УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-277/11
Номер провадження 4-с/495/20/2023
04 вересня 2023 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Боярського О.О., при секретарі Червинській І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському Одеської області скаргу представника скаржника ОСОБА_1 - адвоката Васильєва Павла Олеговича на рішення державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби у Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Костюкової С.С., заінтересована особа: Доброславського відділу державної виконавчої служби у Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», ОСОБА_2 , -
ВСТАНОВИВ:
Представник скаржника ОСОБА_1 - адвокат Васильєв Павло Олегович звернувся до суду зі скаргою на рішення державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби у Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Костюкової С.С., заінтересована особа: Доброславського відділу державної виконавчої служби у Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», ОСОБА_2 в якій просить:
- визнати неправомірною державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Костюкова С.С. від 08 грудня 2021 року про відкриття виконавчого провадження № 67745554;
- ?зобов?язати державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби B Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), який здійснює виконавче провадження, усунуту порушення шляхом прийняття постанови до вимог п. 10 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» про повернення виконавчого документу стягувачу без виконання;
- судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покласти на Доброславського відділу державної виконавчої служби у Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
Короткий зміст та обґрунтування скарги
В провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебувала цивільна справа № 2-277/11 за позовною заявою ВАТ «Райфайзен Банк «Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18 вересня 2013 року у цивільній справі № 2-277/11 позовні вимоги задоволені частково.
3 метою примусового виконання вказаного рішення 06 грудня 2013 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області видано виконавчий лист № 2-277/11.
Перебуваючи на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , яка знаходиться на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_2 , куди у липні 2023 року надійшли документи виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного виконавчого листа.
ОСОБА_1 дізнався про те, що на примусовому виконанні примусовому виконанні Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) знаходиться виконавче провадження № 67745554, стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», боржник - ОСОБА_1 , про стягнення коштів з виконання рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18 вересня 2013 року у цивільній справі № 2-277/11, по якому видано виконавчий лист № 2-277/1 1 від 06 грудня 2013 року.
Станом на липень 2023 року ОСОБА_1 будь-яких документів виконавчого провадження, в тому числі постанову про відкриття вказаного виконавчого провадження, не отримував.
Листом Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19 лишня 2023 року № 21.13-25890 надано постанову про відкриття виконавчого провадження.
Постановою державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Костюкова С.С. від 08 грудня 2021 року про відкриття виконавчого провадження № 67745554: назва документу: В/Л № 2-277/11 виданий 18.09.2013 документ видав: Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія заборгованість у розмірі 3881940,53 грн. Вказане рішення державного виконавця скаржник вважає неправомірним у зв?язку з чим слід зобов?язати державного виконавця усунуту відповідні порушення законодавства з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.
Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий 12 лютого 1996 року Білгород-Дністровським МВ УМВС України в Одеській області, на ім?я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання боржника зареєстроване на території м. Білгород-Дністровського Одеської області, а саме: АДРЕСА_1 , з 16 квітня 2010 року, тобто в межах території, на яку не поширюються функції вищевказаного Відділу державної виконавчої служби.
Більше того, у самому виконавчому документі зазначено місце проживання боржника на території м. Білгород-Дністровського Одеської області, тобто в межах території, на яку не поширюються функції вищевказаного Відділу державної виконавчої служби. В оскаржуваній постанові державного виконавця з незрозумілих причин значиться адреса ОСОБА_1 як: АДРЕСА_2 . Водночас, ОСОБА_1 ніколи не проживав за адресою: АДРЕСА_2 , його місце проживання ніколи не було зареєстровано за даною адресою, що вбачається з паспортних даних скаржника, будь-яке майно на території с. Вапнярка Одеського району Одеської області у ОСОБА_1 відсутнє, тому оскаржувана постанова винесена в порушення вимог ст.24 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, державний виконавець не пересвідчився з достовірних джерел у тому чи дійсно ОСОБА_1 проживає у с. Вапнярка Одеського району Одеської області та про наявність майна боржника на території, на яку поширюються функції зазначеного відділу державної виконавчої служби.
При цьому, при винесенні оскаржуваної постанови у державного виконавця в розпорядження був наявний вищевказаний виконавчий лист в якому місце проживання боржника значиться у м. Білгород-Дністровському Одеської області, що свідчить про те, що державному виконавцю було достеменно відомо про те, що місцем проживання Позивача являється м. Білгород-Дністровський Одеської області, який територіально не входить до відання вказаного відділу.
За таких підстав, державним виконавцем Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за наявності достовірної інформації про місцезнаходження боржника (позивача) на території, на яку не поширюються функції вищевказаного відділу державної виконавчої служби, прийнято до виконання виконавчий документ з порушенням правил визначених ч.ч. 1.5 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження».
У даному випадку у відповідності до вимог п. 10 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред?явлення, якщо виконавчий документ пред?явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю, державний виконавець Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) мав повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред?явлення
У зв'язку з вищезазначеним, скаржник змушений звернутися до суду із відповідною скаргою.
За таких обставин постанова державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Костюкова С.С. від 08 грудня 2021 року про відкриття виконавчого провадження № 67745554 має бути визнано неправомірною, а державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), який здійснює виконавче провадження, має бути зобов'язано усунуту порушення шляхом прийняття постанови відповідно до до вимог п. 10 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» про повернення виконавчого документу стягувачу без виконання.
Відомості про рух справи, процесуальні дії у справі.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24.07.2023 року скаргу прийнято до свого провадження та призначено судове засідання.
31.07.2023 року до канцелярії Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від представника Доброславського відділу державної виконавчої служби у Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надійшло заперечення щодо задоволення скарги представника скаржника ОСОБА_1 - адвоката Васильєва Павла Олеговича на рішення державного виконавця.
Позиція представника Доброславського відділу державної виконавчої служби у Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
Постановою державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Костюкова С.С. від 08 грудня 2021 року було відкрито виконавче провадження № 67745554 на підставі виконавчого листа № 2-277/11 виданого 18.09.2013 року Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія заборгованість у розмірі 3881940,53 грн.
Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.
Згідно інформації з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 5122783900:03:001:0315 площею, 0,100 га, розташована за адресою АДРЕСА_2 дійсно є предметом іпотеки за іпотечним договором серія та номер:1265 виданим 26.12.2007 року Приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Заботкіною Т.Ю., договір укладено між іпотекодавцем ОСОБА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_4 та іпотекодержателем Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «довіра та Гарантія» код ЄДРПОУ 38750239.
Тобто твердження боржника, щодо відсутності у нього майна території, яка підвідомча Доброславському ВДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) є необгрунтованими та неправдивими. Згідно копії договору іпотеки від 26.12.2007 року встановлено, що право набуття іпотекодавцем в майбутньому у власність земельної ділянки підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна, (укладеного одночасно з договором іпотеки), посвідченого приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Заботкіною Т.Ю. 26.12.2007 року за реєстровим №1262, зареєстрованим у Єдиному державному
реєстрі правочинів за №2611570.
Не оформлення права власності ОСОБА_1 свідчить лише про намагання боржника ухилитися від виконання боргових зобов'язань. Вказане вище свідчить про правомірність винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.
Крім, того представником боржника не наведено жодного обґрунтованого твердження, відносно, того, чому виконавче провадження не могло бути відкрите у Відділі і на якій саме підставі, його державному виконавцю необхідно було повернути без виконання.
В ході проведення виконавчих дій було встановлено, що боржник має рахунки в ПАТ
«ПРИВАТБАНК» та АТ «УКРСИББАНК» на котрі, 08.12.2021 року було накладено
арешт. При накладенні арешту на рахунки вказані банки повідомляють про це
клієнта шляхом направлення відповідного повідомлення. Більш того з повідомлення
як встановлено з повідомлення АБ «ПІВДЕННИЙ» через 6 днів з моменту накладення
арешту на рахунки боржником 14.12.2021 року було відкрито новий рахунок.
Таким чином, Скаржник/Боржник були обізнані про існування виконавчого
провадження № ще в № 2611570 році та мав можливість вчинити всі необхідні дії у
подальшому для оскарження Постанови про відкриття виконавчого провадження у
разі незгоди.
В судове засідання призначене на 05.09.2023 року сторони не з'явились.
Представник скаржника ОСОБА_1 - адвокат Васильєв Павло Олегович подав до суду заяву в якій просив суд розглядати справу без участі сторони.
Представник Доброславського відділу державної виконавчої служби у Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) подав до суду заяву в якій просив суд розглядати справу без участі сторони.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, просила суд розглядати справу без її участі.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали скарги, надавши оцінку доказам, суд приходить до наступного висновку.
Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування
В силу ст.ст.15,16 ЦК України, ст.ст.4,5 ЦПК України кожен може звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав та свобод у спосіб, передбачений законом.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
В провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебувала цивільна справа № 2-277/11 за позовною заявою ВАТ «Райфайзен Банк «Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18 вересня 2013 року у цивільній справі № 2-277/11 позовні вимоги задоволені частково.
3 метою примусового виконання вказаного рішення 06 грудня 2013 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області видано виконавчий лист № 2-277/11.
02.12.2021 року до відділу надійшла заява стягувача ТОВ «Фінансова компанія
«Довіра та Гарантія» про примусове виконання рішення - виконавчого листа № № 2-
277/11 від 18 вересня 2013 року щодо солідарного стягнення з
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ІПН НОМЕР_4 та ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_3 ІПН НОМЕР_4 на користь ПАТ «Райффайзен Банк
Аваль» в особі Одеської обласної філії «Райффайзен Банк Аваль» суму боргу за
кредитним договором №014/83361/85/87418 в розмірі 485849,88 доларів США, що за
курсом НБУ на 16.12.2012 року складає 3881940,53 грн., та солідарного стягнення з
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 державного мита в розмірі 1700 грн. та суму витрат на ІТЗ в
розмірі 102 грн.
Ухвалою Білгород-Дністровського районного суду від 14.04.2021 року №2-277/11
(провадження 6/495/77/2021) здійснено заміну сторони виконавчого провадження з
вибулого стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника ТОВ
«Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (код 38750239).
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду №2/277/11 від 05.07.2021 року
заяву ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про поновлення строку для
пред'явлення виконавчого документу до виконання по цивільній справі за позовом
ВАТ ««Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , заяву ТОВ «ФК «Довіра та гарантія»
задоволена, строки для пред'явлення виконавчого документу до виконання
поновлено.
Вказаний документ повторно подано на виконання за місцем знаходження
майна боржника, а саме земельної ділянки за адресою
АДРЕСА_2 .
Постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 08.12.2021 року, та за
вих № 43-30423 направлена сторонам виконавчого провадження.
Згідно інформації з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та
Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного
реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого
майна встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 5122783900:03:001:0315
площею, 0,100 га, розташована за адресою
АДРЕСА_2 дійсно є предметом іпотеки за іпотечним договором серія
та номер:1265 виданим 26.12.2007 року Приватним нотаріусом Комінтернівського
районного нотаріального округу Заботкіною Т.Ю., договір укладено між
іпотекодавцем ОСОБА_1 , реєстраційний номер платника
податків НОМЕР_4 та іпотекодержателем Товариство з обмеженою
відповідальністю «Фінансова компанія «довіра та Гарантія» код ЄДРПОУ 38750239.
Тобто твердження боржника, щодо відсутності у нього майна території, яка
підвідомча Доброславському ВДВС в Одеському районі Одеської області Південного
міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) є необгрунтованими та
неправдивими.
Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.
Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Згідно копії договору іпотеки від 26.12.2007 року встановлено, що
право набуття іпотекодавцем в майбутньому у власність земельної ділянки
підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна, (укладеного
одночасно з договором іпотеки), посвідченого приватним нотаріусом
Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Заботкіною Т.Ю.
26.12.2007 року за реєстровим №1262, зареєстрованим у Єдиному державному реєстрі правочинів за №2611570.
Як вбачається з листа Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 25.08.2023 року згідно наявних у Секторі № 2 відділу № 5 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (далі - Сектор) Книг реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі станом на 31.12.2012р. на земельну ділянку кадастровий номер 5122783900:03:001:0315 наявний запис про реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД №2926720, зареєстрований за №010852400091 від 24.03.2008р., площею 0,100 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_2 , виданий гр. ОСОБА_3 на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки серії ВКС № 561195 від 26 грудня 2007р., посвідченого приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Заботкіною Т.Ю., зареєстрованого в реєстрі за № 1262. Відповідно до даних Державного земельного кадастру станом на 24.08.2023 року значиться земельна ділянка за кадастровим номером: 5122783900:03:001:0315, адреса земельної ділянки: АДРЕСА_2 ; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); цільове призначення - В. 02.01 - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); площа 0.1004 га; дата державної реєстрації земельної ділянки 24.03.2008 року. Відомості про право власності / право постійного користування, інформація про власників (користувачів) земельної ділянки ПІБ - ОСОБА_1 , документ, що посвідчує право: державний акт серія ЯД № 926720 від 24.03.2008 року.
Отже, вказане вище свідчить про правомірність винесення державним виконавцем
постанови про відкриття виконавчого провадження.
Суд зазначає, що представником боржника не наведено жодного
обґрунтованого твердження, відносно, того, чому виконавче провадження не могло
бути відкрите у Доброславського відділі державної виконавчої служби у Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) і на якій саме підставі, його державному виконавцю необхідно
було повернути без виконання.
Суд критично ставиться до твердження боржника щодо його необізнаності про відкриття
відносно нього виконавчого провадження. Одночасно з відкриттям виконавчого
провадження, дані щодо боржника автоматично вносяться до реєстру боржників,
онлайн бази даних про боржників, що ведеться з метою оприлюднення в режимі
реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників для
запобігання відчуженню боржниками майна.
В ході проведення виконавчих дій було встановлено, що боржник має рахунки в ПАТ
«ПРИВАТБАНК» та АТ «УКРСИББАНК» на котрі, 08.12.2021 року було накладено
арешт. При накладенні арешту на рахунки вказані банки повідомляють про це
клієнта шляхом направлення відповідного повідомлення. Більш того з повідомлення
як встановлено з повідомлення АБ «ПІВДЕННИЙ» через 6 днів з моменту накладення
арешту на рахунки боржником 14.12.2021 року було відкрито новий рахунок.
Таким чином, Скаржник/Боржник був обізнаний про існування виконавчого
провадження ще в 2021 році та мав можливість вчинити всі необхідні дії у
подальшому для оскарження Постанови про відкриття виконавчого провадження у
разі незгоди.
Законодавець визнав строк у десять днів достатнім для того, щоб особа, яка вважає,
що рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної виконавчої служби порушено
її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона за їх захистом.
Відповідно до частини 5 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»
рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо
виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня,
коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи
законних інтересів.
Обумовлений строк звернення до суду обчислюються з дня, коли особа дізналася або
повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Водночас
порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного
рішення, дії чи бездіяльності конкретного органу, особи (або осіб) щодо неї.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час,
коли Скаржник дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод
та інтересів. Скаржнику недостатньо лише послатись на необізнаність про
порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести
той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини
не звернувся за його захистом до суду протягом десяти днів від дати порушення його
прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У
той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання
строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан
своїх прав, свобод та інтересів.
В обумовлено аспекті "день, коли особа дізналася про порушення свого права" - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про
рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод
чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема,
умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа
повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання,
високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа
має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини
прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб
дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Отже, законодавець
виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її
прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти. Також
порівняльний аналіз словоформ "дізналася" і "повинна була дізнатися" дає підстави
для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх
прав.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не
є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Об'єднана палата
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 04.02.2022
у справі № 925/308/13-г зазначила, що за порівняльного аналізу змісту термінів
"дізнався" та "повинен був дізнатися", що містяться у положеннях статті 341
Господарського процесуального кодексу України, суд доходить висновку про
презумпцію обов'язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні;
доведення факту, через який сторона не знала про порушення свого права і саме з
цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо. У цьому висновку
Суд враховує, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного
відправлення правосуддя і сторони повинні очікувати їх застосування задля
забезпечення дотримання принципу юридичної визначеності. Отже, під час
визначення початку перебігу строку звернення до суду із скаргою на дії
(бездіяльність) суб'єкта, закріпленого у частині першій статті 341 Господарського
процесуального кодексу України, необхідно враховувати поведінку скаржника (чи
мав він реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним
порушення його прав, вчинені ним дії, направлені на з'ясування стану виконавчого
провадження тощо). У висновку про презумпцію обов'язку особи знати про стан своїх
прав у виконавчому провадженні, що є сталою та послідовною судовою практикою,
суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, в
постановах від 14.08.2019 у справі № 910/7221/17, від 12.01.2021 у справі №
910/8794/17, від 12.10.2021 у справі № 918/333/13-г. 7 Як вже було зазначено,
Боржник відповідно до вимог статті 28 Закону України «Про виконавче
провадження», ввжається належним чином повідомленою про початок примусового
виконання рішення, крім того станом на початок січня 2023 року Боржнику було
відомо про те, що державним виконавцем було винесено постанову про відкриття
виконавчого провадження № 70631705 та відбувається стягнення коштів і мав у 2023
доступ до Автоматизованої системи виконавчих проваджень та Єдиного реєстру
боржників, оскільки витяги з даних реєстрів долучено Скаржником до Скарги. Однак
зі скаргою, про визнання неправомірними дій державного виконавця і скасування
Оскаржуваної постанови Скаржник звернувся до суду лише у липні 2023, через рік і
сім місяців з моменту винесення Оскаржуваної постанови. Отже, наведене свідчить про звернення
Скаржником з даною Скаргою з порушенням
строку звернення до суду, встановленого положеннями статті 74 Закону України
«Про виконавче провадження» та статті 341 ГПК України. В постанові Великої
палати Верховного суду від 03 жовтня 2018 року у справі N 320/7888/16-ц вказано, що
стосується дотримання процесуальних строків, то, слід вважати, що сторони повинні
таких дотримуватись та пропуск таких, за загальним правилом, призводить до втрати
права особою на вчинення певної процесуальної дії у даному випадку на подання
скарги. Скасування постанови про відкриття виконавчого провадження призведе до
порушення прав стягувача у виконавчому провадженні, та дозволить боржнику і
надалі ухилятися від виконання рішення суду.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно ст.1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ст.451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.
Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Висновки за результатами розгляду справи
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, врахувавши, що у боржника є нерухоме майно, а саме земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 тобто в межах території, яка підвідомча Доброславському ВДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги
Керуючись ст.ст.4, 13, 76, 81, 133, 137, 353, 447-452 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні скарги представника скаржника ОСОБА_1 - адвоката Васильєва Павла Олеговича на рішення державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби у Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Костюкової С.С., заінтересована особа: Доброславського відділу державної виконавчої служби у Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», ОСОБА_2 - відмовити в повному обсязі.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання.
Суддя Боярський О.О.