Справа №127/22970/22
Провадження № 1-кп/127/780/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2023 року місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022021420000102 від 30.08.2022 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
обвинуваченого: ОСОБА_3 ,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Разом з тим, до Вінницького міського суду Вінницької області надійшла угода про визнання винуватості від 15.05.2023 укладена між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 .
У ході судового провадження прокурор ОСОБА_4 просив суд затвердити угоду про визнання винуватості від 15.05.2023, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому злочині визнає, щиро кається та співпрацював зі слідством у викритті кримінального правопорушення.
Захисник ОСОБА_5 зазначив, що під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_3 активно сприяв розкриттю злочину, вину в інкримінованому йому злочині визнає у повному обсязі та щиро кається, а тому захисник просив суд затвердити угоду про визнання винуватості від 15.05.2023 та ухвалити вирок, яким призначити ОСОБА_3 узгоджене сторонами покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку захисника та зазначив, що розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований у результаті затвердження угоди судом. Також, обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що свою вину у інкримінованому йому злочині він визнає повністю, щиро розкаюється, активно сприяв розкриттю злочину та зазначив, що угода про визнання винуватості є добровільною та наполягав на затвердженні угоди про визнання винуватості.
Суд вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши угоду на відповідність вимогам закону, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 474 КПК України якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
Згідно із ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів; 2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами;
3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.
Як вбачається зі змісту укладеної між прокурором ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_3 угоди про визнання винуватості від 15.05.2023, сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 та покарання, яке повинен понести останній за ч. 5 ст. 407 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 2 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 58 КК України замість позбавлення волі на строк 2 роки, призначити ОСОБА_3 службове обмеження на строк 2 роки із відрахуванням в доход держави із суми грошового забезпечення у розмірі 20 відсотків.
Крім того, зі змісту угоди про визнання винуватості від 15.05.2023 слідує, що підставою застосування ст. 69 КК України є наявність пом'якшуючих обставин передбачених ст. 66 КК України, а саме щире каяття та співпраця у викритті кримінального правопорушення вчиненого ним.
Разом з тим, у ході перевірки угоди на відповідність вимогам КПК України встановлено, що угода про визнання винуватості від 15.05.2023 укладена між прокурором ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_3 не відповідає інтересам суспільства, оскільки ОСОБА_3 органами досудового розслідування обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, вчиненого в умовах воєнного стану.
Так, судом встановлено дві обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , однак, виходячи зі змісту ст. 69 КК України призначення основного покарання нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції ч. 5 ст. 407 КК України можливе лише у тому випадку, коли встановлені по справі обставини, що пом'якшують покарання, настільки істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було б явно несправедливим.
У п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено, що призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м'якого виду основного покарання, або непризначення обов'язкового додаткового покарання може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.
У кожному такому випадку суд зобов'язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом'якшення покарання.
При цьому необхідно враховувати не тільки мету й мотиви, якими керувалась особа при вчиненні злочину, а й поведінку під час та після вчинення злочинних дій тощо.
Сторонами дійсно наведено та обґрунтовано наявність двох пом'якшуючих покарання обставин, однак суд приходить до висновку, що ці обставини не є такими, які, враховуючи тяжкість інкримінованого обвинуваченому злочину, істотно знижують ступінь цієї тяжкості.
Тобто, покарання, призначене обвинуваченому ОСОБА_3 має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації. При призначенні покарання необхідно враховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку про невідповідність угоди при визнання винуватості від 15.05.2023 укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 інтересам суспільства, а тому вважає за доцільне відмовити у затвердженні угоди.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 370, 372, 469, 472, 474 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У затверджені угоди про визнання винуватості від 15.05.2023 укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022021420000102 від 30.08.2022 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - відмовити.
Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Суддя: