17 серпня 2010 р.Справа № 2-а-342/09/1424
Категорія:2.31.3Головуючий в 1 інстанції: Падалка В.О.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Судді-доповідача - Потапчука В.О.;
суддів - Семенюка Г.В.; Коваля М.П.
при секретарі - Снігур М.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Южноукраїнської міської ради Миколаївської області на постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 23 квітня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Южноукраїнської міської ради Миколаївської області про визнання бездіяльності стосовно виплати в повному обсязі соціальних допомог, -
встановиЛА:
В лютому 2009 року позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Южноукраїнської міської ради Миколаївської області про стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною.
В судовому засіданні першої інстанції, позивач уточнив позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача заборгованість по допомозі по догляду за дитиною до 3-х років за період з квітня 2007 року по 01.01.2009 року в сумі 8899.89 грн., одноразової допомоги при народженні дитини -946.80 грн.
Постановою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 23 квітня 2009 року позовні вимоги позивача -задоволено частково. Визнано бездіяльність відповідача щодо проведення перерахунку розміру щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку -протиправною. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу недоплачену щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з липня 2007 року по січень 2009 року включно, відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов'язаними з народженням та похованням»від 18.01.2001 року в редакції, що діяла у спірний період, у розмірах прожиткового мінімуму, встановленого на липень-грудень 2007 року ч. 1 ст. 62 Закону України від 19.12.2006 року «Про державний бюджет України на 2007 рік», на січень -грудень 2008 року ч. 1 ст. 58 Закону України від 28.12.2007 року «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», на січень 2009 року ч.1 ст. 54 Закону України від 26.12.2008 року «Про Державний бюджет України на 2009 рік». Стягнено з місцевого бюджету м. Южноукраїнська Миколаївської області на користь позивача -8.50 грн. В задоволенні решти позовних вимог -відмовлено.
УПтСЗН не погодившись з Постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу у якій просить суд скасувати Постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 23 квітня 2009 року. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при винесені постанови суд першої інстанції не в повній мірі застосував норми матеріального права, а саме нормативно -правових актів України, які стосуються даного спору.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного:
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має дитину ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1, яке видане 15.11.2006 р. відділом РАЦС по місту Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», допомога при народженні дитини надається в сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у 9-кратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта протягом 12 місяців в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до довідки Управління праці та соціального захисту населення Южноукраїнської міської ради Миколаївської області позивач з квітня 2007 року отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, допомога виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по день досягнення дитиною трьох років.
Пунктом 14 статті 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” дію статті 12 та частини 1 статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” зупинено на 2007 рік.
Правовідносини врегульовані абзацом 2 частини 2 статті 56 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, відповідно до якого допомога при народженні дитини виплачується в розмірі 8500грн., з яких 3400грн. одноразово при народженні дитини, а решта протягом 12 місяців рівними частинами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та абзацом 3 частини 2 статті 56 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, відповідно до якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. по справі №1-29/2007 „Про соціальні гарантії громадян” положення пункту 14 статті 71, абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” визнані неконституційними через те, що даними нормами порушуються права і свободи громадян, знижується їх життєвий рівень.
Відповідно до пунктів 3,5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України, положення пункту 14 статті 71, абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення і це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів в зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Тому, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік, відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», повинна рахуватись лише за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»в редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»від 28.12.2007р., допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. На момент прийняття рішення ця норма не визнана неконституційною.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік виплачена відповідачем відповідно до діючого законодавства, а тому позивачу в задоволенні позовних вимог в цій частині, слід відмовити.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов до висновку, що Управління праці та соціального захисту населення Южноукраїнської міської ради Миколаївської області було зобов'язано нараховувати та сплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Згідно з положеннями статей 21, 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю.
Враховуючи вищевикладене, приписи ч. 2 ст. 11, ст. 162 КАС України, колегія суддів дійшла до висновку про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Южноукраїнської міської ради Миколаївської області нарахувати та виплатити позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Згідно зі ст. ст. 198 ч. 1 п. 2, 201 ч. 1 п. 1 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду, якщо суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись ст.ст. 11, 162, 184, 185, 198, 201, 205, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, - задовольнити частково.
Постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 23 квітня 2009 року по справі № 2-а-342/09/1424, - змінити виклавши п. 4 її резолютивної частини в наступній редакції:
“Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Южноукраїнської міської ради Миколаївської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. В іншій частині позовних вимог відмовити”.
В решті Постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 23 квітня 2009 року по справі № 2-а-342/09/1424, - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили Постанови апеляційного суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до судової палати у цивільних справах Верховного Суду України.
Доповідач-суддя: Потапчук В.О.
Судді: Семенюк Г.В.
Коваль М.П.