Постанова
Іменем України
29 березня 2010 року Справа № 2-22/4928-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І.,
суддів Черткової І.В.,
Борисової Ю.В.,
за участю представників сторін:
позивача, Капустіна Марина Михайлівна, довіреність № 11/80 від 27.11.09, державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз";
відповідача, не з'явився, приватне підприємство "Укргазпром";
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Укргазпром" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко А.А.) від 14 січня 2010 року у справі № 2-22/4928-2009
за позовом державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" (пр. Кірова/пров.Совнаркомовський, 52/1,Сімферополь,95000)
до приватного підприємства "Укргазпром" (вул. Київська, 1а, оф. 608-6010,Сімферополь,95053)
про стягнення 68641,88 грн.
Позивач, державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача, приватного підприємства "Укргазпром" та просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 68641,88грн., у тому числі: 64133,47грн. основного боргу, 880,61грн. збитків від інфляції, 3627,80грн. пені (а.с. 2-4).
Позов обґрунтований тим, що приватне підприємство "Укргазпром", у порушення умов укладеного між сторонами договору № 53 від 09 лютого 2009 року, не здійснив належним чином оплату виконаних позивачем робіт, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 64133,47грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 січня 2010 року у справі №2-22/4928-2009 (суддя Калініченко А.А.) позов державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" задоволено.
З приватного підприємства "Укргазпром" на користь державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" стягнуто заборгованість в сумі 68641,88грн., у тому числі: 64133,47грн. - основного боргу, 880,61грн. - збитків від інфляції, 3627,80грн. - пені.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем було лише частково погашено заборгованість за договором та матеріали справи підтверджують факт невиконання відповідачем зобов'язань по повній та своєчасній оплаті роботи, отже позов підлягає задоволенню на підставі статей 526, 546, 611, 622, 625 Цивільного кодексу України.
Не погодившись з рішенням суду, приватне підприємство "Укргазпром" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення у справі, та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Так, приватне підприємство "Укргазпром" у своїй апеляційній скарзі зазначає, що господарським судом було порушено його процесуальне право, так як справу було розглянуто без його участі, при тому, що від нього не надходило клопотань про відкладення розгляду справи.
Крім цього, заявник апеляційної скарги зазначає, що позивачем не надано суду документальних даних про прийняття ним заходів досудового врегулювання спору.
До того ж, відповідач по справі вказує, що договором не передбачена можливість стягнення з нього суми процентів річних та індексу інфляції. Більш того, відповідач вбачає арифметичну помилку в розрахунку вказаних сум та пені.
Також, приватне підприємство "Укргазпром" звертає увагу на те, що господарським судом не було перевірено законність підписання директором дирекції по виробництву державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" Ільницьким Р.М. позовної заяви.
У судовому засіданні призначеному на 29 березня 2010 року, представник позивача проти вимог скарги заперечував та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності представників сторін.
Розглянувши матеріали справи повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 09 лютого 2009 року між державним акціонерним товариством "Чорноморнафтогаз" (виконавець) та приватного підприємством "Укргазпром" (замовник) був укладений договір № 53 (а.с. 13-15).
Відповідно пункту 1.1. даного договору позивач зобов'язується виконати роботи по огляду, обстеженню та технічному обслуговуванню газопроводу-відведення і АГРС село Запрудне, смт. Партеніт, Автономна Республіка Крим, згідно з НПАОТ 1.1 23-1.03-2004 "Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів", "Положенням по технічній експлуатації ГРС МГ", а відповідач зобов'язується прийняти та сплатити виконані роботи.
Пунктом 3.2 договору оплата відповідачем за виконання робіт позивачем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача до 10 числа місяця, наступного за звітним у сумі 11307,79грн., а також ПДВ, на підставі оформленого акту прийому-передачі виконаних робіт.
В період з 31 березня 2009 року по 321 липня 2009 року позивачем було виконано роботи, а відповідачем - прийнято, на загальну суму 79133,47грн., що підтверджується актами прийому - передачі виконаних робіт, які містяться в матеріалах справи (а.с. 8-12).
Також, згідно платіжних доручень № 4 від 09 квітня 2009 року на суму 12000, 00 грн., № 8 від 04 червня 2009 року на суму 1000, 00 грн. та № 10 від 10 червня 2009 року на суму 2000,00 грн., відповідачем здійснено часткове погашення боргу на загальну суму 15000,00грн.
Крім того, в ході розгляду справи в суді першої інстанції був наданий лист відповідача вих. № 30/05-909 від 14 серпня 2009 року, відповідно до якого відповідач повідомив позивача про те, що ним не здійснювалась оплата за виконані фахівцями державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" роботи з технічного обслуговування газопроводу - відведення та АГРС село Запрудне смт. Партеніт, згідно договору № 53 від 09 лютого 2009 року.
Таким чином, сума боргу приватного підприємства "Укргазпром" склала 64133,47грн., що і стало підставою для звернення державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" до господарського суду з даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду виходячи з наступного.
Спірні правовідносини виникли з приводу виконання договору підряду, у зв'язку з чим підлягають регулюванню положеннями глави 61 Цивільного кодексу України та загальними положеннями про виконання господарських зобов'язань.
Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач виконав роботи, а відповідач прийняв їх, згідно актів приймання - передачі.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, у відповідності до статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна правова позиція міститься в статті 193 Господарського кодексу України.
Таким чином, враховуючи факт наявності заборгованості та відсутності погашення існуючої заборгованості в повному обсязі, судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для її стягнення.
Крім цього, позивач також просить стягнути з відповідача збитки від інфляції, та пеню.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Згідно з статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 5.1. договору встановлено, що у випадку порушення строків оплати виконаних робіт, вказаних в пункті 3.2., замовник виплачує виконавцю пеню у розмірі 5,0% за кожен день прострочки від суми простроченого платежу. Розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, яка діяла на період, за який сплачується пеня.
Таким чином, судова колегія перевіривши розрахунок пені та інфляційних витрат, вважає що з відповідача підлягає стягненню 880,61 грн. збитків від інфляції та 3627,80грн. пені.
До того ж, заявник апеляційної скарги зазначає, що позивач по справі не надав суду документальних даних про прийняття ним заходів досудового врегулювання спору, однак судова колегія не може погодитися з даним доводом, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Так, рішення Конституційного суду України від 09.07.2002 № 1-2/2002 (15-рп/2002) містить висновок про те, що відповідно до частини 4 статті 13 Конституції України встановлено обов'язок держави забезпечити захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, в тому числі у судовому порядку. До таких суб'єктів належать, зокрема, юридичні особи та інші суб'єкти господарських відносин. Тобто можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору. Обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб'єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.
Також, заявник апеляційної скарги вказує, що господарський суд порушив його процесуальні права, так як розглянув спір по суті без його участі, при тому що від нього не надходило клопотань про відкладення розгляду справи є хибною, так як не підтверджується жодною процесуальною нормою закону. Так, стаття 77 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Таким чином, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи і його нез'явлення не перешкоджало розгляду справи по суті, порушення норм процесуального права не вбачається.
Крім цього, приватне підприємство "Укргазпром" звертає увагу на те, що господарським судом не було перевірено законність підписання директором дирекції по виробництву державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" Ільницьким Р.М. позовної заяви.
Однак, з позовної заяви вбачається, що її підписував голова правління Присяжнюк А.Й., який діяв на підставі статуту.
Викладене свідчить про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, з дослідженням всіх обставин у справі, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Укргазпром" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 січня 2010 року у справі № 2-22/4928-2009 залишити без змін.
Головуючий суддя В.І. Гонтар
Судді І.В. Черткова
Ю.В. Борисова