Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" вересня 2010 р. Справа № 29/181-10
вх. № 6121/5-29
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Братовченко М.А. за довіреністю від 26.01.2010р.; відповідача - ОСОБА_2, особисто;
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодом Харків", м. Харків;
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Чугуїв;
про стягнення 3147,50 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Автодом Харків" звернулось до господарскього суду Харківської області з позовною заявою (вих.№115 від 11.06.2010р.), в якій просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 3147,50грн. (безпідставне набуте майно) та судові витрати.
Ухвалою суду від 08.07.2010р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
26 липня 2010 року позивач надав до канцелярії господарського суду Харківської області уточнення до позовної заяви (вх.№14327), в яких просить суд стягнути з відповідача 3147,50грн. (безпідставне набуте майно) та судові витрати. Позивач посилається на те, що відповідачем не було поставлено товар та не повернуто суму попередньої оплати (рахунок-фактура №802 від 03.08.2009р.), зокрема позивач посилається на положення ст. 530, ст. 693 ЦК України та те, що 19.01.2010р. позивач отримав від позивача лист №5, в якому позивач просив відповідача або поставити товар в строк до 25.01.2010р. або до 31.01.2010р. повернути суму передплати, які були прийняті судом до розгляду.
Відповідач 03.09.10. надав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи.
Позивач 06.09.10. звернувся до суду з клопотанням про продовження строку розгляду спору за межами двохмісячного терміну, встановленого ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, на 15 днів, у зв"язку з необхідністю надання додаткових доказів по справі.
Суд задовільнив зазначене клопотання задовольнити, як таке, що відповідає нормам діючого законодавства, розгляд справи було відкладено на 20.09.10.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягає на задоволенні позову.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
10 серпня 2009 року та 10 вересня 2009 року, на підставі рахунку-фактури № 802 від 03.08.2009р. на суму 4375,00 гривень, позивач перерахував відповідачу 3687,50грн. в якості передоплати за товар: чехол п/е на сидіння з логотипом WV у кількості 2500 штук, проте відповідач не здійснив поставку товару.
14 жовтня 2009 року позивач направив відповідачу лист № 178 від 18.09.2009р., в якому просив повернути суму передоплати. При цьому, позивач просив зарахувати частину передоплати (240,00 гривень) в рахунок оплати іншого рахунку (рахунок-фактура № 825 від 25.08.2009р. (копія міститься в матеріалах справи), за яким поставку було здійснено у повному обсязі (копія накладної а.с.10).
Як вбачається з матеріалів справи, 11.11.2009р. відповідач повернув частину передоплати у розмірі 300,00 грн., внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем становить 3147, 50 гривень.
13 січня 2010 року позивач направив відповідачу лист № 5, в якому просив або поставити йому п/е чохли до 25.01.2010р., або до 31.01.2010р. повернути суму передоплати, проте відповідач товар не поставив, суму передоплати позивачу не повернув.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором, або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Відповідного ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Виходячи з вищевикладеного, позивач має право вимагати від відповідача, на свій вибір, передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, а відповідач зобов'язаний виконати вимогу позивача, виходячи з положень Цивільного кодексу України.
За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, позовні вимоги правомірні, обгрунтовані, доведені матеріалами справи та такі що підлягають задоволенню в сумі у розмірі 3147,50грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно ч. 6 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, суд покладає судові витрати на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст.124,129 Конституції України, ст. 11, 509, 526, 530, 610, 670, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст. 22, 33, 38, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодом Харків" (61022, м.Харків, вул.Клочківська, 94 "А", код ЄДРПОУ 33207174) грошові кошти у розмірі 3147,50 грн., 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя