"01" липня 2010 р.Справа № 30/61-10-1540
За позовом: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради
До відповідача: Фізична особа -підприємець ОСОБА_1
Про стягнення
Суддя Рога Н.В.
Представники:
Від позивача: Новаковська С.В. -довіреність № 01-13/11401 від 22.12.09 р.
Від відповідача: не з явився;
Суть спору: Позивач, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (далі-Представництво), звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (далі -Підприємець ОСОБА_1.) про виселення з не житлового приміщення підвалу, загальною площею 49,2 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у сумі 1 507 грн. 47 коп., пені у сумі 117 грн. 84 коп. та плати за фактичне користування у сумі 410 грн. 96 коп.
16 квітня 2010р. позивач надав до суду уточнення позовної заяви, згідно яких просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі у сумі 1 507 грн. 47 коп., пеню у сумі 134 грн. 65 коп. та плату за фактичне користування у сумі 480 грн. 25 коп.
Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.
Відповідач письмових заперечень щодо позову до суду не надав.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
26 грудня 2006 р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та Підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) був укладений договір № 510/ф/3 оренди нежитлового приміщення, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове підвальне приміщення загальною площею 49,2 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2, з метою розміщення пункту по ремонту одягу.
За умовами розділу 2 Договору орендна плата становить 126 грн. 30 коп. (без ПДВ), підлягає щомісячній індексації та сплачується Орендарем щомісячно до 15 числа поточного місяця незалежно від результатів господарської діяльності Орендаря.
Відповідно до п.5.2 договору за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
За даними позивача по справі відповідач з серпня 2009р. припинив оплату орендної плати, у зв'язку з чим, на підставі ст.782 Цивільного кодексу України, повідомленням від 23.01.2010р. за №01-15\28 Представництво повідомило Підприємця ОСОБА_1 про відмову від Договору №510\ф3 від 26.12.2006р. Крім того, Підприємцю ОСОБА_1 було запропоновано у добровільному порядку погасити заборгованість по орендній платі у сумі 1 408 грн. 17 коп. станом на 21.01.2010р. та сплатити пеню за несвоєчасну сплату орендної плати у сумі 75 грн. 91 коп., а також повернути об'єкт оренди Представництву за актом приймання-передачі у строк до 15.02.2010р. Дане повідомлення було отримане відповідачем 11.02.2010р. , що підтверджується поштовим повідомленням ю
Відповідно до умов п.4.7 Договору після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання , Орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у повному обсязі з усіма зробленими поліпшеннями.
Але, відповідач у добровільному порядку орендоване приміщення у встановлений у повідомленні строк не звільнив, заборгованість по орендній платі та пеню за прострочення оплати орендної плати не сплатив , у зв'язку з чим позивач був вимушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права та охоронюваного законом інтересу.
В ході розгляду справи, 08 квітня 2010р. сторони підписали акт приймання-передачі об'єкта оренди , але заборгованість по орендній платі та пеню за прострочення сплати орендної плати відповідач по справі не погасив, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі, яка за розрахунком позивача складає 1 507 грн. 47 коп. В обґрунтування цієї вимоги представник позивача посилається на ст.10,18,19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, відповідно до яких орендна плата є істотною умовою договору оренди, сплачується орендарем незалежно від результатів господарської діяльності.
Позивач просить також стягнути з відповідача пеню у сумі 117 грн. 84 коп., посилаючись на п.5.2. Договору та несвоєчасне погашення Підприємцем ОСОБА_1 заборгованості по орендній платі.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача плату за фактичне користування майном комунальної власності за період з 12.02.2010р. по 08.04.2010р. у розмірі 480 грн. 25 коп., посилаючись на те, що у цей період відповідач без правових підстав займав нежитлове підвальне приміщення загальною площею 49,2 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2. В обґрунтування цієї вимоги позивач також зазначив, що відповідно до п.4.10 Договору № 510/ф/3 оренди нежитлового приміщення від 26.12.2006р. у випадку припинення дії Договору у зв'язку із закінченням строку чи дострокового розірвання Договору Орендар сплачує орендну плату по день підписання акту приймання-передачі. За таких обставин, позивач вважає, що у зв'язку із припиненням строку дії Договору припиняється виконання сторонами основних зобов'язань за цим Договором. Зобов'язання ж встановлене п.4.10 Договору має виконуватися саме після припинення Договору.
При цьому, позивач зазначає, що поняття „плата за фактичне користування” по своїй правовій природі не є тотожнім поняттю „орендна плата”. Зобов'язання по оплаті орендної плати припиняються з моменту припинення дії договору оренди. Плата ж за фактичне користування є платою за користування приміщенням у випадку, якщо орендних відносин вже не існує, а особа продовжує займати приміщення. За таких обставин, позивач вважає, що відповідно до п.4.10 Договору № 510/ф/3 оренди нежитлового приміщення від 26.12.2006р. плата за фактичне користування встановлюється у розмірі орендної плати.
Відповідач письмових заперечень щодо позову до суду не надав.
Розглянув матеріали справи, суд доходить до висновку про часткове задоволення позову за таких обставин:
Як вбачається з матеріалів справи, об'єктом оренди за Договором оренди №573/ж/3 від 29.12.2004 р. є нежитлове приміщення, що є комунальною власністю територіальної громади м. Одеси. Отже, на правовідносини між сторонами за Договором у першу чергу розповсюджуються норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.
Відповідно до ст..10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендна плата з урахуванням її індексації оренди є істотною умовою договору оренди.
Згідно ст..19 цього ж Закону Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі. Як вбачається з умов Договору № 510/ф/3 оренди нежитлового приміщення від 26.12.2006р. орендна плата має сплачуватися Орендарем щомісячно до 15 числа поточного місяця , незалежно від результатів господарської діяльності, у розмірі встановленому договором. Згідно наданого до матеріалів справи розрахунку заборгованості підприємець ОСОБА_1 починаючи з серпня 2009р. взагалі перестав сплачувати орендну плату. Згідно ст.782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі , якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Враховуючи надані позивачем розрахунки та інші документи, позивач правомірно відмовився від Договору оренди, про що повідомив підприємця ОСОБА_1 повідомленням від 23.01.2010р. за №01-15\28 . Повідомлення було отримано Орендарем 11.02.2010р. Згідно приписів ч.2 ст.782 Цивільного кодексу України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору. Отже, Договір № 510/ф/3 оренди нежитлового приміщення від 26.12.2006р. є розірваним з 12.02.2010р.
Правомірною є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі, адже ,як вже зазначалося вище, за умовами Договору № 510/ф/3 оренди нежитлового приміщення від 26.12.2006р. орендна плата має сплачуватися Орендарем щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів господарської діяльності, у розмірі встановленому договором. Згідно ст.ст.525 , 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. За таких обставин, підлягає задоволенню вимога щодо стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 1 507 грн. 47 коп.
Вимога позивача щодо стягнення пені у сумі 134 грн. 65 коп. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання- оплати орендної плати також є обґрунтованою та підлягає задоволенню на підставі п.5.2. Договору № 510/ф/3 оренди нежитлового приміщення від 26.12.2006р. та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.
Що стосується вимоги про стягнення заборгованості за фактичне користування приміщенням у сумі 480 грн. 25 коп., то вона задоволенню не підлягає виходячи з такого:
Обґрунтовуючи цю вимогу Представництво посилається на умови п.4.10 Договору № 510/ф/3 оренди нежитлового приміщення від 26.12.2006р., але, зазначений Договір на думку самого позивача припинився з 12.02.2010р. Згідно ч.2 ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Отже, зобов'язання сторін за Договором № 510/ф/3 оренди нежитлового приміщення від 26.12.2006р. з 12 02.2010р. За таких обставин, і позивач вважає, що у зв'язку із припиненням строку дії Договору припиняється виконання сторонами основних зобов'язань за цим Договором.
Крім того, позивач у додаткових поясненнях у справі зазначає, що поняття „плата за фактичне користування” по своїй правовій природі не є тотожнім поняттю „орендна плата”, і зобов'язання по оплаті орендної плати припиняються з моменту припинення дії договору оренди. Плата ж за фактичне користування є платою за користування приміщенням у випадку, якщо орендних відносин вже не існує, а особа продовжує займати приміщення.
Але, відповідно до п.4.10 Договору сторони домовилися що у випадку припинення дії Договору у зв'язку із закінченням строку чи дострокового розірвання Договору Орендар сплачує саме орендну плату по день підписання акту приймання-передачі. Плата ж за фактичне користування приміщенням Договором не передбачена.
Слід зауважити, що чинне законодавство взагалі не містить такого поняття як плата за фактичне користування приміщенням.
У даному випадку, на думку суду, позивачу слід було застосувати норми ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України, який передбачає, що у випадку, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Посилання ж позивача на те, що сторони за Договором №510/ф/3 оренди нежитлового приміщення від 26.12.2006р. не встановили зобов'язань щодо сплати неустойки, у зв'язку з чим він не може її застосувати, є хибним, адже норми чинного законодавства України регулюють всі питання, зокрема і ті що не врегульовані договором, і можуть бути застосовані сторонами. Зокрема, п.7.1 Договору №510/ф/3 оренди нежитлового приміщення від 26.12.2006р. зазначає, що питання, не врегульовані цим Договором , вирішуються у відповідності з чинним законодавством.
Судові витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України .
Керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовну заяву Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради - задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, рр 37326027001909 в УДК в Одеській області, МФО 328011, код ЗКПО 26302595) заборгованість з орендної плати у сумі 1 507 грн. 47 коп., пеню у сумі 134 грн. 65 коп., витрати по сплаті держмита у сумі 102 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 157 грн. 34 коп.
3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписане 05 липня 2010 р.
Суддя