"21" вересня 2010 р.Справа № 31/20-10-1040
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гладишевої Т.Я.,
суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.
при секретарі судового засідання Кубік О.В.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 21 вересня 2010 року:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Сандаков О.В., за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Борол ЛТД”
на рішення господарського суду Одеської області від 24.06.2010 року
по справі № 31/20-10-1040
за позовом: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Борол ЛТД”
про стягнення 18148 грн. 46 коп.
В судовому засіданні 21.09.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України
У березні 2010 року Фізична особа -підприємець ОСОБА_2 (далі -позивач, ФОП - ОСОБА_2) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Борол ЛТД” (далі -відповідач, ТОВ „Борол ЛТД”) про стягнення основного боргу в сумі 14799,88 грн., інфляційних втрат у розмірі 2735,46 грн. та 3% річних у сумі 613,12 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано умовами договору купівлі -продажу № 910 від 20.07.2007 року та несплатою відповідачем у повному обсязі вартості товару, поставленого за видатковою накладною від 24.06.2008 року, що зумовило нарахування на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних втрат та процентів річних.
Рішенням господарського суду Одеської області від 24.06.2010 року по справі № 31/20-10-1040 (суддя Лесогоров В.М.) позов задоволено; стягнуто з ТОВ „Борол ЛТД” на користь ФОП - ОСОБА_2 18148,46 грн. та судові витрати: 181,48 грн. державного мита, 236,00 грн. на ІТЗ судового процесу та 229,94 грн. транспортних витрат.
Рішення суду обґрунтовано наступним: - наявність боргу в сумі 14799,88 грн. доведена позивачем належними доказами; - позивачем обґрунтовано нараховано 3% річних в сумі 613,12 грн. за прострочку платежів, яка складає 518 днів; - зазначений позивачем період нарахування інфляційних втрат не є вірним, тому за розрахунком суду інфляційні втрати складають з вересня 2008 року по грудень 2009 року 2910,98 грн. Однак, оскільки позивач вимагає стягнення 2735,46 грн., що є його правом, суд погодився з вимогою позивача про стягнення з ТОВ „Борол ЛТД” 2735,46 грн. інфляційних втрат, вказуючи на доведеність позову в цій частині позовних вимог.
Не погодившись з рішенням суду, ТОВ „Борол ЛТД” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове рішення про стягнення на користь позивача 13036,30 грн. основного боргу, а в іншій частині позовних вимог позов залишити без розгляду.
Скаржник вказує, що місцевим господарським судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, зокрема, суд не врахував, що розрахунки між сторонами здійснювались без зазначення видаткових накладних, тому позивачем невірно визначено розмір основної заборгованості та безпідставно нараховані інфляційні втрати та 3% річних.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність ним висновків суду, заслухавши пояснення представника скаржника, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги частково з наступних підстав.
Господарським судом першої інстанції правильно встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду, що 20.07.2007 року між ФОП - ОСОБА_2 (продавець) та ТОВ „Борол ЛТД” (покупець) було укладено договір купівлі -продажу № 910.
Згідно п. 1.1. цього договору продавець поставляє, а покупець приймає та сплачує товар, найменування, кількість та вартість якого встановлюється окремими додатками (накладними).
Відповідно до п. 2.1. договору оплата здійснюється на розрахунковий рахунок продавця або за готівкові кошти. Оплата повинна бути здійснена на протязі 60 -ти днів з моменту відпуску товару (п. 2.2. договору). Датою відпуску вважається дата, яка вказана на накладній (п. 2.3. договору).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 14799,88 грн., який утворився, за твердженням позивача, внаслідок неповної оплати вартості продукції, поставленої за видатковою накладною № РНс -001398 від 24.06.2008 року на загальну суму 20700,00 грн. Тобто, підставою позову є неналежне виконання відповідачем свого зобов'язання щодо своєчасної оплати 20700,00 грн. відповідно до п. 2.2. договору купівлі -продажу № 910 від 20.07.2007 року.
З письмових пояснень позивача (а. с. 41) вбачається, що розрахунок заборгованості позивач здійснює з урахуванням поставок товару не тільки за накладною від 24.06.2008 року, а враховує також поставку товару та його оплату за накладною від 03.10.2007 року, посилаючись при цьому на платіжні доручення від 24.04.2009 року, 17.06.2009 року, 01.09.2009 року.
З наданого позивачем на вимогу суду першої інстанції акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2007 року по 25.03.2010 року (а. с. 32) вбачається, що позивач обчислює заборгованість не за конкретними видатковими накладними.
Крім того, на підтвердження заявлених позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 14799,88 грн. позивач надає виписки по особовому рахунку № 26007440117970 станом на 01.09.2009 року та 14.01.2010 року, з яких вбачається, що розрахунки між позивачем та ТОВ „Борол ЛТД” здійснювались шляхом переказу грошових коштів на підставі платіжних доручень.
Відповідно до п.1.30 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.
Дослідивши виписки по особовому рахунку № 26007440117970, колегія суддів констатує, що в них відсутні відомості щодо сплати відповідачем вартості продукції з зазначенням в платіжних дорученнях видаткових накладних.
Таким чином, колегія суддів вважає хибним розрахунок позивача щодо розміру основного боргу і погоджується з розрахунком ТОВ „Борол ЛТД” про розмір боргу в сумі 13036,30 грн., який здійснено з урахуванням умов договору купівлі -продажу № 910 від 20.07.2007 року, наявного між сторонами порядку розрахунку без зазначення в платіжних дорученнях реквізитів видаткових накладних та прийняття позивачем здійснених оплат та повернутого товару.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Вищевикладене спростовує висновок місцевого господарського суду щодо доведеності позивачем наявності боргу ТОВ „Борол ЛТД” в сумі 14799,88 грн. з оплати продукції, поставленої за видатковою накладною № РНс -001398 від 24.06.2008 року.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлені колегією суддів фактичні обставини, колегія суддів зазначає, що у позивача були відсутні законні підстави для нарахування інфляційних втрат та 3% річних.
Щодо покладення судом на відповідача 229,94 грн. транспортних витрат, то в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесення цих витрат саме позивачем.
Вищевикладене зумовлює часткове скасування рішення від 24.06.2010 року у справі № 31/20-10-1040 та прийняття нового рішення про часткове задоволення позову ФОП - ОСОБА_2.
Судовою колегією не приймаються до уваги доводи відповідача, викладені в уточненні до апеляційної скарги, про сплату боргу в сумі 5035,00 грн. відповідно до платіжних доручень № 1305 від 27.07.2010 року та № 1426 від 11.08.2010 року, оскільки часткове погашення боргу відбулось після ухвалення судом рішення від 24.06.2010 року.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Одеської області від 24.06.2010 року по справі № 31/20-10-1040 скасувати.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Борол ЛТД” на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 13036,30 грн. основного боргу, 130,36 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Борол ЛТД” 90,75 грн. державного мита за подачу апеляційної скарги.
Зобов'язати господарський суд Одеської області видати накази з зазначенням відповідних реквізитів сторін.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: О.Т. Лавренюк