумі 483 082,51 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Водночас, суд відхилив посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин, якими є встановлений Кабінетом Міністрів України карантин та військова агресія російської федерації проти України, у зв'язку з чим за доводами ТОВ «ТД «Прогрес» строк виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором продовжився до моменту припинення відповідних обставин та до закінчення впливу цих обставин на його діяльність, оскільки приписи Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не розповсюджуються на стягнення основної заборгованості зі сплати спожитої електричної енергії, а обставина введення на території України воєнного стану, враховуючи наявність універсального офіційного листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 про засвідчення форс-мажорних обставин, не є автоматичною підставою для звільнення особи від відповідальності за неналежне виконання умов Договору, а відповідачем не доведено об'єктивної неможливості виконання умов Договору у зв'язку із виникненням таких обставин.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із прийнятим рішенням, 26.06.2023 (про що свідчить штамп відділу документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду) Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «Прогрес» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2023 у справі №911/1378/22 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до наступного:
- судом першої інстанції не було досліджено, яка саме методика (порядок) була використана позивачем під час застосування щодо відповідача ціни на електроенергію за спірний період, та чи відповідає використана позивачем у розрахунку заборгованості відповідача ціна встановленій такою методикою Регулятора ціні на електроенергію;
- між позивачем та відповідачем було укладено договір про реструктуризацію, чим підтверджується, що відповідач скористався своїм правом на розстрочення сплати за електроенергію. Водночас, згідно пунктів 12.3., 12.4., 12.5. Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №420045419 від 01.01.2019 строк виконання зобов'язань за цим договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. Зважаючи, що графік погашення заборгованості як додаток до Договору склав період з 27.01.2022 по 20.04.2022, вбачається, що окрім першого місяця сплати наступні періоди сплати припали на період дії воєнного стану в Україні та період активних бойових дій у Києві та Київській області, що унеможливило своєчасність виконання відповідачем графіку погашення заборгованості за договором, враховуючи, що у сфері діяльності відповідача склалася складна ситуація, адже відбулось різке падіння ринку нерухомості, що безумовно негативно вплинуло на стан та результати його господарської діяльності. Суд, на переконання скаржника, неправильно оцінив вплив зазначених обставин на можливість виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про реструктуризацію;
- важливим питанням дослідження у спірних правовідносинах є факт надання позивачем послуг відповідачу, їх якість та факт споживання їх відповідачем. Факт споживання електроенергії мав би підтверджуватись показами лічильника електроенергії, однак з оскаржуваного рішення не вбачається дослідження та оцінка судом вказаних питань, адже докази їм у матеріалах справи відсутні. На підтвердження фактичного споживання електроенергії позивач надав суду акти приймання-передавання електричної енергії за весь спірний період, однак їх достовірність є сумнівною, оскільки в них відсутня інформація, які саме фактичні покази лічильника відповідача за спірний період мали місце за певний місячний розрахунковий період. Тож судом не було досліджено та не було надано оцінку, чи відповідала вказана в актах загальна кількість кВт-годин фактичним показам лічильника за кожен місяць протягом спірного періоду та чи відповідала зазначена в актах загальна кількість електроенергії фактичним показам лічильника відповідача за кожен період в межах спірного періоду нарахування основного боргу;
- акти приймання-передавання електричної енергії не підписані зі сторони відповідача, але містять печатку підприємства, при цьому на деяких актах не видно печатки, проставленої на місці, відведеному під підпис та печатку споживача (січень, лютий, квітень, травень, липень, жовтень 2020 року, січень, квітень, липень 2021 року), а тому неможливо встановити, кому саме належить ця печатка, окрім того, в актах не зазначено, хто саме мав би діяти від імені відповідача.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
04.08.2023 від позивача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача із проханням залишити її без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.
У відзиві позивач наголосив на тому, що на виконання умов договору постачання електроенергії здійснював її постачання на об'єкт відповідача. Однак відповідач, всупереч пункту 1 частини 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», пункту 5.5.5. ПРРЕЕ, а також умов укладеного договору, не здійснив оплату фактично спожитої електричної енергії. Станом на 18.01.2022 у відповідача рахувалася заборгованість у розмірі 483 082,51 грн. Між сторонами було укладено Договір про реструктуризацію заборгованості №7000043464 від 18.01.2022 на вказану заборгованість, в тому числі погоджено та підписано акт звіряння розрахунків від 18.01.2022 за Договором №420045419. Згідно графіку погашення заборгованості боржник зобов'язався здійснити першу оплату в розмірі 120 770,65 грн до 27.01.2022, однак скаржником було порушено умови щодо оплати навіть першого платежу, що відповідно до пункту 2.1.3. Договору про реструктуризацію заборгованості свідчить про те, що термін погашення боргу в повному обсязі настав.
Щодо посилання скаржника на дію форс-мажорних обставин, то лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є сертифікатом, який безпосередньо засвідчує настання форс-мажорних обставин, має загальний, інформаційний характер. Наявність зазначеного листа та самого факту військової агресії рф проти України не звільняє сторону договору від відповідальності за взяті на себе зобов'язання, у тому числі фінансові.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Прогрес» на рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2023 у справі №911/1378/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І.
Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/1378/22, відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Прогрес» на рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2023 у справі №911/1378/22 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Київської області.
06.07.2023 матеріали справи №911/1378/22 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Прогрес» на рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2023 у справі №911/1378/22 залишено без руху. Роз'яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «ТД «Прогрес», що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 5969,36 грн.
21.07.2023 через систему «Електронний суд» апелянт подав клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, до якого додано платіжне доручення АТ «ПРИВАТБАНК» №5 від 13.07.2023 на підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2023 у справі №911/1378/22 у розмірі 5 969,36 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Прогрес» на рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2023 у справі №911/1378/22, призначено до розгляду апеляційну скаргу на 29.08.2023.
У судовому засіданні 29.08.2023 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка представників сторін
У судове засідання, призначене на 29.08.2023, з'явився представник позивача.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного документа в системі «Електронний суд» адвокату Лукомському П.В.
Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє (частина 7 статті 242 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача, рішення суду залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» є електропостачальником та отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, на підтвердження чого позивачем долучено до позову копію постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.06.2018 за №429.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище врегульовані Законом України «Про ринок електричної енергії».
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).
Відповідно до статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Позивач вказує, що у пункті 8 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, встановлено, що Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
З позовної заяви вбачається, що відповідно до приписів пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» та пункту 8 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312, враховуючи факт споживання електричної енергії відповідачем та здійснення ним часткової оплати, між сторонами укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №420045419 від 01.01.2019 (далі, Договір), шляхом приєднання до його умов.
Позивач зазначає, що Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги розміщено на офіційному веб-сайті ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» за посиланням: http://koec.com.ua/page?root=18&id=19.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано Договір, редакція якого діє з 01.10.2020, проте враховуючи, що Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщено на офіційному веб-сайті Компанії за посиланням: http://koec.com.ua/page?root=18&id=19, суд під час ухвалення рішення керується редакцією Договору, розміщеному на веб-сайті позивача, що діє з 01.01.2019.
Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. Договору цей Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі - Споживач) постачальником універсальних послуг (далі - Постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до цього Договору, згідно із заявою приєднання, яка є Додатком №1 до цього Договору. Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312 (далі, ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.
Згідно пунктів 2.1., 2.2., 2.3. Договору за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Обов'язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу (далі - ОСР) договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії. Побутовий споживач використовує електричну енергію виключно на власні побутові потреби, у тому числі для освітлення, живлення електроприладів тощо, що не включає професійну та/або господарську діяльність. Малі непобутові споживачі можуть використовувати електричну енергію для професійної, господарської, підприємницької та іншої діяльності. Обсяг проданої споживачу електроенергії визначається ОСР та для споживачів, які не є побутовими (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), підтверджується шляхом підписання Сторонами до 10 числа місяця наступного за розрахунковим відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії / акта прийманняпередачі електричної енергії.
Пунктами 5.1., 5.2. Договору встановлено, що Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком №3 до цього Договору. Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію.
Ціна на електричну енергію визначається Постачальником у разі дотримання умов надання універсальних послуг, визначених у пункті 3.1 глави 3 цього Договору та у відповідності до методики (порядку) розрахунку ціни на електричну енергію, затвердженої Регулятором (пункт 5.3. Договору).
Відповідно до пунктів 5.4., 5.5. Договору збільшення ціни на електричну енергію може бути здійснено лише у разі дотримання умов надання універсальних послуг, визначених у пункті 3.1. глави 3 цього Договору. Ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України «Про ринок електричної енергії» і ПРРЕЕ. Сторони домовилися про те, що ціна на електричну енергію, встановлена Регулятором, повинна бути обов'язкова для Сторін з дати її введення в дію.
Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки (пункт 5.10. Договору).
Відповідно до пункту 5.12. Договору у разі виникнення у Споживача заборгованості за постачання електричної енергії за цим Договором Споживач повинен звернутися до Постачальника із заявою про складення графіка погашення заборгованості на строк не більше 12 місяців та за вимогою Постачальника подати довідки, що підтверджують неплатоспроможність Споживача. Графік погашення заборгованості оформляється додатком до цього Договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. Укладення Сторонами та дотримання Споживачем графіка погашення заборгованості не звільняє Споживача від здійснення поточних платежів за цим Договором. У разі недотримання графіка погашення заборгованості або прострочення оплати поточних платежів Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному цим Договором або договором про реструктуризацію заборгованості.
Згідно з пунктом 6.2. Договору споживач зобов'язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.
Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за цим Договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин) (пункт 12.1. Договору).
Відповідно до пункту 12.2. Договору під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами цього Договору. До форс-мажорних обставин відносятся: надзвичайна і непереборна за наявних умов сила, захист від дії якої не передбачено в проектній та іншій нормативній документації, дію якої неможливо попередити застосуванням високопрофесійної практики персоналу, дія якої може бути викликана: винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту); непередбаченими ситуаціями, викликаними діями сторони, що не є стороною відповідного договору (страйк, локаут, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, пожежа, вибух, протиправні дії третіх осіб, в тому числі несанкціоноване втручання у функціонування комп'ютерної системи Постачальника (хакерська атака)); умовами, регламентованими відповідними органами виконавчої влади, а також пов'язаними з ліквідацією наслідків, викликаних винятковими погодними умовами і непередбаченими ситуаціями, що перешкоджають виконанню договірних зобов'язань у цілому або частково.
Згідно з пунктами 12.3., 12.4., 12.5. Договору строк виконання зобов'язань за цим Договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. Сторони зобов'язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом 14 днів з дати їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до чинного законодавства. Виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови Споживача від оплати Постачальнику послуг, які були надані до їх виникнення.
Цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання, але не раніше дати, наведеної в комерційній пропозиції. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві-приєднанні (пункт 13.1. Договору).
Договір укладений на умовах, які розроблені електропостачальником та опубліковані на офіційному веб-сайті позивача, без викладення його в паперовій формі. Позивач наголошує, що факт укладання Договору підтверджується діями відповідача, які спрямовані на виконання його умов, зокрема, споживанням електричної енергії та частковою оплатою.
Матеріали справи також містять комерційну пропозицію «Універсал», відповідно умов якої термін постачання встановлено до 31.12.2019. Постачання вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення вказаного терміну постачання жодною із сторін не буде письмово заявлено про припинення постачання, або про перегляд умов комерційної пропозиції.
Згідно з умовами комерційної пропозиції «Універсал» остаточний розрахунок проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Обсяги попередньої оплати визначаються шляхом множення відповідного договірного обсягу постачання електричної енергії на ціну, визначену згідно умов даної комерційної пропозиції, та підлягають оплаті незалежно від отримання рахунку Постачальника.
Комерційною пропозицією «Універсал» також передбачено, що рахунок за фактично спожиту електричну енергію (остаточний розрахунок) надається Постачальником Споживачу не пізніше п'ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані Постачальником рахунки підлягають оплаті Споживачем протягом п'яти робочих днів з дати отримання.
Звертаючись до суду із позовом у даній справі, позивач зазначає, що протягом періоду 2020-2021 років поставив на об'єкти відповідача електричну енергію, в підтвердження чого між сторонами було оформлено Акти приймання-передавання електричної енергії, копії яких додано до позовної заяви. Однак, відповідач, всупереч пункту 1 частини 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», пункту 5.5.5. ПРРЕЕ, а також умов укладеного Договору не здійснив у повному обсязі оплату за спожиту електричну енергію, у зв'язку із чим за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 483 082,51 грн.
18.01.2022 між позивачем та відповідачем було укладено Договір про реструктуризацію заборгованості №7000043464 в розмірі 483 082,51 грн (далі, Договір про реструктуризацію заборгованості).
Відповідно до пунктів 1.1., 1.2., 1.3. Договору про реструктуризацію заборгованості у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Кредитор та Боржник домовилися про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію, що виникла у Боржника перед Кредитором згідно з Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг/споживачу №420045419 від 01.01.2019 (далі - Основний договір), шляхом розстрочення її погашення. Кредитор надає Боржнику розстрочення оплати заборгованості на суму 483 082,51 грн, в тому числі ПДВ 80 513,75 грн, а Боржник зобов?язується повністю сплатити заборгованість відповідно до погодженого Сторонами Графіку погашення заборгованості (Додаток №1). Сплата заборгованості згідно Графіку погашення заборгованості здійснюється Боржником незалежно від оплати поточних платежів згідно Основного договору.
Пунктом 2.1.1. Договору про реструктуризацію заборгованості встановлено, що Боржник зобов'язаний погасити заборгованість згідно Основного договору, сума якої визначена пунктом 1.2. Договору та зазначена Сторонами в Акті звіряння розрахунків (Додаток №2), відповідно до графіку погашення заборгованості.
У разі невнесення платежів в строки згідно Графіку погашення заборгованості та настання терміну погашення боргу в повному обсязі, Кредитор може достроково в односторонньому порядку розірвати договір, про що Боржник письмово повідомляється протягом п'яти банківських днів до дня розірвання (пункт 3.3. Договору про реструктуризацію заборгованості).
Договір набирає чинності з дати підписання обома Сторонами і діє до повної ліквідації заборгованості Боржником, а в разі настання обставин, передбачених пунктом 6.3. Договору - до моменту настання цих обставин.
Згідно додатку №1 до Договору про реструктуризацію заборгованості - «Графік погашення заборгованості», остаточним строком погашення заборгованості є 20.04.2022.
Матеріали справи також містять підписаний між сторонами та скріплений печатками підприємств Акт звіряння розрахунків від 18.01.2022, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 18.01.2022 становить 483 082,54 грн.
Позивач у позові наголошує на тому, що незважаючи на реструктуризацію боргу, відповідачем не було сплачено на його користь зазначеної суми заборгованості, у зв'язку з чим він і звернувся до суду із позовом про стягнення вказаної суми.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву позивача на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін із наступних підстав.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Приписами частин 1, 2 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Пунктом 1.2.7. ПРРЕЕ встановлено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Відповідно до пункту 1.2.15. ПРРЕЕ укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).
Укладений сторонами даного спору Договір за своїм змістом є договором поставки електричної енергії та є належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов'язків, обумовлених цим договором.
Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно із частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Частиною 1 статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що електропостачальники мають право, серед іншого, на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів. При цьому частиною 3 статті 58 Закону передбачено, що споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Статтею 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що оператор системи розподілу, зокрема, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Судом встановлено, що у відповідності до пункту 2.3. Договору обсяг проданої споживачу електроенергії визначається оператором системи розподілу та підтверджується шляхом підписання сторонами до 10 числа місяця наступного за розрахунковим відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії/акта приймання-передачі електричної енергії.
Пунктами 2.3.11., 2.3.14. ПРРЕЕ визначено, що комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Кодексу комерційного обліку та цих Правил. Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку.
Принципи організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України, права та обов'язки сторін стосовно організації комерційного обліку електричної енергії та отримання точних і достовірних даних комерційного обліку для здійснення комерційних розрахунків визначаються Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 (далі - Кодекс).
Відповідно до пп. 6.1. пункту 6. Розділу XIII «Перехідні положення» Кодексу, обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один місяць. Зчитування показів лічильника провадиться постачальником послуг комерційного обліку та/або оператором мережі, та/або споживачем щомісяця відповідно до умов договору.
Згідно пп. 7.1. пункту 7 Розділу XIII «Перехідні положення» Кодексу до моменту запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через центральну інформаційно - комунікаційну платформу визначення обсягів електричної енергії для поточних розрахунків на ринку виконують оператори електричної мережі.
З огляду на вищевикладені положення чинного законодавства України, колегія суддів звертає увагу на те, що ТОВ «Київська обласна ЕК» не здійснює функції з обліку електричної енергії та не визначає обсяги спожитої електричної енергії Споживачами. В силу покладених на електропостачальника функцій та обов'язків, позивач не здійснює фіксацію (зйом) показників електролічильників, не визначає обсяг проданої електричної енергії.
Пунктами 4.3., 4.12., 4.13. ПРРЕЕ встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг. Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Згідно з пунктом 10 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, якою затверджено ПРРЕЕ, до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР.
Оператором системи розподілу та адміністратором комерційного обліку на території Київської області є ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» й саме воно щомісячно надає позивачу в електронному вигляді інформацію про обсяги спожитої електричної енергії відповідачем протягом спірного періоду, на підставі чого позивачем з відповідачем у подальшому у відповідності до пункту 2.3. Договору мали складатися акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Позивачем до позовної заяви долучені наступні копії актів приймання-передавання електричної енергії:
- №А-6167220711 за січень 2020 року на суму 103 717,07 грн (кількість кВт-год. 39 389; ціна 2,194290 грн/ кВт-год без ПДВ);
- №А-6119048889 за лютий 2020 року на суму 109 999,75 грн (кількість кВт-год. 41 775; ціна 2,194290 грн/ кВт-год без ПДВ);
- №А-6070760571 за березень 2020 року на суму 80 982,46 грн (кількість кВт-год. 30 755; ціна 2,194290 грн/ кВт-год без ПДВ);
- №А-6120576621 за квітень 2020 року на суму 87 017,90 грн (кількість кВт-год. 39 785; ціна 1,822670 грн/кВт-год без ПДВ);
- №А-6170218447 за травень 2020 року на суму 73 008,88 грн (кількість кВт-год. 33 380; ціна 1,822670 грн/кВт-год без ПДВ);
- №А-6170973959 за червень 2020 року на суму 80 583,17 грн (кількість кВт-год. 36 843; ціна 1,822670 грн/кВт-год без ПДВ);
- №А-6073954841 за липень 2020 року на суму 62 642,12 грн (кількість кВт-год. 25 763; ціна 2,026230 грн/кВт-год без ПДВ);
- №А-6025899797 за серпень 2020 року на суму 72 456,31 грн (кількість кВт-год. 28 751; ціна 2,101100 грн/кВт-год без ПДВ);
- №А-6636306026 за вересень 2020 року на суму 72 405,92 грн (кількість кВт-год. 28 731; ціна 2,101100 грн/кВт-год без ПДВ);
- №А-6173983591 за жовтень 2020 року на суму 32 445,93 грн (кількість кВт-год. 13 378; ціна 2,021100 грн/кВт-год без ПДВ);
- №А-6223349173 за листопад 2020 року на суму 67 913,81 грн (кількість кВт-год. 28 002; ціна 2,021100 грн/кВт-год без ПДВ);
- №А-6175463824 за грудень 2020 року на суму 67 772,57 грн (кількість кВт-год. 23 703; ціна 2,382700 грн/кВт-год без ПДВ);
- №А-6539832334 за січень 2021 року на суму 1 232,48 грн (кількість кВт-год. 356; ціна 2,885028 грн/кВт-год без ПДВ);
- №А-6323567534 за лютий 2021 року на суму 302,26 грн (кількість кВт-год. 88; ціна 2,862273 грн/кВт-год без ПДВ);
- №А-6373293122 за березень 2021 року на суму 1 506,73 грн (кількість кВт-год. 431; ціна 2,913248 грн/кВт-год без ПДВ);
- №А-6179223810 за квітень 2021 року на суму 1 177,48 грн (кількість кВт-год. 326; ціна 3,009908 грн/кВт-год без ПДВ);
- №А-6276991228 за травень 2021 року на суму 2 955,08 грн (кількість кВт-год. 792; ціна 3,109306 грн/кВт-год без ПДВ);
- №А-6375447767 за червень 2021 року на суму 709,15 грн (кількість кВт-год. 243; ціна 2,431934 грн/кВт-год без ПДВ);
- №А-6834943125 за липень 2021 року на суму 781,36 грн (кількість кВт-год. 243; ціна 2,679547 грн/кВт-год без ПДВ).
Вказані акти підписані зі сторони постачальника.
Підписів споживача вказані акти не містять, водночас, у графі споживач на місці для підпису проставлено печатку ТОВ «ТД «Прогрес».
Відповідач в апеляційній скарзі наголошує на тому, що надані позивачем акти як докази є сумнівними, оскільки не містять підпису зі сторони споживача, а суд, у свою чергу, не з'ясовував питання фактичного надання позивачем послуг відповідачу, чи відповідала вказана в актах загальна кількість кВт-годин фактичним показам лічильника за кожен місяць протягом спірного періоду, яка саме методика (порядок) була використана позивачем під час застосування щодо відповідача ціни на електроенергію за спірний період.
Оцінюючи вказані доводи скаржника, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За змістом частин 1, 2 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності врахування принципу добросовісності (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України) - стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17, від 11.08.2021 у справі №909/436/20, від 28.09.2021 у справі №918/1045/20, від 06.10.2021 у справі №925/1546/20).
Доктрина «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки), в основі якої лежить принцип добросовісності, базується ще на римській максимі - «non concedit contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них (такі висновки наведено у постановах Верховного Суду, зокрема, від 28.04.2021 у справі №910/9351/20, від 06.12.2019 у справі №910/353/19, від 07.11.2019 у справі №910/124484/18, від 14.05.2020 у справі №910/7515/19, від 19.02.2020 у справі №915/411/19).
Колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджується, що відповідачем вчинялись послідовні дії, якими визнавався факт отримання ним у спірний період електроенергії у вказаному позивачем в актах розмірі.
Так, позивачем до матеріалів справи долучено підписаний та скріплений печатками акт звіряння розрахунків за договором 420045419 від 01.01.2019, згідно якого станом на 18.01.2022 борг відповідача перед позивачем за спожиту електричну енергію становить 483 082,51 грн.
Також сторонами у відповідності до пункту 5.12. Договору було укладеного Договір про реструктуризацію заборгованості за договором про постачання електричної енергії №420045419 від 01.01.2019, згідно якого кредитор (позивач) надав боржнику (відповідачу) розстрочення оплати заборгованості на суму 483 082,51 грн.
Більш того, як вбачається із матеріалів справи, у поданому до суду першої інстанції відзиві на позовну заяву відповідач визнавав факт існування у нього заборгованості за Договором у заявленому позивачем розмірі та не висловлював жодних заперечень щодо кількості, якості та ціни відпущеної позивачем електроенергії. Заперечення відповідача проти позову зводилися виключно до існування форс-мажорних обставин, які спричинили неможливість виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором у повному обсязі.
Отже, відповідач як до подання позову в даній справі, так і під час її розгляду судом першої інстанції не заперечував проти наявності у нього заборгованості за Договором в сумі 483 082,51 грн, яка розраховувалась як добуток обсягу поставленої енергії на ціну, які вказані в актах, визнавав її в акті звіряння розрахунків, договорі про реструктуризацію заборгованості, відзиві на позовну заяву.
Відтак, висловлені скаржником в апеляційній скарзі доводи з приводу недоведеності факту споживання електроенергії у відповідному розмірі, якості наданих послуг, вартості відпущеної електроенергії, суперечать стандартам добросовісності поведінки відповідача як учасника цивільних правовідносин та порушують принцип «заборони суперечливої поведінки».
Поруч із цим, посилаючись на нез'ясування судом першої інстанції вказаних питань, відповідач до апеляційної скарги не надав жодних належних та допустимих доказів на спростування даних, відображених в актах приймання-передавання послуг, доказів на підтвердження того, що фактичні показники лічильників відрізнялися від зазначених позивачем в актах, враховуючи при цьому те, що як зазначалося вище, інформацію про обсяги спожитої електричної енергії відповідачем протягом спірного періоду позивачу надавав ПрАТ «ДТЕК Київські електричні мережі».
Також матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що у спірний період відповідач висловлював претензії до позивача щодо якості наданих послуг.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Так, умовами пункту 2.1.1. Договору про реструктуризацію заборгованості сторони погодили, що Боржник зобов'язаний погасити заборгованість згідно Основного договору, сума якої визначена пунктом 1.2. Договору та зазначена Сторонами в Акті звіряння розрахунків (Додаток №2), відповідно до графіку погашення заборгованості.
У Додатку №1 до Договору про реструктуризацію заборгованості сторони погодили графік погашення заборгованості:
1. до 27.01.2022 - 120 770,65 грн;
2. до 21.02.2022 - 120 770,65 грн;
3. до 21.03.2022 - 120 770,65 грн;
4. до 20.04.2022 - 120 770,65 грн.
Згідно пункту 2.1.3. Договору про реструктуризацію заборгованості боржник зобов'язаний в разі невнесення платежів в строки, передбачені графіком погашення заборгованості, вважати, що термін погашення боргу в повному обсязі настав і сплатити борг повністю.
У матеріалах справи відсутні докази внесення відповідачем плати згідно графіку погашення заборгованості, погодженого сторонами у Договорі про реструктуризацію заборгованості. Так, відсутні докази сплати відповідачем навіть першого платежу, який мав бути здійснений до 27.01.2022.
Доказів сплати відповідачем заборгованості в загальному розмірі 483 082,51 грн матеріали справи не містять.
Відтак, дослідивши зміст умов Договору про постачання електричної енергії та Договору про реструктуризацію заборгованості за ним, колегія суддів доходить висновку, що загальна сума основної заборгованості відповідача становить 483 082,51 грн, строк виконання обов'язку з її оплати станом на дату подання позову є таким, що настав, висновки суду першої інстанції з приводу чого обґрунтованими.
Щодо посилань відповідача на форс-мажорні обставини (військову агресію російської федерації проти України), які унеможливили своєчасність виконання відповідачем графіку погашення заборгованості за договором та продовжили, на думку скаржника, строк виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором до моменту припинення відповідних обставин, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з пунктами 12.3., 12.4. Договору строк виконання зобов'язань за цим Договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. Сторони зобов'язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом 14 днів з дати їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до чинного законодавства.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Наразі строк дії режиму воєнного стану в Україні продовжений до 15.11.2023.
Однак, виходячи із умов вищенаведеного пункту 2.1.3. Договору про реструктуризацію заборгованості, який сторони уклали до Договору постачання електричної енергії, в разі невнесення платежів в строки, передбачені графіком погашення заборгованості, термін погашення боргу в повному обсязі вважається таким, що настав і боржник зобов'язаний сплатити борг повністю.
Отже, у зв'язку з несплатою відповідачем першого платежу у розмірі 120 770,65 грн згідно погодженого графіку (до 27.01.2022), термін погашення боргу в сумі 483 082,51 грн настав в повному обсязі 28.01.2022, тобто до настання з 24 лютого 2022 року форс-мажорних обставин, про які зазначено у листі Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, та на які посилається відповідач, а тому такі обставини жодним чином не могли вплинути на можливість своєчасного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати за поставлену електроенергію.
Крім того, у пункті 12.5. Договору сторони погодили, що виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови Споживача від оплати Постачальнику послуг, які були надані до їх виникнення.
Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Позовні вимоги у даній справі підлягають задоволенню, висновки суду першої інстанції з приводу чого є обґрунтованими.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).
Доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Прогрес» не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції про задоволення позову. Скаржником не надано суду доказів, які б свідчили про необґрунтованість заявлених позивачем та задоволених судом позовних вимог, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Прогрес» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.
Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Прогрес» на рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2023 у справі №911/1378/22 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2023 у справі №911/1378/22 залишити без змін.
Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «Прогрес».
Матеріали справи №911/1378/22 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 19.09.2023.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді А.І. Тищенко
І.М. Скрипка