Справа № 127/5874/23
Провадження 2/127/677/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2023 року
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вохмінової О.С.
з участю секретаря судових засідань Мельник В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дітей, -
ВСТАНОВИВ:
20.03.2023 року судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дітей в сумі 88 500 грн.
Позов мотивований тим, що 29.04.2011 року сторони зареєстрували шлюб. У шлюбі народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням суду від 15.06.2020 року шлюб між сторонами було розірвано.
Рішенням суду від 02.03.2021 року визначено місце проживання дітей разом із батьком. Рішення набрало законної сили.
Рішенням суду від 30.07.2021 року стягнуто аліменти з відповідача ОСОБА_2 на утримання трьох доньок. Однак, відповідач сплачує аліменти на утримання дітей не у повній мірі.
Оскільки позивач залишився один із трьома дітьми і потребував допомоги по їх догляду, він змушений був укласти угоду з працівником, який би здійснював такий догляд, готував для них їжу і прибирав.
Згідно договору про надання послуг від 01.09.2020 року витрати на догляд за дітьми за період з вересня 2020 року по травень 2021 року становлять 90 000 грн., а згідно договору про надання послуг від 01.09.2021 року витрати за період з вересня 2021 року по лютий 2022 року становлять 60 000 грн.
Крім того, дитина ОСОБА_4 потребувала більшої уваги та лікування, оскільки страждає на ДЦП, спастичний лівобережний геміпарез, паралітично еквіно-варусна деформація лівої стопи (стан після хірургічного лікування в 2018 році), оперована косоокість, складний далекозорий астигматизм. 25.08.2021 року дитині проведено операцію, вартістю 27 000 грн.
Загальна сума витрат на дітей - 177 000 грн., тому на підставі ст. 185 СК України позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь половину суми - 88 500 грн. (половина від вартості проведеної 25.08.2021 року операції - 27 000 грн.; половина витрат на догляд за дітьми за вересень 2020 - травень 2021 року - 90 000 грн.; половина витрат на догляд за дітьми за вересень 2021 - лютий 2022 року - 60 000 грн.).
Судом вчинені наступні процесуальні дії.
Спрощене позовне провадження відкрито ухвалою суду від 17.03.2023 року.
Ухвалою суду від 25.07.2023 року відмовлено в прийнятті заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бездітної Т.В. про збільшення розміру позовних вимог у даній справі.
Ухвалою суду від 11.09.2023 року було закрито провадження у справі № 127/5874/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрати на утримання дітей, в зв'язку з відмовою позивача від позову в частині вимог про стягнення коштів за проведення операції ОСОБА_4 .
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Бездітна Т.В. підтримала позовні вимоги про стягнення половини витрат на догляд за дітьми в сумі 75 000 грн. Суду пояснила, що рішенням суду місцем проживання трьох неповнолітніх дітей визначено місце проживання їх батька - ОСОБА_1 . Оскільки батько працює і забезпечує родину матеріально, у догляді за трьома дітьми йому допомагала ОСОБА_6 , з якою він укладав договори 01.09.2020 року і 01.09.2021 року. До її обов'язків також входило приготування їжі і прибирання квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Сплата коштів підтверджена актами про надані послуги, загальна сума - 150 000 грн., тому половина - 75 000 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Позивач ОСОБА_1 позов в частині стягнення з відповідача половини витрат на догляд за дітьми підтримав. Суду пояснив, що судовим рішенням місце проживання трьох його дітей визначено з ним. У ОСОБА_2 інша сім'я і вона участі у вихованні дітей не приймає. Він був вимушений укласти договір із ОСОБА_6 для допомоги його дітям. Вона зустрічала дітей зі школи, супроводжувала їх додому, годувала, робила з ними домашнє завдання. Договори були укладені на період з вересня 2020 року по травень 2021 року і з вересня 2021 року по лютий 2022 року. Послуги помічника він оплатив, про що складені відповідні акти.
Представник відповідача - адвокат Лунегов О.О. позов не визнав, підтримав письмовий відзив (а.с. 49-56), приєднаний до матеріалів справи. Суду пояснив, що витрати на няню для дітей не є додатковими витратами, які обумовлені необхідністю. Зауважив, що позивач перешкоджає матері спілкуватись з дітьми і приймати участь у вихованні. Також просив врахувати, що послуги няні ОСОБА_6 не оформлені належним чином, відомостей щодо освіти няні, сплати податків за надані послуги немає, а надані акти не підтверджують реальні витрати позивача.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що із сторонами знайома приблизно 2 роки. Вона має дипломи бакалавра та магістра зі спеціальності «дошкільна освіта». З вересня 2021 року по лютий 2022 року вона по договору із ОСОБА_1 надавала послуги по догляду за трьома доньками - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які проживають з батьком, за що ОСОБА_1 здійснював оплату - 10 000 грн. на місяць. Вона доглядала за дівчатами, забирала зі школи, водила їх на прогулянку, допомагала робити домашнє завдання, на їх прохання могла погодувати. Працювала в період з вересня 2020 року до травня 2021 року і з вересня 2021 року до лютого 2022 року, згідно робочого графіку. ОСОБА_2 рідко приходила до дітей.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_10 є батьками дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7, 8, 9, 13).
Рішенням суду від 15.06.2020 року шлюб між сторонами було розірвано (а.с. 6).
Рішенням суду від 02.03.2021 року визначено місце проживання дітей разом із батьком (а.с. 15-21). Рішення набрало законної сили 24.06.2021 року.
Рішенням суду від 30.07.2021 року стягнуто аліменти з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей в сумі по 2500 грн. на кожну дитину щомісяця. Рішення набрало законної сили 30.07.2021 року (а.с. 22-23).
01.09.2020 року та 01.09.2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 були укладені договори про надання послуг по догляду за дітьми, прибирання, готування їжі в обсязі та на умовах, визначених цим договором. Сторони договору домовились, що за цим договором виконавець надає замовнику такі послуги: догляд за трьома дітьми протягом дня в будні дні ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ); прибирання квартири та готування їжі в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Оплата наданих виконавцем послуг - 10 000 грн. за місяць може бути переглянута сторонами у разі збільшення або зменшення обсягу робіт по договору. Акти про надані послуги підписуються сторонами за кожен місяць, чи за квартал. Договір від 01.09.2020 року діє до травня 2021 року (а.с. 26). Договір від 01.09.2021 року діє до травня 2022 року (а.с. 30).
Акт про надані послуги за вересень, жовтень, листопад 2020 року на суму 30 000 грн. складено 01.12.2021 року (а.с. 27).
Акт про надані послуги за грудень 2020, січень 2021 та лютий 2021 на суму 30 000 грн. складено 01.03.2021 року (а.с. 28).
Акт про надані послуги за березень, квітень, травень 2021 року на суму 30 000 грн. складено 01.06.2021 року (а.с. 29).
Акт про надані послуги за вересень, жовтень, листопад 2021 року на суму 30 000 грн. складено 01.12.2021 року (а.с. 31).
Акт про надані послуги за грудень 2021 року, січень, лютий 2022 року на суму 30 000 грн. складено 01.06.2021 року (а.с. 32).
Згідно наданих актів, загалом за договорами про надання послуг позивач ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_6 150 000 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що відповідач зобов'язана брати участь у додаткових витратах на дітей, що викликані особливими обставинами, тому просив стягнути половину суми, пов'язаної з наданням послуги няні - 75 000 грн.
Між сторонами виникли сімейні правовідносини з приводу обов'язку батьків утримувати дитину та його виконання, тому при вирішенні спору суд застосовує відповідні норми СК України.
Відповідно статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 185 Сімейного кодексу України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Не може вважатися особливою обставиною в розумінні ст. 185 СК України оплата послуги няні для дітей і такі витрати ОСОБА_1 здійснені ним за особистим бажанням, а не за необхідністю.
Такі витрати не пов'язані з розвитком особливих здібностей дітей і не зумовлені особливими потребами, хворобами тощо, тому не підлягають стягненню із ОСОБА_2 .
Додаткові витрати позивача на лікування дитини - ОСОБА_4 були сплачені відповідачем, тому була прийнята відмова позивача від позову і провадження у справі в цій частині закрите.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 80 ЦПК України).
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях ч. 6 ст. 81 ЦПК України.
Враховуючи наведені обставини та норми закону, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Згідно ст. 141 ЦПК України судові витрати слід залишити за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 5, 10, 76-82, 89, 134, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дітей - відмовити.
Судові витрати залишити за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог ст.ст. 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України.
Учасники справи:
- позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
- відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2
Повне судове рішення складене 18 вересня 2023 року.
Суддя: