Справа: № 2-а-15698/08/1003 Головуючий у 1-й інстанції: Островська О. О.
Суддя-доповідач: Собків Я.М.
"16" вересня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Собківа Я.М.
суддів: Зайцева М.П, Романчук О.М.,
при секретарі: Григоренко Т.І.
розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.6 ст.12 КАС України у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про визнання дій неправомірними, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої суми одноразової допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за 2007 рік в розмірі 1750,00 грн.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2008 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано дії відповідача протиправними та зобов'язано відповідача донарахувати та виплатити на користь позивача щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 рік в розмірі згідно зі ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме в розмірі 1510,00 грн.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.6 ст.12 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).
Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що вона підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з постановленням нової постанови, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що вимоги позивача провести виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік є обґрунтованими, оскільки відповідачем порушено його право на отримання такої допомоги у розмірі, передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є особою, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом 3 групи, що підтверджується відповідним посвідченням і згідно зі статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Пунктом 30 статті 71 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V, «Про Державний бюджет України на 2007 рік»зупинено дію статтю 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати та викладено в наступній редакції: «Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".
Однак Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007 положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими зупинено дію абзацу четвертого частини четвертої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Проте, відповідно до п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 09 липня 2007 року.
За наведених обставин, орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення виплат громадянам в порядку, передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов'язаний проводити зазначені виплати у спосіб та в розмірах, що встановлені законодавством, чинним на момент їх здійснення.
Згідно з довідкою, виданою відповідачем, щорічна допомога на оздоровлення за 2007 рік отримана позивачем в квітні 2007 року (а.с. 10), тобто до набрання чинності Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007.
Таким чином, на момент здійснення виплати позивачу Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007 не існувало, а отже відповідач здійснив виплату у розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562, виконавши взяті державою зобов'язання, не порушив права позивача.
На підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог про стягнення невиплаченої
допомоги на оздоровлення за 2007 рік.
Згідно зі ст. ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги спростовують висновок суду першої інстанції, відповідають матеріалам справи та вимогам законодавства.
Керуючись ст.ст. 2,5, 198, 202, 205 КАС України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами»від 18.02.2010 року №1691-VI ст.ст. 323, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області -задовольнити.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2008 року - скасувати.
Постановити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу на постанову може бути подано безпосередньо до Верховного Суду України за правилами цивільного судочинства відповідно до ст.ст. 323, 325, 327 ЦПК України.
Головуючий суддя:
Судді
Повний текст постанови виготовлено 21 вересня 2010 року