14.09.10р.Справа № 22/251-10
за позовом Приватного підприємства"Покрівсервіс", м. Кривий Ріг
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр вогнетрив", м. Дніпропетровськ
про стягнення 24 170 грн. 24 коп.
Суддя Пуппо Л.Д.
Представники:
Від позивача: Цісаренко В.Ф. - дов. від 01.09.10
Іскрук О.В. - дов. від 01.09.10
Від відповідача: Букреєва Р.О. - дов. від 18.02.10
Позивач просить стягнути 24 170 грн. 24 коп., які перераховані на рахунок відповідача за поставку продукції марки ШЛ 0,4 № 8.
Позовні вимоги з посиланням на пункт 8 статті 181 Господарського кодексу України вмотивовані тим, що сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, тому договір поставки № 26/05-103 від 26.05.10. можна вважати неукладеним (таким, що не відбувся). Посилається на статтю 1212 Цивільного кодексу України - якщо особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Відповідач позов не визнав, пославшись на безпідставність і передчасність вимоги повернути грошові кошти.
26 травня 2010 року позивач платіжним дорученням №98 перерахував на рахунок відповідача24 170 грн. 24 коп. Позивач послався на те, що переказ коштів здійснений в якості попередньої часткової оплати продукції згідно договору № 26/05-103 від 26.05.10., який сторони мали намір укласти, однак в обумовлений строк та в обов'язковій письмовій формі договір так і не уклали у зв'язку з відсутністю у відповідача потрібного позивачу товару.
Листами №7 від 27.05.10, № 10 від 11.06.10. позивач звертався до відповідача з вимогами про повернення сплачених грошових коштів у триденний строк.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Оскільки договір є видом правочину, то загальні правила про форму правочину (статті 205-209 Цивільного кодексу України) застосовуються і при укладенні договорів. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
В даному випадку вбачається, що договір між сторонами був укладений в усній формі, і як результат -перерахування позивачем грошових коштів на рахунок відповідача на поставку продукції.
Слід зазначити, що строк поставки продукції сторонами не обумовлений, тому відповідач має право поставити продукцію у будь-який строк.
Згідно частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-дениий строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З матеріалів справи не вбачається, що позивач звертався до відповідача щодо виконання ним обов'язку поставки продукції, у зв'язку з чим вимоги про повернення грошових коштів в розмірі 24 170, 24 грн. є передчасними.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 525, 526, 530, 639 Цивільного кодексу України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В позові відмовити.
СуддяЛ.Д. Пуппо
Рішення підписано 20.09.10.