Постанова від 10.06.2010 по справі 2-а-27/10/2005

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2010 р. Справа № 2-а-27/10/2005

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Карнаух А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області на постанову Борівського районного суду Харківської області від 11.01.2010р. по справі № 2-а-27/10/2005

за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >

до Управління Пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >

про призначення та виплату державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірах, встановлених законом та про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати діяльність Управління Пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області незаконною, зобов'язати відповідача провести з 01.11.2007 року перегляд призначених нарахувань до виплат йому державної пенсії в мінімальному об'ємі - у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю - у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи виключно із законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком на теперішній час, на момент виплати, як це передбачено законодавством; стягнути з відповідача на його користь заборгованість з виплати належних йому державних пенсій в мінімальному об'ємі - у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю - у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи виключно із законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком на момент виплати, в зв'язку з переглядом їх призначень та нарахувань до виплат, яка складалася з 01.11.2007 року, розрахованої з законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком на теперішній час, на момент виплати, як це передбачено законодавством.

Постановою Борівського районного суду Харківської області від 11.01.2010р. по справі № 2-а-27/10/2005 позов ОСОБА_1 задоволено, визнано діяльність Управління Пенсійного фонду України в Борівському районі незаконною, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області провести з 01.12.2007 року перегляд призначених нарахувань ОСОБА_1 до виплати йому державної пенсії в мінімальному об'ємі - у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи виключно із законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком на теперішній час, встановленого діючим законодавством України на день виплати, стягнуто з Управління пенсійного фонду України в Борівському районі на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати належної йому державної пенсії в мінімальному об'ємі у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи виключно із законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком на момент виплати, в зв'язку з переглядом їх призначень і нарахувань до виплат, яка склалася з 01.12.2007 року, розрахованої із законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком на теперішній час, на момент виплати, як це передбачено законодавством.

Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду мотивує тим, що судом не взяті до уваги положення ч.3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Зазначає, що виплата пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснювалася відповідачем відповідно до постанов Кабінету Міністрів України, які були прийняті на виконання Законів України «Про Державний бюджет України» та в межах бюджетних асигнувань. Просить розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника в судовому засіданні.

Позивач в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує, просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а постанову Борівського районного суду Харківської області визнати законною і обґрунтованою, та просить суд апеляційної інстанції зобов'язати відповідача провести перерахунок державної пенсії з 05.10.2006 року по теперішній час, та установити йому пенсію в розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком та додаткової щомісячної пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач є інвалідом III групи, а також віднесений до першої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням ОСОБА_1 серії НОМЕР_1. Висновком міжвідомчої експертної комісії від 10.07.1998 року захворювання ОСОБА_1 визнано таким, що пов'язано з ліквідацією аварії на ЧАЕС, 01.06.1998 року ОСОБА_1 встановлена 3 група інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕК серії 2-98 ХАР №003915 ОСОБА_1, та 19.10.1993 року ОСОБА_1 видано посвідчення постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного. Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 06.06.1996 року в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв”язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до частини першої ст. 50 зазначеного Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 06.06.1996 року особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду , заподіяну здоров»ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно з частиною третьою ст. 67 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 05.10.2006року № 231-У встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії , визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду , заподіяну здоров”ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4, розмір щомісячної компенсації сім»ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, № 10-рп/2008 зміни внесені Законом України від 28.10.2007року № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до ст. 50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнано неконституційними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та не приймає до уваги посилання відповідача в апеляційній скарзі на частину п'яту статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність встановлено в розмірі: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.

Згідно ст. 58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року №107-УІ прожитковий мінімум становить з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень. Для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність дій відповідача щодо виплати позивачу державної пенсії та додаткової пенсі в розмірах, які не відповідають Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Колегія суддів частково не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне відмітити наступне. З положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" вбачається, що ч.3 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” викладено в такій редакції: у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по IІ групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; текст статті 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” викладено в новій редакції: особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам ІI групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами. Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008 року положення ст. 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18. підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24 - 34. підпунктів 1-6, 8 - 12, пункту 35, пунктів 36 - 100 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” визнані такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними.

У рішенні Конституційного Суду України № 10-рп/2008 також зазначено, що оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України. Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин. В зазначеному Рішенні Конституційного Суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, положення п. 28 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” втратило чинність 22 травня 2008 року. Законом України "Про Державний бюджет на 2009 рік" дію ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не зупинено. Відповідно до ч.2 ст. 54 Закону України "Про Державний бюджет на 2009 рік" розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Таким чином, відповідач у 2009 році повинен діяти у відповідності з приписами діючих норм ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування постанови суду першої інстанції в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області провести з 01.12.2007 року перегляд призначених нарахувань ОСОБА_1 до виплати йому державної пенсії в мінімальному об'ємі - у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи виключно із законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком на теперішній час, встановленого діючим законодавством України на день виплати, з прийняттям в цій частині нової постанови.

Проте колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по виплаті пенсій, оскільки така заборгованість без відповідного нарахування не існує, тобто таке рішення є передчасним, а вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи те, що постанова Борівського районного суду Харківської області від 11.01.2010р. по справі № 2-а-27/10/2005 була прийнята з частковим порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, вона підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.

Керуючись ч. 2 Закону України № 1691-VI, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області задовольнити частково.

Постанову Борівського районного суду Харківської області від 11.01.2010р. по справі № 2-а-27/10/2005 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності 3 групи 1 категорії учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції відповідно до статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.11.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 року.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України в порядку цивільного судочинства.

Головуючий суддя< підпис >Шевцова Н.В.

Судді< підпис >

< підпис >Мінаєва О.М. Макаренко Я.М.

< Список > < Текст >

Повний текст постанови виготовлений 15.06.2010 р.

Попередній документ
11354408
Наступний документ
11354410
Інформація про рішення:
№ рішення: 11354409
№ справи: 2-а-27/10/2005
Дата рішення: 10.06.2010
Дата публікації: 29.09.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: