"02" липня 2010 р.Справа № 12/57-10-2072
Позивач: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради
Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1
про стягнення 32967,74 грн.
Суддя Цісельський О.В.
За участю представників сторін:
від позивача: Кухарчик Г.І. -довіреність від 27.04.2010р.
від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -ФОП ОСОБА_1) заборгованості з орендної плати в сумі - 144,65 грн. та плату за фактичне користування приміщенням в сумі -864,05грн.
Представник позивача в судовому засіданні наполягає на задоволені позову в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, проте був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а саме, за його адресою, підтвердженою Довідкою із місцевої бази даних суб'єктів підприємницької діяльності станом на 02.04.2010 р. наданою суду позивачем, але у судове засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзиву на позов не надав.
Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Суд визнав матеріали, надані Позивачем достатніми, а тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
Нежитлове підвальне приміщення, загальною площею 10,4 кв.м., що розташоване за адресою АДРЕСА_2 (далі - Приміщення), належить до комунальної власності територіальної громади м. Одеси, управління якою здійснює Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (далі - Представництво).
ФОП ОСОБА_1 (далі - Відповідач) займав Приміщення на підставі договору оренди № 282/ж/7 від 07.10.2003р. (далі - Договір), укладеного з Приморською районною адміністрацією Одеськ міської ради відповідно до рішення Одеської міської ради від 27.06.2006р. №56-У функції орендодавця передані Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради).
За час дії договору оренди Орендар несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував орендну плату, чим порушував умови договору оренди та чинного законодавства, у зв'язку з чим Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про розірвання договору оренди, виселення ФОП ОСОБА_1 з нежитлового підвального приміщення, загальною площею 10,4 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 а також стягнення заборгованості з орендної плати, пені.
Рішенням від 22.12.2008р. по справі № 28/126-08-3302 Господарський суд Одеської області задовольнив позовні вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про розірвання договору оренди, виселення ФОП ОСОБА_1 з нежитлового підвального приміщення, загальною площею 10,4 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 а також стягнення заборгованості з орендної плати, пені. Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття або з дня його підписання, отже договір оренди вважається розірваним з 01.01.2009р.
На виконання рішення Представництву судом були видані відповідні накази, які надіслано до виконавчої служби.
Згідно акту державного виконавця Парфьонова Г.В. Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 29.10.2009 р., приміщення повернуто Представництву 29.10.2009р.
Згідно ст. 785 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», п. 4.7 договору оренди у випадку дострокового розірвання договору оренди, Орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення. Відповідно до ст. 795 Цивільного кодексу України, повернення наймачем речі оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами. З цього моменту договір найму припиняється.
Згідно з п. 4.10. Договору, орендар сплачує орендну плату по день передачі приміщення орендодавцю.
Відповідач не повернув орендоване раніше приміщення Представництву шляхом підписання акту приймання-передачі.
Згідно з розрахунком, наданим фінансовим відділом Представництва, на момент подачі позову, Відповідач має заборгованість за фактичне користування приміщенням в сумі 864,05 грн. за період з 02.01.2009р. по 29.10.2009р. (з моменту вступу рішення Господарського суду Одеської області по справі № 28/126-08-3302 в законну силу і до дня підписання акту примусового виконання) та залишилась заборгованість з орендної плати на момент повернення Приміщення, що становить 144,65 грн. за період з 01.08.2008р. по 01.01.2009р. (з моменту останнього перерахування коштів за орендну плату до вступу в законну силу Рішення суду по справі №28/126-08-3302).
01.12.2009 р. Представництвом на адресу Відповідача була надіслана претензія листом за № 01-15/1729 про необхідність сплатити на рахунок Представництва заборгованість з орендної плати та плати за фактичне користування у загальній сумі - 1008,70 грн. Дана претензія була вручена Відповідачу 08.12.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення. Відповіді на зазначене повідомлення Представництво не отримало, заборгованість оплачена не була. Претензія залишена без відповіді і задоволення.
За таких обставин, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулось до господарського суду Одеської області із відповідним позовом.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:
Стаття 41 Конституції України, ст.319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Приймаючи до уваги, що приміщення, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.
Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст.762, п.1 ст.530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.
Відповідно до вимог ч.4 ст.291 Господарського кодексу України та вимог ст.785 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме з розрахунку заборгованості наданим Позивачем, Відповідач має заборгованість з орендної плати перед Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради за період з 01.08.2008р. по 01.01.2009р. в сумі 144,65 грн. та за фактичне користування приміщенням в сумі 864,05 грн. згідно п. 4.10. Договору за період з 02.01.2009р. по 29.10.2009р.
З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати в сумі 144,65 грн., та плату за фактичне користування в сумі 864,05 грн. підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита на суму 102 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на суму 236 грн.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, код НОМЕР_1) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р 37326027001909 МФО 828011 банк ГУДКУ в Одеській області ЗКПО 26302595) 144 (сто сорок чотири) грн. 65 коп. -заборгованість з орендної плати; 864 (вісімсот шістдесят чотири) 05 коп. -плату за фактичне користування; 102 (сто дві) грн. -витрат на оплату державного мита; 236 (двісті тридцять шість) грн. -витрат на ІТЗ судового процесу.
Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.
Суддя