Справа № 449/1121/23
14.09.2023 м. Перемишляни
слідчий суддя Перемишлянського районного суду Львівської області - ОСОБА_1 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Перемишляни клопотання дізнавача СД відділення поліції №2 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області лейтенант поліції - ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Перемишлянського відділу Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області - ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023142450000056 від 12.09.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, -
дізнавач СД відділення поліції №2 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області лейтенант поліції - ОСОБА_2 ,звернулася з клопотанням до слідчого судді Перемишлянського районного суду Львівської області, погодженим з прокурором Перемишлянського відділу Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області - ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023142450000056 від 12.09.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, в якому просить накласти арешт на майно, а саме: посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 , видане ІДТН в Одеській області, 03.06.2014 році, на ім'я гр. ОСОБА_4 , жит. с. Демидівка, Любашівського району, Одеської області, в якому надано право на керування транспортним засобом який підлягає під наступні категорії: А1, А2, В1, В2, В3, С, D1, D2, Е1, E2, F1, F2, G1, G2.
Клопотання обгрунтовують тим, що досудовим розслідуванням встановлено, 12.09.2023 року, у ч/ч ВнП №2 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області, поступив рапорт поліцейського СРПП ВнП №2 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області сержанта поліції ОСОБА_5 , про те, що під час зупинки екскаватора-навантажувача JCB д.н.з. НОМЕР_2 , водієм гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 жит с. Демидівка, Любашівського району, Одеської області, було пред'явлено документ, а саме посвідчення тракториста-машиніста, в ході огляду якого виявлено явні ознаки підробки. Зазначають, що 12.09.2023 проведено огляд місця події, за адресою: АДРЕСА_1 , де було виявлено та вилучено: посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 , видане ІДТН в Одеській області, 03.06.2014 році, на ім'я гр. ОСОБА_4 , жит. с. Демидівка, Любашівського району, Одеської області, в якому надано право на керування транспортним засобом який підлягає під наступні категорії: А1, А2, В1, В2, В3, С, D1, D2, Е1, E2, F1, F2, G1, G2.
Звертають увагу, що посвідчення тракториста-машиніста серія НОМЕР_1 , є речовим доказом, і в подальшому буде необхідне для проведення відповідних судових експертиз, необхідно забезпечити зберігання даного речового доказу шляхом накладання арешту. Вважають, що виявлене та вилучене майно саме по собі має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, є речовим доказом у кримінальному провадженні, не становить собою і не включають до себе речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
В призначене судове засідання прокурор та дізнавач не з'явилися, хоч про час, місце та час проведення судового засідання повідомлялися належним чином, проте в поданому клопотанні просили суд проводити розгляд такого без їхньої участі.
Власник та фактичний користувач тимчасово вилученого майна в призначене судове засідання не з'явився, про час, місце та час проведення судового засідання повідомлявся належним чином, проте подав письмові пояснення, в яких стверджує, що 12.09.2023 року, він був зупинений працівниками поліції, оскільки перевозив в кабіні ескаватора посторонню людину. Зазначає, що при огляді поліцейським його посвідчення водія, йому було повідомлено про те, що в поліцейського є сумніви щодо його оригінальності і у подальшому таке посвідчення у нього було вилучене. Стверджує, що він проходив навчання в «Навчальному центрі сільського господарства м.Одеса», однак документа, який би міг підтвердити зазначене він так і не отримав.
У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч.ч. 2,3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно зі ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно із витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023142450000056 від 12.09.2023 року, до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення з правовою кваліфікацією діяння за ч.4 ст.358 КК України.
Як вбачається із Протоколу огляду місця події від 12.09.2023 року, під час проведення огляду місця події, за адресою АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено: посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 , видане ІДТН в Одеській області, 03.06.2014 році, на ім'я гр. ОСОБА_4 , жит. с. Демидівка, Любашівського району, Одеської області, в якому надано право на керування транспортним засобом який підлягає під наступні категорії: А1, А2, В1, В2, В3, С, D1, D2, Е1, E2, F1, F2, G1, G2.
Постановою дізнавача СД ВнП №2 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції - Н.Горбальвід 12.09.2023 року, посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 , видане ІДТН в Одеській області, 03.06.2014 році, на ім'я гр. ОСОБА_4 , жит. с. Демидівка, Любашівського району, Одеської області, в якому надано право на керування транспортним засобом який підлягає під наступні категорії: А1, А2, В1, В2, В3, С, D1, D2, Е1, E2, F1, F2, G1, G2, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12023142450000056 від 12.09.2023 року.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Статтею 41 Конституції України також визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Смирнов проти Росії» від 07.06.2007 року зазначив, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, між суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна причина.
При цьому в своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним.
Слідчий суддя враховує, що слідчим належним чином обґрунтована правова підстава для арешту майна, дане майно може бути використане як доказ у кримінальному провадженні, матеріали клопотання свідчать про наявну обґрунтовану підозру у вчиненні суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Клопотання про арешт майна подано у визначений КПК України строк.
Зважаючи на викладене та беручи до уваги те, що арешт зазначеного в клопотанні майна, а саме: посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 , видане ІДТН в Одеській області, 03.06.2014 році, на ім'я гр. ОСОБА_4 , жит. с. Демидівка, Любашівського району, Одеської області, в якому надано право на керування транспортним засобом який підлягає під наступні категорії: А1, А2, В1, В2, В3, С, D1, D2, Е1, E2, F1, F2, G1, G2, є необхідним для досягнення його завдання (запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення цих речей) та мети застосування (необхідності їх збереження), а також з огляду на та не, що це майно у визначеному законом порядку визнано речовим доказом, тому клопотання підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 167, 168, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання дізнавача СД відділення поліції №2 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області лейтенант поліції - ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Перемишлянського відділу Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області - ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023142450000056 від 12.09.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме: посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 , видане ІДТН в Одеській області, 03.06.2014 році, на ім'я гр. ОСОБА_4 , жит. с. Демидівка, Любашівського району, Одеської області, в якому надано право на керування транспортним засобом який підлягає під наступні категорії: А1, А2, В1, В2, В3, С, D1, D2, Е1, E2, F1, F2, G1, G2.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала підлягає до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1