ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 495/9441/23
Номер провадження 3/495/3255/2023
14 вересня 2023 рокум. Білгород-Дністровський
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Анісімова Н.Д., розглянувши матеріали, які надійшли від НОМЕР_1 прикордонного загону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), суд -
ВСТАНОВИВ:
01.09.2023 року о 00 год. 50 хв. прикордонним нарядом «Контрольний пост» на автошляху Одеса-Рені (59 км 800 м) на території Білгород-Дністровського району Одеської області був виявлений гр. України ОСОБА_1 , який у складі групи осіб: ОСОБА_2 намагався незаконно перетнути Державний кордон України в Республіку Молдова в п/п «Паланка-Маяки-Удобне» без дозволу відповідних органів влади, з уникненням прикордонного контролю (шляхом використання механізму отримання статусу біженця в Республіці Молдова). Своїми діями порушив ст. 9 Закону України «Про Державний кордон України» та ст. 6 Закону України «Про прикордонний кордон».
Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, повідомлявся належним чином, у матеріалах справи міститься заява, згідно з якої зазначено, що у разі його відсутності просить розглянути справу за його відсутності та взяти до уваги його пояснення.
З огляду на вищезазначене суд проводить розгляд справи за відсутності такої особи.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Відповідно до ч. 2 ст. 204 КУпАП адміністративна відповідальність настає за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно з п. 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 р. № 57, перетинання громадянами України державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю, якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну: 1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 2) дипломатичний паспорт; 3) службовий паспорт; 4) проїзний документ дитини (чинний протягом строку, на який він виданий); 5) посвідчення особи моряка; 6) посвідчення члена екіпажу.
Так, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» передбачено, що перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Крім того, ч. 3 ст. 9 вказаного Закону визначено що, пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Суд враховує, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» 24.02.2022 року на території Україні запроваджено воєнний стан, а також, що відповідно до вказаного Указу Президента України в Україні запроваджено загальну мобілізацію, що передбачає здійснення визначених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходів, зокрема, обмеження виїзду чоловіків 18-60 років за кордон.
Відповідно до ст. 106 Конституції України Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , разом з гр. ОСОБА_2 намагався незаконно перетнути Державний кордон України в Республіку Молдова в п/п «Паланка-Маяки-Удобне» без дозволу відповідних органів влади, з уникненням прикордонного контролю.
У поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що у зв'язку з веденням воєнного стану та тяжким матеріальним станом, почав замислюватися над тим, щоб покинути країну, тому вирішили разом з ОСОБА_2 виїхати з країни в обхід пункту-пропуску, з метою отримання статусу біженця. При спробі незаконного перетину кордону були затриманими українськими прикордонниками. Просить суд при розгляді справи відносно нього проявити поблажливість.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП підтверджується наступними письмовими доказами наявними в матеріалах справи:
- протоколом про адміністративне правопорушення ПдРУ № 309983 від 01.09.2023 року, у якому викладено суть адміністративного правопорушення: 01.09.2023 року о 00 год. 50 хв. прикордонним нарядом «Контрольний пост» на автошляху Одеса-Рені (59 км 800 м) на території Білгород-Дністровського району Одеської області був виявлений гр. України ОСОБА_1 , який у складі групи осіб: ОСОБА_2 - намагався незаконно перетнути Державний кордон України в Республіку Молдова в п/п «Паланка-Маяки-Удобне» без дозволу відповідних органів влади, з уникненням прикордонного контролю (шляхом використання механізму отримання статусу біженця в Республіці Молдова);
- рапортом ІПС 2 категорії ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » штаб-сержанта Телешенко Володимира;
- поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у яких зазначається, що дійсно вони намагалися перетнути державний кордон аби отримати у прикордонників Республіки Молдова статусу біженців, законних підстав для перетину кордону не мали.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 , знаючи про тимчасову заборону виїзду за межі України громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років спільно з ОСОБА_2 , вчинив спробу незаконного перетину державного кордону групою осіб.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, його майновий стан, суд вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, що на думку суду, буде відповідати завданням КУпАП та достатнє для виконання його мети: виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових адміністративних правопорушень.
Окрім цього, у відповідності до положень ст. 40-1 КУпАП, слід також стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Керуючись ст.ст. 40-1, ч. 2 ст. 204-1, ст. 251, 283, 284 КУпАП, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 (п'ятиста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп.
Згідно з ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
Згідно ст. 308 КУпАП - у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання становить три місяці.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Н.Д. Анісімова