Ухвала від 13.09.2023 по справі 904/4790/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

13.09.2023 м. ДніпроСправа № 904/4790/21 (904/1640/23)

За позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код: 14360570)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" (49044, м. Дніпро, узвіз Крутогірний, буд. 14, ідентифікаційний код: 33546549)

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальність "Цукорпром" (49000, м.Дніпро, вул.Гусенко, буд. 50, ідентифікаційний код: 32737762)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1- розпорядник майна ТОВ "Монтана-Естейт" (49044, Дніпропетровська область, місто Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 14, ідентифікаційний код 33546549) арбітражний керуючий Савченко Вячеслав Анатолійович (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора №1862 від 05.02.2018 року)

про визнання недійсним правочину, вчиненого боржником та повернення майна на користь боржника

в межах справи №904/4790/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Імме" (49041, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Праці, будинок 2Т, ідентифікаційний код 33808671)

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" (49044, Дніпропетровська область, місто Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 14, ідентифікаційний код 33546549)

про визнання банкрутом

Суддя Суховаров А.В.

за участю секретаря судового засідання Рудь В.Г.

Представники:

від позивача Солодовник С.О. посв. адв. №21/2007 від 26.03.2019

від відповідача-1 Прохода Р.С. посв. адв. №1774 від 21.03.2011

від відповідача-2 Трушев О.П. посв. адв. №1755 від 19.12.2018

від третьої особи не з'явився

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/4790/21(904/1640/23) за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт", відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальність "Цукорпром", за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1- розпорядника майна ТОВ "Монтана-Естейт" арбітражного керуючого Савченко Вячеслав Анатолійович (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора №1862 від 05.02.2018 року) про визнання недійсним правочину, вчиненого боржником та повернення майна на користь боржника, розгляд якої здійснюється в межах справи №904/4790/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Імме" до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" про визнання банкрутом.

Ухвалою суду від 30.08.2023 розгляд справи відкладено на 13.09.2023.

За результатом дослідження в підготовчому засіданні 13.09.2023 заяви ТОВ "Монтана-Естейт" про зупинення провадження у справі, суд дійшов висновку про відмови у задоволенні вказаної заяви з наступних підстав.

27.06.2023 від ТОВ "Монтана-Естейт" надійшла заява про зупинення провадження у справі №904/4790/21(904/1640/23) до набрання законної сили судовим рішенням №904/4790/21(904/6711/21) за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янський елеватор", відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" про визнання договорів недійсними, яка розглядається в порядку господарського судочинства.

В обґрунтування заявленого клопотання ТОВ "Монтана-Естейт" вказує, що для правильного вирішення цієї справи необхідним є надання оцінки платоспроможності (тобто можливості виконати свої зобов'язання перед кредиторами) боржника станом на момент укладення оскаржених банком правочинів, а також після їх укладення. ТОВ "Монтана-Естейт" повідомляє, що в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/4790/21(904/6711/21) за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам"янський елеватор", відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт", предметом розгляду якої є вимога позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 27.11.2019, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко Р.О., зареєстрованого в реєстрі за №7424, укладеного між ТОВ "Кам"янський елеватор" та ТОВ "Приватофис" (ТОВ "Монтана-Естейт"), а також визнання недійсним договору (в порядку статті 259 Цивільного кодексу України) від 23.12.2019, укладеного між ТОВ "Кам'янський елеватор" та ТОВ "Приватофис" (ТОВ "Монтана-Естейт"). Предметом оскаржених в указаній справі договорів є нерухоме майно вартістю 258 000 000,00 грн., яке обліковується на балансі ТОВ «Монтана-Естейт». Відповідно до фінансової звітності ТОВ "Монтана-Естейт" за 2019 рік вказана сума обліковується в якості пасиву. ТОВ "Монтана-Естейт" вказує, що визнання недійсним указаного договору матиме правовим наслідком повернення його сторін у первісний стан, що очевидно вплине на фінансовий стан ТОВ «Монтана-Естейт» при оцінці можливості виконання ним своїх зобов'язань перед кредиторами, зокрема перед банком.

Так, позивач також вказує, що у випадку задоволення позову банку у справі №904/4790/21(904/6711/21), обсяг довгострокових та/або поточних зобов'язань за балансом (графи 1595, 1695) ТОВ «Монтана-Естейт» зменшується на 258 000 000,00 грн., що становить 18,5% загального розміру балансу ТОВ «Монтана-Естейт» (графа 1900 станом на 31.12.2019 становить 1 396 554 100 грн.).

Крім того, ТОВ «Монтана-Естейт» зазначає про наявність наміру звернутись до суду з клопотанням про призначення у справі №904/4790/21(904/1640/23) експертизи документів про економічну діяльність підприємств й організацій з поставленням на вирішення експерта питань щодо спроможності або неспроможності ТОВ «Монтана-Естейт» станом на 02.12.2019 та 05.12.2019 з урахуванням фінансово-господарського стану, наявних доходів, активів, наявного та потенційного прибутку від їх використання, виконати зобов'язання перед АТ КБ «Приватбанк» за укладеними із банком кредитними договорами, а також щодо значення коефіцієнту покриття, коефіцієнту забезпечення власними засобами у ТОВ «Монтана-Естейт» станом на 02.12.2019 та 05.12.2019 та знаходження або незнаходження ТОВ «Монтана-Естейт» станом на 02.12.2019 та 05.12.2019 у стані потенційного банкрутства (надкритичної (критичної) неплатоспроможності) відповідно до фінансової звітності, проте потенційна зміна загального розміру балансу на 18,5%, згідно тверджень ТОВ «Монтана-Естейт», унеможливлює проведення такої судової експертизи у справі №904/4790/21(904/1640/23) та унеможливлює розгляд даної справи до вирішення справи №904/4790/21 (904/6711/21).

Разом з тим, за змістом поданої заяви, ТОВ «Монтана-Естейт» вказує, що у випадку відмови у задоволенні позовних вимог у справі №904/4790/21(904/6711/21), за результатом розгляду вказаного позову, судом будуть встановлені обставини, що мають значення для вирішення цієї справи, та у відповідності до положень ч.4 ст.75 ГПК України виключають необхідність їх доказування при розгляді справи №904/4790/21(904/1640/23).

До того ж, ТОВ «Монтана-Естейт» вказує, що з урахуванням питань, які поставлені на вирішення судової експертизи у справі №904/4790/21(904/6711/21) будуть встановлені економічні показники ТОВ «Монтана-Естейт» як на момент вчинення оскаржених у цій справі правочинів, так і після їх вчинення, тобто обставини, які підлягають встановленню при вирішенні справ щодо визнання недійсними правочинів боржника з підстав їх фраудаторності, в той час як докази у справі №904/4790/21(904/1640/23) не дозволяють встановити та оцінити вказані обставини.

Згідно доповнень до заяви про зупинення провадження у справі, ТОВ "Монтана-Естейт" стверджує про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням № 904/4790/21 (904/6711/21). Разом з тим, згідно наданих доповнень до заяви ТОВ "Монтана-Естейт" долучено Аналіз фінансово-господарського стану на предмет наявності (відсутності) неплатоспроможності та ознак дій з приховуваного, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства ТОВ "Монтана-Естейт". ТОВ "Монтана-Естейт" вказує, що за змістом наданого аналізу досліджено питання правильності прийняття управлінських рішень щодо внесення нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Цукорпром» і зроблено висновок про обґрунтованість такого рішення, а також досліджено питання ознак фіктивного чи фраудаторного правочину щодо Договору купівлі - продажу нерухомого майна від 27.11.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кам'янський елеватор" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватофис" (Товариством з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт") та зроблено висновок про відсутність підстав вважати що вказаний договір вчинений на шкоду кредиторам, тобто відсутні ознаки його фраудаторності.

Господарський суд зазначає, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Провадження у справі зупиняється у випадку, передбаченому п.5 ч.1 ст. 227 ГПК України, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (п.4 ч.1 ст. 229 ГПК України).

Враховуючи викладені приписи статті 227 ГПК України, законодавцем визначено обов'язок суду в частині зупинення провадження лише у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, що розглядається даним судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Між тим, відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно положень частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом наданого клопотання, об'єктивну неможливість розгляду справи №904/4790/21(904/1640/23) ТОВ "Монтана-Естейт" пов'язує з необхідністю вирішення спору у справі №904/4790/21(904/6711/21), оскільки у випадку задоволення позову банку у справі №904/4790/21(904/6711/21), обсяг довгострокових та/або поточних зобов'язань за балансом (графи 1595, 1695) ТОВ «Монтана-Естейт» зменшується на 258 000 000,00 грн., що становить 18,5% загального розміру балансу ТОВ «Монтана-Естейт» (графа 1900 станом на 31.12.2019 становить 1 396 554 100 грн.), тому, згідно тверджень ТОВ "Монтана-Естейт", визнання недійсним договору у справі №904/4790/21(904/6711/21) матиме правовим наслідком повернення його сторін у первісний стан, що вплине на фінансовий стан ТОВ «Монтана-Естейт» при оцінці можливості виконання ним своїх зобов'язань перед кредиторами, зокрема перед банком.

Господарський суд зазначає, що встановлення обставини, про яку заявник вказує в обґрунтування поданого клопотання, не свідчить про об'єктивну неможливість розгляду даного спору у справі №904/4790/21(904/1640/23).

Щодо посилань заявника на преюдиційність обставин, які будуть встановлені судом у справі №904/4790/21(904/6711/21), суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 08.08.2019 у справі №922/2013/18, преюдиційне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Відповідно до приписів ч.7 ст.75 ГПК правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду. Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №917/1345/17. У справі №922/2013/18 Верховний Суд також зазначив, що звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Господарські суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях у інших господарських справах. Для спростування преюдиційних обставин, передбачених ст.75 ГПК, учасник господарського процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами встановленими ГПК. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу. Отже, господарський суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм".

Разом з тим, за змістом частини 7 статті 75 ГПК України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.

Враховуючи викладене, відповідні твердження ТОВ «Монтана-Естейт» щодо преюдиційності обставин, які будуть встановлені судом у справі №904/4790/21(904/6711/23) відхиляються судом, з огляду на суб'єктивність таких доводів заявника, в той час як суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням з огляду на предмет спору та наявні у справі докази.

За викладених обставин, господарський суд дійшов висновку про недоцільність зупинення провадження у справі №904/4790/21(904/1640/23) до набрання законної сили судового рішення у справі №904/4790/21(904/6711/21) з підстав, визначених заявником, тому відповідне клопотання ТОВ «Монтана-Естейт» задоволенню не підлягає.

Разом з тим, в підготовчому засіданні 13.09.2023 господарським судом досліджено питання доцільності призначення судової експертизи у справі за клопотанням ТОВ "Цукорпром", у зв'язку з чим суд зазначає наступне.

27.07.2023 від ТОВ “Цукорпром” надійшло клопотання про призначення експертизи, за змістом якого ТОВ “Цукорпром” просить суд:

1) Призначити судову експертизу документів про економічну діяльність підприємств й організацій, на вирішення якої поставити наступні питання:

1 Чи підтверджується документально неспроможність ТОВ “Приватофис” станом на 02.12.2019 та 05.12.2019 з урахуванням фінансово-господарського стану, наявних доходів, активів, наявного та потенційного прибутку від їх використання, виконати зобов'язання перед АТ КБ “Приватбанк” за кредитними договорами №КП-457Г від 11.01.2011, №07/30/К від 17.04.2007, №09/01/К від 10.02.2009, №08/104/К від 17.12.2008, №08/105/К від 17.12.2008, №08/106/К від 17.12.2008, №08/107/К від 17.12.2008, №08/108/К від 17.12.2008, №08/109/К від 17.12.2008, №08/11/К від 17.12.2008, №08/111/К від 17.12.2008 року, у строки встановлені такими кредитними договорами?

2. Які значення мають коефіцієнт покриття, коефіцієнт забезпечення власними засобами у ТОВ “Приватофис” на 02.12.2019 та 05.12.2019?

3. З урахуванням відповіді на попереднє питання, чи знаходилось ТОВ “Приватофис” станом на 02.12.2019 та 05.12.2019 у стані потенційного банкрутства (надкритичної (критичної) неплатоспроможності відповідно до фінансової звітності?

4. Чи підтверджується документально відповідно до фінансової звітності ТОВ “Приватофис” зменшення активів та/або збільшення ризиків неплатоспроможності ТОВ “Приватофис” внаслідок вчинення оскаржених правочинів щодо внесення ТОВ “Приватофис” (після зміни найменування - ТОВ "Монтана-Естейт" нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ “Цукорпром”? Якщо відбулось зменшення активів, то за якими статтями балансу?

5. З урахуванням відповідей на попередні питання, чи підтверджується документально відсутність економічної мети для ТОВ “Приватофис” при вчинені оскаржених правочинів щодо внесення ТОВ “Приватофис” (після зміни найменування - ТОВ "Монтана-Естейт" нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ “Цукорпром”?

2) Проведення експертизи доручити Національному науковому центру “Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса” (61177, м. Харків, вул. Залютинська, 8 ).

3) Відповідно до статті 14 Закону України "Про судову експертизу" попередити експерта про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

4) Витрати по проведенню експертизи покласти на ТОВ “Цукорпром”.

5) Зупинити провадження у справі на час проведення експертизи і до отримання висновку експерта.

В обґрунтування заявленого клопотання ТОВ “Цукорпром” зазначає про необхідність встановлення фінансового стану підприємства станом на момент укладення оспорюваного правочину, що потребує складний економічний аналіз та математичні розрахунки, в тому числі спроможність ТОВ “Монтана-Естейт” (ТОВ “Приватофис”), з урахуванням фінансово-господарського стану, наявних доходів, активів, наявного та потенційного прибутку від їх використання, виконати зобов'язання перед позивачем за кредитними договорами. Разом з тим, ТОВ “Цукорпром” вказує про необхідність встановлення факту перебування ТОВ “Монтана-Естейт” (ТОВ “Приватофис”) станом на 02.12.2019 у стані потенційного банкрутства (надкритичної (критичної) неплатоспроможності). Крім того, ТОВ “Цукорпром” вважає доцільним встановлення факту документального підтвердження зменшення активів та/або збільшення ризиків неплатоспроможності ТОВ “Монтана-Естейт” (раніше - ТОВ “Приватофис”) внаслідок укладення оспорюваного договору. До того ж, за змістом наданого клопотання ТОВ “Цукорпром” вказує про необхідність доведення наявності/відстності економічної мети для ТОВ “Монтана-Естейт” при укладенні та виконанні оспорюваного договору в момент укладення такого правочину та підтвердження/спростування виникнення фінансової неспроможності ТОВ “Монтана-Естейт” (ТОВ “Приватофис”) з огляду на укладення оспорюваного договору.

За змістом заперечень від 01.08.2023 АТ КБ "Приватбанк" зазначає про необґрунтованість клопотання ТОВ "Монтана-Естейт" про призначення експертизи, вказує, що питання, поставлені ТОВ "Монтана-Естейт", направлені на встановлення наявності заборгованості боржника перед позивачем, що вже підтверджується ухвалою суду про визнання вимог АТ КБ «Приватбанк», а наявність справи №904/4790/21 про банкрутство ТОВ "Монтана-Естейт" свідчить про неможливість погашення заборгованості у визначені строки. Отже, АТ КБ "Приватбанк" вказує, що єдиним питанням, яке відповідає меті судово-економічної експертизи є питання про наявність економічної мети для ТОВ «Приватофис» при укладенні та виконанні оскаржуваного договору, проте, згідно тверджень АТ КБ "Приватбанк", укладення правочинів, спрямованих на всіх відчуження основних засобів не можуть мати економічної мети. Крім того, АТ КБ "Приватбанк" вказує, що матеріали справи містять докази на підтвердження факту пов'язаності контрагентів (укладення угод із заінтересованими особами), економічної необґрунтованості укладеного правочину та відсутність економічної мети, зменшення платоспроможності внаслідок укладення оспорюваного правочину, відсутність розумності та мети виконання зобов'язань. Отже, АТ КБ "Приватбанк" вважає, що наявність ознак фраудаторності оспорюваного правочину підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, в той час як ТОВ “Цукорпром” не наведено доводів, які мають бути спростовані/підтверджені за результатом експертного дослідження згідно поставлених питань, так і не зазначено обґрунтування неможливості самостійного встановлення судом фактичних даних. За викладених обставин, АТ КБ "Приватбанк" стверджує про недоцільність призначення експертизи у справі, в той час як задоволення відповідного клопотання ТОВ “Цукорпром” про призначення експертизи сприятиме тривалому розгляду справи.

Господарський суд зазначає, що відповідно пункту 8 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста;

За змістом положень частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до частини 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом статті 104 цього кодексу висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Отже, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Разом з тим, суд звертає увагу, що призначення експертизи є правом, а не обов'язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Аналогічний висновок наведений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №927/685/20.

За змістом наданого клопотання, ТОВ “Цукорпром” не наведено як доводів щодо наявності суперечливостей наявних у справі доказів, оцінку яких може бути здійснено господарським судом лише шляхом призначення відповідної судової експертизи, так і вказано обставин, за результатом дослідження яких, господарський суд може дійти однозначного висновку щодо відсутності в матеріалах справи доказів, на підтвердження обставин, які підлягають встановленню, за результатом проведення експертних досліджень за відповідним клопотанням ТОВ “Цукорпром”.

З огляду на викладене, суд не вбачає доцільним призначення експертизи у справі з підстав, визначених заявником, тому у задоволенні відповідного клопотання ТОВ “Цукорпром” про призначення експертизи відмовляється судом.

Керуючись ст.ст. 99, 227, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ТОВ "Монтана-Естейт" про зупинення провадження у справі відмовити.

2. У задоволенні клопотання ТОВ “Цукорпром” про призначення експертизи відмовити.

Ухвала набирає законної сили 13.09.2023.

Оскарження цієї ухвали окремо від рішення суду не допускається.

Повний текст ухвали складено 18.09.2023

Суддя А.В. Суховаров