61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
29 квітня 2010 р. Справа № 2-а-2023/09/2035
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бенедик А.П.
Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О.
за участю секретаря судового засідання Лаби О. П.
Позивач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23.12.2009р. по справі № 2-а-2023/09/2035
за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до Управління ДАІ ГУМВС України в Луганській області < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про адміністративне правопорушення,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовом до Управління ДАІ ГУМВС України в Луганській області, в якому просив скасувати постанову інспектора Манько О.В. від 23 серпня 2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності, мотивуючи позов тим, що він не порушував правила дорожнього руху, а постанову було ухвалено внаслідок непорозуміння: його дії як водія працівник міліції зрозумів неправильно. При цьому, заявник просив поновити строк оскарження постанови, мотивуючи тим, що копію постанови він отримав поштою лише 31 жовтня 2009 року.
Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23.12.2009 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що, згідно з п. 11.2, 11.5 Правил дорожнього руху України, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини. На дорогах, що мають дві і більше смуги в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту, або зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).
Відповідно до ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення водіями транспортних засобів встановлених правил розташування транспортних засобів на проїзній частині, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 25 до 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк за заявою особи, відносно якої винесено постанову, може бути поновлено.
З матеріалів справи вбачається, що 23 серпня 2009 року інспектором Сватівського взводу ДПС УДАЇ в Луганській області Манько О.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВВ №057220, в якому зазначено, що об 11 годині 40 хвилин водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ-2101 №26293ХА на 111 км автошляху Р07, порушив правила розташування транспортних засобів на проїзній частині: при наявності двох смуг руху в одному напрямку рухався по крайній лівій смузі при вільній правій смузі руху. Водій ОСОБА_1 ознайомився с протоколом, зробив запис в протоколі: «В указанном месте полоса ускорения на подьеме, а не полное движение по полосам».
23 серпня 2009 року інспектором Сватівського взводу ДПС УДАІ в Луганській області Манько О.В. було ухвалено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ВВ №047162, згідно з якою, за порушення п. 11.2,11.5 Правил дорожнього руху України на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень. Копії протоколу та постанови, текст якої містить роз'яснення щодо строків її оскарження, було отримано ОСОБА_1 23 серпня 2009 року під особистий підпис в зазначених документах.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України ухвалено компетентною посадовою особою і в межах наданих йому законом повноважень. Постанова у справі про адміністративне правопорушення від 23 серпня 2009 року є обгрунтованою, і законні підстави для її скасування відсутні.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що скаргу до суду подано заявником майже через 1,5 місяця після отримання ним копії постанови від 23 серпня 2009 року, тобто після закінчення передбаченого законом строку оскарження. Посилання заявника на те, що він отримав копію постанови лише 31 жовтня 2009 року, спростовується переліченими вище офіційними документами.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про те, що строк оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення було пропущено заявником без поважних причин, що є окремою підставою для відмови в задоволенні скарги.
Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 КАС України, письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.
Згідно ч. 1 ст. 80 КАС України, речовими доказами є предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи. Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова серії ВВ № 047162 від 23.08.2009 р. по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, прийнята на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 23.08.2009 року /а.с.22, 23/.
Інші докази, які б містили інформацію про обставини, які б мали значення для справи відсутні.
В протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 зазначив, що проти скоєння ним правопорушення заперечує та пояснив, що в даному місці смуга прискорення на підйомі, а не повний рух по смугах. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на час зупинки його транспортного засобу співробітником ДАІ, в його автомобілі знаходилась ОСОБА_4 /а.с. 12/. Проте, відомості про наявність свідків та їх пояснення в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні.
Колегія суддів також зазначає, що, відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Проте, дані обставини, при прийнятті постанови до уваги прийняті не були.
Таким чином, єдиним джерелом, яке містить інформацію про обставини, які мають значення для справи є протокол про адміністративне правопорушення, який складений інспектором Сватівського взводу ДПС УДАІ в Луганській області Манько О.В. дії якого є предметом оскарження.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що даний протокол не може бути достатнім доказом у справі, оскільки він не є вичерпним доказом, а інші докази, які б містили інформацію про обставини, які б мали значення для справи відсутні.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів зазначає, що відповідач правомірності своїх дій та прийнятого рішення не довів.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги є законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23.12.2009 року по справі № 2-а-2023/09/2035 прийнята з порушенням норм чинного процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23.12.2009р. по справі № 2-а-2023/09/2035 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора Сватівського взводу дорожньо-патрульної служби Манько О.В. від 23.08.09 р. № 047162 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн.
< Текст >
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.
Судді(підпис)
(підпис)Калиновський В.А. Кононенко З.О.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.
Повний текст постанови виготовлений 05.05.2010 р.