Справа № 127/26546/23
Провадження № 3/127/7139/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.09.2023м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бернада Є.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
25.08.2023 о 22.50 год. по вул. Максимовича, 43-б в м. Вінниці ОСОБА_1 керував автомобілем марки Opel, д.н. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, однак від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння відмовився.
Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 28.08.2023 о 22.50 год. по вул. Хмельницьке шосе, 103-а в м. Вінниці ОСОБА_1 керував автомобілем марки Opel, д.н. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, однак від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння відмовився.
ОСОБА_1 в судовому засіданні винуватість у вчиненні правопорушення не визнав і суду пояснив, що адміністративні матеріали відносно нього були складені безпідставно. Зокрема, 25.08.2023 він їхав з пасажиром, до початку комендантської години було біля 20 хв, тому він і відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння. 28.08.2023 йому не повідомили, чому він має пройти огляд на стан сп'яніння, тому від його проходження він відмовився, ознаки сп'яніння у нього були відсутні.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
Згідно зі статтею 245 КпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту речення першого частини першої статті 251 КпАП випливає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому реченням другим частини першої статті 251 КпАП визначено, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд враховує, що частиною другою статті 251 КпАП регламентовано, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З диспозиції статті 130 КпАП випливає, що відповідальність за зазначеною нормою настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто зазначеною правовою нормою встановлено альтернативні склади правопорушення: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, 2) передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності в діянні ОСОБА_1 складу зазначеного вище правопорушення, суд вважає за доцільне зауважити таке.
Суд вважає за доцільне зауважити, що пунктом 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 за № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (далі - Інструкція) визначені ознаки наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Такими ознаками, як слідує з наведеної Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
З наданих суду матеріалів випливає, що 25.08.2023 о 22.50 год. по вул. Максимовича, 43-б в м. Вінниці ОСОБА_1 керував автомобілем марки Opel, д.н. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Зазначені ознаки, як суд зазначив вище, передбачені пунктом 4 розділу І Інструкції як підстава для направлення особи, яка керує транспортним засобом на огляд.
До протоколу про адміністративне правопорушення надані рапорт поліцейського взводу № 1 роти № 4 УПП у Вінницькій області Олійника В. (далі - Рапорт), направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знищують увагу та швидкість реакції (далі - Направлення) та диск із записами з нагрудних камер поліцейських (далі - Запис).
З оглянутого в судовому засіданні Запису випливає, ОСОБА_2 були названі виявлені у нього ознаки наркотичного сп'яніння, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. Ці ознаки є підставою для направлення водія на огляд з метою виявлення стану сп'яніння, про що суд зазначив вище. Крім того, із Запису випливає, що ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння з тих підстав, що за результатами такого огляду буде підтверджений стан сп'яніння.
Процедура огляду на стан сп'яніння регламентована статтею 266 КпАП. Надані суду матеріали не свідчать про те, що ОСОБА_1 оспорював дотримання такої процедури. Про недотримання процедури, визначеної статтею 266 КпАП, ОСОБА_1 не повідомив і у судовому засіданні. Тому, оцінюючи надані суду докази у їх сукупності, суд вважає, що в судовому засіданні був підтверджений факт керування ОСОБА_1 25.08.2023 о 22.50 год. по вул. Максимовича, 43-б в м. Вінниці автомобілем марки Opel, д.н. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння та відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Суд також вище зауважив, що правові підстави для визнання відмови від проходження огляду на стан сп'яніння відповідно до приписів частини п'ятої статті 266 КпАП відсутні.
Отже, суд вважає, що дії ОСОБА_1 за зазначеним фактом охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КпАП, за ознаками відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вирішуючи питання щодо наявності в діянні ОСОБА_1 ознак правопорушення, відомості про яке зафіксовані у протоколі від 28.08.2023, суд вважає за доцільне зауважити таке.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 за цим фактом суду надані направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знищують увагу та швидкість реакції (далі - Направлення 2), рапорт поліцейського взводу № 1 роти № 4 УПП у Вінницькій області Білоуса В. (далі - Рапорт 2) та диск із записами з нагрудних камер поліцейських (далі - Запис 2).
Зі змісту Рапорту 2 випливає, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Наведені ознаки передбачені пунктом 4 розділу І Інструкції в якості підстави для направлення водія на огляд на стан наркотичного сп'яніння. Разом з тим, із Запису 2, який був оглянутий у судовому засіданні випливає, що ОСОБА_1 перелічені у Рапорті 2 ознаки названі не були. Натомість працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що підставою для направлення на огляд на стан наркотичного сп'яніння є факт складання 25.08.2023 протоколу про адміністративне правопорушення за ознаками відмови від проходження огляду на стан сп'яніння. Вище суд посилався на те, що процедура огляду на стан сп'яніння регламентована статтею 266 КпАП.
Зокрема, частиною першою статті 266 КпАП визначено, що особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Питання щодо наявності правових підстав вважати, що особа, яка керує транспортним засобом, перебуває у стані сп'яніння визначене розділом І Інструкції. При цьому надані суду матеріали - протокол про адміністративне правопорушення, Рапорт 2 та Запис 2 містять суперечливі відомості. Як суд зазначив вище, Запис 2 не містить відомостей, які б свідчили, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння. При цьому частиною п'ятою статті 266 КпАП визначено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Суд вважає за доцільне звернути увагу, що у прецедентній практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), звертає увагу, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
У справі справі «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ зазначив, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення частини першої статті 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Суд також враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 відповідно до якого адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі й закріпленою в статті 62 Конституції України.
ЄСПЛ в рішенні від 10.02.1995 у справі «Аллене де Рибемон проти Франції» зазначив, що сфера застосування принципу невинуватості значно ширше, ніж це представляється: презумпція невинуватості обов'язкова не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, але і для всіх інших суспільних відносин.
З огляду на викладене, з урахуванням принципу презумпції невинуватості, закріпленого у статті 62 Конституції України, а також з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов до висновку, що надані суду матеріали дають підстави поставити під сумнів достовірність відомостей, які зазначені у Рапорті 2. Натомість за результатами судового розгляду суд встановив недотримання імперативних вимог частини першої статті 266 КпАП щодо необхідності наявності у водія транспортного засобу ознак сп'яніння. Наведені обставини відповідно до приписів частини п'ятої статті 266 КпАП дають підстави для визнання проведеного огляду недійсним. Саме тому суд вважає, що провадження у справі у цій частині відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КпАП провадження у справі необхідно закрити.
Вирішуючи питання щодо виду та міри адміністративного стягнення, необхідного і достатнього для виправлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та попередження вчинення нею нових правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд враховує таке.
Згідно з наданими суду матеріалами справи ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху притягнутий не був. Однак, суд враховує, що санкцією закону про адміністративну відповідальність безальтернативно вставлені такі види стягнення як штраф та позбавлення права керування транспортними засобами. Саме тому суд вважає за доцільне застосування до нього зазначені стягнення.
Згідно зі статтею 40-1 КпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 130, 283, 284 КпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: