Справа № 496/5834/23
Провадження № 2/496/2001/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2023 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Трушина О.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача - адвокат Унгуряну С.І. звернувся до суду з вказаною позовною заявою і просить:
1)визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, а також земельну ділянку площею 0,0884 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
2)в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
3)в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на частину земельної ділянки площею 0,0884 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
4)в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
5)в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на частину земельної ділянки площею 0,0884 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
6)припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_1 на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, а також земельну ділянку площею 0,0884 га, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_2 )стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 5738,00 грн та витрати на правову допомогу 15000 грн.
П. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п.п. 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 р., за подання позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,4% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2023 року становить 2684 гривні.
Судом встановлено, що представником позивача заявлено шість позовних вимог майнового характеру.
Отже, у позовній заяві повинна бути зазначена ціна позову, а також документально підтверджена ціна позову.
Разом з цим, в позовній заяві ціна позову не вказана. До позовної заяви представником позивача додано Довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості, згідно яких вартість житлового будинку становить573794,95 грн, земельної ділянки - 224648,61 грн.
Довідки про оціночну вартість видані у відповідності до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку.
Порядок ведення єдиної бази даних звітів про оцінку визначає механізм ведення Фондом державного майна України (далі - Фонд) Єдиної бази даних звітів про оцінку, формування електронних довідок про оціночну вартість об'єкта нерухомості та реєстрації звітів про оцінку майна, складених суб'єктами оціночної діяльності (оцінювачами) для цілей обчислення доходу платника податку - фізичної особи від продажу (обміну) нерухомого майна, а також доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок майна (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), доходу, отриманого за іншими правочинами, за якими здійснюється перехід права власності на нерухомість, дохід за якими підлягає оподаткуванню у випадках, передбачених Податковим кодексом України (п.1.1 Порядку).
За правилами п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна. Частинами 2 та 3 цієї ж статті встановлено, - якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи. У разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до закону.
Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", доказом дійсної вартості нерухомого майна є складений суб'єктом оціночної діяльності звіт про оцінку майна.
Згідно з вказаним законом, звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач.
У зв'язку з чим, суд зазначає, що представнику позивача необхідно визначити ціну позову, яка повинна дорівнювати дійсній ринковій ціні спірного нерухомого майна - житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, а також земельної ділянки площею 0,0884 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , станом на день подання позову до суду - 21.08.2023 року, у разі неможливості визначити ціну позову, вартість якого суд вважає значною, суд приходить до висновку, що слід визначити представнику позивача до сплати суму судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру в сумі 7637,00 грн, з урахуванням вже сплаченого судового збору у розмірі 5783,00 грн (максимальна сума сплати судового за подання позовної заяви майнового характеру 13420 - 5783,00 грн (сплачений судовий збір) = 7637,00 грн).
Відповідно до абз. 2 п. 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року за № 10, з урахуванням внесених змін і доповнень від 25 вересня 2015 року, відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
З огляду на вищевикладені вимоги законодавства, представнику позивача необхідно вказати ціну позову, яка є дійсною на день подання позовної заяви до суду, виходячи з чого сплатити судовий збір за заявлені вимоги майнового характеру (1% ціни позову) та надати оригінали квитанцій до суду.
Крім того, слід звернути увагу на наступне.
У відповідності до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Разом з цим, позивач ОСОБА_1 в п.5 і 6 позовних вимог просить визнати за ОСОБА_2 право на власності на частину спірного житлового будинку і земельної ділянки.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням представнику позивача строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 175, 185 ЦПК України, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга в частині визначення розміру судового збору протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії до Одеського апеляційного суду, через Біляївський районний суд Одеської області.
Суддя О.І. Трушина