БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18.09.2023
Справа № 497/2160/23
Провадження № 3/497/1065/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.09.2023 року м. Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Кодінцевої С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Деревенського І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно
ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Камрат, Республіка Молдова, громадянина Молдови, не одруженого, не інваліда, утриманців не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина Молдови серії НОМЕР_1 виданий від 17.12.2019,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.204-1 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
15.09.2023 року о 19:00 годині громадянин Молдови ОСОБА_1 спільно з іншим громадянином Молдови ОСОБА_3 намагалися незаконно, поза пунктом пропуску перетнути державний кордон з Республіки Молдова в Україну, в зв'язку з чим були виявлені та затримані прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» в районі прикордонного знаку 0752 на відстані 400 метрів від лінії державного кордону в напрямку с.Копчак (Республіка Молдова) - с. Кубей (Україна).
Своїми діями громадянин ОСОБА_4 порушив вимоги ст.9 Закону України «Про державний кордон України», тобто вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачена ст.204-1 ч.2 КУпАП.
За даним фактом помічником начальника ВПС з АЮД - помічником начальника групи старшим лейтенантом ОСОБА_5 відносно ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.204-1 КУпАП.
В судовому засіданні особа відносно, якої складено протокол ОСОБА_4 пояснив, що намагався перетнути державний кордом в Україну спільно з іншим громадянином, були у стані сильного алкогольного сп'яніння та мали на меті підзаробити грошей, потрапивши до міста Одеси. Ні де не працює, має важке матеріальне становище. Усвідомлює, що порушив закон, свою провину визнає, кається у вчиненому, просив суворо не карати.
Вивчивши матеріали справи, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи про адміністративне правопорушення, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст.ст.251, 252 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення правопорушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи (ч.1 ст. 256 КУпАП).
Частина 2 ст. 204-1 КУпАП передбачає відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, вчинені групою осіб.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (формальний склад).
Суб'єкт адміністративного проступку - загальний (фізичні осудні особи, які досягли 16-річного віку).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Крім того, відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 року «Про порядок перетину Державного кордону України громадянами України» перетинання громадянами України державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю, якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну: 1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 2) дипломатичний паспорт; 3) службовий паспорт; 4) проїзний документ дитини; 5) посвідчення особи моряка; 6) посвідчення члена екіпажу.
На підставі задекларованого принципу, що міститься в ст. 7 КУпАП, кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов'язок доводити свою невинуватість в учиненні адміністративного правопорушення.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
За результатами досліджених доказів, суд дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_4 події і складу адміністративного правопорушення.
Вина особи, відносно якої складено протокол ОСОБА_4 в інкрімінованому йому правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 265567 від 18.09.2023 року (а.с.1);
- протокол про адміністративне затримання від 15.09.2023 (а.с.2);
- протокол огляд, огляду речей та вилучених документів від 15.09.2023(а.с.3);
- рапортом ІПС 2 категорії інструктора кінологічного відділення впс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » майстер-сержанта ОСОБА_6 від 15.09.2023 року (а.с.5);
- рапортом ІПС 1 категорії групи АЮД впс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » сержанта ОСОБА_7 від 15.09.2023 року (а.с.6);
- рапортом старшого зміни прикордонних нарядів майстер сержанта ОСОБА_8 від 15.09.2023 року (а.с.7);
- письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 12.09.2023 року(а.с.4);
- копією паспорту громадянина Республіки Молдова на ім'я ОСОБА_4 (а.с.9);
- поясненнями ОСОБА_4 наданими в судовому засіданні.
При таких обставинах суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_4 вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст. 204-1 КУпАП.
Крім цього, суд також звертає увагу, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, що затверджений Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ на всій території України введено воєнний стан з 24.02.2022 року, який триває до теперішнього часу.
Згідно ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Положеннями ч.1, ч.2 ст.20 названого Закону - правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону. В умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України.
За повідомленням Державної прикордонної служби України у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, тимчасово, обмежено виїзд з України окремою категорією громадян. Зокрема, заборонено виїзд за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років.
З урахуванням викладеного, а також характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, який є громадянином Молдови, має важке матеріальне становище, що свідчить про його неспроможність сплати штраф, приймаючи до уваги ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують адміністративну відповідальність та інші вимоги ст. 33 КУпАП, з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, приходжу до висновку про необхідність накладення на винного адміністративного стягнення у вигляді мінімального адміністративного арешту передбаченого санкцією ч.2 ст. 204-1 КУпАП, що буде достатнім для його виховання та попередження вчиненню нових правопорушень. Накладення стягнення на правопорушника у вигляді адміністративного арешту, вважаю таким, що не буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника та ступеню його вини.
Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536.80 гривень.
Керуючись ст. ст. 9-11, 33, 40-1, 204-1, 221, 283-285 КУпАП, суд -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.204-1 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на підставі санкції цієї статті призначити йому стягнення у вигляді адміністративного арешту на строк 10 (десять) діб.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави судовий збір в сумі 536.80 гривень (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законом (ч.3 ст.307 КУпАП).
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя С.В. Кодінцева