Справа № 523/9580/23
Провадження №2/523/3862/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" вересня 2023 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючої судді - Середи І.В.,
за участю секретаря - Щербан О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в м. Одесі в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,
УСТАНОВИВ:
07 червня 2023 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця у розмірі 46437,12 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував на те, що 27 липня 2012 року між банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, ОСОБА_2 отримала кредитну картку, відповідно до тарифів якої банк надав їй кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку із початковим кредитним лімітом, зазначеним у заяві у розмірі 500 грн., який у подальшому було збільшено до 50000 гривень. Позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, а позичальниця своєчасно не повертала витрачену частину кредитного ліміту, у зв'язку з чим утворилася заборгованість. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 померла, тому позикодавець звернувся з даним позовом до ОСОБА_1 , як спадкоємця померлої, та просить стягнути з нього на користь позивача суму боргу за кредитними зобов'язаннями станом на дату смерті позичальниці у розмірі 46437,12 грн. та витрати по сплаті судового збору.
09 червня 2023 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Сторони в судове засідання не з'явилися, були повідомлені про розгляд справи належним чином.
В матеріалах справи є клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, в якому він позов підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач про дату, час та місце слухання справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки за зареєстрованою адресою місця проживання, проте поштова кореспонденція повернулася до суду без вручення адресату з довідкою Укрпошти «Адресат відсутній за вказаною адресою», отже відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України він вважається таким, що повідомлений належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомив, із клопотаннями до суду не звертався.
Враховуючи вимоги ст. 223 ЦПК України та ст.6 Конвенції «Про захист прав людини та основних свобод», ратифікованої Законом України 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести за відсутності відповідачки.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з вимогами ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до положень ст.ст. 280, 281 ЦПК України суд з письмової згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
З матеріалів справи встановлено, що 27 липня 2012 року ОСОБА_2 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, отримала кредитну картку, відповідно до тарифів якої банк надав їй кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 500 грн., який у подальшому був збільшений до 50000 грн., а позичальниця повинна була розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, повертати його зі сплатою відсоткової ставки згідно тарифів на суму залишку заборгованості за кредитом. При цьому, позивач вважає, що своїм підписом у заяві позичальниця підтвердила, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає договір про надання банківських послуг.
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У зв'язку з порушенням ОСОБА_2 зобов'язань щодо повернення грошових коштів для погашення заборгованості за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення боргу, відповідно до розрахунку станом на 19 серпня 2022 року утворилася заборгованість у розмірі 46437,12 грн., що складає заборгованість за тілом кредиту - 44032,23 грн. та заборгованості за простроченими відсотками - 2404,89 грн..
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, актовий запис 1580, вчинений 20 серпня 2022 року Доброславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Після смерті позичальниці відкрилася спадщина, яка складається із частини житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки по АДРЕСА_2 .
16 листопада 2022 року державним нотаріусом Суворовської державної нотаріальної контори у місті Одесі була заведена спадкова справа №632/2022 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на підставі претензії кредитора АТ КБ «ПриватБанк» до спадкодавця.
17 лютого 2023 року до Суворовської державної нотаріальної контори у місті Одесі надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті своєї матері.
07 серпня 2023 року представник відповідача - ОСОБА_3 подав до Суворовської державної нотаріальної контори у місті Одесі усі документи необхідні для оформлення спадкових прав та просив видати на ім'я ОСОБА_1 свідоцтво про прийняття спадщини за законом після смерті матері - ОСОБА_2
07 серпня 2023 року державний нотаріус Суворовської державної нотаріальної контори у місті Одесі винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на майно, а саме на частку житлового будинку АДРЕСА_1 та земельну ділянку по АДРЕСА_2 , оскільки договір-купівлі продажу спадкового житлового будинку, зареєстрованого на Одеській універсальній біржі «Вітязь», не відповідає вимогам діючого законодавства через відсутність нотаріального посвідчення, а право власності на зазначену земельну ділянку зареєстровано на іншу особі, інформація про земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня.
Згідно із частиною першою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до частини першої статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18), оскільки зі смертю позичальника зобов'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред'явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.
Відповідно до статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.
Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Згідно із статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.
У разі смерті фізичної особи - боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи, її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Таким чином, правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов'язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку статті 1282 ЦК України.
Вирішуючи спори про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини:
- чи пред'явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги;
- коло спадкоємців, які прийняли спадщину;
- при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);
- при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.
Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускається.
Частиною першою статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Дослідивши матеріали справи та матеріали спадкової справи № 632/2022, суд дійшов висновку, що позивач АТ КБ «ПриватБанк» у встановлений частиною другою статті 1281 ЦК України строк направив на адресу спадкоємця боржника претензію та просив виконати вимоги банку про сплату боргу в розмірі 47050 грн.
Досліджуючи питання обсягу спадкового майна та його вартості як межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України, суд дійшов висновку про те, що сума заборгованості спадкоємця в розмірі 46437,12 грн. є в межах реальної вартості успадкованого майна, а тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У зв'язку з тим, що відповідачем не надано до суду заперечень проти позову щодо суми заборгованості спадкодавця, обсягу успадкованого майна та інших обставин, які могли б вплинути на прийняття судом рішення у даній справі, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором зі спадкоємця позичальника є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача також підлягають стягненню на користь позивача сплачений ним і документально підтверджений судовий збір в розмірі 2684 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 279, 280-283, 354-355 ЦПК України -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», (ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, юридична адреса: вул. Грушевського, буд.1-Д, м. Київ, 01001), заборгованість за кредитним договором б/н від 27 липня 2012 року в розмірі 46437,12 грн., а також судовий збір в розмірі 2684 грн.
Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Рішення складено 14 вересня 2023 року.
Суддя