Постанова
Іменем України
30 березня 2010 року Справа № 5020-4/038-062
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонової І.В.,
суддів Градової О.Г.,
Маслової З.Д.,
за участю представників сторін:
позивача: Високопояс Максим Анатолійович, довіреність № б/н від 01.02.10, товариство з обмеженою відповідальністю "Севол - Крим";
відповідача: не з'явився, державне підприємство "Агропромбуд" Корпорації "Украгропромбуд";
відповідача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Київ-Градобуд";
третьої особи: не з'явився, державна податкова інспекція у Нахімовському районі міста Севастополя;
третьої особи: не з'явився, Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя;
третьої особи: не з'явився, Севастопольський міський центр зайнятості;
представник третьої особи, не з'явився, відкрите акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго";
третьої особи: не з'явився, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у місті Севастополі;
третьої особи: не з'явився, державне комунальне підприємство "Севміськводоканал";
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Севол - Крим" на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Погребняк О.С.) від 02 лютого 2010 року у справі № 5020-4/038-062
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Севол - Крим" (вул. Бородіна, 65, місто Сімферополь, 95022)
до державного підприємства "Агропромбуд" Корпорації "Украгропромбуд" (вул. Арсенальна, 27, місто Севастополь,99022; вул. Охотська, 8, місто Севастополь, 99002)
товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Київ-Градобуд" (вул. П. Лумумби, 4/6, оф. 905, місто Київ, 01042)
треті особи: Державна податкова інспекція у Нахімовському районі міста Севастополя (вул. Гер. Севастополя, 74, місто Севастополь, 99000)
Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя (вул. Дзігунського, 19, місто Севастополь, 99001)
Севастопольський міський центр зайнятості (вул. Руднєва, 40, місто Севастополь, 99053)
державне комунальне підприємство "Севміськводоканал" (вул. Адм. Октябрьського, 4, місто Севастополь, 99011)
відкрите акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, 44, місто Севастополь, 99040)
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у місті Севастополі (вул. Одеська, 27, місто Севастополь, 99011)
про визнання мирової угоди недійсною
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Севол-Крим”, звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до державного підприємства „Агромпромбуд”, товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Київ-Градобуд", треті особи: Державна податкова інспекція у Нахімовському районі міста Севастополя, Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя, Севастопольський міський центр зайнятості, державне комунальне підприємство "Севміськводоканал", відкрите акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго", Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у місті Севастополі про визнання недійсною мирової угоди від 25 вересня 2009 року, укладеної між кредиторами державного підприємства „Агропромбуд”, підприємством -боржником державним підприємством „Агропромбуд” та інвестором -кредитором товариством з обмеженою відповідальністю „СК „Київ - Градбуд”.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 02 лютого 2010 року товариству з обмеженою відповідальністю „Севол-Крим” відмовлено у прийнятті позовної заяви на підставі пункту 1 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
Вважаючи ухвалу такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, позивач оскаржив її до Севастопольського апеляційного господарського суду.
В апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю „Севол-Крим” стверджує, що місцевий господарський суд дійшов необґрунтованого висновку про те, що оскільки визнання мирової угоди недійсною є невід'ємною частиною справи про банкрутство, позовна заява не може бути розглянута в позовному провадженні.
Приймаючи до уваги, що природа мирової угоди є договірною, тобто мирова угода є цивільно - правовою угодою, заявник апеляційної скарги вважає, що визнання мирової угоди недійсною як угоди на підставі частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України відноситься до підвідомчості господарських судів.
Апеляційна скарга прийнята до провадження колегією суддів Севастопольського апеляційного господарського суду у складі: головуючий -суддя Антонова І.В., судді Котлярова О.Л.,Ткаченко М.І.
У зв'язку з відпусткою судді Ткаченка М.І. та зайнятістю в іншому судовому засіданні судді Котлярової О.Л., на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 30 березня 2010 року, здійснено заміну суддів Ткаченка М.І., Котлярової О.Л. на суддів Градову О.Г., Маслову З.Д.
У судове засідання, призначене на 30 березня 2010 року, представники відповідача та третіх осіб не з'явивлися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причин своєї неявки суду не повідомили.
Оскільки явка в судове засідання представників - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з урахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явилися.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статей 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні господарського суду міста Севастополя знаходилася справа № 5020-9/133-13/102-3/0695/060-9/076 про банкрутство державного підприємства „Агропромбуд”.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 25 вересня 2007 року у даній справі затверджено мирову угоду та провадження у справі припинено.
Стверджуючи, що мирова угода укладена з порушенням закону, позивач в порядку позовного провадження звернувся до господарського суду міста Севастополя з вимогою про визнання її недійсною.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю „Севол-Крим” з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 4 1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Порядок укладення, розірвання та визнання мирових угод недійсними у справі про банкрутство регулюється положеннями Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Відповідно до частини 1 статті 39 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” за заявою будь-кого із конкурсних кредиторів мирова угода може бути визнана господарським судом недійсною, якщо існують підстави для визнання угоди недійсною, передбачені цивільним законодавством України.
Виходячи зі змісту статей 4, 35 Закону мирова угода у справі про банкрутство одночасно є і цивільно -правовою угодою (правочином), і судовою процедурою у справі про банкрутство.
Відповідно до вимог частини 6 статті 38 та статті 40 Закону затвердження мирової угоди є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство.
Згідно з частиною 2 статті 39 Закону визнання мирової угоди недійсною є підставою для поновлення провадження у справі про банкрутство, про що господарським судом виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.
На підставі наведеного колегія суддів вважає правильним висновок місцевого господарського суду про те, що визнання мирової угоди недійсною є невід'ємною частиною справи про банкрутство, а заява про визнання мирової угоди недійсною розглядається тим же судом у припиненій справі про банкрутство.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що відмовляючи позивачу у прийнятті позовної заяви, місцевий господарський суд порушив норми процесуального права, яке є істотним, оскільки судом не дотримано конституційних положень щодо законності судочинства.
Так, в постанові Пленуму Верховного Суду України "Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина" від 30 травня 1997 року за №7, зазначено, що згідно з ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, суди не вправі з часу введення Конституції в дію відмовляти фізичним чи юридичним особам у прийнятті до судового розгляду заяв і звернень.
Підставою для відмови у прийнятті позовної заяви став висновок місцевого господарського суду про те, що позовна зава про визнання мирової угоди недійсною не підлягає розгляду в господарських судах через те, що мирова угода, затверджена господарським судом у справі про банкрутство, може бути визнана недійсною у межах справи про банкрутство.
Разом з тим, поняття „підвідомчість справ господарським судам” і „порядок розгляду господарських справ” не є тотожними поняттями.
Невідповідність обраного позивачем способу захисту порушеного права способам, переліченим у статті 16 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, є підставою для відмови у позові, а не для відмови у прийнятті позовної заяви.
Опосередковано дана позиція суду апеляційної інстанції висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 17 березня 2009 року у справі № 2/22-11910-2008 за позовом Максимчук Олександри Миколаївни, Моцного Анатолія Івановича, Івануса Анатолія Івановича, Солодовнікової Надії Никифорівни, Івануса Віцантини Володимирівни до арбітражного керуючого Щербіни Олексія Вікторовича, сільськогосподарського виробничого кооперативу «Радянська Батьківщина»про виключення зі списків грошових кредиторів та виключення майна з ліквідаційної маси, у якій зазначено, що відмовляючи вказаним особам у прийнятті позовної заяви, господарський суд порушив конституційні права згаданих осіб на судовий захист їх прав та свобод.
Згідно з частиною 2 статті 104 Господарського процесуального кодексу України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Оскільки допущене місцевим господарським судом процесуальне порушення призвело до прийняття неправильного рішення у справі, винесена ухвала про відмову у прийнятті позову підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 4 статті 106 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали про відмову у прийнятті позовної заяви справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1, частиною 2 статті 104, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Севол-Крим” задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 02 лютого 2010 року у справі № 5020-4/038-062 скасувати.
3. Справу передати на розгляд господарського суду міста Севастополя.
Головуючий суддя І.В. Антонова
Судді О.Г. Градова
З.Д. Маслова